Ухвала

від 22.09.2021 по справі 757/50544/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50544/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12020000000000808 від 18.08.2020, -

В С Т А Н О В И В :

21.09.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12020000000000808 від 18.08.2020 за фактами зловживання службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом зловживань та службового підроблення, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, згідно вимог якого останній просить накласти арешт на майно ОСОБА_4 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер: 3223186801:01:014:0027 площею 0.1087 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099500232231);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:0231 площею 1.88 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877448071203);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:2271 площею 0.43 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715302671203);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:2825 площею 0.21 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 711861471203);

- приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м. (реєстраційний номер майна 223406), в частині розпорядження вказаними об`єктами нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації права власності на нерухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам тощо), іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо відчуження вказаних об`єктів нерухомості.

Прокурор вказує, що так як ОСОБА_5 вчинив суспільно небезпечне діяння, внаслідок вчинення якого спричинило тяжкі наслідки, та в подальшому може нести відповідальність по відшкодуванні завданої шкоди, то наявна необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник сторони обвинувачення через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000808 від 18.08.2020 за фактами зловживання службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом зловживань та службового підроблення, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України.

Так, в ході проведення досудового розслідування, 13.08.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини 6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, в рамках кримінального провадження № 12020000000000808 від 18.08.2020 за фактами зловживання службовим становищем, заволодіння чужим майном шляхом зловживань та службового підроблення, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що установлено службові особи Департаменту транспортної інфраструктури КМДА ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи у складі організованої групи за участю службових осіб ТОВ «Евакуатор Сервіс» ОСОБА_11 та ТОВ «Експрес-Т» ОСОБА_5 , у період з 22.06.2020 по 31.12.2020, шляхом зловживання службовим становищем всупереч Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою КМУ від 14.11.2018 № 990, безпідставно складали акти огляду та тимчасового затримання транспортних засобів на території м. Києва, застосовуючи крайній захід забезпечення безпеки дорожнього руху у виді евакуації автомобіля всупереч ч. 3 ст. 2654 КУАП, які у подальшому доставлялись на спеціальний майданчик (стоянку) відповідно до укладених Договорів про надання послуг з транспортування ТОВ «Евакуатор Сервіс», ТОВ «Експедиція 777» та ТОВ «Автосос-Сервіс», чим змушували власників транспортних засобів або водіїв здійснювати оплату на користь зазначених юридичних осіб у розмірі, що перевищує установлений Наказом МВС України, Мінекономрозвитку України та Мінфіну України від 10.10.2013 № 967/1218/869 (1270 грн. замість 600 грн. з урахуванням ПДВ), чим спричинили майнової шкоди громадянам на суму 709 500 грн. (675 н.м.д.г.).

Відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує вирішення питання щодо арешту майна з метою відшкодування шкоди.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 є чоловіком ОСОБА_4 .

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_4 на підставі права приватної власності належать наступні об`єкти нерухомого майна:

1. земельна ділянка кадастровий номер: 3223186801:01:014:0027 площею 0.1087 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099500232231);

2. земельна ділянка кадастровий номер: 7120385500:02:001:0231 площею 1.88 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877448071203);

3. земельна ділянка кадастровий номер: 7120385500:02:001:2271 площею 0.43 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715302671203);

4. земельна ділянка кадастровий номер: 7120385500:02:001:2825 площею 0.21 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 711861471203);

5. Приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м. (реєстраційний номер майна 223406).

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на вищевказане майно зазначене у клопотанні представника сторони обвинувачення.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на:

- земельну ділянку кадастровий номер: 3223186801:01:014:0027 площею 0.1087 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2099500232231);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:0231 площею 1.88 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 877448071203);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:2271 площею 0.43 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 715302671203);

- земельну ділянку кадастровий номер: 7120385500:02:001:2825 площею 0.21 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 711861471203);

- приватний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,8 кв.м. (реєстраційний номер майна 223406), в частині розпорядження вказаними об`єктами нерухомого майна, заборонивши їх відчуження, та заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації права власності на нерухоме майно (державним реєстраторам, нотаріусам тощо), іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо відчуження вказаних об`єктів нерухомості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1