Постанова

від 21.09.2021 по справі 521/19684/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи №521/19684/20

Апеляційне провадження №22-ц/813/8547/21

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого-Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Кузьмук А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Єпіхіної Юлії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Маркарової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви та рух справи

У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Абріс-Н (далі - ТОВ Абріс-Н ) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Сіббудінвест (далі-ТОВ Сіббудінвест ), товариства з обмеженою відповідальністю Рамтек Турз (далі-ТОВ Рамтек Турз), ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними, скасування реєстраційних дій, посилаючись на те, що право власності на належне позивачу Абріс-Н майно у незаконний спосіб зареєстровано за іншим власником (а.с.2-15 виділених матеріалів).

У березні 2021 року ТОВ Абріс -Н звернулося із заявою про забезпечення позову, в якій просило:

- накласти арешт на спірне майно - цілісний майновий комплекс, загальною площею 29,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , який зареєстрований за відповідачем ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :2164892051000;

- заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно спірного майна;

- заборонити ОСОБА_1 та будь-яким особам вчиняти дії щодо перетворення, знищення, пошкодження, переобладнання, реконструкції спірного майна; утримуватись від будь-яких інших дій, пов`язаних з відчуженням або передачею спірного майна в оренду та користування ним іншим особам.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення його вимог, оскільки відповідач ОСОБА_1 може відчужити спірне майно, об`єкт нерухомості може фактично бути перетворений, знищенний, переобладнаний, переданий в користування іншим особам, за його рахунок можуть бути задоволені вимоги стягувачів ОСОБА_1 тощо (а.с.190-197 виділених матеріалів).

Зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2021 року заяву ТОВ Абріс-Н про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на цілісний майновий комплекс, загальною площею 29,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :2164892051000.

Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно зазначеного нерухомого майна.

Заборонено ОСОБА_1 та будь-яким особам вчиняти дії щодо перетворення, знищення, реконструкції спірного цілісного майнового комплексу.

В решті заяви відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що враховуючи предмет спору, доводи сторін в обґрунтування своїх вимог та заперечень, надані ними докази, є підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти відповідні реєстраційні дії (а.с.210-212 виділених матеріалів).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Єпіхіна Ю.О. в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, відмовити у заяві про забезпечення позову, оскільки висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають матеріалам справи, встановленим обставинам та нормам процесуального закону.

Зокрема, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що предметом спору у цій справі є виключно вимоги немайнового характеру, а тому застосовані судом заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими вимогами (а.с.214-219 виділених матеріалів).

Правом відзиву на апеляційну скаргу учасники процесу не скористались.

Представники сторін, крім представника відповідача ОСОБА_1 , в судове засідання, призначене на 21 вересня 2021 року, не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв про відкладення її розгляду не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кравченка І.В., дослідивши виділені матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Останнім власником частки цілісного майнового комплексу, загальною площею 29,2 кв.м. по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна :2164892051000, є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 березня 2021 року за № 249465436.

ТОВ Абріс-Н звернулося до суду з позовом до ТОВ Сіббудінвест , ТОВ Рамтек Турз , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними, скасування реєстраційних дій, в якому просило визнати незаконним та скасувати:

- рішення про державну реєстрацію права власності (з відкриттям розділу) від 12 січня 2018 року, індексний номер: 39185058, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Манютою С.В., а також скасувати запис № 24368309 від 10 січня 2018 року про право власності ТОВ Сіббудінвест , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101;

- рішення про внесення змін до права власності від 19 січня 2018 року, індексний номер39279716, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортовим І.О., запис про право власності № 24368309, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101;

- рішення про внесення змін до права власності від 07 лютого 2018 року, індексний номер 39568426, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційна служба Одеської області Махортовим І.О., запис про право власності № 24368309, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101;

- рішення про державну реєстрацію права власності від 21 березня 2018 року, індексний номер: 40240455, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., а також скасувати запис №25357190 про право власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101;

- рішення про державну реєстрацію права власності від 21 березня 2018 року, індексний номер:40241092, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., а також скасувати запис № 25357758 про право власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1460502451101.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки цілісного майнового комплексу від 21 березня 2018 року, укладений між ТОВ Нова Будова та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., за реєстровим № 290, а також скасувати вчинений на його підставі запис про право власності №38118315 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53993871 від 10 вересня 2020 року, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Кухтик О.С. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2164892051000).

Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки цілісного майнового комплексу від 21 березня 2018 року, укладений між ТОВ Нова Будова та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюком О.Б., за реєстровим № 294, а також скасувати вчинений на його підставі запис про право власності №38118776 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:53993871 від 10 вересня 2020 року, прийняте державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Кухтик О.С.(реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 216489205 1 000) а.с.1-16 виділених матеріалів.

Таким чином, предметом даної справи є виключно вимоги немайнового характеру.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч.1ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого законом від 17 липня 1997року №475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положень ст.ст.149,150 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, знищення майна. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається із виділених матеріалів, які надійшли до апеляційного суду, заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. В ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачем ОСОБА_1 спірного цілісного майнового комплексу, загальною площею 29,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , на користь третіх осіб.

Крім того, не надано доказів подання відповідачем ОСОБА_1 державним реєстраторам документів, на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо спірного цілісного майнового комплексу для внесення їх до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем ОСОБА_1 дій до пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації тощо).

Доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про існування реальних загроз невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, матеріали справи не містять.

Так, відповідач ОСОБА_1 з 21 березня 2018 року є власником спірного цілісного майнового комплексу, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивачем не додано доказів, що після відкриття провадження у справі (03 грудня 2020 року) до моменту подання заяви про забезпечення позову (25 березня 2021 року) відповідачем ОСОБА_1 вчинялися будь-які дії, направлені на унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

При цьому забезпечення позову застосовується у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, тоді як відповідач ОСОБА_1 не вчиняв жодних дій, направлених на невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову у даній справі, оскільки ОСОБА_1 залишається власником вищевказаного майнового комплексу до теперішнього часу, який є предметом даного спору.

Тому самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання судового рішення у разі задоволення позову без доручення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову

Саме таких правових позицій дотримується Верховний Суд в постановах: від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17, від 21 листопада 2018 року у справі № 752/6255/18, від 21 серпня 2019 року у справі №761/39201/18, від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 915/2505/19, від 15 липня 2020 року у справі № 658/2772/19.

Враховуючи викладене, заявник не довів наміри відповідача ОСОБА_1 відчужити вищевказане спірне майно або чинити перешкоди у виконанні рішення суду. Посилання в заяві про можливість відчуження цілісного майнового комплексу площею 29.2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь третіх осіб без наведення відповідного обґрунтування є припущеннями.

Крім того, у зв`язку з тим, що предметом даної справи є виключно вимоги немайнового характеру, накладення судом арешту на майно, яке не є предметом розгляду справи, є необґрунтованим, адже позивач жодних вимог по відношенню до ОСОБА_1 майнового характеру не пред`явив.

При цьому, накладення арешту на майно не може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу , адже таке рішення констатує (встановлює) лише певний юридичний факт та не передбачає жодних дій зобов`язального характеру для відповідачів.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 14 червня 2018 року у справі № 916/10/18.

На підставі викладеного, суд першої інстанції з порушенням процесуальних норм - ст.ст.149,150 ЦПК України, не встановив зв`язку між вказаним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, не зазначив, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у даній справі та імовірність утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття такого заходу, а тому помилково задовольнив заяву позивача про застосування заходу до забезпечення позову у цьому спорі шляхом накладення арешту та заборону вчиняти певні дії, а застосований захід забезпечення позову у даній справі не є співвідносним та адекватним із заявленими позивачем позовними вимогами.

Таким чином, в ході здійснення апеляційного перегляду цієї справи апеляційним судом встановлено, що позивачем не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, з якими ЦПК України пов`язує застосування відповідних заходів забезпечення позову. Таким чином, відсутні у даному випадку підстав для задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що на спірний цілісний майновий комплекс, на підставі ухвали Овідіопольського районного суду м.Одеси від 19 березня 2020 року (справа№509/1259/20) вже накладено арешт та заборонено органам державної реєстрації та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього об`єкта нерухомого майна (а.с.201-204 виділених матеріалів). Вказана ухвала є чинною дотепер.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки на даній стадії апеляційний суд не дає оцінку її доводам про те, що позовні вимоги взагалі не підлягають задоволенню.

Ураховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду першої інстанції від 30 березня 2021 року скасуванню та відмовою позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України , апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Єпіхіної Юлії Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково

Ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 30 березня 2021 року скасувати.

В заяві товариству з обмеженою відповідальністю Абріс-Н про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 вересня 2021 року.

Головуючий

Судді: