Рішення

від 27.09.2021 по справі 150/429/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"27" вересня 2021 р.

Справа №150/429/21

Провадження по справі №2-о/150/27/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

у складі головуючої: судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі: Короленко Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Чернівецька селищна рада Могилів - Подільського району Вінницькій області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до районного суду із заявою про встановлення належності правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім 'я ОСОБА_1 .

Заявник в судове засідання не з'явився. Представник позивача - адвокат Поліщук О.В., який діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 27.08.2021 року (а.с. 19), скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність заявника, вимоги довірителя ОСОБА_1 підтримує на умовах, викладених в заяві, просить їх задоволити.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч.1 ст.64 ЦПК України).

Заінтересованою особою - Чернівецькою селищною радою Могилів - Подільського району Вінницькій області не забезпечено явку в судове засідання повноважного представника, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подано заяву про розгляд справи у відсутність представника, не заперечує проти задоволення вимог, заявлених ОСОБА_1 .

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд, враховуючи визнання заінтересованою особою вимог, заявлених ОСОБА_1 , що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку, що заяву слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окрема провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорювальних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлено, що 04 квітня 2005 року на ім`я ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №237911 (а.с. 6). Згідно вказаного державного акту ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки кадастровий номер 0524985500030020074 площею 1,9977 га, розташованої на території Чернівецької селищної ради Вінницької області.

При видачі заявнику державного акту на право власності на земельну ділянку було допущено технічну помилку, тому замість правильного ім 'я ОСОБА_2 , невірно зазначено ОСОБА_7 .

Вище вказану помилку у правовстановлюючому документі заявником виявлено при спробі державної реєстрації права власності на вище вказану земельну ділянку, однак, у зв`язку із розбіжністю написання імені, заявнику було відмовлено у державній реєстрації права власності, що стверджується копією рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень від 19.08.2021 №59933315 (а.с. 11).

Той факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №237911, який видано 04 квітня 2005 року на ім 'я ОСОБА_1 , дійсно належать одній і тій самій особі - ОСОБА_1 , підтверджується наступними доказами:

- копією паспорта, серії НОМЕР_1 , виданого 15.11.1995 року Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, де заявник записаний як ОСОБА_1 (а. с. 4);

- карткою платника податків, виданою 06.06.2008 року Чернівецьким відділенням Могилів - Подільської ОДПІ, відповідно до якої заявник значиться як ОСОБА_1 (а.с. 5);

- копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 , виданого 04.09.1967 року, в якому останній значиться як ОСОБА_1 (а.с. 7);

- копією посвідчення водія НОМЕР_3 , виданого Могилів - Подільським ВРЕР УДАІ УМВС у Вінницькій області 18.04.2013 (а.с.8);

- довідкою, виданою Чернівецькою селищною радою Могилів - Подільського району Вінницької області від 19.08.2021 року за №380, в якій зазначається про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно, було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №237911 (а.с. 11);

Окрім того, по батькові діти заявника значаться як ОСОБА_4 , зокрема: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчать копії свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 від 25.05.2000 року та серії НОМЕР_5 від 12.08.1993 року (а.с. 9, 10)

Вище зазначена помилка, допущена у державному акті на право власності на земельну ділянку фактично позбавляє ОСОБА_1 права власності на землю та унеможливлює в повній мірі володіти та розпоряджатись нею.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої , зазначені в документі, не збігаються з ім`ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація , яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення даного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки, необхідне йому для реалізації прав власника належної їй земельної ділянки.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту належності заявнику ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку, що необхідно заявнику для реалізації своїх прав власника.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту належності правовстановлюючого документу, і зазначений факт, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, породжує юридичні наслідки, іншої можливості одержати або відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення, немає, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Спору про право суд не вбачає.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.1 п.1, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст., ст.263 - 265, 293, 294, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задоволити.

Встановити, що державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0524985500:03:002:0074, площею 1,9977 га, серії ЯА №237911, який видано 04 квітня 2005 року на на ім 'я ОСОБА_1 , дійсно,належать одній і тій самій особі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: Л.П. Цимбалюк