Рішення

від 15.09.2021 по справі 684/754/19

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 684/754/19

Провадження № 2/684/4/2021

15 вересня 2021 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.,

за участі секретаря с/з Басок Н.Д.,

представника позивача - адвоката Керницької І.Р.

представника відповідача- адвоката Гріцева В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Стара Синява в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Стара Синява про визнання заповітів недійсними,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Старосинявського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Стара Синява (надалі ТОВ Ресіліент Стара Синява ) про визнання заповітів недійсними.

В обґрунтування вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 та у встановлений законом строк він, як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де йому і повідомила про наявність двох заповітів, складених батьком не на його ім`я.

Так, 18 травня 2016 року батько склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Мороз О.А. та зареєстрований у реєстрі за № 467, яким земельну ділянку площею 1,9344 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824486000:03:018:0083 заповів ТОВ Ресіліент Стара Синява . Також, 23 червня 2016 року батько склав ще один заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Мороз О.А. та зареєстрований у реєстрі за № 610, яким земельну ділянку площею 1,9317 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824486000:03:018:0085 заповів ТОВ Ресіліент Стара Синява .

Позивач вважає, що його батько ОСОБА_2 при складанні вказаних заповітів на користь відповідача у зв`язку із психічним захворюванням не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, з 6 лютого 1971 року він перебував на обліку у лікаря психіатра Старосинявської ЦРЛ.

Тому, оскільки ОСОБА_2 вчинив правочин (склав заповіт) у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, тому на підставі ст.225 ЦК України складені ними вказані вище заповіти позивач просить визнати недійсними.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у вказаній справі, постановлено про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування копії спадкової справи.

В ході підготовчого провадження згідно ухвали Старосинявського районного суду від 2 квітня 2020 року у вказаній цивільній справі призначено посмертну судову-психіатричну експертизу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

17 вересня 2020 року поновлено провадження у даній справі у зв`язку з надходженням висновку експерта.

Ухвалою суду від 21 січня 2021 року за клопотанням представника позивача у справі призначено додаткову посмертну судову - психіатричну експертизу.

18 червня 2021 року судом поновлено провадження у справі у зв`язку із надходженням висновку експерта та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Старосинявського районного суду від 26 серпня 2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Керницька І.Р. позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові мотиви, просила задовольнити позов та визнати недійсними заповіти ОСОБА_2 від 18 травня 2016 року та від 23 червня 2016 року.

Представник відповідача - адвокат Гріцев В.Б. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, в ході розгляду не доведено належними та допустимими доказами те, що ОСОБА_2 на час складання оспорюваних позивачем заповітів не міг усвідомлювати значення своїх дій та не міг керувати ними. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та вирішити питання розподілу понесених судових витрат.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Пилявка Старосинявського району Хмельницької області помер батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 22 лютого 2019 року Старосинявським районним відділом ДРАЦС, та свідоцтвом про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданим повторно 17 грудня 1991 року Пилявківською сільською радою Старосинявського району. (арк.спр.8, 10 Т 1).

З матеріалів спадкової справи № 62-2019, відкритої Старосинявською державною нотаріальною конторою щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що 24 квітня 2019 року із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся директор ТОВ Ресіліент Стара Синява , на користь якого померлим складено заповіти від 18 травня 2016 року та 23 червня 2016 року, а також у встановлений законом строк 08 травня 2019 року із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син померлого - позивач ОСОБА_1 (арк.спр. 24, 39 Т 1).

Так, 18 травня 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає по АДРЕСА_1 , склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Мороз О.А. та зареєстрований у реєстрі за № 467, за яким розпорядився своїм майном на випадок смерті, а саме належну йому на праві власності земельну для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824486000:03:018:0083 заповів ТОВ Ресіліент Стара Синява або його правонаступнику. (арк.спр. 30-31 Т 1).

23 червня 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає по АДРЕСА_1 , склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Мороз О.А. та зареєстрований у реєстрі за № 610, за яким розпорядився своїм майном на випадок смерті, а саме належну йому на праві власності земельну для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6824486000:03:018:0085 заповів ТОВ Ресіліент Стара Синява або його правонаступнику. (арк.спр. 32-33 Т 1).

Як вбачається із повідомлення Старосинявської ЦРЛ № 216 від 18 лютого 2020 року, громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Пилявка Старосинявського району, згідно записів у журналі обліку псих.хворих був взятий на облік 06.02.1971 року з діагнозом: шизофренія пароноїдальна, ІІ група інвалідності. За строком давності виписки із стаціонару немає, окрім даних у амбулаторній картці, яка надана суду, інших карток хворий не мав. Щодо отримання історій хвороби стаціонарного хворого рекомендовано звернутись до ХОПЛ № 1, а також надано витяг із журналу запису висновків ЛКК щодо необхідності постійного стороннього догляду за останні 5 років із даними 11.06.2014 - № 203, 09.12.2014 - №440, 05.06.2015 - № 188, 16.12.2015 - №485, 07.06.2016 - № 245, 08.11.2016 - № 508, 15.02.2017 № 66, 08.08.2017 - №373. (арк.спр. 162-164 Т 1).

Згідно листа КНП Хмельницький обласний центр психічного здоров`я №889 від 27.02.2020 року суду повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звертався за медичною допомогою до 2003 року. Діагноз- шизофренія, термін зберігання медичної картки після останнього звернення 5 років, інших даних про ОСОБА_2 не знайдено. (арк.спр.180 Т 1).

У відповідності до повідомлення КНП Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги Хмельницької обласної ради с. Скаржинці № 909 від 06.03.2020 року суду надано інформацію про те, що за даними архіву установи гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період з 1993 року по 2016 рік на лікування не поступав, за період з 1971 по 1992 року інформація не може бути надана у зв`язку із знищенням. (арк.спр. 187 Т 1).

Згідно даних медичної картки амбулаторного хворого № ПК ОСОБА_2 , 1947 року народження, с.Пилявка, оригінал якої витребувано судом, щодо психічного захворювання містяться два записи, а саме: 10.08.2017 року - психіатр засідання ЛКК, скаржиться на головну біль, загальну слабкість, нездужання, болі за грудиною, апатію, описано психічний стан хворого та діагноз: параноїдна шизофренія. Рішення ЛКК - потребує стороннього догляду; 02.11.2018 року - засідання ЛКК, на прийомі сам, скарги на різноманітні неприємні відчуття, тощо, описано психічний стан хворого та діагноз: параноїдна шизофренія. Рішення ЛКК - потребує стороннього догляду частково.

Також судом встановлено, що відносно хворого ОСОБА_2 , 1947 року народження, жителя с. Пилявка Старосинявського району видавались висновки ЛКК лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, якими встановлено, що за рівнем обмеження життєдіяльності хворий потребував постійного стороннього догляду, а саме № 515 від 03.08.2018, № 782 від 02.11.2018, № 90 від 06.02.2018, № 333 від 07.06.2016, № 483 від 10.08.2017, № 313 від 16.12.2015, № 75 від 16.02.2015 (арк.спр. 37-43 Т 2).

Вказані висновки ЛКК були надані до Управління соціального захисту населення Старосинявської РДА для оформлення щомісячної грошової допомоги на догляд ОСОБА_2 (арк.спр. 36 Т 2).

Інші медичні документи щодо психічного стану ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи не здобуті.

Згідно рішення №1 Пилявківської сільської ради від липня 1998 року ОСОБА_2 затверджений головою постійної комісії з питань планування бюджету, фінансів, освіти, культури та охорони здоров`я даної сільської ради (арк.спр. 75-76 Т 1).

Рішенням сесії Пилявківської сільської ради народних депутатів Старосинявського району від 28 лютого 2000 року ОСОБА_2 затверджений членом Пилявківської дільничної виборчої комісії (арк.спр. 77-78 Т 1).

Згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи № 445 від 02 вересня 2020 року встановлено, що на момент складання заповіту від 18 травня 2016 року та від 23 червня 2016 року ОСОБА_2 , 1947 року народження, страждав психічним розладом у вигляду параноїчної шизофренії, однак на скільки розлади були стійкі та виражені та як вплинули на його вільне волевиявлення, усвідомлення значення своїх дій та здатність керувати ними на час складання заповітів вияснити неможливо, також у зв`язку з відсутністю даних про вживання будь-яких медичних препаратів, алкоголю, наркотичних засобів не представляється можливим дослідити їх вплив на здатність ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. (арк.спр. 224-226 Т 1).

Згідно висновку експерта № 225 від 15 травня 2021 року за результатами проведення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи надано відповіді на поставлені питання: ОСОБА_2 , 1947 року народження, житель с. Пилявка Старосинявського району, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними станом на 18 травня 2016 року - на час складання ним заповіту від 18 травня 2016 року; ОСОБА_2 , 1947 року народження, житель с. Пилявка Старосинявського району, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними станом на 23 червня 2016 року - на час складання ним заповіту від 23 червня 2016 року. (арк.спр. 135-138 Т 2).

Так, відповідно до ст.ст. 1233, 1234 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

В силу вимог ч.2 ст. 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Заповіт, як вид одностороннього правочину повинен відповідати загальним вимогам, додержання яких є необхідними для чинності правочину, серед яких, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ст.ст. 202, 203 ЦК України).

За змістом ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

П.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правила статті 225 ЦК поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до статті 145 ЦПК зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

Підставою для визнання правочину недійсним на підставі, передбаченій частиною першою статті 225 ЦК України, має бути встановлена судом абсолютна неспроможність особи в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц, а також і інших постановах Верховного Суду від 29 лютого 2012 року у справі № 6-9цс12, від 18 вересня 2019 року у справі №311/3823/15, від 18 лютого 2021 року у справі № 727/9908/17-ц.

Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено із наданих КНП Старосинявська ЦРЛ амбулаторної картки померлого ОСОБА_2 , даних журналу обліку, а також копій висновків ЛКК, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Пилявка Старосинявського району, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 06.02.1971 року перебував на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: шизофренія пароноїдальна.

Наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказаного психічного захворювання встановлено також висновком посмертної судово-психіатричної експертизи № 445 від 02 вересня 2020 року, згідно з яким визначено, що момент складання заповіту від 18 травня 2016 року та від 23 червня 2016 року ОСОБА_2 , 1947 року народження, страждав психічним розладом у вигляду параноїчної шизофренії, однак неможливо дослідити наскільки розлади впливали на його волевиявлення та можливість усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними.

Разом з тим, згідно висновку експерта № 225 від 15 травня 2021 року за результатами проведення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи надано висновок про те, що ОСОБА_2 , 1947 року народження, житель с. Пилявка Старосинявського району, усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними станом на 18 травня 2016 року - на час складання ним заповіту від 18 травня 2016 року та станом на 23 червня 2016 року - на час складання ним заповіту від 23 червня 2016 року.

Оцінивши зібрані по справі докази, зважаючи на те, що висновок експерта додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи № 225 від 15 травня 2021 року дає чітку відповідь про те, що ОСОБА_2 , 1947 року народження, усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними станом на час складання ним оспорюваних позивачем заповітів, а також враховуючи у сукупності із даними висновку експерта зібрані докази у виді медичної документації щодо стану здоров`я померлого ОСОБА_2 , згідно з якими наявні лише відомості про перебування на обліку у лікаря психіатра, однак немає даних про жодну госпіталізацію з приводу даного психічного захворювання в період з 1993 року по 2016 рік, немає даних про отримання лікування з приводу психічного захворювання до 2017 року, звернення до лікаря-психіатра, про що наявний перший запис у медичній картці після складання заповітів у 2017 році, а висновки ЛКК надані з метою отримання стороннього догляду та не можуть свідчити про неможливість усвідомлення значення своїх дій, суд приходить до висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, та які б свідчили про те, що ОСОБА_2 , 1947 року народження, у момент складання оспорюваних заповітів не усвідомлював значення свої дій та у нього не було вільного волевиявлення на складання заповітів.

З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку, що в ході судового розладу не здобуто доказів про абсолютну неспроможність особи заповідача ОСОБА_2 в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними , тому позовні вимоги є необґрунтованими та у задоволенні позову належить відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України, зважаючи на відмову у позові, понесені відповідачем ТОВ Ресіліент Стара Синява витрати на проведення експертизи в сумі 2479,20 грн., докази про що суду надані, підлягають стягненню на користь останнього з позивача, а у стягненні з позивача на користь відповідача понесених витрат у виді сплати судового збору за апеляційну скаргу на ухвалу суду слід відмовити, так як апеляційна скарга ТОВ Ресіліент Стара Синява залишена судом апеляційної інстанції без задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 1223, 1234, 1235, 1247, 1248, 1254, 1257 ЦК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Стара Синява про визнання заповітів недійсними- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ресіліент Стара Синява 2479,20 грн. понесених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Гнатівці, Хмельницький район, Хмельницька область, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Ресіліент Стара Синява , місцезнаходження: вул. Заводська, 4А, смт Стара Синява, Старосинявський район, Хмельницька область, ЄДРПОУ 39961968.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.