Постанова

від 16.09.2021 по справі 460/9369/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/9369/20 пров. № А/857/11744/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Качмара В.Я., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року (суддя першої інстанції Жуковська Л.А., м. Рівне, повний текст складено 18.03.2020)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД (надалі по тексту ТОВ Ділайс ЛТД звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було оформлено та подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204130/2020/014833 на митне оформлення в режимі імпорту товару легкового автомобіля марки MERCEDES-BENZ моделі S 560 MAYBACH, 2018 року виготовлення, вартістю 70100 Євро, що згідно курсу валюти, зазначеній в графі 23 декларації становить 2357224,66 грн. Однак, Поліська митниця Держмитслужби не погодилась із вище зазначеною митною вартістю. 01.12.2020 видано картку відмови №UA204000/2020/00285 в прийнятті митної декларації №UA204130/2020/014833 та винесено рішення від 01.12.2020 №UA204000/2020/000195/2 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість зазначеного товару легкового автомобіля збільшилась та склала 92858,27 Євро. Позивач вказує, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки подані до митного оформлення документи у повній мірі підтверджували числові значення митної вартості товару, а підстав для витребування додаткових документів не існувало.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 9 березня 2021 року у задоволенні позову було відмовлено.

Із таким судовим рішенням не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Вважає, таке постановленим з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати рішення і постановити нове - про задоволення позову. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що у відповідності до контракту №20/01/20 - WDS від 20.01.2020 з компанією Winforta OU він придбав автомобіль марки MERCEDES-BENZ моделі560 MAYBACH, 2018 року виготовлення, вартість якого згідно погодженого інвойсу становить 70100 Євро. З метою митного оформлення декларантом було подано до Поліської митниці митну декларацію №UA204130/2020/014833. На підтвердження заявленої вартості та обраного методу її визначення подано всі необхідні документи, що посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Додатково на вимогу митного органу також було подано копію проформи 201102.6-WIN/DIL від 2 листопада 2020 року та копію листа експортера. Однак відповідачем 1 грудня 2020 року було прийнято рішення про коригування митної вартості, визначено вартість товару за резервним методом, що не відповідає чинному законодавству. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги наявність доказів які підтверджують заявлену ціну товару згідно контракту. При цьому у митного органу жодних підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих документів не було.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У судове засідання представник апелянта не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджено розпискою про отримання судової повістки 26 серпня 2021 року.

Представник відповідача Федченко О.О. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та пояснив, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2020 ТОВ Ділайс ЛТД подано до митного органу митну декларацію №UA204130/2020/014833 щодо митного оформлення товару - легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S 560 Maybach, загальна кількість місць включаючи місце водія 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна бензиновий, робочий об`єм циліндрів 3982 см3, потужність 345 kW, тип кузову седан, колісна формула 4х4, бувший у використанні, рік виготовлення 2018, вартістю 70100,00 Євро, що згідно курсу валюти станом на день митного оформлення становить 2357224,66 грн. (а.с.14-15).

На підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості декларантом позивача надано наступні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

інвойс №201116.5-WIN/DIL від 16.11.2020 року (а.с.18);

міжнародну товаро-транспортну накладну від 20.11.2020 року (а.с.19);

сертифікат з перевезення №PL/MF/AR 0274577 від 17.11.2020 року (а.с.20-21);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2018 № НОМЕР_2 (а.с.22-23);

платіжне доручення №200 від 03.11.2020 року (а.с.24);

висновок про якісні характеристики товарів експертна довідка №35937/20 від 23.11.2020 року (а.с.25);

звіт про оцінку транспортного засобу №1514/20 від 23.11.2020 року (а.с.26-0);

контракт №20/01/20-WDS від 20.01.2020 року (а.с.31-37);

митну декларацію країни відправлення від 30.09.2020 року (а.с.38).

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу; виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); доповнення до контракту від 15.10.2020 №2. Також роз`яснено, що у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (а.с.39-40).

На електронне повідомлення митниці декларантом позивача було надано додатково копію проформи №201102.6-WIN/DIL від 02.11.2020 року, копію листа експортера №UA/11-24/20-87 (а.с.41-45).

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2020/00285 від 01.12.2020, згідно якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено у зв`язку з тим, що митна вартість товару не може у зв`язку з встановленими неточностями при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару та у зв`язку із неподанням декларантом усіх додаткових документів, витребуваних органом доходів і зборів, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.3 ст. 53 Митного кодексу України. Прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2020 №UA204000/2020/000195/2 (а.с.10-11).

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів від 01.12.2020 №UA204000/2020/000195/2 позивачу скориговано митну вартість товарів і визначено її в сумі 92858,27 Євро. (а.с.12) .

У графі 33 Рішення №UA204000/2020/000195/2 зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч.5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнитись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що кореспондується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності. Зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27.06.2018 містить відомості про особу, на яку зареєстрований транспортний засіб,Automobile GmbH та видане компетентним органом Німеччини. Зазначені відомості не кореспондуються із відомостями стосовно продавця транспортного засобу Winforta OU (Естонія), зазначеного в інвойсі від 16.11.2020 №201116.5-WIN/DIL та контракті від 20.01.2020 №20/01/20-WDS. Згідно комерційного рахунку від 16.11.2020 №201116.5-WIN/DIL та CMR від 20.11.2020 б/н місце відправлення (завантаження) є місто Chelm (Польща). Таким чином, наявні сумніви стосовно фактичного місця придбання транспортного засобу, що створює сумніви стосовно достовірності відомостей про фактичну ціну покупки транспортного засобу. Наданий до митного оформлення Звіт про оцінку транспортного засобу від 23.11.2020 №1514/20 не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24.11.2003 за №1074/8395. Зазначені у звіті про оцінку транспортного засобу від 23.11.2020 №1514/20 пошкодження транспортного засобу не виявлені у повній мірі за результатами проведеного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24.11.2020 №UA204130/2020/014833. Поліська митниця Держмитслужби володіє ціновою інформацією щодо вартості аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу, митна вартість якого визначена за митною декларацією від 19.06.2020 №UA100380/2020/710137 на рівні 92858,27 євро за одиницю. Заявлена декларантом митна вартість товару може бути визначена митницею за умови надання додаткових документів: висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з урахуванням фактичного технічного стану транспортного засобу; виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); доповнення до контракту від 15.10.2020 №2 (а.с.13).

За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятої до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статті 58-63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вартість товару визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей по зазначеним вище МД.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товару використано актуальну на дату оцінки та найменшу із альтернативних вартість, що заявлена до Митниці Держмитслужби.

Числове значення митної вартості товару транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ моделі S 560 MAYBACH визначено на рівні 92858,27 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті становить 3122507,90 грн.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність такого рішення з наступних мотивів.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (пункт 2 частини другої статті 52 МК України).

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу(частина друга статті 54 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості органом доходів і зборів лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (стаття 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені частиною другою статті 53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як видно з матеріалів справи, відповідач, обґрунтовуючи необхідність витребування додаткових документів послався на розбіжності у поданих позивачем до декларації документах.

Однак, у повідомленні митного органу про витребування у декларанта додаткових документів не зазначено про наявність ознак підробки; не вказано, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Наведені відповідачем розбіжності жодним чином не впливають на митну вартість товару, оскільки розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості в поданих документах судом не встановлено.

Разом з тим, суд зазначає, що реєстрація автомобіля в ЄС за іншою особою, яка не виступає продавцем згідно контракту, не свідчить про недостовірність поданих документів або розбіжності в них, оскільки наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами саме між цими особами.

Також згідно п. 3.1. Контракту від 20 січня 2020 року передбачено, що Замовник здійснює оплату вартості окремої поставки товару протягом 180 календарних днів з моменту поставки. В разі досягнення домовленості між сторонами можлива попередня оплата вартості протягом 10 календарних днів з моменту формування відповідного інвойсу -проформи.

Позивач на підтвердження здійснення оплати у відповідності до цього пункту договору додатково надав митному органу копію проформи №201102.6-WIN/DIL від 2 листопада 2020 року і зазначенням вартості товару, що підлягає сплаті - 70100 Євро, а також копію листа продавця з підтвердженням отримання передоплати за товар Mercedes-Benz S560 VIN НОМЕР_1 (а.с.44-45).

Крім того, на підтвердження купівлі-продажу товару позивач подав оформлений компанією WINFORTA OU та підтверджений митно-податковою службою у м.Кельце (Польща) сертифікат на транспортування автомобіля.

Жодних розбіжностей такі документи не містять, вони перебували в розпорядженні митного органу та об`єктивно надавали йому можливість ідентифікувати транспортний засіб, особу яка його продала, фактично сплачену вартість згідно з умовами контракту.

Також матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав вимогу відповідача та надав копію доповнення № 2 від 15 жовтня 2020 року до контракту № 20/01/20- WDS від 20 січня 2020 року.

Однак, відповідач не надав оцінки поданим документам, які в комплексі з поданими до декларації документами, підтверджують факт придбання позивачем автомобіля і оплати вартості автомобіля в сумі 70100 Євро.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що позивач на підтвердження заявленої вартості ввезеного автомобіля надав звіт про оцінку транспортного засобу №15114/20 від 23 листопада 2020 року (виконаний спеціалістом оцінювачем ОСОБА_1 сертифікат №285/18) згідно якого вартість автомобіля на дату оцінки складає 69880 Євро. Згідно цього документу ввезений позивачем автомобіль має пошкодження кузову: деформація без пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження оббивки салону, оббивки сидінь, хромовані деталі, пофарбування кузову, на кузові сліди відновлювального ремонту капота.

Відповідач не мотивував підстав для неврахування вказаного звіту про оцінку товару. Зокрема, не спростовано наявних у ньому відомостей, а також не надано доказів відсутності у експерта відповідної кваліфікації.

Отже, у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави для зобов`язання позивача надати додатковий експертний висновок щодо вартості автомобіля.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що підстав для неврахування заявленої позивачем вартості автомобіля внаслідок неподання на вимогу митного органу виписки з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого товару; договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), у відповідача не було, оскільки такі у позивача як покупця товару відсутні, так як не передбачені умовами контракту, а також умовами поставки, яка здійснювалася продавцем.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що за правилами статті 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (частина 2 статті 64).

Виходячи з вищевикладеного Митний кодекс України вказує на те, що у випадку застосування резервного методу митна вартість обов`язково повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як видно з оскаржуваного рішення Поліської митниці Державної митної служби України, митну вартість товару визначено на підставі відомостей щодо вартості аналогічного за технічними характеристиками транспортного засобу, митна вартість якого визнана за митною декларацією від 19 червня 2020 року № UA100380/2020/710137 на рівні 92858,27 євро.

Однак вказане рішення не містить жодних відомостей про подібність товару за митною декларацією від 19 червня 2020 року № UA100380/2020/710137 та про схожість умов поставки товару.

Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядних методів.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.

Отже, перевіривши оскаржене позивачем рішення відповідача, апеляційний суд вважає, що таке не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла до висновку про те, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені у ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому його необхідно скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби №UA204000/2020/000195/2 від 01.12.2020 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104; ЄДРПОУ 43350097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД (54020, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, офіс 605; ЄДРПОУ 41876751) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3100 (три тисячі сто) грн. 70 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4651 (чотири тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн. 00 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 24.09.2021.