Рішення

від 30.09.2009 по справі 5962-2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 5962-2009

Суддя 1 інстанції Трипутіна Т.М..

Категорія 32

Доповідач Новосядла В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року

м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Новосядлої В.М .,

суддів: Алексеева А.В., Ігнат ової Л.Є.,

при секретарі Шатун Л.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу Відділення вик онавчої дирекції Фонду соціа льного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань У країни в Совєтському рай оні м. Макіївки на рішення Сов єтського районного суду м. До нецька від 19 травня 2009 року в сп раві за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Ук рвуглеторфреструктуризаці ї» (Донецька виконавча дирек ція), Відділення виконавч ої дирекції Фонду соціальног о страхування від нещасних в ипадків на виробництві та пр офесійних захворювань Украї ни в Совє.тському районі м. Мак іївки про відшкодування шкод и

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2009 року ОСОБА_3 зв ернувся до суду з позовом до Совєтської дирекції по лік відації шахт м. Макіївки Доне цької області, Відділення виконавчої дирекції Фонду с оціального страхування від н ещасних випадків на виробниц тві та професійних захворюва нь України в Совєтському районі м. Макіївки про відшко дування шкоди.

Ухвалою суду від 30 березня 200 9 року була проведена заміна в ідповідача Совєтської д ирекції по ліквідації шахт м . Макіївки Донецької області на Державне підприємство «У крвуглеторфреструктуризац ії» (Донецька виконавча дире кція).

В обґрунтування своїх позо вних вимог позивач посилався на те, що відповідач неправил ьно зробив розрахунок розмір у втраченого заробітку, взяв ши за основу середню заробіт ну плату за січень - квітень 1992 року про професії гірничного майстра шахти № 21 у розмірі 10 518 карбованців.

Позивач вважає, що розрахун ок відшкодування шкоди має п роводитись, виходячи із сере дньомісячного заробітку доб ичної дільниці № 4 шахти № 21 у ру блях, карбованцях, гривнях з у рахуванням щорічних коефіці єнтів росту тарифних ставок, а саме: 1, 6, 2.56, 2.15, 2.89, 3.2., 3.17, 1.049, 2.269, 1.29, 1.193, 1.52, 1.23 8.

ОСОБА_3 просив стягнути з в ідповідача Відділення в иконавчої дирекції Фонду соц іального страхування від нещ асних випадків на виробництв і та професійних захворювань України в Совєтському ра йоні м. Макіївки недоплачену суму у розмірі 7 300 гривень 13 коп ійок, а з Совєтської дирек ції по ліквідації шахт м. Макі ївки Донецької області - 7 756 гри вень 47 копійок.

Представник відповідача, з аперечуючи проти позову, поя снив, що нарахування відшкод ування шкоди було проведено у відповідності до норм діюч ого на той час законодавства .

Представник Фонду соціаль ного страхування також запер ечував проти позову.

Рішенням Совєтського райо нного суду м. Донецька від 19 тр авня 2009 року позов ОСОБА_3 д о державного підприємства «У крвуглеторфреструктуризац ії» (Донецька виконавча дире кція), Відділення виконав чої дирекції Фонду соціально го страхування від нещасних випадків на виробництві та п рофесійних захворювань Укра їни в Совєтському районі м. Макіївки про відшкодуванн я шкоди був задоволений част ково і на користь позивача з Відділення виконавчої дир екції Фонду було стягнуто за боргованість по щомісячним п латежам з 1 січня 2006 року по 1 чер вня 2009 року у розмірі 11 842 гривні 74 копійки.

Крім того, судом встановлен о розмір щомісячних виплат з 1 червня 2008 року у розмірі 1 562 гри вні 60 копійок, які зобов'язано виплачувати Відділення виконавчої дирекції Фонду с оціального страхування від н ещасних випадків на виробниц тві та професійних захворюва нь України в Совєтському районі м. Макіївки, із подаль шим перерахунком відповідно до діючого законодавства.

Не погодившись з рішенням с уду, Відділення виконавч ої дирекції Фонду соціальног о страхування від нещасних в ипадків на виробництві та пр офесійних захворювань Украї ни в Совєтському районі м . Макіївки принесло апеляцій ну скаргу, в якій просить скас увати рішення суду і постано вити нове рішення, яким відмо вити позивачу в задоволенні позову з тих підстав, що:

- Оскільки нещасний випадок на виробництві стався з пози вачем 28 січня 1998 року і вперше п озивачу було встановлено 60% ві дсотків втрати професійної п рацездатності згідно із ріше нням МСЕК від 4 січня 1989 року, то му відповідно до Постанови KM У країни № 276 від 22 травня 1992 року п ри перерахуванні сум відшкод ування шкоди необхідно брати за основу середній заробіто к за професією позивача гірн ичного майстра вугледобувно ї дільниці за січень - квітень 1992 року, який складає 10 518 гривен ь,

- судом першої інстанції був невірно застосований коефіц ієнт підвищення тарифної ста вки позивача 2.38 замість коефі цієнту фактичного росту 1.049.

Заслухавши суддю-доповіда ча, позивача та представника державного підприємства «Ук рвуглеторфреструктуризаці ї» (Донецька виконавча дирек ція), дослідивши матеріали ци вільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна ска рга підлягає задоволенню, а р ішення суду скасуванню із по становлениям нового рішення з таких підстав.

Із матеріалів цивільної сп рави вбачається, що позивач з находився у трудових відноси нах з шахтою № 21 виробничого о б'єднання «Совєтуголь», прав онаступником якого з 1 квітня 2007 року є Державне підприємст во «Донвуглереструктурізац ія» (а.с.55).

29 січня 1988 року під час викона ння трудових обов'язків гірн ичного майстра ОСОБА_4 був травмований, про що був склад ний атк за формою Н-1 (а.с. 7-8).

Згідно із висноком МСЕК від 4 січня 1989 року позивачеві, у зв 'язку із травмою, вперше була в становлена стійка втрата пра цездатності у розмірі 60 %.

1 березня 1989 року позивач був звільнений з роботи за пункт ом 2 частини 1 статті 40 КЗпП Укра їни за станом здоров'я.

Висновком МСЕК від 12 квітня 1989 року відсоток втрати праце здатності був збільшений до 80%.

Згідно із висновком МСЕК ві д 27 березня 1991 року відсоток вт рати працездатності позивач а складає 90 %.

Виходячи із того, що позивач був травмований у січні 1988 рок у і вперше втрата працездатн ості у зв'язку із травмою йому була встановлена у січні 1989 ро ку, для розрахунку сум відшко дування шкоди на підставі По станови Кабінету Міністрів У країни № 276 від 1 травня 1992 року п овинен бути взятий середній заробіток гірничного майстр а за січень-квітень 1992 року, від коригованйй на величину факт ичного зростання тарифних ст авок (посадових окладів), що вв едені на підприємстві у зв'яз ку із підвищенням мінімально ї заробітної плати з 1 травня 1 992 року.

За даними підприємства сер едня заробітна плата гірничн ого майстра на шахті № 21 за січ ень-квітень 1992 року складала 10 518 карбованців.

Розмір середньої заробтін ої плати за вказаний період с торонами не оспорюється, що б уло підтверджено під час роз гляду справи в апеляційному суді.

Середньомісячний заробіто к позивача за січень-квітень 1992 року має бути відкоригован йй на величину фактичного зр остання тарифних ставок (пос адових окладів), що введені на підприємстві у зв'язку з підв ищенням мінімальної заробіт ної плати з 1 травня 1992 року по л истопад 1992 року.

Згідно із довідкою, наданою відповідачем, з 1 травня 1992 рок у на підприємстві було підви щення тарифних ставок на кое фіцієнт 1.6, аз 1 листопада 1992 року на коефіцієнт 2.56.

Середня заробтна плата з тр авня 1992 року, із урахуванням ко ефіцієнта 1.6, складає 16 828 карбов аців 80 копійок.

Виходячи із 90% втрати профес ійної працездатності, відшко дування шкоди складає 15 145 карб анців 92 копійки (16 828.80 х 90% :100 = 15 145.92 кар б).

Після набрання чинності з 24 листопада 1992 року Законом Укр аїни «Про охорону праці», шко да потерпілим внаслідок труд ового каліцтва або іншого уш кодження здоров'я, пов'язаног о з виконанням трудових обов 'язків, виплачується власник ом у повному обсязі, тобто без урахування розміру пенсії п о інвалідності, а також незал ежно від інших видів пенсій, з аробітку (доходу) і стипендії , яку одержує потерпілий.

З 1 листопада 1992 року коригув анню на коефіцієнти підвищен ня тарифних ставок (посадови х окладів) підлягає розмір що місчного відшкодування шкод и, а саме 15 145 карбованців 92 копій ки.

З 1 листопада 1992 року, із ураху ванням коефіцієнта 2.56, щоміся чне відшкодування шкоди скла дає 38 773 карбованців 55 копійок.

З 1 січня 1993 року, із урахуванн ям коефіцієнта 2, щомісячне ві дшкодування шкоди складає 77 54 7 карбованців 10 копійок.

З 1 червня 1993 року, із урахуван ням коефіцієнта 1.5, щомісячне відшкодування шкоди складає 116 320 карбованців 65 копійок.

З 1 вересня 1993 року, із урахува нням коефіцієнта 2.89, щомісячн е відшкодування шкоди склада є 336 166 карбованців 67 копійок.

З 1 грудня 1993 року, із урахуван ням коефіцієнта 3, щомісячне в ідшкодування шкоди складає 1 008 500 карбованців 01 копійка.

З 1 липня 1994 року, із урахуванн ям коефіцієнта 2, щомісячне ві дшкодування шкоди складає 2 017 000 карбованців 02 копійки.

З 1 жовтня 1994 року, із урахуван ням коефіцієнта 2, щомісячне в ідшкодування шкоди складає 4 034 000 карбованців 04 копійки.

З 1 лютого 1995 року, із урахуван ням коефіцієнта 3.17, щомісячне відшкодування шкоди складає 12 787 780 карбованців 12 копійок.

З 1 вересня 1995 року, із урахува нням коефіцієнта 1.5, щомісячне відшкодування шкоди складає 19 181 670 карбованців 18 копійок.

З 1 січня 1997 року, із урахуванн ям коефіцієнта 1.049, щомісячне в ідшкодування шкоди складає 2 0 121 572 карбованців 01 копійка, що у перерахунку на гривню склад ає 201 гривню 21 копійку (Указ Пре зидента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серп ня 1996 року №762/96).

Згідно із довідкою, наданою відповідачем, з 1 січня 1997 року позивачу нараховувалось щом ісячне відшкодування шкоди у розмірі 201 гривня 83 копійки, то бто на 62 копійки більше ніж у п риведеному розрахунку.

Постановою Кабінету Мініс трів України № 1100 від 3 жовтня 1997 року, яка набрала чинності з 2 4 жовтня 1997 року, були внесені з міни та доповнення до пункту 28 Правил відшкодування власн иком підприємства, установи і організації або уповноваже ним ним органом шкоди, заподі яної працівникові ушкодженн ям здоров'я, пов'язаним з викон анням ним трудових обов'язкі в, затверджених постановою К абінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993 року.

Відповідно до пункту 28 Прав ил перерахування розміру від шкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціаль ну і медичну допомогу) провод иться у разі: зміни ступеня вт рати професійної працездатн ості; зміни складу сім'ї помер лого; підвищення розміру нео податковуваного мінімуму до ходів громадян в порядку, виз наченому законодавством; під вищення тарифних ставок (окл адів) працівників госпрозрах ункових і бюджетних підприєм ств.

Перерахований або нарахов аний розмір втраченого зароб ітку у перерахунку на 100 відсо тків втрати професійної прац ездатності не може бути біль шим від середньомісячного за робітку відповідного праців ника (після підвищення тариф них ставок) за умови його робо ти протягом повного календар ного місяця або у перерахунк у на повний календарний міся ць роботи.

Крім того, згідно із пунктом 12.27.3 Угоди по тарифам, трудовим та соціальним гарантіям між Мінвуглепромом та галузевим и профспілками вугільної про мисловості розмір втраченог о заробітку на листопад 1997 рок у в перерахунку на 100% втрати пр ацездатності у позивача, скл адала 223 гривні 56 копійок (201.21:90x100 = 2 23.56).

Апеляційний суд позбавлен ий можливості перевірити пра вильність нарахування позив ачу втраченого заробітку ста ном на листопад 1997 року у відпо відності до пункту 28 Правил та пункту 12.27.3 Угоди по тарифам, тр удовим та соціальним гаранті ям між Мінвуглепромом та гал узевими профспілками вугіль ної промисловості, оскільки згідно із листом правонаступ ника шахти, документи про роз мір середньої заробітної пла ти по професії позивача за се рпень-жовтень 1997 року не були п ередані шахтою до архіву з ти х підстав, що вони не є докумен тами довгострокового зберіг ання.

Оскільки сума втраченого з аробітку у перерахунку на 100 в ідсотків втрати професійної працездатності вище середнь ого заробітку по професії по зивача та не може бути зменше на, виплата втраченого зароб ітку в подальшому підприємст вом повинна була провадитись в сумі 201 грн.21 коп.

Коефіцієнт підвищення тар ифних ставок у липні 1998 року на підприємстві складав 1.1458.

Розмір втраченого заробіт ку позивача за липень 1998 року с кладає 230 гривень 54 копійки (201.21 х 1.1458 =230 гривень 54 копійки), а у пере рахунку на 100 % втрати працезда тності складає - 223 гривні 56 коп ійок.

Середній заробіток гірнич ного майстра у липні 1998 року ск ладав 478 гривень 80 копійок (а.с.51) . Однак підприємство виплачу вало позивачу щомісячне відш кодування шкоди за цей періо д у розмірі 276 гривень 03 копійки .

Коефіцієнт підвищення тар ифних ставок у березні 2000 року на підприємстві складав 1.29.

Розмір втраченого заробіт ку позивача за березень 2000 рок у складає 297 гривень 39 копійок ( 230.54 х 1.29 = 297.39), а у перерахунку на 100 % в трати працездатності склада є - 330 гривень 43 копійки (230.54 :90х 100 - 330.43 ).

Данні про середній заробіт ок, гірничного майстра за бер езень 2000 року в матерілах спра ви відстуні.

Правонаступник шахти позб авлений можливості надати вк азані данні з тих підстав, що р оботи на шахті по добичі вугі лля були припинені у 1999 році.

З березня по жовтень 2000 року підприємство виплачувало по зивачу відшкодування шкоди у розмірі 276 гривень 46 копійок.

З грудня 2000 року позивачу бул о нараховане щомісячне відшк одування шкоди у розмірі 354 гр ивні 90 копійок.

Таким чином, з приведених ро зрахунків вбачається, що з бе резня 2000 року до набрання чинн ості Законом України "Про заг альнообов'язкове державне со ціальне страхування від неща сного випадку на виробництві та професійного захворюванн я, які спричинили втрату прац ездатності" від 23 вересня 1999 ро ку, який набрав чинності з 1 кв ітня 2001 року тарифні ставки (по садові оклади) на підприємст ві не підвищувались.

Незважаючи на те, що в зазна чений період тарифна ставка гірничого майстра не підвищу валась, підприємством було н араховане щомісячне відшкод ування шкоди не 297 гривень 39 коп ійок, а 354 гривні 90 копійки.

Оскільки розмір втраченог о заробітку по професії пози вача не може бути зменшений, т о в подальшому виплата втрач еного заробітку підприємств ом повинна була провадитись в розмірі 354 гривні 90 копійок.

Таким чином, права ОСОБА_3 щодо застосування до встан овленого розміру щомісячног о відшкодування шкоди коефіц ієнтів підвищення тарифних с тавок на підприємстві, поруш ені не були.

Постановою відділення вик онавчої дирекції Фонду соціа льного страхування від нещас них випадків на виробництві та професійних захворювань У країни в Совєтському рай оні м. Макіївки від 17 вересня 200 1 року особова справа ОСОБА _3 була прийнята відділення м виконавчої дирекції і пози вачу було продовжено виплату щомісячних страхових сум у р озмірі 354 гривні 90 копійо (а.с.15).

В подальшому відділенням в иконавчої дирекції Фонду соц іального страхування від нещ асних випадків на виробництв і та професійних захворювань України в Совєтському ра йоні м. Макіївки у відповідно сті до статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне соціальне страхування від нещасного випадку на вир обництві та професійного зах ворювання, які спричинили вт рату працездатності" проводи лись перерахунки щомісячної страхової суми у зв'язку із зр останням середньої заробітн ої плати у галузях національ ної економіки (а.с. 16-23).

Після застосування коефіц ієнту зростання середньої за робітної плати у галузях нац іональної економіки у березн я 2009 року позивачу була встано влена щомісячна страхова сум а у розмірі 1 349 гривень 67 копійо к.

Виходячи із встановлених о бставин, наданих сторонами д оказів, вимог матеріального закону, апеляційний суд вваж ає, що висновок суду першої ін станції про задоволення позо вних вимог позивача зроблени й з неправильним застосуванн ям норм матеріального права.

Відповідно до пункту 4 части ни 1 статті 309 ЦПК України підст авою для скасування рішення суду першої інстанції і ухва лення нового рішення є поруш ення або неправильне застосу вання судом норм матеріально го права.

Враховуючи, що фактичні обс тавини справи встановлені су дом повно, проте невірно заст осований матеріальний закон , апеляційний суд вважає за не обхідне рішення суду скасува ти і постановити нове рішенн я, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Керуючись Постановою KM Укра їни за № 276 від 26 травня 1992 року, ст атями 15, ЗО, 62, 202, 202-1, 309, 316 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Відді лення виконавчої дирекції Фонду соціального страхуван ня від нещасних випадків на в иробництві та професійних за хворювань України в Совєтс ькому районі м. Макіївки за довольнити.

Рішення Совєтського район ного суду м. Донецька від 19 тра вня 2009 року скасувати.

В задоволенні позову ОСО БА_3 до державного підприєм ства «Укрвуглеторфреструкт уризації» (Донецька виконавч а дирекція), Відділення ви конавчої дирекції Фонду соці ального страхування від неща сних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському ра йоні м. Макіївки про відшкоду вання шкоди ВІДМОВИТИ.

Рішення набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосе редньо до Верховного Суду Ук раїни протягом двох місяців з дня набрання ним законної с или.