Постанова

від 24.09.2021 по справі 556/1035/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2021 року

м. Рівне

Справа № 556/1035/20

Провадження № 22-з/4815/38/21

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Гордійчук С. О., Шимківа С. С.

секретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

заявник, відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

позивач - ОСОБА_3

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про усунення порушень права власності на землю,

в с т а н о в и в :

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_3 про усунення порушень права власності на землю відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Додатковим рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення на її користь з позивача витрат на правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року залишено без змін.

До Рівненського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі. Заявником на її обґрунтування зазначено, що при ухваленні постанови Рівненським апеляційним судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат у справі, зокрема, витрат на правничу допомогу, які вона понесла у зв`язку із переглядом рішення суду в апеляційному порядку. Пояснювала, що у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді апеляційної скарги позивача адвокатом була надана правова інформація, консультації та роз`яснення з правових питань, забезпечений адвокатський супровід розгляду апеляційної скарги та дій клієнта, складено, подано до суду та направлено учасника справи заяви, клопотання, відзиви та інші процесуальні документи, які наявні у справі та підтверджують надання правової допомоги. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 на її користь судові витрати в сумі 5802 грн., які були нею сплачені за надання послуг адвоката відповідно до договору про надання правничої допомоги.

У поданих письмових запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_3 вважає їх розмір завищеним, таким, що не відповідає складності справи, участі сторони відповідачів у судовому розгляді, а також вказує на ідентичність справ відповідачів, за якими відкрито три апеляційні провадження. Погоджується на стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000, 00 грн.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного суду Мащак П. П., заперечуючи проти заяви ОСОБА_1 , погодився на стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн..

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша-друга статті 133 ЦПК України ).

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону ).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України );

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України )

3) Розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України ).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Наведене правове обґрунтування надає можливість суду ефективно захистити порушені права заявника, забезпечити реалізацію принципу цивільного судочинства - відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, але у порядку, передбаченому законом.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу заявником додано: копію Договору про надання правничої допомоги № 3/11/2020 від 17.11.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Кондратовим М. І.; копію Додаткової угоди № 2 від 29.03.2021 року до Договору про надання правничої допомоги № 3/11/2020 від 17.11.2020 року; детальний опис робіт (наданих послуг) та деталізований розрахунок витрат на правничу допомогу в апеляційному суді на загальну суму 5802 грн.; копію Акту приймання-передачі наданих послуг (правової/правничої допомоги) від 21.07.2021 року; копію платіжної квитанції від 21.07.2021 року на суму 5802 грн.; довідку адвоката Кондратова М. І. про вартість правової допомоги, наданої ним ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, та підтвердження про сплату.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Кондратов М. І. подав 20 липня 2021 року до Рівненського апеляційного суду письмову заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій зобов`язався протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення надати докази таких витрат у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) в апеляційному суді адвокатом Кондратовим М. І. вчинено наступні дії: вивчення апеляційної скарги на додаткове рішення, аналіз та попереднє визначення підстав для заперечень проти доводів та аргументів апелянта; зустрічі з клієнтом, надання правової інформації, правових консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань, що стосуються правової позиції відповідача в апеляційному суді, розгляду та вирішення апеляційної скарги апелянта; підготовчі дії для захисту прав та інтересів клієнта в апеляційному суді (підбір та врахування правових висновків Верховного Суду); підготовка відзиву з додатками відповідачки ОСОБА_1 на апеляційну скаргу позивача на додаткове рішення суду першої інстанції, його направлення іншим сторонам та до суду; підготовка письмових пояснень на апеляційну скаргу; прибуття адвоката до суду для участі у судовому розгляді справи в апеляційному суді та представництво і захист прав та інтересів клієнта в судовому засіданні 20.07.2021 року; підготовка заяви з додатками про прийняття апеляційним судом додаткової постанови (рішення) про розподіл судових витрат і направлення її іншим сторонам та суду. Також адвокатом понесено витрати на друк процесуальних документів, поштові витрати.

Загальна вартість робіт (наданих послуг) згідно розрахунку становить 5802 грн., і саме така сума заявлена відповідачкою ОСОБА_1 до стягнення з позивача ОСОБА_3 .

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який зазначений у заяві відповідачки.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного суду Мащак П. П. заперечив розмір витрат на правничу допомогу, вважаючи його необґрунтовано завищеними та неспівмірним зі складністю справи, і погодився на стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1 000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, ЦПК України передбачено наступні критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Оцінюючи обставини справи, її складність, тривалість розгляду в суді апеляційної інстанції, беручи до уваги результат апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, а також те, що у справі № 556/1035/20 відкрито три апеляційних провадження у одному і тому ж цивільному спорі, і те, що заяви про стягнення витрат на правничу допомогу стосуються однієї справи і одного цивільно-правового спору, враховуючи заперечення протилежної сторони про завищений розмір витрат на правничу допомогу і їх неспіввмірність зі складністю справи і тривалістю її розгляду, апеляційний суд приходить до переконання про часткове задоволення заяви та стягнення витрат на правничу допомогу у цій справі в сумі 1 000,00 гривень.

Керуючись ст. 141, 270, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, які складаються із витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2021 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Гордійчук С. О

Шимків С. С.