Постанова

від 23.09.2021 по справі 725/873/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року м. Чернівці

справа № 725/873/20

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Владичан А. І.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар: Тодоряк Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року (головуючий у 1-й інстанції Скуляк І.А.),-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи , приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Наталії Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення .

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 13 квітня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк було укладено договір про відкриття кредитної лінії №894.

16 квітня 2007 року, в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між банком та позивачами було укладено іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого останні передали банку в іпотеку належне їм на праві спільної сумісної власності нерухоме майно: житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв.м., який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування

Провадження 22ц/822/823/21

вказаного житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,0230 га - кадастровий номер 7310136600:08:004:0078 та загальною площею 0,0014га -кадастровий номер 7310136600:08:004:0079.

17 грудня 2012 року ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за договором відступлення прав вимог, відступив право вимоги за кредитним договором №894 від 13 квітня 2007 року відповідачу ТОВ Кредитні ініціативи .

22 жовтня 2015 року рішенням Першотравневого районного суду місті Чернівці у справі № 725/5485/13 позов ТОВ Кредитні ініціативи до позивачів про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на користь ТОВ Кредитні ініціативи .

23 серпня 2018 року рішенням Першотравневого районного суду місті Чернівці у справі № 725/515/13, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 31 жовтня 2018 року, у задоволенні позову ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Чернівецької обласної державної адміністрації, про примусове виселення з житлового приміщення відмовлено.

28 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В. були прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391868, № 49391726, № 49391399, якими проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки кадастрові номери 7310136600:08:004:0078 та7310136600:08:004:0079 та житловий будинок, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ Кредитні ініціативи .

В січні 2020 року позивачі дізнались про те, що право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за іншим власником.

Вважають такі дії приватного нотаріуса протиправними, оскільки ним було порушено порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, так як позивачі не отримували письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушень, нотаріус не мав підстав для реєстрації за ТОВ Кредитні ініціативи права власності на спірне нерухоме майно.

Посилалися на те, що оскільки відсутні письмова вимога про усунення порушення, повідомлення про її вручення та документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, констатувати про виконання вимог ст.35 Закону України Про іпотеку не можна, що в свою чергу робить неможливим реєстрацію права власності на спірну нерухомість за ТОВ Кредитні ініціативи .

Просили суд визнати протиправними та скасувати рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391868, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0078 загальною площею 0,023га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ Кредитні ініціативи ; рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391726, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 7310136600:08:004:0079 загальною площею 0,023га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ Кредитні ініціативи ; рішення приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Козлової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року № 49391399, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ТОВ Кредитні ініціативи .

У доповненнях до позовної заяви поданої 25 лютого 2021 року адвокат Бошелюк Ю.М., яка діяла в інтересах позивачів посилалася на те, що у зв`язку із прийняттям Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі №644/3116/18 з метою формування єдиної судової практики застосування положень Закону №1304-VІІ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , в якій зазначено, що у спорах щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку поширюється дія підпункту 1 пункту 1 статті 1 цього Закону. На правовідносини між сторонами, мораторій, визначений Законом, розповсюджується на стягнення іпотечного майна в порядку позасудового врегулювання вимог ТОВ Кредитні ініціативи до позивачів, визначеного в п.5.3 Договору іпотеки, а тому вчинення реєстраційних дій без отримання згоди позивачів є порушення відповідачами Закону №1304-VІІ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням адвокат Веретенко Євген Олександрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції неправомірним, таким, що порушує норми матеріального та процесуального права, та має місце неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, а висновки суду не відповідають їх фактичним обставинам, що є підставою для їх скасування.

Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року скасувати, заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано норми, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, то дійшов помилкового висновку, що звернення стягнення на іпотечне майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержатилем здійснено не у примусовому порядку. Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог.

Водночас Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що спірний поділений в натурі житловий будинок та земельні ділянки, на яких він розташований, виступають предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті -євро, і використовується позивачами як місце постійного проживання, та є їх єдиним житлом, тому спірне жиле приміщення не може бути примусово звернуто стягнення на підставі Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , у тому числі і шляхом реєстрації права власності за ТОВ Кредитні ініціативи .

Крім того, висновок суду про виконання товариством приписів Закону України Про іпотеку щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом на адресу позивачів, є передчасним, оскільки у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому у графі отримувач зазначена лише частина прізвища позивача та не можливо визначити дату вручення , яке позивачі заперечують, що в свою чергу свідчить про недоведеність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.

Нотаріус як державний реєстратор в свою чергу не перевірив відповідність наданих ТОВ Кредитні ініціативи документів вимогам закону, тому державна реєстрація права власності на предмет іпотеки проведена з порушенням вимог законодавства.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виконання ТОВ Кредитні ініціативи вимог Закону України Про іпотеку та умов іпотечного договору щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТзОВ Кредитні ініціативи Матвійчук М.З. просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що кредит надано в іноземній валюті, адже згідно договору №102 про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії №984 від 13.04.2007 року, який укладений сторонами 19.02.2009 року сторони п.2.2. Кредитного договору виклали в новій редакції: максимальна сума невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії еквівалентна 1157568,52 гривні . З 19.02.2009 року ліміт кредитної лінії складає 575817,60 гривень та встановлюється тільки в національній валюті. Позивачами не надано доказів, що у них відсутнє будь-яке інше житло, окрім того, що було передано в іпотеку, і наявне іпотечне майно є єдиним її житловим приміщенням, а того, що вона використовує його як постійне житло. Крім того, згідно іпотечного договору місце реєстрації іпотекодавців було відмінним від адреси знаходження предмету іпотеки, і про зміну адрес проживання або реєстрації як це передбачено п.6.7. Кредитного договору кредитора не було повідомлено, тож підстав вважати, що іпотекодавці проживають за адресою знаходження предмету іпотеки жодних не було.

В матеріалах справи наявна копія повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки від 21.06.2019 року №2266, надісланого рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачам за двома відомими адресами, а також докази направлення цієї вимоги цінними листами з описом вкладення, та докази вручення 22.07.2019 року, про що свідчить підпис працівника відділення поштового зв`язку на повідомлення про вручення в графі підпис працівника поштового зв`язку та зазначення прізвища одержувача в графі особисто та уповноваженому . Долучені до матеріалів справи копії повідомлень про вручення не містять відмітки вручити особисто , а також відсутні будь-які дані щодо оскарження дій оператора поштового зв`язку з приводу вручення позивачам рекомендованих листів з повідомленням про вручення.

Щодо неналежного способу захисту, то на думку відповідача позивачам слід було звернутися до суду із вимогами про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності за відповідачем та визнання права власності за позивачем, саме таке формулювання позовних вимог може вважатися належним способом захисту порушених прав.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Рішення суду першої інстанції зазначеним нормам відповідає в повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згода позивачів щодо стягнення на предмет іпотеки була надана під час підписання договору іпотеки. ТзОВ Кредитні ініціативи виконано приписи Закону України Про іпотеку та умови іпотечного договору щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом, так як вимога про усунення порушень позичальником та іпотекодавцем у відведеній в ній тридцятиденний строк виконана не була, ТзОВ Кредитні ініціативи правомірно звернулися до державного реєстратора із заявою щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем. Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н.В., як реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень діяла відповідно до вимог законодавства України.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції, вважає їх таким що відповідають обставинам справи, постановлені з дотриманням норм права.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

У рішенні Конституційного суду України №18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 16 ЦК України, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 3 квітня 2007 року, між позивачкою ОСОБА_1 та Закритим Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) був укладений Договір про відкриття кредитної лінії № 894. Згідно предмету договору ОСОБА_3 отримала позику від Банку в сумі 60000 (шістдесят тисяч) євро. ( а.с. 13-15 т.1).

Для забезпечення грошового зобов`язання та належного виконання Позичальником своїх зобов`язань, між позивачами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Банком, був укладений Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 16 квітня 2007 p., за яким ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (Іпотекодавці) передали в іпотеку Банку (Іпотекодержателю) належний їм на праві власності: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею 109,50 кв.м. та житловою площею 51,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . дві земельні ділянки, призначені для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Підпунктом 3 пункту 5.3 Договору іпотеки визначено задоволення вимог іпотекодержателя за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодавцями у власність Іпотекодержателю предмету Іпотеки в рахунок виконання іпотекодавцями основного зобов`язання за Кредитним договором у порядку, передбаченому ст. 37 Закону України Про іпотеку . ( а.с. 16-19т.1).

17 грудня 2012 року ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк за Договором відступлення прав вимог, відступив право вимоги за кредитним договором № 894 від 13.04.2007 року - ТОВ Кредитні ініціативи .

Отже, внаслідок укладення вказаного договору відбулася заміна кредитора за вказаним кредитним та іпотечним договорами, що в тому числі встановлено в рішенні суду від 22.10.2015 року, яке має преюдиційне значення, та в силу положень ч.4 ст.82 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню.

2 2 жовтня 2015 року рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці у справі № 725/5485/13 позов ТОВ Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 894 від 13.04.2007 року звернуто стягнення на предмети іпотеки, а саме на: поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, загальною площею -109,5 кв.м., в тому числі житловою площею - 51,90 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на користь ТОВ Кредитні ініціативи шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження , з початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Як вбачається із матеріалів справи ТзОВ Кредитні ініціативи 25.06.2019 року було направлено на адресу позивачів повідомлення від 21.06.2019 року за вихідним №2266 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень, копією фіскального чеку та описом цінних листів з описом вкладення (а.с.111-115 т.1).

28 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Чернівецького міського

нотаріального округу Козловою Н.В. прийнято рішення про державну

реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391868, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер

7310136600:08:004:0078, загальною площею 0,023 га, рішення про державну

реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391726, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер

7310136600:08:004:0079, загальною площею 0,0014 га, за адресою:

АДРЕСА_1 , та рішення про державну

реєстрацію прав та їх обтяжень № 49391399, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-IV Про іпотеку (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

Положеннями статті 37 Закону № 898-IV (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Із внесенням змін до цієї норми згідно із Законом України від 25 грудня 2008 року № 800-VI Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва (далі - Закон № 800-VI) норми статті 37 Закону № 898-IV передбачають, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Приписами статті 36 Закону № 898-IV (в редакції, яка діяла на час укладення договору іпотеки) передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Після внесення Законом № 800-VI змін до статті 36 Закону № 898-IV її нормами передбачено, зокрема, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Законом № 1304-VII, підпунктом 1 пункту 1, який набрав чинності 7 червня 2014 року передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

Згідно з пунктом 23 статті 1 Закону України 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору та Договору іпотеки) споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Пунктом 4 Закону № 1304-VII передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону № 898-IV звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону № 898-IV).

Отже, Закон № 898-IV прямо вказує, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, є одним із шляхів звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення стягнення, які має право використати іпотекодержатель. Стягнення є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. При цьому до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому способі) не залежало від наявності згоди іпотекодавця, а залежало від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору.

Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодателя без згоди останнього на таке відчуження.

Аналогічні правові висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі №802/1340/18-а.

У апеляційній скарзі апелянт посилається на положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , оскільки спірний поділений житловий будинок та земельні ділянки, на яких він розташований, виступають предметом іпотеки за споживчим кредитом договору про відкриття кредитної лінії №894 від 13.04.2007 року в іноземній валюті - євро.

Однак, такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, так як належними та допустимими доказами не підтверджені.

Як вбачається із договору №102 про внесення змін та доповнень до договору про відкриття кредитної лінії №894 від 13.04.2007 року, який укладений сторонами 19 лютого 2009 року, пунктом 2.2. визначено, що максимальна сума невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії еквівалентна 1157568,52 гривні, а з 19.02.2009 року ліміт кредитної лінії складає 575817,60 гривень та встановлюється тільки в національній валюті (а.с.107-108 т.1).

Даний договір про внесення змін та доповнень нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького нотаріального округу Половинською О.Б., 19 лютого 2009 року (а.с.110 т.1).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що жодних належних доказів на підтвердження обставин, щодо наявності кредитної заборгованості в іноземній валюті, і у зв`язку із цим застосування до вказаних правовідносин положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті матеріали справи не містять, тому доводи апеляційної скарги у вказаній частині є необґрунтованими.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, шо підписавши іпотечне застереження, сторони визначили лише можливі шляхи звернення, які має право використати іпотекодержатель, то колегія суддів зазначає, що згідно п.5.2 іпотечного договору -звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно цього договору в добровільному (позасудовому) порядку (а.с.18 т.1).

Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність згоди іпотекодавців на позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, який був зазначений у п.5.2. іпотечного договору укладеного 16 квітня 2007 року (а.с.16-19 т.1).

На спростування доводів апеляційної скарги щодо недотримання ТзОВ Кредитні ініціативи приписів Закону України Про іпотеку та умов іпотечного договору щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом направлення вимоги про усунення порушень рекомендованим листом на адресу позивачів, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 35 Закону № 898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 направлено повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підстав договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язання за вихідним №2266 від 21.06.2019 року (а.с.111 т.1). Дане повідомлення надіслано рекомендованим листом із описом вкладення 25.06.2019 року (а.с.112-114 т.1).

Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення отримані адресатами 22 липня 2019 року, про що свідчить підпис працівника відділення поштового зв`язку на повідомленні про вручення в графі Підпис працівника поштового зв`язку та зазначення прізвища одержувача в графі ОСОБА_4 та Уповноваженому (а.с.115 т.1).

Щодо посилань про недотримання правил вручення поштового відправлень, а саме те, що зазначенні лише частина прізвища позивача, та неможливо визначити дату вручення даного листа, що свідчить про недоведеність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя, то такі спростовуються Законом України Про поштовий зв`язок та Правилами надання поштового зв`язку.

Так, згідно ст.13 Закону України про поштовий зв`язок , порядок надання послуг поштового зв`язку, Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України та повинні відповідати встановленим нормам якості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 затверджено правила надання послуг поштового зв`язку, згідно п.п.1,2 яких одержувач - це адресат або особа, уповноважена ним на одержання поштового відправлення, повідомлення про вручення поштового відправлення - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення.

У відповідності до п.99 вказаних Правил, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-якому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Згідно пунктів 105,106 Правил, у разі отримання рекомендованого поштового повідомлення одержувач власноруч зазначає прізвище та ставить свій підпис в книзі (на окремому аркуші) встановленого зразка. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвища.

Тобто, одержувач розписується на повідомленні про вручення тільки у тих випадках, коли на ньому є відмітка Вручити особисто або Судова повістка , у всіх інших випадках одержувач ставить свій підпис не на бланку повідомлення про вручення, а в окремій книзі встановленого зразку, а на повідомленні про вручення в такому випадку, працівник відділення зв`язку зазначає прізвище отримувача та ставить свій підпис.

Враховуючи викладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо неотримання ними рекомендованого повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також те, що на наявних у матеріалах справи повідомленнях відсутній їх особистий підпис, та зазначення лише частини їхнього прізвища спростовуються вищевикладеними правилами надання послуг поштового зв`язку, оскільки в даному випадку оператор поштового зв`язку, у відповідності до положень п.2 правил, заповнив бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа за встановленою формою, чим повідомив відправника про вручення такого рекомендованого листа шляхом зазначення на бланку прізвища одержувача та дату такого отримання.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що ТОВ Кредитні ініціативи в повному обсязі виконано приписи законодавства щодо порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом направлення вимоги про усунення порушень, яка у відведеній у ній тридцятиденний строк виконана не була, тому право власності на об`єкт нерухомого майна - поділений в натурі житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , правомірно зареєстровано за ТОВ Кредитні ініціативи на підставі повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулюванню залишку заборгованості за основним зобов`язанням, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцям № 2266 виданої 21.06.2019 року, тому підстав для скасування рішення приватного нотаріуса Чернівецького нотаріального округу Козлової Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 жовтня 2019 року, немає.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди із обставинами встановленими судом першої інстанції та необхідністю переоцінки доказів у справі. Судом першої інстанції виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Обгрунтування апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Веретенко Євген Олександрович, залишити без задоволення.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення або з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 24 вересня 2021 року.

Головуючий А.І. Владичан

Судді: Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк