Рішення

від 06.09.2021 по справі 909/218/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/218/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Національного природного парку "Гуцульщина"

вул. Дружба, 84, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600

ел. пошта: 26215347@mail.gov.a

до відповідача: Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області

вул. Майдан Незалежності, буд. 11, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600

ел. пошта: kosiv.rada@gmail.com

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство "Кутське лісове господарство"

вул. Січових Стрільців,1, смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область,78621

про скасування рішення державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області про реєстрацію за Пістинською сільською радою права власності на земельну ділянку; визнання за Державою Україна, в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина право власності на земельну ділянку; зобов`язання Косівську міську раду Косівського району Івано-Франківської області повернути Державі Україна, в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина , земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Стефурак Юрій Петрович;

від позивача: Циканюк Михайло Петрович;

від відповідача: представник не з"явився;

від третьої особи: Пліхтяк Петро Петрович

ВСТАНОВИВ: Національний природний парк "Гуцульшина" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області, в якій просить:

- скасувати рішення Копильчука Віталія Михайловича , державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області про реєстрацію за Пістинською сільською радою права власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування , на підставі якого до Державного реєстру прав та їх обтяжень внесено запис індексний номер 38082439 від 13.11.2017.

- визнати за Державою Україна, в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина , право власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування .

- зобов`язати Косівську міську раду Косівського району Івано-Франківської області повернути Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина , земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування .

Також у позовній заяві позивач просив залучити до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2021, суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

12.04.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява (лист) №149/11 від 07.04.2021 (вх.№5223/21) про усунення недоліків, які зазначені в ухвалі від 24.03.2021, до якої приєднано платіжне доручення №160 від 06.04.2021 про сплату судового збору в розмірі 6306 грн, копію витягу Держгеокадастру із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та докази направлення копії витребуваних документів відповідачу.

Відповідно ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 18.05.2021; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

17.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду електронною поштою без ЕЦП надійшли:

- від відповідача - відзив на позовну заяву №931 від 17.05.2021 (вх.№7159/21);

- від ДП "Кутське лісове господарство" - заява №01-3/102 від 14.05.2021 (вх.№7614/21 про вступ у справу у якості третьої особи на стороні відповідача.

18.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ДП "Кутське лісове господарство" надійшов оригінал заяви №01-3/102 від 14.05.2021 про вступ у справу у якості третьої особи на стороні відповідача (вх.№7744/21/21).

В підготовчому засіданні представником позивача подано суду заперечення на відзив №214/11 від 18.05.2021 (вх.№7266/21) та пояснення щодо відзиву №213/11 від 18.05.2021 (вх.№7265/21).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2021, суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Кутське лісове господарство"; зобов"язав позивача у п"ятиденний строк з дня отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду; встановив третій особі строк для надання письмових пояснень у справі; підготовче засідання відклав на 23.06.2021.

24.05.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшов оригінал відзиву на позовну заяву №931 від 17.05.2021 (вх.№7602/21).

07.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшов лист №255/11 від 01.06.2021 (вх.№8533/21), до якого приєднано докази направлення ДП "Кутське лісове господарство" позовної заяви з додатками.

17.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання №1170 від 14.06.2021 (вх.№9222/21) про розгляд справи без участі представника відповідача.

22.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ДП "Кутське лісове господарство" надійшли письмові пояснення б/н від 17.06.2021 (вх.№9472/21).

В підготовчому засіданні 23.06.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, мотивуючи тим, що позивачем не доведено, яким чином рішення суду у цій справі може вплинути на їхні права чи обов"язки.

За результатами підготовчого засідання суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.07.2021, про що учасники судового процесу повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 26.07.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 06.09.2021, про що представники позивача та третьої особи повідомлені під розписку, а відповідач ухвалою - повідомленням.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача: представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд позов задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що внаслідок передачі Кутським ДЛГ на користь НПП "Гуцульщину" нежитлової будівлі, позивач в силу ст.120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001), автоматично набув право на земельну ділянку, яке належить державі, для обслуговування цієї будівлі, яка знаходиться під нею; Пістинською сільською радою під час виготовлення у 2014 році проекту відведення на земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею, погоджувалася та сама ділянка площею 0,5 га в тому самому 5 виділі 12 кварталу; рішення державного реєстратора про реєстрацію за Пістинською сільською радою спірної земельної ділянки порушує право власності Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України па праві оперативного управління НПП Гуцульщина на цю земельну ділянку та фактично заперечує це право.

Позиція відповідача: відповідач у відзиві на позов та клопотанні №1170 від 14.06.2021 просив розгляди справу без участі представника відповідача. Проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Зазначив, що Косівська міська рада є правонаступником Пістинської сільської ради, відповідно перейняла всі майнові права щодо спірної земельної ділянки. Вказав, що аналогічна вимога позивача до Пістинської сільської ради про скасування рішення Копильчука Віталія Михайловича , державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області про реєстрацію за Пістинською сільською радою права власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування , на підставі якого до Державного реєстру прав та їх обтяжень внесено запис індексний номер 38082439 від 13.11.2017 вже була предметом розгляду іншої судової справи №909/181/19, за наслідками розгляду якої ухвалено рішення, яке набрало законної сили, що є підставою для закриття провадження у справі. На думку відповідача, з"ясування обставин справи по наступних позовних вимогах не допустимі та неправомірні, оскільки земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади в особі Косівської міської ради на законних підставах у відповідності до одержаної правовстановлюючої документації та зареєстрованих речових прав.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Кутське лісове господарство". Представник третьої особи проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях. Вказав, що враховуючи преюдиційне значення фактів, встановлених судовими рішеннями у справах №809/3995/14 і №809/1312/15, №909/181/19 право на спірну земельну ділянку площею 0,5 га з кварталу №12 виникло у Пістинської сільської ради з моменту прийняття Івано-Франківською обласною радою рішення від 29.12.1997 "Про переведення земель з однієї категорії до іншої", а саме з 29.12.1997, тобто ще до створення НПП "Гуцульщина", однак реєстрація права комунальної власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулося пізніше. Наведене виключає порушення права НПП "Гуцульщина" як постійного землекористувача внаслідок прийняття держреєстратором рішення від 13.11.2017, згідно з яким право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою с. Пістинь в особі Пістинської сільської ради.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з Указом Президента України від 14.05.2002 №456/2002 "Про створення національного природного парку "Гуцульщина" на території Косівського району постановлено створити НПП "Гуцульщина" загальною площею 32271 га, в тому числі: 7606 га земель, що мають бути надані йому в постійне користування з вилученням, з яких: за рахунок земель Кутського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України - 6790 га; Косівського міжгосподарського лісгоспу - 816 га, та 24665 га земель, що мають бути включені до складу Нацпарку без вилучення, в тому числі: за рахунок земель Кутського держлісгоспу Державного комітету лісового господарства України - 14772 га; Косівського міжгосподарського лісгоспу - 9893 га.

На виконання Указу Президента України від 14.05.2002 №456/2002 та наказу Мінекономресурсів від 14.08.2002 №315 акту складено акт приймання - передачі матеріальних цінностей від 23.08.2002, затвердженого 20.09.2002 Міністром екології та природних ресурсів України, (т.1, а.с.34-36).

12.11.2008 ОКБ "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", на підставі свідоцтва про право власності серія САВ №328779 від 27.10.2008, виданого виконкомом Пістинської сільської ради на підставі рішення №41 від 23.07.2008, прийнято рішення про реєстрацію права власності за Державою в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в оперативному управлінні Національного природного парку "Гуцульщина" на нежитлову будівлю в с. Пістинь, вул.Українська (вул. Леніна), 1 Косівського р-ну Івано-Франківської області (т.1 а.с.48-50).

Визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Пістинської сільської ради від 23.07.2008 №41 "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна, яким вирішено оформити право власності на нежитлове приміщення позначене літерою А в с. Пістинь, вул.Українська (вул. Леніна), 1" та свідоцтва про право власності серія САВ №328779 на нежитлову будівлю, реєстраційний номер майна 25198005, яка знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, село Пістинь, вул.Українська (вул. Леніна), 1-Б було предметом розгляду Господарським судом Івано-Франківської області, за результатами розгляду якого рішенням від 17.09.2019 у справі №909/352/19, яке набрало законної сили відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2019, Пістинській сільській раді відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв"язку з необґрунтованістю та безпідставністю заявлених позовних вимог.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 182-р від 27 березня 2013 року та №495-р від 03 липня 2013 року надано Національному парку дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 га та відведення земельних ділянок загальною площею 6674 га (землі державного значення лісогосподарського призначення (ліси), що перебувають у постійному користуванні ДП Кутське лісове господарство , що знаходяться на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням їх парку у постійне користування для забезпечення його функціонування).

10.06.2013 Національний природній парк Гуцульщина звернувся до Державного підприємства Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру із замовленням на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування.

Проект землеустрою виготовлено та надано до Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на погодження, який 04.07.2013 розпорядженням за №193 погодив Національному природному парку Гуцульщина проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 116 гектарів (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), що перебуває у постійному користуванні державного підприємства Кутське лісове господарство , розташованої на території Косівського району Івано-Франківської області, з подальшим наданням її зазначеному парку у постійне користування для забезпечення його функціонування.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2015 у справі №809/3995/14, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2015 і постановою Верховного Суду від 21.12.2019, визнано протиправним та скасовано розпорядження Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.07.2013 № 193 "Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування НПП "Гуцульщина".

Зазначеною постановою встановлено, що за проектом землеустрою, погодженим згідно з розпорядженням Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 04.07.2013 № 193, до складу земельної ділянки, що проектується для виділення НПП "Гуцульщина" із земель державної власності лісогосподарського призначення (ліси), яка перебуває у постійному користуванні ДП "Кутське лісове господарство", включено земельну ділянку площею 0,5 га земель житлової та громадської забудови, що передані Сільраді згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 (квартал № 12 ділянка № 5) та належить до земель Пістинської сільської ради. Згідно зі статистичним звітом про наявність та розподіл земель за формою 6-зем земельна ділянка 0,5 га (квартал № 12 виділ № 5) віднесена до земель запасу (пасовище).

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №809/1312/15, яка набрала законної сили, відмовлено в задоволенні позову Національного природного парку Гуцульщина до Відділу Держгеокадастру у Косівському районі Івано-Франківської області, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Косівському районі Івано-Франківської області №РВ-2600021212015 від 06.01.2015, яким відмовлено Національному природному парку Гуцульщина у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

У вказаному рішенні суду у справі №809/1312/15 судом встановлено невідповідність поданих 24.12.2014 позивачем до Державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Косівському районі документів про державну реєстрацію земельної ділянки, площею 116 га, яка розташована за межами населеного пункту с.Пістинь Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області вимогам, установленим Законом України Про Державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру, а також знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, і як наслідок, встановлено наявність підстав для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, передбачених частиною 6 статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2019, у справі № 909/741/18, яке набрало законної сили, встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, площею 0,5000 га, знаходиться в межах адміністративно-територіальної одиниці с. Пістинь та є у комунальній власності.

Також судом встановлено, що 25.02.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся Національний природний парк Гуцульщина з позовом до Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, державного реєстратора Косівської міської ради Копильчука Віталія Михайловича, Пістинського комунального лісового господарства та Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру відділу в Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про повернення в первісний стан - користування Національного природного парку Гуцульщина земельної ділянки площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування , шляхом: визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області Копильчука Віталія Михайловича про реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку, на підставі якого до Державного реєстру прав та їх обтяжень внесено запис індексний номер 38082439 від 13.11.2017; визнання нечинною реєстрації вищезазначеної земельної ділянки державним кадастровим реєстратором Держгеокадастру; зобов`язання державному кадастровому реєстратору Держгеокадастру вилучити з Публічної кадастрової карти України запис про вищезазначену земельну ділянку; визнання незаконним та скасування правовстановлюючого документа на підставі якого державний реєстратор Косівської міської ради Івано-Франківської області Копильчука Віталія Михайловича здійснив реєстрацію права власності на вищезазначену земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна реєстрація права власності на земельну ділянку є незаконною та підлягає скасуванню з поверненням порушених прав позивача у попередній стан, тобто з користування Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, яке є на момент подання позову, в користування Національного природного парку Гуцульщина , оскільки здійснена без додержання визначеної законом процедури, а саме без наявності всіх необхідних документів, які визначені п. 81-1 - 81-4 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №553 від 23.08.2016).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.05.2019 у справі №909/181/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного Господарського суду від 17.10.2019 та постановою Верховного суду від 28.01.2020, у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.

Так, судами у справі №909/181/19 встановлено:

- розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації №238 від 05.04.1996 Косівському ДЛГ надано в постійне користування землі лісового фонду площею 23003 га;

- рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 Про переведення земель з однієї категорії до іншої з лісового фонду Кутського ДЛГ вилучено 72,8 га земель лісового фонду (сільськогосподарські угіддя та інші землі) до земель населених пунктів Косівського району, внаслідок чого загальна площа земель лісового фонду, які залишились в користуванні ДП Кутське лісове господарство становить 22930,2 га;

- згідно додатку до вищезазначеного рішення обласної ради від Кутського держлісгоспу до населеного пункту Пістинської сільської ради передано 4,8 га земель, з яких: 3,7 га під сінокосами, 0,5 га - садиби, 0,6 га - невкриті лісовою рослинністю. Відповідно до копії плану ділянки, призначеної для передачі до населеного пункту Пістинської сільської ради з виключенням з ДЛФ Косівського лісництва Кутського ДЛГ з кварталу № 12 передавались ділянки 11, 5, 15 загальною площею 3,1 га, в тому числі: ділянка 11 площею 2,3 га, ділянка 15 площею 0,3 га, ділянка 5 площею 0,5 га;

- отже, право на зазначену спірну земельну ділянку площею 0,5 га з кварталу № 8 виникло у Пістинської сільської ради з 29.12.1997, тобто з моменту прийняття моменту вищезазначеного рішення Івано-Франківської обласної ради, однак її реєстрація в Державному реєстрі прав та їх обтяжень здійснено пізніше за відповідною заявою від 13.09.2017 до якої додано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Пістинької сільської ради для будівництва та обслуговування туристично-мистецького комплексу Маєток Святого Миколая площею 0,5000 га;

- у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 103471960 від 13.11.2017 (а.с.94,т.1) підставою виникнення права власності зазначено Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності в зв`язку з їх розмежуванням №233-VII від 14.05.2013;

- таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 2623684400:10:001:0002, площею 0,5000 га, сформована з врахуванням рішення сесії Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 та знаходиться в межах кварталу № 12 ділянки 5 площею 0,50 га Кутського ДЛГ, які передані до населеного пункту Пістинської сільської ради;

- отже, ще до створення НПП Гуцульщина земельна ділянка, щодо якої внесено спірний запис передана Пістинській сільській раді.

Косівська міська рада є правонаступником Пістинської сільської ради Косівського району, що підтверджується рішенням Косівської міської ради №14-1/2020 від 08.12.2020 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців (т.2, а.с.1-9).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Згідно з частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Способи захисту порушених прав встановлено статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 ЦК України, до яких відноситься, зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для визнання незаконним та скасування відповідного рішення органу державної влади суду необхідно встановити невідповідність такого рішення вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав ці акти. Обов`язковою умовою визнання цих актів недійсними є порушення у зв`язку з їх прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Судовими рішеннями у справах № 809/3995/14 і №809/1312/15 (за участю НПП "Гуцульщина" та Пістинської сільської ради, правонаступником якої є Косівська міська рада) встановлено факти, що мають істотне значення та не підлягають повторному доказуванню під час вирішення цього спору, а саме: земельна ділянка площею 0,5 га із земель житлової та громадської забудови, яка згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 була вилучена у ДП "Кутське лісове господарство" із земель лісового фонду (квартал № 12 ділянка № 5) і передана Сільраді, розташована на території населеного пункту - с. Пістинь та належить до земель Пістинської сільської ради.

Судовими рішеннями у справі №909/181/19 (за участю НПП "Гуцульщина" та Пістинської сільської ради, правонаступником якої є Косівська міська рада) встановлено факти, що мають істотне значення та не підлягають повторному доказуванню під час вирішення цього спору, а саме:

- за змістом частини 1 статті 45 ЗК України допускається перебування земель природно-заповідного фонду у комунальній власності;

- сам факт перебування спірної земельної ділянки у комунальній власності територіальної громади с. Пістинь навіть у разі віднесення її до категорії земель природно-заповідного фонду не означає порушення прав НПП "Гуцульщина" як землекористувача;

- право на спірну земельну ділянку площею 0,5 га з кварталу № 12 виникло у Пістинської сільської ради з моменту прийняття Івано-Франківською обласною радою рішення від 29.12.1997 "Про переведення земель з однієї категорії до іншої", а саме з 29.12.1997, тобто ще до створення НПП "Гуцульщина", однак реєстрація права комунальної власності на цю земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася дещо пізніше - за заявою Пістинської сільської ради від 13.09.2017, до якої додано проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки Пістинської сільської ради для будівництва та обслуговування туристично-мистецького комплексу "Маєток Святого Миколая" площею 0,5 га;

-отже, земельна ділянка площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, сформована з урахуванням рішення Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 і розташована у межах ділянки 5 площею 0,5 га Кутського держлісгоспу (квартал № 12), яку передано до земель населеного пункту с. Пістинь на території Пістинської сільської ради;

-наведене виключає порушення прав НПП "Гуцульщина" як постійного землекористувача внаслідок прийняття держреєстратором рішення від 13.11.2017, згідно з яким право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за територіальною громадою с. Пістинь в особі Пістинської сільської ради;

- зважаючи на достеменно встановлені судами попередніх інстанцій обставини попереднього вилучення у ДП "Кутське лісове господарство" спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення ще у 1997 році згідно з рішенням Івано-Франківської обласної ради від 29.12.1997 та її подальшу передачу Пістинській сільській раді з переведенням до категорії земель житлової та громадської забудови, Нацпарк у 2002 році не міг набути спірну земельну ділянку на праві постійного землекористування, оскільки з 1997 року спірні земельні ділянки вже не перебували у користуванні відповідного лісогосподарського підприємства.

Згідно з преамбулою та статтею 6 Розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" і від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, судові рішення у справах № 809/3995/14 і №809/1312/15, №909/181/19, які набрали законної сили та є остаточними, не можуть бути поставлені під сумнів.

Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

У розумінні наведених положень законодавства у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходять права на земельну ділянку, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Таким чином, особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19 (пункт 5.15)).

Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою (пункт 7.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна (пункт 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 263/6022/16-ц).

Водночас, позивачем не доведено наявність об`єктів власності (нерухомого майна) на спірній земельній ділянці, більше того, позивач зазначив, що належне йому на праві власності нерухоме майно межує з спірною земельною ділянкою, а не розташоване на ній, відтак вищевказані норми законодавства у даному випадку не застосовуються судом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог внаслідок недоведеності порушення оспорюваним рішенням прав позивача як постійного землекористувача на земельну ділянку, яка на законних підставах належить територіальній громаді с. Пістинь в особі Пістинської сільської ради на праві комунальної власності.

Внаслідок відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення Копильчука Віталія Михайловича , державного реєстратора Косівської міської ради Івано-Франківської області про реєстрацію за Пістинською сільською радою права власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Косівську міську раду Косівського району Івано-Франківської області повернути Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина , земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002 та про визнання за Державою Україна, в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на праві оперативного управління НПП Гуцульщина , право власності на земельну ділянку площею 0,5 га, кадастровий номер 2623684400:10:001:0002, які є похідними від первісної вимоги, також належить відмовити.

Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 2, 73- 75, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.

Повне рішення складено 27.09.2021

Суддя О.В. Рочняк