Рішення

від 23.09.2021 по справі 624/516/21

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/516/21

№ провадження 2/624/268/21

РІШЕННЯ

іменем України

смт. Кегичівка 23 вересня 2021 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю т.в.о. секретаря судового засідання - Кольгана С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/516/21,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: ОСОБА_2 ,

відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса,

вимоги позивача: про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПСП ім. Щорса, в якій просить усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка належить йому на праві приватної власності, загальною площею 7,2328 га, кадастровий номер 6323183700:10:004:0020 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташованої на території Павлівської сільської ради, Кегичівського району, Харківської області, що належить на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку, серії Р2 №769491, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , шляхом повернення земельної ділянки ПСП ім. Щорса власнику ОСОБА_1 , заборонити обробляти дану земельну ділянку, вирощувати сільськогосподарську продукцію, та стягнути з ПСП ім. Щорса на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позову в сумі 908,00 грн та 5000,00 грн за оплату професійної правової (правничої) допомоги.

На обґрунтування своїх вимог зазначає, що у червні 2016 року він дізнався про існування договору оренди землі від 01 лютого 2007 року б/н між ним та ПСП ім. Щорса, який він не підписував та вважає, що це порушує його права як власника у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору оренди землі та повернення йому земельної ділянки.

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року, позов було задоволено. Суд визнав недійсним договір оренди землі від 01 лютого 2007 року б/н, між позивачем та ПСП ім. Щорса, зобов`язав ПСП ім. Щорса повернути позивачеві земельну ділянку.

19 липня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області рішення суду першої інстанції у справі № 624/605/16-ц залишено без змін.

Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 26 серпня 2020 року задоволено касаційну скаргу ПСП ім. Щорса, рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року по справі №624/605/16-ц скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позову. Постанова мотивована тим, що позивач не заявляв негаторного позову про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, просив повернути земельну ділянку у зв`язку з недійсністю договору оренди, на підставі якого земельна ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача. Суд зазначив, що у даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок.

Саме, вказані вище обставини викликали необхідність звернення до суду з цим позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає, і вважає їх необґрунтованими, оскільки позивач не називає обставини, які вказають на порушення його прав на земельну ділянку на цей час, та яким чином, і якими діями відповідач чинить йому перешкоди на момент подання цього позову.

Повідомляє, що в процесі вирішення попередньої справи №624/605/16-ц, ситуація докорінно змінилась. 06 вересня 2017 року речове право ПСП ім. Щорса щодо оренди цієї земельної ділянки припинене, відповідач відношення до неї немає. Майже за 4 роки до подання цього позову, а саме 12 вересня 2017 року позивач уклав новий договір №28 оренди земельної ділянки строком на 7 років з ТОВ агрофірма Союзагро , який зареєстровано 12 вересня 2017 року (відповідно до інформаційної довідки №270487026). Земельна ділянка знаходиться у користуванні іншого орендаря. Також позивач не надає жодного доказу на підтвердження свої позовних вимог ні щодо перешкод з боку відповідача у користуванні його земельною ділянкою, ні щодо її оброблення відповідачем на час подання позову.

Отже, фактично предметом позову є неіснуючі порушення прав позивача у вигляді неіснуючих перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

09 липня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 09 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 05 серпня 2021 року.

17 серпня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Сторони у судове засідання не з`явились, натомість надали заяви:

представник позивач - про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує;

відповідач - у відзиві у задоволенні позовних вимог просить відмовити, судові витрати залишити за позивачем.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності та відповідно до ст. 223 ЦПК України визнано за можливе розглянути справу по суті.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 6323183700:10:004:0020, площею 7,2328 га, що розташована на території Павлівської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 №769491 (а.с.10).

Між ОСОБА_1 та ПСП ім. Щорса укладений договір оренди землі № 32 від 01 лютого 2007 року (копія, а.с.11-12).

Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року, позов було задоволено. Суд визнав недійсним договір оренди землі від 01 лютого 2007 року б/н, між позивачем та ПСП ім. Щорса, зобов`язав ПСП ім. Щорса повернути позивачеві земельну ділянку (копія, а.с.14-16).

19 липня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Харківської області рішення суду Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року залишено без змін (копія, а.с.17-19).

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року задоволено касаційну скаргу ПСП ім. Щорса, рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 19 липня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПСП ім. Щорса про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, повернення земельної ділянки відмовити (копія, а.с.20-26).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 97102848, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ПСП ім. Щорса, право оренди земельної ділянки, строк дії 15 років, площа 7,23 га припинено Сектором державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області 06 вересня 2017 року (копія, а.с.58).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна зареєстровано договір оренди землі, серія та номер: 28, виданий 12 вересня 2017 року, між ТОВ агрофірма СОЮЗАГРО та ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 22335895 (копія, а.с.56-57).

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених суб`єктивних прав є звернення до суду.

Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Загальними положеннями частини 2 статті 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Умовами для задоволення про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач відповідно до вимог процесуального закону зобов`язаний надати суду належні та допустимі докази, які б підтверджували існування перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

Надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог докази, а саме рішення судів по справі №624/605/16-ц не є беззаперечним доказом того, що відповідач перешкоджає йому у користуванні земельною ділянкою, оскільки, речове право на вищезгадану земельну ділянку ПСП ім. Щорса припинено, та між позивачем та ТОВ агрофірмою СОЮЗАГРО укладено договір оренди №28, який зареєстрований 12 вересня 2017 року. Інших доказів, щодо перешкоджання у користуванні земельною ділянкою позивачем не надано.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то підстав для розподілу судових витрат суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Харківському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України через Кегичівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Бабин, Іллінецького району, Вінницької області, паспорт серії НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

представника позивача: ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ,

відповідач: Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса, код ЄДРПОУ:00707975, місцезнаходження: 64052, Харківська область, Кегичівський район, с. Нова Парафіївка.

Суддя Н.М. Куст