Рішення

від 16.09.2021 по справі 155/140/20

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/140/20

Провадження №2/155/231/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Адамчук Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Звиняченська сільська рада Горохівського району Волинської області , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом першої черги право власності на 5/12 частини земельної ділянки площею 3,5285 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 №129528, як на спадкове майно, що лишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також та на 5/12 частини земельної ділянки площею 3,3811 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0720882000:02:001:0026 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №648466, як на спадкове майно, що лишилося після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_3 . Позивачка є їхньою спадкоємицею за законом першої черги, прийняла спадщину, однак нотаріально оформити спадщину не має змоги. Враховуючи вищенаведене, просить поданий позов задовольнити.

Представник позивачки, ОСОБА_5 , в заяві до суду просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не подавав.

Представник третьої особи, Звиняченської сільської ради, в підготовче судове засідання не з`явився, однак в письмовій заяві до суду просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1235 ЦК України надається право заповідачу на призначення спадкоємців.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

А відповідно до ч.2 ст.1258 ЦК України, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 7 листопада 2018 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на ім`я позивача ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 було відмовлено.

Документами про родинні відносини стверджується, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

З заповіту, складеного ОСОБА_4 27 липня 2010 року, який було посвідчено державним нотаріусом Другої Луцької державної нотаріальної контори Багулею О.Ю. та зареєстровано в реєстрі за №3-1208, вбачається, що він належну йому квартиру заповів своєму сину ОСОБА_2 , тобто відповідачу.

З спадкової справи, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , вбачається, що після його смерті позивачка ОСОБА_1 , як непрацездатна дочка в силу ст.1241 ЦК України, прийняла обов`язкову частку у спадщині, а також прийняла спадщину за законом. Також спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_4 прийняв й відповідач ОСОБА_2 . Поряд з цим, 16 серпня 2014 року спадкоємець ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про відмову від обов`язкової частки - конкретно спадкової квартири. Однак від іншого спадкового майна, яке належало померлому, вона не відмовлялась та зазначила, що спадщину приймає по закону і буде його спадкувати.

З заповіту, складеного ОСОБА_3 4 листопада 2014 року, який було посвідчено приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Красневичем О.А. та зареєстровано в реєстрі за №1878 вбачається, що вона належну їй квартиру заповіла в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто позивачці та відповідачу відповідно, а все інше належне їй майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, вона заповіла відповідачу ОСОБА_2 .

З спадкової справи, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , вбачається, що після її смерті позивачка ОСОБА_1 , як непрацездатна дочка в силу ст.1241 ЦК України, прийняла обов`язкову частку у спадщині, а також прийняла спадщину за законом. Також спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняв й відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №648466, спадкодавцю ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належали земельні ділянки відповідних розмірів.

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 №129528, спадкодавцю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належали земельні ділянки відповідних розмірів.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, чинним законодавством встановлено два способи прийняття спадщини: шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини або факт постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Отже, на підставі вищевказаних доказів суд дійшов висновку, що позивач та відповідач прийняли спадщину після смерті батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , шляхом подачі заяв до нотаріальної контори, тобто є такими, що прийняли спадщину в порядку, визначеному ст.1269 ЦК України . Про відмову від її прийняття у визначений законом строк не заявляли.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом, а також за законом першої черги, в порядку ст.1241 ЦК України, після померлого батька ОСОБА_4 , прийняла спадщину, однак оформити її в нотаріальному порядку не може.

Судом також встановлено, що позивачка також є спадкоємицею за заповітом та за законом першої черги, в порядку ст.1241 ЦК України, й після померлої матері ОСОБА_3 , прийняла спадщину, однак оформити її в нотаріальному порядку не може.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судовому практику в справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином судом встановлено, що на день смерті матері позивачка ОСОБА_1 була непрацездатною, оскільки мала ІІІ групу інвалідності, а тому має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. В разі якби спадкування відбувалося за законом, спадкоємцями першої черги за законом була б позивачка та її брат ОСОБА_2 , тобто відповідач.

З огляду на це, при спадкуванні за законом сторонам по справі належало б по 1/2 частини спадкового майна. Позивачка як непрацездатна дочка померлої матері має право на обов`язкову частку - 1/2 частини від 1/3. Отже, обов`язкова частка ОСОБА_1 у кожній із земельних ділянок складає 1/12 (1/3:2:2=1/12).

Тому, частина у кожній земельній ділянці, яка належить позивачці, буде складати 5/12 частини (1/12 (обов`язкова частка)+1/3 (частина земельної ділянки, що успадковується після смерті батька за законом)=5/12).

За таких обставин, враховуючи те, що представлені позивачкою докази на підтвердження своїх позовних вимог щодо визнання права власності на спадкове майно, в контексті положень ст.ст.76-80 ЦПК України, є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю . Решту 7/12 частини спадщини залишити відкритою.

Суд звертає увагу позивачки на дотримання вимог ст.ст.162, 164, 167, 174 Податкового кодексу України.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1223, 1235, 1241, 1258, 1261 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом першої черги право власності на 5/12 частини земельної ділянки площею 3,3811 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0720882000:02:001:0026 відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №648466, як на спадкове майно, що лишилося після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прийняла спадщину після смерті батька, але не оформила своїх спадкових прав.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом першої черги право власності на 5/12 частини земельної ділянки площею 3,5285 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії Р3 №129528, як на спадкове майно, що лишилося після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що прийняла спадщину після смерті батька, але не оформила своїх спадкових прав.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий