Постанова

від 23.09.2021 по справі 728/2552/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 728/2552/19

провадження № 61-19558св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_2 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Ланагропрод , Бахмацька районна державна адміністрація, про визнання недійсним наказу та скасування записів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: Харечко Л. К., Онищенко О. І., Сприпки А. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що 02 лютого 2016 року він звертався до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області) із заявою про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою для відведення йому в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки площею орієнтовно 29,00 га, терміном на 7 років на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

22 лютого 2016 року ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області видано наказ № 25-2511/14-16-сг, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років.

На виконання цього наказу 04 березня 2016 року між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ним укладений договір оренди землі та передано йому в оренду земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506). Право оренди за вказаним договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 квітня 2016 року.

Вказував, що у червні 2016 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та нього про визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та визнання незаконними (недійсними) наказів.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року у справі № 728/1554/16-ц у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов ОСОБА_3 частково задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 04 березня 2016 року, укладений між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ним щодо земельної ділянки загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасований запис № 14233275 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

У грудні 2016 року рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року виконане та він був позбавлений права на оренду вказаної земельної ділянки.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 728/1554/16 рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року скасовано, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 залишено без змін.

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2019 року в задоволенні його заяви про поворот виконання рішення та поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно його, ОСОБА_1 , права оренди на земельну ділянку загальною площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506) відмовлено.

Вказував, що з метою поновлення свого права на оренду земельної ділянки площею 25,4960 га, він 21 серпня 2019 року звернувся до Центру надання адміністративних послуг Бахмацької районної державної адміністрації із заявою про відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасованого запису № 14233275.

Згідно з відповіддю Бахмацької районної державної адміністрації від 09 вересня 2019 року № 227-Д-03-08 скасований за рішенням суду запис № 14233275 не може бути поновлений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 у реєстрі відсутні.

За повідомленням ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 12 серпня 2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 розділена на 13 земельних ділянок за результатами розроблених проектів землеустрою про відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам, зокрема і ОСОБА_2 .

Наказом ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області від 25 жовтня 2017 року № 25-17630/14-17-сг затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Рубанської сільської ради Бахмацького району.

На підставі зазначеного вище наказу ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області 12 грудня 2017 року проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571), про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено запис № 23954607.

18 червня 2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 02 квітня 2018 року № 26/2018-Р, укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Ланагропрод , зроблено запис за № 26719941 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571) терміном на 7 років за ФГ Ланагропрод , перетвореним у ТОВ Ланагропрод .

Позивач вказував, що передана ОСОБА_2 у власність земельна ділянка площею 2,00 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:05 71 ) є частиною земельної ділянки площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506), розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району, яка була попередньо надана в оренду позивачу.

Посилався на те, що його право на оренду земельної ділянки площею 25,4960 га не припинилось, тому наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 25 жовтня 2017 року порушує його пріоритетне право як орендаря на володіння та користування вказаною земельною ділянкою з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506.

Враховуючи наведене ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 25 жовтня 2017 року № 25-17380/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ;

- скасувати у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію та кадастровий номер 7420387500:08:000:0571 земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 23954607, зроблений 12 грудня 2017 року, про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571), розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 26719941, зроблений 18 червня 2018 року про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 2,00 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571) за ФГ Ланагропрод .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17630/14-17-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; скасовано у Державному земельному кадастрі України державну реєстрацію та кадастровий номер 7420387500:08:000:0571 земельної ділянки площею 2,0000 га, яка розташована на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 23954607, зроблений 12 грудня 2017 року об 11:44:17 про реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571), розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. У задоволенні позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису державного реєстратора Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області № 26719941, здійсненого 18 червня 2018 року о 09:51:17, про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571) за фермерським господарством Ланагропрод відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що поділ земельної ділянки у розмірі 25,4960 га, наданої позивачу в оренду, на окремі земельні ділянки не може бути перешкодою для захисту прав останнього, оскільки формування земельних ділянок, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права користування у визначений цивільним законодавством спосіб. Тому ОСОБА_2 не позбавлена можливості отримати право власності на іншу земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що також не порушуватиме принцип пропорційності втручання у його право власності. Разом з тим, зважаючи на те, що оспорюване позивачем рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди терміном на 7 років земельної ділянки впливає на права та інтереси ТОВ Ланагропрод як орендатора, проте ОСОБА_1 не заявляв клопотання про залучення його як співвідповідача, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції не було враховано, що після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 25,4960 га, наданої позивачу для ведення фермерського господарства, останнім було засновано фермерське господарство Давидок , а тому з дня державної реєстрації фермерського господарства воно набуло прав та обов`язків землекористувача. Разом із тим, звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем у справі. Крім того, ОСОБА_1 у позовній заяві не вказує, що діє в інтересах юридичної особи - фермерського господарства Давидок , засновником якого він є.

Апеляційним судом зазначено, що у відносинах та спорах з іншими суб`єктами голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, у даному випадку орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства, тобто суб`єктом правовідносин є не фізична особа, голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, у якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду та суд не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

У липні 2021 року Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області подав відзив на касаційну скаргу, в якому посилається на законність та обґрунтованість судових рішень та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Обставини справи та висновки за результатами розгляду справи, зроблені судами

02 лютого 2016 року до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном 7 років орієнтовною площею 29,00 га, у тому числі ріллі 29,00 га, для ведення фермерського господарства із земель державної власності Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області ОСОБА_1 .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 08 лютого 2016 року № 25-1692/14-16-сг надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду терміном на 7 років, розташованої на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 22 лютого 2016 року № 25-2511/14-16-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506, площею 25,4960 га, в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

04 березня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, відповідно до якого останньому передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506, площею 25,4960 га, на строк 7 років.

У подальшому накази ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 08 лютого 2016 року, від 22 лютого 2016 року та укладений 04 березня 2016 року договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506, були предметом судового спору за позовом ОСОБА_3 до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 .

Так, рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 , визнано недійсним договір оренди землі, укладений 04 березня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 25,4960 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0506), яка знаходиться на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, скасовано запис № 14233275 про державну реєстрацію права оренди на зазначену земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Після набрання рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року законної сили, земельна ділянка з кадастровим номером 7420387500:08:000:0506 була поділена на земельні ділянки за результатами розроблених проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність у межах норм безоплатної приватизації. Зокрема, ОСОБА_2 отримала у власність частину спірної земельної ділянки розміром 2,00 га з кадастровим номером 7420387500:08:000:0571.

Після розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про його затвердження.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27 листопада 2017 року № 25-17630/14-17-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області; надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 7420387500:08:000:0571) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Рубанської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області

Право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7420387500:08:000:0571 зареєстровано за ОСОБА_2 12 грудня 2017 року, номер запису про право власності 23954607.

Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року, а рішення Бахмацького районного суд Чернігівської області від 21 вересня 2016 року про відмову в позові ОСОБА_3 щодо визнання недійсним договору оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію земельної ділянки та визнання незаконними (недійсними) наказів залишено без змін.

Ухвалою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви, поданої у порядку статті 444 ЦПК України, про поворот виконання рішення суду.

Земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 02 квітня 2018 року, перебуває в оренді у ФГ Ланагропрод . Строк дії оренди - 7 років.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Метою звернення до суду ОСОБА_1 із вказаним позовом є захист його порушеного права користування (оренди) земельною ділянкою, наданою йому для ведення фермерського господарства строком на 7 років.

Разом з тим, звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на порушення його прав як фізичної особи, не вказуючи про існування фермерського господарства та не зазначаючи останнє позивачем у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Зі змісту статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Схожі висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 01 квітня 2020 року у справі № 320/5724/17 (провадження

№ 14-385цс19).

Крім того, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

04 березня 2016 року за договором оренди між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 , останній отримав у строкове платне користування спірну земельну ділянку на строк 7 років для ведення фермерського господарства.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач 09 серпня 2018 року заснував фермерське господарство Давидок , тому дійшов правильного висновку про те, що звертаючись до суду із вказаним позовом на захист права користування земельною ділянкою, яку передано для ведення фермерського господарства, після заснування фермерського господарства, ОСОБА_1 вказував на порушення його прав як фізичної особи, однак не врахував, що з дня державної реєстрації фермерське господарство набуло прав та обов`язків землекористувача й, відповідно, стало суб`єктом спірних правовідносин, замінивши ОСОБА_1 як фізичну особу.

Посилання ОСОБА_1 на те, що на час створення фермерського господарства він вже був позбавлений права оренди земельної ділянки, тому перехід права користування вказаною земельною ділянкою від фізичної особи до створеного ним фермерського господарства не відбувся, є помилковими, оскільки постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року скасовано рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2016 року та залишено в силі рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 21 вересня 2016 року, яким відмовлено у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства від 04 березня 2016 року, укладеного між ним та ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області. Тобто Верховний Суд погодився з судом першої інстанції про відсутність підстав щодо визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 , недійсним. Таким чином, укладений між ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області та ОСОБА_1 договір оренди поновив свою дію й фермерське господарство з моменту свого створення замінило ОСОБА_1 у вказаних правовідносинах.

Крім того, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка у силу свого правового режиму є такою, що підлягає використанню виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Таким чином, враховуючи те, що діяльність фермерського господарства Давидок не припинилась, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивач - фізична особа ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, не надав доказів про наявність у нього як фізичної особи порушеного права, яке підлягає судовому захисту.

До аналогічних висновків також прийшов Верховний Суд у постановах від 08 вересня 2021 року у справах № 728/2558/19 (провадження

№ 61-18853св20) та № 728/1983/19 (провадження № 61-745св21).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Посилання у касаційній скарзі на те, що апеляційним судом не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17 (провадження № 14-508цс19), від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц (провадження № 14-83цс19), від 03 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18 (провадження № 14-109цс19), постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19), є безпідставними, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається не є подібними, виходячи із встановлених у цій справі конкретних обставин.

Верховний Суд зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, необхідно розуміти, зокрема, такі, де аналогічними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.

У наведених заявником постановах судами встановлено, що спірні земельні ділянки були передані не для ведення фермерського господарства, натомість у справі, яка переглядається, у позові відмовлено саме з підстав передачі земельної ділянки позивачеві для ведення фермерського господарства, яке він в подальшому і створив. Тобто, встановлені обставини справ, на які посилається заявник, є різними по відношенню до справи, яка переглядається, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

Постанова Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 728/1554/16-ц (провадження № 61-7737св18) також не може бути прийнята колегією суддів Касаційного цивільного суду до уваги, оскільки у цій справі визначені інші підстави позову, а відтак, застосовано інше нормативно-правове регулювання, ніж застосовано у справі, яка переглядається, з урахуванням встановлених у ній конкретних обставин.

Доводи касаційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку заявника свідчить про наявність правових підстав для задоволення його позову. Проте такі аргументи належним чином перевірені апеляційним судом та спростовані під час розгляду справи з урахуванням установлених конкретних обставин.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів попередніх інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків апеляційного суду.

Слід звернути увагу заявника на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах Пономарьов проти України , Рябих проти Російської Федерації , Нєлюбін проти Російської Федерації ) повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних помилок.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров