Ухвала

від 16.09.2021 по справі 761/28270/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 16 вересня 2021 року апеляційну скаргу директора ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року,

за участі: прокурора представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти загальною сумою 10 805 194 грн., заборонено відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, окрім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках TOB «КОМФОРТ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 40318972), відкритих в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), №№: ; ; (980- українська гривня).

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник директор ТОВ «КОМФОРТ-ГР ОСОБА_9 ан Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності представника власника майна, а копію постановленого рішення останній отримав 16 серпня 2021 року, а тому вважає, що строк апеляційного оскарження не пропущений.

Представник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, вважає, що прокурором не надано допустимого доказу та обґрунтування наявності, походження зазначених вище коштів, їх взаємозв`язку з кримінальним провадженням, та не доведено відповідність цих коштів критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, зауважує, що слідчим суддею не встановлено обґрунтованих обставин, які б підтверджували, що вказані кошти у разі не накладення арешту на них можуть зникнути.

Натомість, застосування обмежень згідно оскаржуваної ухвалиу даному випадку створює негативні наслідки для працюючого підприємства-скаржника, призводить до затримок розрахунків з контрагентами, що призводить до збитків та погіршення звичайного стану діяльності скаржника. Зрештою, блокування рахунків та коштіву такому розмірі зумовлює перебої у виробництві та зриває виконання графіків будівництва інших житлових об`єктів, від чого у підсумку страждають інвестори таких об`єктів.

Звертається в апеляційній скарзі увага і на те, що слідчим суддею не перевірено, а прокурором не доведено обґрунтованість розміру коштів, на який потрібно накласти арешт. Зазначає, що згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 12994 за період з 12 по 17 серпня 2021 року остання операція на даному рахунку проведена 11 серпня 2021 року, а залишок коштів на вказаному рахунку станом на 17 серпня цього ж року становить 220817, 17 грн. При цьому, наголошує, що зазначені у згаданій виписці кошти надійшли в рахунок оплати за правочинами, укладеними переважно у 2021-му році, а також в інші роки, не 2020 року, та не мають жодного відношення до періоду розслідування у даному кримінальному провадженні. Стосовно інших рахунків, то як підтверджується виписками за той же період з рахунків НОМЕР_3 25604 та НОМЕР_2 88384 - залишок коштів на цих рахунках відсутній, а останній із вказаних рахунків, який має ознаку «2604», призначений для соціальних виплат.

Також, представник вважає, що відсутні правові підстави стверджувати про несплату до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та про встановлені порушення норм Податкового кодексу України, оскільки будь-які податкові перевірки контролюючий орган не здійснював.

Автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 09 серпня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно у цьому ж кримінальному провадженні, з підстав недоведеності прокурором відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України. При цьому, тимчасово вилученим майном є ті ж документи (договори, додатки до них), на які посилається прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 січня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021000000000173, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи та фактичні власники групи компаній «КОМФОРТ ЛАЙФ» упродовж 2020 року, здійснюючи будівництво та продаж об`єктів нерухомого майна на території міста Києва та Київської області, за попередньою змовою з рядом осіб, діючи у складі організованої групи, використовуючи реквізити низки підконтрольних суб`єктів господарювання, у тому числі TOB «КОМФОРТ-ГРУПП» (код 40318972), з метою заниження об`єкту оподаткування з податку на додану вартість, відображають у бухгалтерській та податковій звітності недостовірні відомості щодо реальності проведених фінансово-господарських операцій та дійсних обсягів продажу нерухомого майна (вартості реалізації), що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у загальній сумі 23 381 981 грн., тобто в особливо великих розмірах.

Також, у ході досудового розслідування встановлено, що особи, які задіяні в злочинній схемі, з метою вчинення протиправної діяльності використовують реквізити ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП», з використанням розрахункових рахунків якого вчиняють кримінальне правопорушення, а саме: відкритих в АТ«РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у місті Києві (МФО 380805) рахунки №№: НОМЕР_1 12994; ; (980-українська гривня).

05 серпня 2021 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 І.О. звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти загальною сумою 10 805 194 грн., з забороненою відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, окрім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати ), які знаходяться на вищевказаних банківських рахунках ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 40318972), відкритих в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві.

Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду від 10 серпня 2021 року клопотання прокурора задоволено.

Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.

Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42021000000000173 про накладення арешту навищевказане майно, слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали додані до нього, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки воно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на зазначене вище майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу розслідування особливо важливих кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у міс ОСОБА_10 анова Д.І. від 14 липня 2021 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на кошти загальною сумою 10 805 194 грн., з забороною відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, окрім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках TOB «КОМФОРТ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 40318972), відкритих в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), №№: ; ; (980-українська гривня), врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційних скарг. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга директора ТОВ « ОСОБА_5 РУПП» Рубана Є., навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року, якою задоволено частково клопотання прокуроравідділу Офісу Генеральн ОСОБА_6 ра Чорного І.О. та накладено арешт на кошти загальною сумою 10 805 194 грн., заборонено відчужувати кошти (в частині видаткових операцій, окрім обов`язкових платежів до бюджету та виплати заробітної плати), які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «КОМФОРТ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 40318972), відкритих в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м. Києві (МФО 380805), №№: ; ; (980 - українська гривня), залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ОСОБА_5 ОРТ-ГРУПП» Рубана Є., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 Паленик І.Г. ОСОБА_2 Глиняний В.П. ОСОБА_3 Масенко Д.Є.

Унікальний номер справи 761/28270/21 Справа №11-сс/824/5322/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у ОСОБА_11 станції Голуб О.А.