Ухвала

від 20.09.2021 по справі 761/33118/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33118/21

Провадження № 1-кс/761/18652/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000000302 від 09.02.2021 прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст.361-2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст.361-2 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000000302 від 09.02.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст.361, ч.2 ст.361-2 КК України. Досудове розслідування у вказаному провадженні здійснюється слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.

В ході досудового розслідування встановлено, що на даний час на території України функціонує протиправний механізм вимагання та одержання неправомірної вигоди від моряків за оформлення морських документів, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів в Реєстрі моряків, підтвердженні онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків (далі Інспекція) в е-сервісі «Кабінет моряка» за посиланням sea.e-transport.gov.ua та подальшому забезпеченні позитивного результату обов`язкового комп`ютерного тестування для підтвердження відповідної кваліфікації моряка.

З метою забезпечення реалізації вказаного протиправного механізму, групою осіб було розроблено альтернативну автоматизовано систему (АС) за посиланням as.marad.org.ua,до якоїнесанкціонованно вивантажуютьсяконфіденційна інформаціята офіційнідокументи стосовно моряків. Надалі зазначені відомості обробляються у АС і використовуються «агентами»-посередниками для забезпечення функціонування протиправного механізму з видачі необхідних документів для підтвердження/підвищення кваліфікації моряка та одержання неправомірної вигоди, а інформація, яка обробляється в е-сервісі «Кабінет моряка», шляхом несанкціонованого втручання в його роботу невстановленими особами, незаконно розміщується на ресурсі as.marad.org.ua.

Зокрема, встановлено, що зазначену автоматизовану систему (АС) використовують для ручного підтвердження верифікації документів моряка, внесення сертифікатів та дипломів, корегування результатів проходження комп`ютерного тестування тощо. Разом з тим, несанкціонована передача та використання конфіденційних відомостей стосовно моряків з офіційного е-сервісу «Кабінет моряка» та Державного реєстру документів моряків України (далі Реєстр) стає можливим завдяки розробленому програмному забезпеченню та програмному коду працівниками ТОВ «ДІСОФТ» (код ЄДРПОУ 43673518).

За обставин викладених у клопотанні, органом досудового розслідування встановлено, що до функціонування вказаної злочинної схеми причетний громадянин України громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який разом з іншими організаторами контролює функціонування протиправного механізму, здійснює підбір необхідних спеціалістів та забезпечує їх залучення до вчинення несанкціонованих дій з конференційною інформацією, здійснює акумулювання та розподілення отриманих від злочинної діяльності коштів між учасниками протиправної схеми та невстановленими державними службовцями, проживаючий у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є одним з організаторів та кураторів протиправного механізму, пов`язаного з організацією оформлення документів моряка, шляхом створення штучних перешкод при верифікації наявних документів, підтвердження онлайн-заявки на проходження Державної кваліфікаційної комісії Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків.

За наслідками проведення санкціонованого обшуку 10.09.21 року за місцем проживання ОСОБА_7 виявлено та вилучено речі та документи, що мають значення для кримінального провадження, а також ті, що набуті кримінально протиправним шляхом, та які постановою слідчого визнані речовими доказами, і з метою збереження яких виникла необхідність у накладенні арешту.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав у ньому наведених. Повідомив, що вилучене майно є речовими доказами та містять ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Представники власника майна проти клопотання заперечували, вказали на його необґрунтованість, зокрема з тих підстав, що не зрозуміло чому саме ці речі є речовими доказами та, що вони доводять, ноутбук належить синові їх довірителя, був оглянутий слідчим, тому не було необхідності на його вилучення, також слідчому було надано доступ і до мобільного телефону. Послалися на положення ст. 168 КПК України щодо заборони вилучення засобів зв`язку та комп`ютерної техніки. Та подали письмові заперечення на клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, представників власника майна, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заперечення представників власника майна, дійшла висновку про таке.

З клопотанням слідує, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в АРК проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000302 від 09.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст.361-2 КК України.

10.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було проведено обшук у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого виявлено та вилучено: ноутбук марки «Apple» MacBook Pro, у корпусі чорного кольору, з SN CO2ZHOQ1LVCG та мобільний телефон iPhone 11 Pro Max S/PFX1ZPQJHN7B.

10 вересня 2021 року вилучене майно постановою слідчого у даному кримінальному провадженні визнано речовим докази в порядку ст. 98 КПК України.

Статтею 131КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч.3 ст.132КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.3ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 100КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст.170-174 КПК України, та згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч.1 ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звернувся з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Разом з тим слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про визнання речових доказів від 10.09.21 року носить суто формальний характер, не відповідає положенням ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки в самій постанові слідчий обмежився зазначенням обставин кримінального правопорушення, яке розслідується та переліку речей, які було вилучено 10.09.21 в тому числі за місцем проживанням ОСОБА_8 та послався, що вказані речі, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та підлягають додатковому дослідженню, при цьому відсутнє будь-яке обґрунтування значення вилучених речей, для даного кримінального провадження.

В судовому засіданні не було доведено причетності вилучених ноутбука марки «Apple» MacBook Pro, у корпусі чорного кольору, з SN CO2ZHOQ1LVCG та мобільного телефон iPhone 11 Pro Max S/PFX1ZPQJHN7B, до даного кримінального провадження, в тому числі, що вони є предметом вчинення зазначених кримінальних правопорушень тощо. Слідчому судді, станом на час розгляду клопотання не надано доказів, щодо призначення експертних досліджень по вилученим речам, із урахуванням того, що вони були оглянуті слідчим ще 10.09.2021 року після їх вилучення.

Крім іншого судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилученняелектронних інформаційнихсистем абоїх частин,мобільних терміналівсистем зв`язкудля вивченняфізичних властивостей,які маютьзначення длякримінального провадження,здійснюється лишеу разі,якщо вонибезпосередньо зазначенів ухвалісуду. Забороняєтьсятимчасове вилученняелектронних інформаційнихсистем абоїх частин,мобільних терміналівсистем зв`язку,крім випадків,коли їхнадання разомз інформацією,що наних міститься,є необхідноюумовою проведенняекспертного дослідження,або якщотакі об`єктиотримані врезультаті вчиненнякримінального правопорушеннячи єзасобом абознаряддям йоговчинення,а такожякщо доступдо нихобмежується їхвласником,володільцем абоутримувачем чипов`язаний зподоланням системилогічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи наведене, слідчий суддя не вбачає законних підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.98,170,171,172,309,395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42021000000000302 від 09.02.2021 прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна в кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР за №42021000000000302 від 09.02.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст. 361, ч.2 ст.361-2 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1