Рішення

від 11.08.2021 по справі 910/19238/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

11.08.2021Справа № 910/19238/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу №910/19238/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРУ ТРЕЙДІНГ (код 40371329; 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 58, пов.10)

до Приватного акціонерного товариства АЙБОКС БАНК (код 21570492; 03150, м. Київ, вул. Ділова, бул.9А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), паспорт НОМЕР_2 , виданий Голосіївським РВ ГУ ДМС України в м.Києвів 19.09.2014, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

про стягнення заборгованості у розмірі 36 651 197,83 грн.

за участю представників:

позивача, не з`явились;

відповідача, Суходольський С.М., довіреність № 4 від 01.02.21;

відповідача, Кіндрась Я.І., довіреність № № 98 від 19.10.20;

третьої особи, не з`явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕРУ ТРЕЙДІНГ (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства АЙБОКС БАНК (далі - відповідач) про стягнення 36 651 197,83 грн., з яких; 29 115 935,64 грн. основного боргу; 5 028 958,75 грн. інфляційних нарахувань; 2 506 303,44 грн. 3% річних.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що ним на рахунок покриття в АТ Айбокс Банк , відкритого на підставі Договору про відкриття рахунку покриття від 21.04.2017, перераховано суму у розмірі 8 115 935,64 грн. в якості забезпечення банківської гарантії № 1602-0417/TERv, виданої Банком відповідно до договору про надання банківської гарантії № 1602- 0417/TERv від 26.04. 2017 року. В подальшому, на зазначений рахунок грошового покриття ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ помилково були перераховані кошти у сумі 21 000 000 грн., які станом на час звернення із даним позову Позивачу відповідачем не повернуті. На підставі статті 1212ЦК України, позивач просить суд стягнути з Відповідача помилково перераховані кошти, а також 3% річних та інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/19238/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 21.01.2021р.

04.01.2021 представником відповідача до суду подано Відзив на позов, згідно якого останній в повному обсязі заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що грошові кошти які перераховані Позивачем Відповідачу перераховувались з відповідним призначенням платежу, на підставі укладеного між сторонами договору, тому безпідставним є твердження позивача про помилковість фінансових операцій на суму 16 000 000 грн. Надалі, згідно листів Позивача: від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року), підписаними уповноваженою особою ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ Мудрим Я.С., у яких Позивач попросив AT АЙБОКС БАНК здійснити перерахування сум коштів у розмірах 7 304 342,07 грн., 2 000 000 грн., 4 000 000 грн. та 10 000 000 грн., які є предметом розгляду, грошові кошти перераховані на транзитний рахунок Відповідача, з метою наступного зарахування їх на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у цьому Банку. Далі такі кошти з транзитного рахунку були зараховані на особовий рахунок ОСОБА_1 . Крім того, платіж на суму 5 000 000 грн. до Відповідача не надходив. Грошові кошти в розмірі 811 593,57 грн. знаходяться на рахунку покриття. До Відповідача не надходили вимоги від Позивача про повернення коштів, які розміщені на рахунку покриття.

Також. 04.01.2021р. представником відповідача до суду подано Клопотання про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_1 , оскільки, як вказує Відповідач, саме ОСОБА_1 на підставі листів Позивача були перераховані грошові кошти в розмірі 23 304 342,07 грн., які є предметом даного спору.

14.01.2021 до суду надійшло клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

20.01.2021 Позивачем до суду подано Відповідь на відзив. Згідно даної Відповіді, останній, зокрема, зазначає, що листи на перерахування суми у розмірі перевищення грошового покриття від 14.07.2017, 29.11.2017, 30.11.2017 та від 07.12.2017 на суму 23 304 342 грн. 07 коп., копії яких долучені Відповідачем, ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ не подавало, уповноважена особа - ОСОБА_2 зазначені листи не підписував, а відтак Позивач не визнає справжність та достовірність наданих документів і зазначає про необхідність проведення комплексної експертизи: почеркознавчої та технічної експертизи документів та на необхідність витребування оригіналів долучених листів. Щодо 5 000 000 грн. Позивач вказує, що такі кошти направлялись Відповідачу, що підтверджується також відповідд. ПАТ ПІВДЕННИЙ , в якій банк підтвердив перерахування коштів у сумі 5 000 000,00 грн. з рахунку, що належить ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ на рахунку НОМЕР_3 у ПАТ АЙБОКС БАНК .

Також, 20.01.2021 Позивачем до суду подано Клопотання про витребування доказів, згідно якого Позивач просив суд витребувати у Відповідача оригінали листів: від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року), оскільки стверджує, що такі листи Позивачем не виготовлялись та Відповідачу не подавались.

Крім того, 20.01.2021 Відповідачем суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками підготовчого засідання 21.01.2021р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 18.02.2021р., а також, витребування у Приватного акціонерного товариства АЙБОКС БАНК :

- оригінали листів від 14.07.2017 (Вх. № 2734-01 від 14.07.2017) від 29.11.2017(Вх. № 4734-01 від 29.11.2017), 30.11.2017 (Вх. № 4768-01 від 30.11.2017) та від 07.12.2017 (Вх. № 4939-01 від 07.12.2017) на перерахування 23 304 342 грн. 07 коп.;

- підтвердження обліку Гарантії 1602- 0417/TERv від 26 квітня 2017, виданої ПАТ АЙБОКС БАНК , та дати її списання у бухгалтерському обліку Банку.

15.02.2021 Відповідачем до суду подано Заяву. Відповідно до даної заяви, Відповідач зазначив, що оскільки оригінали зазначених документів наявні у відповідача в одному екземплярі та є первинними документами банку, якими підтверджуються підстави здійснення фінансових операцій, оригінали листів будуть надані представником AT АЙБОКС БАНК суду для огляду в судовому засіданні 18.02.2021 року.

18.02.2021 Відповідачем до суду подано Заяву про розгляд справи у закритому судовому засіданні, оскільки, документи, які будуть досліджуватись у справі містять відомості, що належать до банківської таємниці.

Також, 18.02.2021 Відповідачем до суду подано Заяву про розкриття інформації щодо ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГШ та ОСОБА_1 яка містить банківську таємницю.

Суд, у судовому засіданні 18.02.2021 дослідивши Заяву про розгляд справи у закритому судовому засіданні, враховуючи клопотання про розкриття банківської таємниці, ухвалив задовольнити клопотання Відповідача та провів розгляд справи 18.02.2021р. у закритому засіданні.

За наслідками підготовчого засідання 18.02.2021р. суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 23.03.2021р. та залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача ОСОБА_1 .

18.03.2021 Позивачем до суду подано Клопотання про долучення доказів, на виконання вимог ухвали суду про залучення третьої особи. Також, надано нотаріально засвідчену заяву Директора Товариства Позивача, згідно якої ОСОБА_3 повідомляє, що не підписував листи про перерахування сум та не подавав їх до банківської установи.

Також, 18.03.2021 Позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

23.03.2021 третьою особою до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання додаткового часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки письмових пояснень.

Ухвалою про повідомлення від 31.03.2021 повідомлено сторін про призначення підготовчого засідання на 14.04.2021р.

Підготовче засідання 14.04.2021 відкладено на 18.05.2021.

16.04.2021 Позивачем до суду подано клопотання про призначення експертизи. Згідно даного клопотання Позивач просить призначити у справі комплексну експертизу: почеркознавчу та технічну експертизу документів - листів: від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року) .

18.05.2021 Відповідачем подано суду Заперечення на клопотання Позивача про призначення експертизи. Зокрема, необґрунтованістю, безпідставністю, пропущенням строку на його подання та спрямованістю на затягування розгляду справи. Крім того, у клопотанні про призначення експертизи не зазначено ознаки, за якими Позивач вважає несправжніми та недостовірними спірні листи.

Також, 18.05.2021 Відповідачем до суду подано Додаткові пояснення. Згідно даних пояснень, останній наводить свої аргументи по суті спору.

18.05.2021 третьою особою до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 18.05.2021 оголошено перерву до 08.06.2021, за клопотанням третьої особи, для надання часу для укладення мирової угоди та мирного врегулювання спору.

08.06.21 судом, у підготовчому засіданні за участі представників сторін, розглянуто клопотання Позивача про призначення у справі судової комплексної, почеркознавчої та технічної, експертизи документів.

Так, дослідивши подане клопотання, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання з підстав, його необґрунтованості. Зокрема, у суду не виникло сумнівів в достовірності поданих оригіналів листів: від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року). Зокрема, крім підпису уповноваженої особи, дані листи містять відтиски печатки підприємства позивача.

Подані позивачем докази не викликали жодного сумніву у суду після огляду оригіналів. При цьому, Позивачем не надано суду доказів звернення до експертних установ для надання висновків щодо факту підробки підписів та печаток та/або звернення правоохоронних органів з підстав можливого виявлення злочину - підробки підписів/печаток Товариства, що могло б викликати у суду сумніви у справжності даних доказів.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 20.07.2021р.

16.07.2021 Позивачем до суду подано Клопотання про відкладення розгляду справи.

За наслідками підготовчого засідання 20.07.2021 суд, протокольною ухвалою, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.08.2021р.

У судове засідання 11.08.2021 представники позивача та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши вступне слово представників ПрАТ Айбокс Банк , після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, перейшов до судових дебатів.

Представники відповідача виступили з промовами (заключним словом), в якому посилались на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.08.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 27.09.2021 через тимчасову непрацездатність та відпустку судді.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний та зустрічний позови, відзиви та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕРУ ТРЕЙДІНГ (далі за текстом - Позивач або Принципал) та Приватним акціонерним товариством АЙБОКС БАНК (далі - Відповідач або Гарант, або Банк) було укладено Договір про надання гарантії № 1602- 0417/TERv (далі за текстом - Договір гарантії).

На підставі п. 1.1. Договору Гарант в порядку та на умовах передбачених Договором надає ПАТ Укртрансгаз гарантію, згідно умов якої гарантує перед Бенефіціаром виконання Принципалом його зобов`язань щодо укладання з Бенефіціаром Договору згідно протоколу № 17/023-р2-л2 розгляду тендерних пропозицій та повідомлення про намір укласти договір щодо процедури закупівлі газового палива (Природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування) за лотом 2.

Відповідно до п. 2.1. підпункту 2.1.4. Договору, Гарант повинен згідно умов цього Договору надати Гарантію шляхом оформлення Гарантійного листа (Листа - гарантії) лише при настанні наступних подій: Розміщення грошового забезпечення на строк не менший, ніж строк дії Гарантії у розмірі не знижувального залишку 8 115 935, 64 грн. (вісім мільйонів сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять гривень 64 коп.) на рахунку покриття № 26025002799301 (код ЄДРПОУ 37174331, МФО 322302) в ПАТ Айбокс Банк , із дотриманням умов безперечного контролю та доступу банку до грошового забезпечення та без права Принципала на дострокове зняття цих коштів.

26.04.2017 року ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ було перераховано на рахунок грошового покриття суму у розмірі 8 115 935, 64 грн., що підтверджується платіжним дорученням №125 та №127 від 26.04.2017 року.

В подальшому, на рахунок грошового покриття Позивачем були перераховані наступні суми грошових коштів:

- 2 000 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №358 від 29.11.2017 р.,

- 4 000 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 365 від 30.11.2017 р.

- 10 000 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 385 від 07.12.2017 р.

з визначеним призначенням платежів: грошове забезпечення, згідно договору про надання гарантії № 1602-0417/TERv.

Доводи Позивача зводяться до того, що платежі: 2 000 000,00 грн. (згідно платіжного доручення №358 від 29.11.2017 р.), 4 000 000,00 грн. (згідно платіжного доручення № 365 від 30.11.2017 р.) та 10 000 000,00 грн. (згідно платіжного доручення № 385 від 07.12.2017 р.), були внесені Позивачем помилково.

Також, Позивач стверджує, що листом № 1/01-310 від 12.12.2017 року повідомив Відповідача про виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань на користь Бенефіціара ( ПАТ УКРТРАНСГАЗ ) в повному обсязі у зв`язку із чим повернув до банку оригінал Гарантії та просив повернути грошове забезпечення, розміщене на рахунку грошового покриття не пізніше одного робочого дня з дня отримання даного листа. Лист було отримано відповідальним працівником банку - Маринченко В. В. 12.12.2017 року , про що свідчить відмітка на самому листі.

23.04.2018 року як вказує Позивач, направив лист на адресу Відповідача з вимогою повернути суму грошового забезпечення у розмір 24 115 935, 64 грн.

Крім того, 23.07.2018 за Доводами Позивача, ним помилково було зараховано на рахунок грошового покриття суму у розмірі 5 000 000, 00 грн. (платіжне доручення № 26 від 23 липня 2018 р.).

За наведених обставин, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 29 115 935, 64 грн. з яких: 21 000 000 грн. безпідставно набуте майно (в порядку статті 1212 ЦК України) та 8 115 935, 64 грн. - сума грошового забезпечення, яка підлягає поверненню.

Крім суми основної заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача 5 028 958,75 грн. інфляційних нарахувань та 2 506 303,44 грн. 3% річних.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що грошові кошти які перераховані Позивачем Відповідачу перераховувались з відповідним призначенням платежу, на підставі укладеного між сторонами договору, тому безпідставним є твердження позивача про помилковість фінансових операцій на суму 16 000 000 грн.

Згідно листів Позивача: від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року), грошові кошти перераховані на транзитний рахунок Відповідача, з метою наступного зарахування їх на поточний рахунок Березовського Є.Н.

Платіж на суму 5 000 000 грн. на рахунок грошового покриття не надходив. Грошові кошти в розмірі 811 593,57 грн. знаходяться на рахунку покриття.

До Відповідача не надходили вимоги від Позивача про повернення коштів, які розміщені на рахунку покриття.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами між останніми виникли цивільно-правові відносини за договором Гарантії.

Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше (ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України ).

Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Отже, гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-беніфеціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з платіжних доручень (№125 та №127 від 26.04.2017 року; №358 від 29.11.2017 р.; № 365 від 30.11.2017 р.; № 385 від 07.12.2017 р.), з відповідним призначенням платежу (грошове забезпечення, згідно договору про надання гарантії № 1602-0417/TERv), Позивачем на рахунок відкритий в установі Відповідача перераховано суму грошового забезпечення у розмір 24 115 935, 64 грн.

Згідно платіжного доручення № 26 від 23 липня 2018 р. Позивачем в установу Відповідача перераховано 5 000 000 грн. з призначенням платежу: грошове забезпечення згідно кредитного договору №28/2017 від 07.12.2017року .

Щодо вимоги Позивача про повернення 21 000 000 грн. як безпідставно набутого майна, суд вказує наступне.

Відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

- повернення виконаного за недійсним правочином;

- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України ).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Разом з тим, норми даної статті підлягають застосуванню, коли одна сторона безпідставно утримує майно іншої сторони та при цьому в неї відсутнє відповідне договірне зобов`язання з повернення цього майна.

При тому, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідні висновки про застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 927/468/17, від 07.05.2018 у справі № 921/512/17-г.

Суд зазначає, що норми розділу 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) є загальними нормами, що регулюють зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що можуть слугувати засобом регулювання правовідносин за відсутності спеціальних норм.

При цьому, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24 вересня 2014 року у справі № 6-122цс14, відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України , у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

З огляду на викладене, враховуючи, що грошові кошти у визначеному розмірі були перераховані відповідачу на виконання умов Договору гарантії № 1602- 0417/TERv (платіжні доручення №358 від 29.11.2017 р.; № 365 від 30.11.2017 р.; № 385 від 07.12.2017 р.) та Кредитного договору №28/2017 (платіжне доручення № 26 від 23 липня 2018 р.) про що свідчать відповідні призначення платежу у платіжних дорученнях, вказане свідчить про наявність правової підстави, яку не було в установленому порядку скасовано, визнано недійсною, змінено, припинено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України .

Щодо вимоги про стягнення 8 115 935, 64 грн. як повернення суми гарантії, суд вказує таке.

Листами від 14.07.2017 (вхідний № 2734-01 від 14.07.2017 року), від 29112017 (вхідний № 4734-01 від 29.11.2017 року), від 30.11.2017 (вхідний № 4768- 01 від 30.11.2017 року) та 07.12.2017 (вхідний № 4939-01 від 07.12.2017 року), підписаними уповноваженою особою ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ Мудрим Я.С., Позивач попросив AT АЙБОКС БАНК здійснити перерахування сум коштів у розмірах 7 304 342,07 грн., 2 000 000 грн., 4 000 000 грн. та 10 000 000 грн., які є предметом розгляду, з рахунку покриття № 26025002799301 (UA793223020000026025002799301), відкритого в AT АЙБОКС БАНК на підставі Договору про відкриття рахунку покриття від 21.04.2017, на транзитний рахунок відповідача № НОМЕР_4 з метою наступного зарахування їх на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий у цьому Банку.

Суд приймає вказані вище листи як належні докази, оскільки в них міститься підпис уповноваженої особи та відтиск печатки Товариства Позивача. Доказів недійсності вказаних листів суду не надано.

Як підтверджується виписками AT АЙБОКС БАНК по особовому рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) зазначені у листах грошові кошти були перераховані на транзитний рахунок відповідача № НОМЕР_4 з призначенням платежу: перерахування суми в розмірі перевищення грошового покриття на підставі листів ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ від 14.07.2017, 29.11.2017,30.11.2017 та 07.12.2017, зокрема, 7 304 342,07 грн. - 14.07.2017 року, 2 000 000 грн. - 29.11.2017 року, 4 000 000 грн. - 30.11.2017 року та 10 000 000 грн. - 07.12.2017 року.

Надалі, згідно виписок AT АЙБОКС БАНК по особовому рахунку № НОМЕР_6 ОСОБА_1 , сформованим 28.12.2020 та 29.12.2020, а також, меморіальних ордерів №№ 4975959 від 30.11.2017 року, 4975950 від 30.11.2017 року та 5090168 від 07.12.2017 року, дані кошти були переведені з транзитного рахунку № НОМЕР_4 AT АЙБОКС БАНК на зазначений особовий рахунок ОСОБА_1 з призначеннями платежів: перерахування коштів згідно листів ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ від 14.07.2017, 29.11.2017, 30.11.2017, 07.12.2017 і договорів позики без номерів від 14.07.2017, 29.11.2017, 30.11.17 та 07.12.2017 ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ .

Отже, кошти на загальну суму 23 304 342,07 грн., які у даній справі ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ вимагає стягнути з AT АЙБОКС БАНК , були перераховані Банком відповідно до передбаченого п.п. 4, 9 Договору про відкриття рахунку покриття № 26025002799301 для забезпечення належного виконання позивачем умов договору про надання гарантії № 1602-0417/TERv порядку за письмовими вимогами позивача відповідно до договорів позики на особовий рахунок ОСОБА_1 у липні - грудні 2017 року.

Таким чином, вимога про стягнення з AT АЙБОКС БАНК суми коштів є необґрунтована, при цьому, твердження ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ про порушення Банком зобов`язань із повернення суми гарантії не відповідають встановленим судом обставинам.

При цьому, Позивачем не надано належних доказів в підтвердження надіслання на адресу AT АЙБОКС БАНК листів ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ від 12.12.2017 № 1/01-310 та від 23.04.2018 № 1/01-497 з вимогою повернути розміщені на рахунку покриття №26025002799301 кошти у загальному розмірі 24 115 935 грн.

Зокрема, Відмітка на листі від 12.12.2017 № 1/01-310 про отримання його ОСОБА_4 12.12.2017 року не є належним доказом отримання цього листа AT АЙБОКС БАНК , адже, на листі відсутня відмітка з вхідним номером та датою про отримання цього документу відповідачем. Доказів відправки даного листа засобами поштового зв`язку з описом вкладення, суду також не надано.

Квитанція кур`єрської служби про направлення ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ на адресу Банку листа від 23.04.2018 № 1/01-497, додана до позовної заяви, також не є належним доказом його направлення, адже, по-перше, у квитанції відсутні дані про отримання цього листа кур`єром, по-друге, відсутні дані про вручення цього листа представнику відповідача або відмови від його отримання.

Отже, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, п. 43 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземній валютах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, п. 9 Договору про відкриття рахунку покриття № 26025002799301 для забезпечення належного виконання позивачем умов договору про надання гарантії № 1602-0417/TERv, п.п. 1, 2, 5 підрозділу 2 розділу 3 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, а також те, щодо AT АЙБОКС БАНК не надходило від ТОВ ЕРУ ТРЕЙДІНГ вимог про повернення коштів з рахунку покриття № 26025002799301, такого обов`язку у Відповідача по відношенню до Позивача не виникало, а отже, у Відповідача відсутнє порушення строків виконання перед позивачем грошового зобов`язання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 29 115 935,64 грн. - суми основного боргу.

У зв`язку із встановленням судом обставинах відсутності підстав для стягнення суми основної заборгованості та відмовою в задоволенні позову в цій частині, вимога позивача про стягнення 3% річних та інфляційної складової боргу нарахованих на суму основної заборгованості, також задоволенню не підлягає.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на прокурора покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування учасників справи судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕРУ ТРЕЙДІНГ до Приватного акціонерного товариства АЙБОКС БАНК за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 36 651 197,83 грн. відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.09.2021.

Суддя І.Д. Курдельчук