Вирок

від 27.09.2021 по справі 703/1720/20

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження № 703/1720/20

1-кп/703/256/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участю

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

представника цивільного відповідача ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, кримінальне провадження № 1219250230001754 від 30.10.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Юрговка, Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, вдівця, який на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, з середньою освітою, пенсіонера, на момент інкримінованого діяння працював водієм у КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 30 жовтня 2019 року близько 07 год. 48 хв., керуючи в м. Сміла, по вул. Соборна, поблизу магазину «Щедрий кошик», що по вул. Соборна 19-А, керуючи технічно справним автомобілем «Нива Шевроле» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись в напрямку від вул. Першодрукаря Федорова до вул. Шевченка у м. Сміла, в порушення вимог п.п. 2.3.б) та 12.3 ПДР України, був неуважний, проігнорувавши вимоги лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України, яка поділяла транспортні потоки протилежних напрямків на дорозі у момент виникнення небезпеки для руху у вигляді невстановленого автомобіля, який попереду виїжджав на його смугу руху, та якого ОСОБА_5 був об`єктивно спроможний виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, та допустив виїзд керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110557» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по вул. Мазура в зустрічному напрямку, в результаті чого потерпілому заподіяні тілесні ушкодження у виді закритого перелому середньої третини стегнової кістки, закритого перелому середньої і нижньої третини обох кісток лівої гомілки закритого перелому правої ключиці, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 05-6-01/633 від 21.01.2020 року за ознакою тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Та крім того ряд тілесних ушкоджень, які згідно названого висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких, та легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковані як порушення Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, за що передбачена відповідальність відповідно до вимог ч. 1 ст.286 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду вину у пред`явленому обвинуваченні заперечував, надавши показання, що 30 жовтня 2019 року близько восьмої години ранку він, керуючи службовим автомобілем «Нива Шевролє» їхав на роботу. Рухався в м. Сміла, по вул. Соборна, колишня Мазура в напрямку від центру міста до станції Шевченка. Коли він спускався з мосту і їхав зі швидкістю близько 40 км/год, та під`їжджав до світлофору, то його різко підрізав автомобіль ВАЗ під керуванням ОСОБА_10 , який до того їхав праворуч від нього, та порівнявшись почав об`їжджати маршрутний автобус, який стояв на зупинці попереду у його смузі руху. Побачивши, що вказаний автомобіль здійснює відповідний маневр, він різко вивернув кермо свого автомобіля ліворуч, в результаті чого виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем потерпілого, який їхав назустріч. Вважає, що діяв внаслідок непереборної сили, та уникав більш серйозних наслідків. Зауважив, що ОСОБА_10 підходив до нього після ДТП, та на його питання «де він взявся», відповів, що він його не бачив. Винним у спричиненні ДТП вважає ОСОБА_10 ..

Не дивлячись на невизнання своєї провини ОСОБА_5 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення(проступку), передбаченого ч. 1 ст.286КК України підтверджується зібраними доказами, перевіреними та оціненими судом безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження:

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 , про те, що 30 жовтня 2019 року близько 8 години ранку, він їхав у власному автомобілі «Таврія» по вул.Мазура в напрямку центру міста. На перехресті вул.Мазура та Т.Шевченка він зупинився, так як йому горів червоний сигнал світлофору, та дочекавшись зеленого сигналу почав рухатись прямо, та швидкість його руху була невеликою. Під час руху автомобіль знаходився у лівій смузі в напрямку його руху, тобто ближче до центру. Проїхавши кілька метрів, та фактично порівнявшись із місцем зупинки міського транспорту, він побачив, що автомобіль «Нива», який рухався назустріч йому, безпосередньо перед його автомобілем різко почав змінювати напрямок руху, а саме повертати ліворуч, та врізався в його автомобіль. Подальших подій він не пам`ятає, оскільки втратив свідомість, та прийшов до тями вже коли його витягували із автомобіля. Чи були на дорозі інші автомобілі, та чи маневрували вони яким не будь чином, він не пам`ятає. Після ДТП лікувався в Смілянській міській лікарні ім.Семашко, переніс ряд операцій, а тому просить стягнути з цивільних відповідачів спричинені йому матеріальнуі і моральну шкоду. Після ДТП у нього значно змінився спосіб життя та постійно пригнічений настрій;

Показаннями свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких він був очевидцем ДТП. Так, він 30 жовтня 2019 року, близько 8 години ранку в м.Сміла по вул.Мазура їхав за кермом свого автомобіля та рухався від району «РПЗ» в сторону центру міста. По переду на перехресті з вул. Т.Шевченка горів червоний сигнал світлофору, та стояли якісь машини. Потім загорівся зелений сигнал і машини поїхали, він також продовжував свій рух. Бачив, як назустріч йому по вул. Мазура їхали автомобіль ВАЗ та Нива, при цьому ВАЗ був у правій смузі руху, а Нива в лівій, ближче до центру дороги. В якийсь момент ОСОБА_12 почав перестроюватись в ліву смугу, очевидно, щоб об`їхати автобус, який стояв на зупинці та займав ту смугу руху, в якій він рухався. В цей час автомобіль ОСОБА_13 уникаючи зіткнення з автомобілем ВАЗ також різко змінив напрямок руху та виїхав на смугу зустрічного руху, де відбулось зіткнення з автомобілем Таврія, який рухався йому назустріч у своїй смузі руху. В результаті автомобіль Таврія перекинувся. Вважає, що безпосередньо перед ДТП автомобіль Нива рухався зі швидкістю близько 80 км/год., та здійснював випередження автомобіля ВАЗ, який рухався праворуч від нього.

Показаннями свідка ОСОБА_10 , що 30 жовтня 2019 року, він за кермом їхав в автомобілі ВАЗ по вул. Мазура в м. Сміла у напрямку з центру міста до району «РПЗ». Коли виїхав на центр залізничного мосту, то побачив, що в правій смузі попереду зупиняється автобус, тому зайняв положення на дорозі ближче до центру, та продовжував рух фактично займаючи дві смуги руху у своєму напрямку. Коли проїжджав повз автобус, то боковий інтервал складав близько 1 метру. Автомобіля Нива, чи будь-якого іншого автомобіля ліворуч від нього, на момент перестроювання не було. Коли вже проїжджав перехрестя, то побачив, що позаду відбулась ДТП. Він зупинився одразу за світлофором в заїзді що праворуч. Переконавшись, що водіям почали надавати допомогу поїхав далі у своїх справах. Безпосередньо до місця ДТП не підходив та ні з ким не спілкувався. Категорично заперечував ту обставину, що своїм маневром «підрізав» автомобіль Ніва, так само як і те, що підходив до його водія.

Показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що в жовтні 2019 року він був свідком ДТП, яке відбулось на вул.Мазура, при спуску з залізничного мосту, перед перехрестям з вул.Т.Шевченка. Він є водієм громадського автобусу, маршрут «302», та якраз стояв на зупинці, а попереду нього стояв ще один автобус. Безпосередньо зіткнення він не бачив, так як той автобус, що стояв попереду обмежував йому оглядовість. Почувши попереду ліворуч характерний звук зіткнення транспортних засобів, побачив ак автомобільТаврія перекидається та відлітає на узбіччя смуги зустрічного руху. Коли автобус, що був попереду від`їхав, то він побачив іншого учасника ДТП, це був автомобіль Нива. На дорожню обстановку не звертав уваги, бо обілечував пасажирів.

Показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду повідомив, що працює начальником караулу місцевого МНС, 30 жовтня 2019 року був виклик на місце ДТП, що відбулось на розі вулиць Т.Шевченка та Мазура. Саму ДТП він не бачив, оскільки приїхав на виклик, та вони вже ліквідовували наслідки. Бачив на місці автомобіль Нива, який стояв на зустрічній смузі руху, та мав характерні пошкодження. Його водієм був ОСОБА_5 .. Автомобіль Таврія мав значні пошкодження, та знаходився на узбіччі в напрямку руху до центру міста. В ньому був заблокований потерпілий ОСОБА_7 , та їх задача була його деблокувати, що вони і зробили. З розмов чув, що водія Ниви підрізав автомобіль ВАЗ, та він вискочив на зустрічну смугу.

Показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які суду повідомили, що були на місці ДТП одразу після аварії, кожен із них знайомий з ОСОБА_5 , та їм відомо, що автомобілем Нива, який був учасником ДТП, керував ОСОБА_5 , та він їхав на роботу в медсанчасть. Обставин ДТП жоден із них не бачив.

- даними рапорту інспектора СРПП №3 Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якого, 30 жовтня 2019 року із служби «102» надійшло повідомлення про те, що 30 жовтня 2019 року близько 09 години до Смілянського ЦРЛ з тілесними ушкодженнями, а саме: закрита черепно-мозкова травма, забій грудної клітки, забій м`яких тканин правої стопи, доставлено ОСОБА_5 , які він отримав під час дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.п.14);

- даними рапорту інспектора СРПП №3 Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якого, на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 30 жовтня 2019 року о 10 годині 26 хвилин до міської лікарні після дорожньо-транспортної пригоди по вул. Соборна доставлено ОСОБА_7 , травми: закритий перелом лівого стегна, рана лівої підщелепної ділянки, травматичний шок (т.2 а.п.15);

- даними рапорту інспектора СРПП №3 Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_19 від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якого, на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 30 жовтня 2019 року о 08 годині 14 хвилин за адресою: м. Сміла, вул. Соборна, сталася дорожньо-транспортна пригода із травмованими між автомобілями «Нива» та «Таврія» (т.2 а.п.16);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30 жовтня 2019 року, в якому зафіксовано, що: місцем дорожньо-транспортної пригоди є вул. Мазура в м.Сміла Черкаської області; вид покриття асфальтобетонне; стан покриття сухе; дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 15,1 м; число смуг для руху в напрямку огляду дві, їх ширина 8 м.; число смуг для руху назустріч напрямку огляду дві, їх ширина 8 м.; ширина роздільної смуги 0,1 м. Під час огляду виявлено сліди шин слід юзу автомобіля «Шевроле Нива» не скорочений. З місця пригоди вилучені: автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 ; автомобіль «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 (т.2 а.п.17-20);

- даними схеми до протоколу огляду місця події від 30 жовтня 2019 року, на якій зафіксовано: напрямок руху транспортних засобів, які рухалися на зустріч один одному; розміщення транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, а саме: автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , розташований на правому узбіччі дороги по відношенню до напрямку свого руху, автомобіль «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , розташований на смузі зустрічного руху; місце зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 ; слід юзу автомобіля «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , який розпочинається та закінчується на смузі руху автомобіля «ЗАЗ», НОМЕР_2 ; наявність лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України (т.2 а.п.21);

- даними таблиці зображень до протоколу огляду місця події від 30 жовтня 2019 року, на якій зафіксовано розміщення транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, а також наявні на них пошкодження (т.2 а.п.22-23);

- даними заяви ОСОБА_20 від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якої, остання не заперечувала проти того, що працівники поліції оглянуто автомобіль Автоснаб АСМН-01 «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , що був розташований за адресою: м. Сміла, вул. Перемоги, 13 (т.2 а.п.24);

- даними протоколу огляду предметів від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якого, слідчим, за участі понятих, оглянуто автомобіль «Нива Шевроле» Автоснаб АСМН-01, д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого на ньому виявлені пошкодження, які сконцентровані у передній лівій частині транспортного засобу, у вигляді деформації металу кришки моторного відсіку (капоту), радіатор, передній бампер, пошкоджене лако-фарбове покриття (т.2 а.п.25);

- даними заяви ОСОБА_7 від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якої, останній не заперечував проти того, що працівники поліції оглянуть автомобіль «ЗАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , що був розташований за адресою: м. Сміла, вул. Перемоги, 13 (т.2 а.с.29);

- даними протоколу огляду предметів від 30 жовтня 2019 року, відповідно до якого, слідчим, за участі понятих, оглянуто автомобіль «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , під час якого на ньому виявлені пошкодження, які сконцентровані на лівій боковій частині автомобіля транспортного засобу, пошкодження (деформація) металу кришки моторного відсіку (капоту), пошкодження переднього бамперу та лівого переднього крила, перебита передня ліва арка транспортного засобу, наявні ушкодження металу лівих водійських дверей, відсутнє ліве заднє колесо, пошкоджене лако-фарбове покриття (т.2 а.п.30);

- даними таблиці зображень до протоколу огляду предмету від 30 жовтня 2019 року, на якій зафіксовані пошкодження наявні на автомобілі «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , (т.2 а.п.31);

- даними висновку експерта №06-6-01/633 від 21 січня 2020 року, відповідно до якої, у ОСОБА_7 мали місце наступні ушкодження: А) закритий перелом середньої третини лівої стегнової кістки, закритий перелом середньої і нижньої третини обох кісток лівої гомілки, закритий перелом правої ключиці; Б) закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку із ранами лівої виличної області і області нижньої щелепи зліва, які лікарем діагностовані, як забиті, та із забиттям і саднами м`яких тканин обличчя; В) забій і садни м`яких тканин тулубу, верхніх та нижніх кінцівок. Дані ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, могли бути спричинені за механізмом ДТП, який потерпілий повідомив в обставинах під час огляду, за давністю спричинення можуть відповідати часу події і за ознакою: ушкодження пункту «А» - тривалого розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості; ушкодження пункту «Б» - короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; ушкодження пункту «В» - відсутності короткочасного розладу здоров`я відносяться до категорії легких (т.2 а.п.34-35);

- даними висновку експерта №4/703 від 17 грудня 2019 року, відповідно до якого, до моменту ДТП деталі рульового керування, ходової частини та робочої гальмівної системи автомобіля «Нива Шевроле» (АВТОСНАБ АСМН-1), р.н. НОМЕР_1 , знаходилися у працездатному стані (т.2 а.п.36-41);

- даними висновку експерта №4/289 від 17 квітня 2020 року, відповідно до якого: 1). У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України та вимог п.12.3 ПДР України. У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди та за обставин, зазначених у постанові слідчого про призначення експертизи, водій автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України; 2). За обставин, зазначених у постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 своїми одноособовими діями не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування в дорожній обстановці, яка склалася; 3). За обставин, зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 невідповідностей вимогам ПДР України, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається. За обставин, зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «Нива Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам лінії дорожньої розмітки 1.3 ПДР України та вимогам п.12.3 ПДР України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.п.43-45).

Враховуючи наявність достатньої кількості доказів досліджених під час судового розгляду, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину обвинуваченого, суд вважає, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення було повністю доведено винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в межах пред`явленого обвинувачення.

При цьому суд не приймає до уваги твердження захисника обвинуваченого, про те, що дії потерпілого ОСОБА_7 також мають причинний зв`язок з ДТП, з мотивуванням що він в супереч вимогам ПДР України не застосував екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. На думку суду такі твердження є безпідставними, та такими, що повністю спростовуються доказами, дослідженими судом. Так судом об`єктивно встановлено, що зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля Таврія під керуванням ОСОБА_7 , в свою чергу як очевидець події, так і її учасники повідомили, що виїзд автомобіля Нива на відповідну смугу рух відбувся коли він був в безпосередній близькості перед автомобілем Таврія, та згідно наведеного висновку експерта, автомобіль Таврія під керуванням ОСОБА_7 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Нива за тих умов, що склались. За таких обставин, твердження захисника про наявність в діях потерпілого будь-якої вини у вчиненні відповідного ДТП є безпідставними, та такими, що не відповідають встановленим судом обставинам справи.

Також суд не приймає твердження захисника про те, що обвинувачений фактично визнав свою провину, адже не заперечував факту свого виїзду на зустрічну смугу руху перед ДТП, та його твердження, що причиною ДТП стали дії свідка ОСОБА_10 , який керуючи автомобілем ВАЗ підрізав його, є лише пом`якшуючою обставиною. Так, вказані обставини протягом всього судового розгляду наводились обвинуваченим на підтвердження своєї невинуватості, на чому він неодноразово наполягав. При цьому сам свідок ОСОБА_10 , категорично заперечував факт здійснення ним перешкод в русі автомобілю Нива безпосередньо перед ДТП, зауваживши, що на момент ДТП він вже був далеко попереду. В свою чергу показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які підтверджували ту обставину, що ОСОБА_5 , на місці ДТП також стверджував, що його підрізав саме ОСОБА_10 , та що той підходив до нього і вони спілкувались, жодним чином не доводить наявність вини останнього в спричиненні ДТП, та не спростовують винуватість саме ОСОБА_5 у спричиненні ДТП. Крім того, надаючи оцінку твердженням обвинуваченого щодо відсутності у нього можливості діяти будь-яким іншим чином, суд враховує показання свідка ОСОБА_14 , який повідомив, що він будучи водієм маршрутного автобусу стояв на зупинці, зайнявши праву смугу руху в напрямку руху автомобіля Нива, та зіткнення транспортних засобів відбулось попереду нього, при цьому самого місця зіткнення він не бачив, так як йому загороджував оглядовість інший автобус, що стояв попереду. З наведеного суд об`єктивно встановив, явну невідповідність показань обвинуваченого дійсним обставинам справи, зокрема, як щодо швидкості його руху, яку він вказав, - близько 40 км/год; так і щодо неможливості діяти іншим чином, ніж виїхати на зустрічну смугу руху. Адже, як встановлено під час судового розгляду, перешкода руху автомобілю Нива іншим, невстановленим автомобілем, виникла в той момент, коли автомобіль Нива був позаду автобусу, що зупинився на зупинці попереду та зайняв праву смугу руху, адже відповідний невстановлений автомобіль встиг виїхати на ліву смугу руху, в якій рухався і автомобіль Нива до того, як той порівнявся з автобусом. В свою чергу зіткнення відбулось вже попереду обох автобусів, що об`єктивно вказує на недотримання ОСОБА_5 дозволеної швидкості руху, тобто такої, при якій він міг би вчасно реагувати на зміну дорожньої обстановки, та на те, що його дії після виявлення перешкоди його руху, явно не відповідали вимогам ПДР України, оскільки він не зупинився, а продовжував рух, при цьому виїхав на зустрічну смугу гуху, чим спричинив ДТП.

Разом з тим, з пред`явленого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_5 змінив напрямок руху саме внаслідок виникнення небезпеки для руху у вигляді невстановленого автомобіля, який попереду виїжджав на його смугу руху, а тому така обставина приймається судом як пом`якшуюча його покарання, оскільки саме збіг відповідних обставин слугував однією із причин для вчинення кримінального правопорушення.

В якості пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд вважає вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу обставин.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Призначаючи покарання, суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який згідно вимог ст. 12 КК України в редакції станом на момент розгляду кримінального провадження, класифікується, як проступок; обставини його вчинення, а саме те, що дане кримінальне правопорушення є необережним, тобто ОСОБА_5 не бажав настання тих тяжких наслідків, що були спричинені його діями, враховує ту обставину, що певною мірою дії ОСОБА_5 були спричинені описаними вище діями невстановленої особи; особу ОСОБА_5 , який до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, характеризується виключно позитивно, тривалий час пропрацював водієм, та не мав жодних нарікань щодо своєї роботи, має похилий вік та є пенсіонером; його відношення до вчиненого, а саме те, що він хоча і заперечує свою провину у вчиненому, проте щиро шкодує про наслідки ДТП, в свою чергу потерпілий поклався на розсуд суду щодо виду та міри покарання, яку слід застосувати. Враховуючи всі перераховані обставини, а також наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які б його обтяжували, суд приходить до висновку про можливість призначення основного покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України. При цьому суд враховує, що розмір штрафу, який був визначений санкцією відповідної частини статті КК України на момент вчинення кримінального правопорушення, був значно меншим ніж, той розмір штрафу, що передбачений санкцією тієї ж статті на момент розгляду справи, отже розмір штрафу слід визначати в межах санкції ч.1 ст. 286 КК України в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає.

Щодо додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке передбачене санкцією інкримінованої обвинуваченому статті КК України в редакції чинній на момент вчинення кримінального правопорушення, як альтернативне, - суд враховує настання наслідків у виді тілесних ушкоджень потерпілого, що спричинені порушенням обвинуваченим правил дорожнього руху та відсутність розуміння чи то усвідомлення потерпілим необхідності чіткого дотримання ПДР України, а також намаганням перекласти свою провину на інших учасників дорожнього руху, що виражалось у його позиції щодо обставин правопорушення, які обвинувачений висловлював протягом всього судового розгляду, в силу чого подальше допущення такого водія до керування транспортними засобами, без повторної перевірки його знань ПДР України, несе реальну загрозу та небезпеку як іншим учасникам дорожнього руху так і йому самому. За таких обставин, на думку суду у даному випадку є неприпустимим не застосовувати вказане додаткове покарання.

Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду з цивільним позовом, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15 липня 2021 року, просив стягнути з КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області на його користь завдану моральну шкоду у сумі 200000 гривень, та з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на його користь завдану майнову шкоду у сумі 58246 гривень 70 копійок.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 за вищевказаних обставин злочину, йому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та легкі тілесні ушкодження, в зв`язку з чим він тривалий час перебував на лікуванні. На час події ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області. Згідно листків призначень та виписок із медичної карти за власні кошти ним було придбано лікарські засоби, медичні препарати, вироби медичного призначення, неодноразово пройдено КТ та флюорографічні обстеження на загальну суму 58246 гривень 70 копійок. Крім того, йому завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, які він зазнав внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень, неодноразових хірургічних втручаннях під час проведення операцій на його тілі, тривалого перебування в медичних закладах, душевних стражданнях як наслідок порушення нормального способу життя, переживаннях чи зможе він повернутися до роботи, оскільки на час отримання травми офіційно працював, був зареєстрований як фізична особа підприємець та мав власний бізнес, після отримання травм був змушений припинити діяльність. Ці обставини призвели до порушення умов його звичайного життя, життєвих зв`язків з оточуючими людьми, неможливості працювати, психологічної травми, що він пережив внаслідок дій ОСОБА_5 . Заподіяну моральну шкоду оцінює у 200000 гривень.

Також, до суду звернувся ОСОБА_21 , з цивільним позовом в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на його користь завдану майнову шкоду в сумі 36 027 гривень 00 копійок та 2 000 гривень 00 копійок судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є власником автомобіля «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , яким на час дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_7 та який внаслідок неправомірних вищевказаних дій ОСОБА_5 був пошкоджений. Внаслідок зазначених дій ОСОБА_5 йому завдана матеріальна шкода, яка полягає у вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, та становить 36 027 гривень, згідно висновку автотоварознавчого дослідження №24 від 07 травня 2020 року. Крім того, за проведення вказаного дослідження сплачено грошові кошти у сумі 2 000 гривень. На час вказаної події ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області.

Ухвалою суду від 09 липня 2020 року вищевказані цивільні позовні заяви прийняті до спільного розгляду з кримінальним провадження, визнано ОСОБА_21 та ОСОБА_7 цивільними позивачами, а КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області цивільним відповідачем. Відповідачу роз`яснено право на подання відзиву на позовні заяви, позивачам відповіді на відзив, третім особам подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

22 вересня 2020 року на адресу суду надійшли відзиви представника відповідача КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області на позовні заяви ОСОБА_21 та ОСОБА_7 , відповідно до яких, представник відповідача вважає, що вказані позовні заяви подані з порушенням ст.175 ЦПК України, а саме в позовній заяві неправильно зазначено, що КНП відповідача КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області є відповідачем, а відповідачем за даними позовами має бути ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування». Крім того, до позовної заяви додані копії чеків на придбання ліків для лікування, які не можливо прочитати, тому не можливо встановити чи призначалися дані ліки лікарем, не була надана копія амбулаторної картки, де б було вказано, які ліки були призначені лікарями. Витрати на самолікування не оплачуються.

27 липня 2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи ОСОБА_5 щодо позовних заяв ОСОБА_21 та ОСОБА_7 , в яких зазначає, що позивачем невірно обрано відповідача, оскільки належним відповідачем є ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування», яким була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Ниве Шевроле», д.н.з. НОМЕР_1 . Крім того, вважає, що ОСОБА_7 не доведено належними та допустимими доказами розміру витрат на лікування, а також не обґрунтовано завдану моральну шкоду. Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_21 та ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі.

В подальшому, ухвалою суду від 23 вересня 2020 року, за клопотанням представника цивільних позивачів, залучено до участі у кримінальному провадженні як цивільного співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхувальник» за вищевказаними позовами, змінивши його статус з третьої особи на цивільного співвідповідача. Відповідача ПАТ «СК «Арсенал страхування» зобов`язано надати копію полісу №АМ 8679224 та роз`яснено право на подання відзиву на позовні заяви.

20 жовтня 2020 року на адресу суду надійшли відзиви співвідповідача ПАТ «СК «Арсенал страхування» на позовні заяви ОСОБА_21 та ОСОБА_7 , в яких зазначає, що уточненої позовної заяви із конкретними позовними вимогами позивачі до страховика не надходило. Законом не передбачено солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. ПрАТ «СК «Арсенал страхування» було укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/8679224, яким забезпечений транспортний засіб АВТОСНАБ АСМН-1, д.н.з. НОМЕР_1 . Наразі цивільно-правова відповідальність страховика не настала, оскільки на даний час відсутнє рішення/вирок суду про визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні вищевказаної ДТП. Питання про відшкодування шкоди цивільним позивачам може бути вирішене виключно після набрання чинності обвинувальним вироком суду та встановлення вини лише ОСОБА_5 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Звертає увагу суду на те, що до копії позовної заяви, яка була направлена страховику, не було долучено копій відповідних чеків про здійснення позивачем ОСОБА_7 витрат на лікування. Крім того, при особистому зверненні позивача до страхувальника із документами щодо ДТП, вказані чеки та квитанції також надані не були. Станом на день подання даного відзиву, страховиком встановлено, що позивачем ОСОБА_7 позовні вимоги на загальну суму 22 905 гривень 10 копійок належними та допустимими доказами не підтверджені. Крім того, відповідно до позовної заяви та долученої до неї копії висновку №24 від 07 травня 2020 року можна зробити висновок, що транспортний засіб «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , є фізично знищеним. Однак, позивач ОСОБА_21 не долучив до позову докази вартості автомобіля у стані, після дорожньо-транспортної пригоди, тобто вартість автомобіля в пошкодженому стані, що унеможливлює визначення розміру реальних збитків. Відповідно до довідки №54147 від 02 січня 2020 року, вартість транспортного засобу «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП (вартість металобрухту) складає 2 398 гривень 00 копійок. Таким чином, розмір шкоди, що завдана позивачу ОСОБА_21 у зв`язку з пошкодженням належного йому транспортного засобу, повинен розраховуватися відповідно до п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. З врахуванням викладеного, просив у задоволенні цивільних позовів до страхувальника відмовити частково, а розгляд справи провести без участі представника ПрАТ «СК «Арсенал страхувальник».

Вирішуючи заявлений цивільний позов суд виходить із наступного:

Згідно правового висновку, викладеному у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к) для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страхової компанії про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є обов`язковим.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.

Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до копії трудової книжки, виданої на ім`я ОСОБА_5 , останній 02 січня 2014 року прийнятий на посаду водія автомобіля Смілянської амбулаторної загальної практики сімейної медицини КЗ «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» в порядку переведення з Смілянської ЦРЛ ім. Софії Бобринської. 30 серпня 2018 року КЗ «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» реорганізовано шляхом перетворення у КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області. 30 грудня 2019 року ОСОБА_5 переведений на посаду двірника вказаної підприємства, а 02 вересня 2020 року звільнений з даного підприємства за власним бажанням (т.2 а.п.56-61).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та не заперечується учасниками процесу, ОСОБА_5 в момент ДТП керував автомобілем «Нива Шевроле» АВТОСНАБ АСМН-1, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області, перебуваючи у трудових відносинах з останнім та виконував свої трудові обов`язки, покладені на нього даним підприємством.

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, на КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області покладено обов`язок відшкодування шкоди, завданої внаслідок вищевказаної ДТП працівником даного підприємства ОСОБА_5 при виконанні ним трудових обов`язків.

Згідно преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна особа (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Цивільна відповідальність КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області, як власника автомобіля АВТОСНАБ АСМН-1, д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована в ПАТ «СК «Ареснал Страхувальник» на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно полісу №АМ/8679224. Ліміт відповідальності страховика по даному полісу за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю на одного потерпілого складає 200 000 гривень, за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого 100 000 гривень. Франшиза за даним полісом становить 1 000 гривень

Згідно ст.8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої, виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п.1.12 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Так, під час судового розгляду встановлено, що вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася саме з вини водія забезпеченого транспортного засобу, в зв`язку з чим настав страховий випадок та ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник», відповідно до лімітів його відповідальності за полісом №АМ/8679224, повинен відшкодувати оцінену шкоду, яка заподіяна у результаті ДТП.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, зокрема, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно ст.30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі №643/4161/15-ц, провадження № 61-13692св18, зроблено висновок, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Аналогічні висновки щодо необхідності згоди позивача із визнанням транспортного засобу фізично знищеним містяться в постанові Верховного Суду від 04 квітня 2019 року, справа № 758/8578/15-ц, провадження № 61-8962св18 та постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року, справа №164/342/17, провадження № 61-30093св18.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №24, складеного 07 травня 2020 року судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_22 :

1). Вартість відновлювального ремонту автомобіля ЗАЗ-110557, реєстраційний № НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, становить 85555 гривень.

2). Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля ЗАЗ-110557, реєстраційний № НОМЕР_2 , пошкодженого під час ДТП, становить 36027 гривень.

Враховуючи, що ремонт автомобіля «ЗАЗ-110557», д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_5 , є економічно необґрунтованим, оскільки витрати на ремонт вказаного транспортного засобу перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що вказаний транспортний засіб є фізично знищеним, і дана обставина не заперечувалась під час судового розгляду ОСОБА_7 .

Однак, враховуючи, що позивачем ОСОБА_21 та його представником згода щодо визнання його транспортного засобу фізично знищеним як у позовній заяві, і під час судового розгляду не висловлена, суд при визначенні розміру суми, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_21 , повинен виходити з різниці між вартістю вказаного транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, позивачем ОСОБА_21 будь-яких доказів, на підставі яких суд має можливість визначити вартість транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди, не надано.

Разом з тим, відповідно до довідки №54147 від 02 січня 2020 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП « ОСОБА_23 », ймовірна вартість металобрухту ЗАЗ 110557, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 2 398 гривень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_21 в частині стягнення з ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник» на його користь матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню, а саме у сумі 33 629 гривень 00 копійок, що є різницею між вартістю транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди у сумі 36 027 гривень 00 копійок та після дорожньо-транспортної пригоди у сумі 2 398 гривень 00 копійок.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням крім іншого спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Як вбачається з квитанції №835063, виданої судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_22 25 травня 2020 року, позивачем ОСОБА_21 за оцінку матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «ЗАЗ-110557», д.н.з. НОМЕР_2 , сплачено 2 000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги у частині стягнення з відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник» на користь позивача ОСОБА_21 матеріального збитку, в зв`язку з фізичним знищенням автомобіля, на підтвердження якого судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_22 проводилася оцінки автомобіля «ЗАЗ-110557», д.н.з. НОМЕР_2 , підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з вказаного відповідача на користь позивача витрати за проведення автотоварознавчого дослідження експертом у сумі 2 000 гривень 00 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, 33 629 гривень 00 копійок відповідає 93,34% від заявленої ціни позову 36 027 гривень 00 копійок, отже саме такий відсоток від сплаченої позивачем суми за проведення експертизи слід стягнути з відповідача ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник» на користь позивача ОСОБА_21 (93,34% від 2000 гривень становить 1 866 гривень 80 копійок).

Крім того, під час вищевказаної ДТП, яка, як встановлено судом, сталася з вини ОСОБА_5 , тілесні ушкодження отримав потерпілий ОСОБА_7 , який звернувся з позовом, зокрема, щодо відшкодування йому майнової шкоди, яка пов`язана з витратами на лікування.

За змістом ч.1 ст.1195 ЦК України, фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому витрати на лікування, посилене харчування, сторонній догляд.

Згідно положень ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Виходячи з роз`яснень, наданих у п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями) при вирішенні вимог про відшкодування витрат на лікування, посилене харчування та сторонній догляд судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

Так, відповідно до Виписки з медичної картки стаціонарного хворого №6576, складено КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП «Смілянська міська лікарня» СМР з 30 жовтня 2019 року по 26 листопада 2019 року з діагнозом: Важка полі травма(з переліком отриманих травм). Під час лікування, хворий за свої власні кошти придбав медикаменти, а саме: 1. Блімол 1.0 6 фл; 2. Кетонал 2.0 30 амп; 3. Тукілсон 2.0 11 амп; 4. Натрію хлорид 0.9%-100 3 фл; 5. Анальгін 50%-2.0 19 амп; 6. Демідрол 1%-1.0 20 амп; 7. L лізин 5.0 18 амп; 8. Лефлок 200 6 фл; 9. Пентотрен 200 8 фл; 10. Реосорбілак 200 6 фл; 11. Фленокс 0.4 12 шт; 12. Фленокс 0.2 1 шт; 13. Інфлуган 100 6 фл; 14. Кетолорак 2.0 18 амп; 15. Суфер 100 6 фл; 16. Дексалгін 2.0 2 амп; 17. Кетонол 2.0 1 амп; 18. Фуросемід 2.0 3 амп; 19. Еуфілін 2%-5.0 3 амп; 20. Цефтріаксон 1.0 7 фл; 21. Гелофузін 500 4 фл; 22. Октра 0.1 1 амп; 23. Омелакс 40 мг 1 амп; 24. Трапекса 500 мг 1 фл.; 25. Етамзілат 2.0 2 амп; 26. Реосорбілакт 400 1 фл; 27. Шприци 20.0 5 шт; 28. Шприци 10.0 20 шт; 29. Шприци 5.0 71 шт; 30. Шприци 2.0 20 шт; 31. Пристрій ПР 9 уп; 32. Пристрій ПК 1 шт; 33. Еретроцити 1.266; 34. Плазма 210 гр; 35. Rn-плівка 30х40 2 шт; 36. Rn-плівка 24х30 4 шт; 37. Rn-плівка 18х24 2 шт; 38. Спирт 70%-100 1 фл; 39. Бинт марл. 7х14 не стер. 20 шт.

Крім того, згідно довідки, ОСОБА_7 був прооперований в КНП «Смілянська міська лікарня» СМР 04 листопада 2019 року з приводу перелому лівої стегнової кістки та 12 листопада 2019 року з приводу перелому правої ключиці, а також знаходився на лікуванні в палаті інтенсивної терапії. Для проведення оперативних втручань та лікування, за власні кошти ним було придбано: 1. Марля 50 м; 2. Перекис водню 200,0 2 флак; 3. Септіл 70% - 800 мл; 4. Стериліум 100 мл 1 флак; 5. Халат хірургічний стерильний 8 шт; 6. Рукавички стерильні №8 20 пар; 7. Рукавички стерильні №7,5 5 пар; 8. Декасан 200,0 2 флак; 9. Лезо до скальпеля 2 шт; 10. Гелофузін 500,0 1 флак; 11. Бліцеф 1,0 4 флак; 12. Na CL 0,9% 400,0 6 флак; 13. Система ПК 2 шт; 14. Катетер в/в G22 1 шт; 15. Наклейка для катетеру «Тегадерм» - 1 шт; 16. Рукавички нестерильні 10 пар; 17. Шприц 20.0 3 шт; 18. Шприц 10.0 3 шт; 19. Шриц 5.0 3 шт; 20. Лейкопластир бумажняний 2 шт; 21. Бин стерильний 7х14 2 шт; 22. Гемотран 5.0 5 амп; 23. Покриття 210х160 операційне стерильне 20 шт; 24. Покриття 120х80 операційне -12 шт; 25. Бинт еластичний 1 шт; 26. Зонд шлунковий №15 2 шт; 27. Сильфон 1 шт; 28. Пелюшки нестерильні 2 шт; 29. Рушник паперовий 2 шт; 30. Мило рідке 1 шт; 31. Трубка ендотрахеальна 1 шт; 32. Рефортан 6% - 250.0 4 флак; 33. Левомак 100,0 3 флак; 34. Клексан 0 1шт.

Також, відповідно до довідки (витяг з історії хвороби №6575), складеної КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, ОСОБА_7 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Смілянської міської лікарні з 30 жовтня 2019 року по 26 листопада 2019 року. За даний час пацієнту виконано три оперативні втручання: 1. 04 листопада 2019 року - відкрита репозиція, блокуючий інтрамедулярний метало остеосинтез стержнем та гвинтами; 2. 04 листопада 2019 року відкрита репозиція, накістний металоостеосинтез лівої великогомілкової кістки пластиною з кутовою стабільність (LCP) гвинтами; 3. 13 листопада 2019 року відкрита репозиція, накістний металоостеосинтез правої ключиці пластиною з кутовою стабільністю (LCP) гвинтами. В подальшому хворий потребує оперативного лікування для видалення металоконструкцій.

Згідно рахунку фактури №МП-0000081 від 04 листопада 2019 року, набір металоконструкцій для інтрамедулярного остеосинтезу стегнової кістки (комплект) коштує 13600 гривень.

Відповідно до рахунку на оплату №3108 від 04 листопада 2019 року, набір металоконструкцій для остеосинтезу дистальної частини гомілки кошту 12100 гривень.

Згідно рахунку на оплату №3168 від 12 листопада 2019 року, набір металоконструкцій для остеосинтезу ключиці коштує 8 100 гривень.

Як вбачається з квитанцій №0.0.1513415290.1 від 05 листопада 2019 року, №0.0.1520508375.1 від 13 листопада 2019 року та №0.0.1513413140.1 від 05 листопада 20198 року, ОСОБА_7 здійснено оплату товару по рахунку фактурі №МП-0000081 від 04 листопада 2019 року у сумі 13 600 гривень, по рахунку на оплату №3108 від 04 листопада 2019 року у сумі 12 100 гривень та по рахунку на оплату №3168 від 12 листопада 2019 року у сумі 8 100 гривень.

Також, згідно товарного чеку №1 від 31 жовтня 2019 року КНП «Смілянська міська лікарня», хворий ОСОБА_7 сплатив 170 гривень за плазму та 1 250 гривень за еритроцити.

Відповідно до товарних чеків від 04 листопада 2019 року, 13 листопада 2019 року та 17 грудня 2019 року наданих ФОП ОСОБА_24 , ОСОБА_7 придбав: Rn-плівка 30х40 11 шт по 50 гривень за кожну; Rn-плівка 24х30 2 шт по 35 гривень за кожну; Rn-плівка 18х24 4 шт по 25 гривень за кожну.

Однак, відповідно до вищевказаних виписок та довідок КНП «Смілянська міська лікарня» за час лікування ОСОБА_7 придбав за власні кошти лише: Rn-плівка 30х40 2 шт; Rn-плівка 24х30 4 шт; Rn-плівка 18х24 2 шт, відтак саме придбання даної кількості плівок суд вважає обґрунтованим та враховує при визначенні витрат ОСОБА_7 на лікування внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, відшкодуванню ОСОБА_7 за придбання підлягає: Rn-плівка 30х40 у кількості 2 штук 100 гривень; Rn-плівка 24х30 у кількості 2 штук 70 гривень; Rn-плівка 18х24 у кількості 2 штук 50 гривень.

При цьому, суд позбавлений об`єктивної можливості ідентифікувати товар, який був придбаний за товарним чеком №237 від 04 листопада 2019 року, а саме - «Тупор ПНК-2» за 790 гривень, як придбаний відповідно до вищевказаних листків та довідок КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради.

Також, при дослідженні квитанцій та чеків з аптечних пунктів, судом встановлено, що кількість деяких придбаних медичних препаратів та інших товарів є більшою, ніж це вказано у вищевказаних виписці та довідках КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, в свою чергу деякі придбані медичні товари не входять до переліку вказаної виписки.

Крім того, ОСОБА_7 надано суду чеки та квитанції з аптечних пунктів, відповідно до яких придбання медичних товарів здійснювалося після виписки з медичного закладу, при цьому будь-яких доказів їх призначення лікарем не надано.

З врахуванням викладеного, судом приймається до уваги виключно придбання ОСОБА_7 медичних препаратів та товарів, які зазначені у переліку, що вказаний у виписці та довідках КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, та виключно у кількості, що не перевищує кількості відповідних препаратів та товарів, що зазначені у вказаних виписці та довідках.

При підрахунку сум, які були витрачені ОСОБА_7 у період з 30 жовтня 2019 року по 26 листопада 2019 року, тобто за перебування на лікуванні в закладі охорони здоров`я, на придбання медичних препаратів та товарів, що підтверджуються поданими ним чеками та квитанціями з аптечних пунктів та відповідають переліку і не перевищують кількості медичних препаратів та товарів, що зазначені у виписці та довідках КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, судом встановлено, що така сума складає 12 203 гривень 36 копійок.

З врахуванням викладеного, документально підтверджені та встановлені судом витрати ОСОБА_7 на лікування, що є наслідком вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини ОСОБА_5 , в загальній сумі складають 47 643 гривні 36 копійок.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_7 в частині стягнення з ПАТ «СК «Арсенал Страхування» на його користь майнової шкоди підлягають частковому задоволенню.

Також, як вказує ОСОБА_7 , внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_5 , йому завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, які він зазнав внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень, неодноразових хірургічних втручаннях під час проведення операцій на його тілі, тривалого перебування в медичних закладах, душевних стражданнях як наслідок порушення нормального способу життя, переживаннях чи зможе він повернутися до роботи, оскільки на час отримання травми офіційно працював, був зареєстрований як фізична особа підприємець та мав власний бізнес, після отримання травм був змушений припинити діяльність. Ці обставини призвели до порушення умов його звичайного життя, життєвих зв`язків з оточуючими людьми, неможливості працювати, психологічної травми, що він пережив внаслідок дій ОСОБА_5 . Заподіяну моральну шкоду оцінює у 200 000 гривень.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Так, оцінюючи вимоги ОСОБА_7 щодо заявленого відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_5 та шкодою, яка заподіяна здоров`ю потерпілого у виді середньої тяжкості тілесних ушкоджень, в результаті яких потерпілому завдано моральних та душевних страждань, що негативно вплинуло на його звичайний спосіб життя, характер та обсяг фізичних страждань потерпілого, морально-психологічні хвилювання у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями, внаслідок яких ОСОБА_7 були проведені оперативні втручання та, згідно наявних у матеріалах провадження відомостей, а саме довідки (витяг з історії хвороби №6575), складеної КНП «Смілянська міська лікарня» Смілянської міської ради, потерпілий потребує щонайменше проведення ще однієї операції по видаленню металевих пластин, не відновлення дотепер його фізичного стану, що становить майже два роки, оскільки потерпілий до даного часу постійно відчуває біль внаслідок травми, змушений був тривалий час проходити лікування, внаслідок чого не міг займатися своїми звичними справами та здійснювати підприємницьку діяльність як фізична особа підприємець, яким являвся станом на день дорожньо-транспортної пригоди.

Вищевказані обставини свідчать про завдання кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_7 моральної шкоди, в зв`язку з чим доводи представника відповідача КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області адвоката ОСОБА_9 щодо її відсутності та не доведення, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та співмірності завданої моральної шкоди потерпілому та приймаючи до уваги, що здоров`ю потерпілого ОСОБА_7 було заподіяно значну шкоду, він зазнав фізичного болю та страждань, витратив багато часу і зусиль для відновлення попереднього стану свого здоров`я, однак цього досягти до даного часу у повній мірі не вдалося, переніс сильний емоційний стрес через отримані травми, не мав можливості, внаслідок отриманих травм та протягом реабілітаційного періоду, отримувати доходи як фізична особа підприємець, назавжди порушено звичайний ритм його життя, значно погіршився його психологічний та фізичний стан, що додає моральних страждань, а також переніс оперативне втручання та потребує проведення щонайменше ще однієї операції, вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди у сумі 100 000 гривень, який відповідає принципу моральності, співмірності та достатності.

Крім того, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою визначено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Так, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка підлягає стягненню з ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник» становить 47 643 гривні 36 копійок, в зв`язку з чим з останнього, в разі заявлення відповідповідних вимог, на користь ОСОБА_7 молга бути стягнута моральна шкода у сумі 2 382 гривень 17 копійок.

Однак, ОСОБА_7 з вказаними вимогами до суду не звертався.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з КНП «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_7 слід стягнути моральну шкоду, завдану працівником вказаного підприємства ОСОБА_5 під час виконання ним своїх трудових обов`язків, у сумі 97617 гривень 84 копійок, що є різницею між встановленою судом сумою моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень, та сумою моральної шкоди у розмірі 2 382 гривень 17 копійок, яку, вимог ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зобов`язане відшкодувати ПАТ «СК «Арсенал Страхувальник».

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 , як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду, не обирався. Відомості про застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.

Процесуальні витрати за проведення експертиз у загальній сумі 3 165 гривень 96 копійок, відповідно до вимог ч.2 ст.124 КПК України, слід стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Цивільний позов ОСОБА_21 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник», третя особа ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник» на користь ОСОБА_21 завдану майнову шкоду у сумі 33 629 (тридцять три тисячі шістсот двадцять дев`ять) гривень 00 копійок та витрати на залучення експерта у сумі 1 866 (одна тисяча вісімсот шістдесят шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а всього 35 495 (тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) гривень 80 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_7 до Комунального некомерційного підприємства «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник», третя особа ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, завданої злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхувальник» на користь ОСОБА_7 завдану майнову шкоду у сумі 47 643 (сорок сім тисяч шістсот сорок три) гривні 36 (тридцять шість) копійок.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_7 завдану моральну шкоду у сумі 97 617 (дев`яносто сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_5 у дохід держави 3 165 (три тисячі сто шістдесят п`ять) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок процесуальних витрат на залучення експерта.

Речові докази:

1) автомобіль «Нива Шевроле» «АВТОСНАБ АСМН-1), д.н.з. НОМЕР_1 , залишити Комунальному некомерційному підприємству «Смілянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Смілянської районної ради Черкаської області, звільнивши його представника від зобов`язань по зберігальній розписці;

2) автомобіль «ЗАЗ 110557», д.н.з. НОМЕР_2 , залишити ОСОБА_7 , звільнивши його від зобов`язань по зберігальній розписці.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення,

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо він не буде скасований.

Головуючий: ОСОБА_1