Рішення

від 24.09.2021 по справі 469/1068/20

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.09.2021 Справа № 469/1068/20

2/469/431/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Тавлуя В.В.

при секретарі - Рогозевич С.О.

учасники справи:

прокурор - Бережна-Семененко С.В.,

представник Коблівської сільської ради - не з`явився,

представник третьої особи

відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради - не з`явився,

відповідачка - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Березанка цивільну справу за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради об`єднаної територіальної громади, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: відділ освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради, до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення працівника,-

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Коблівської сільської ради об`єднаної територіальної громади 22 грудня 2020 року звернувся до Березанського районного суду з зазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області завдану внаслідок незаконного звільнення працівника ОСОБА_2 шкоду в сумі 182111,36 грн., сплачений судовий збір за подачу позову у розмірі 2731,66 грн.

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що постановою Миколаївського апеляційного суду від 11.03.2020 у справі №469/1277/18 залишено в силі рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 07.10.2019 про задоволення позову ОСОБА_2 , яким останню поновлено на посаді директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, визнано незаконним та скасовано наказ начальника відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про її звільнення із вказаної посади, стягнуто на користь позивача 182111,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, за змістом якої обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, є доведеним встановлений судом факт звільнення ОСОБА_2 з посади директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів начальником відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) з порушенням вимог трудового законодавства.

Прокурор зазначає, що порушення, яке зумовило поновлення працівника на роботі та виплату йому коштів допущено з вини начальника відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), якою 03.09.2018 видано незаконний наказ №97к про звільнення ОСОБА_2 з роботи.

Посилаючись на положення п.8 ст.134 КЗпП України, якою передбачено повну матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, ст.237 КЗпП України за змістом якої суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу, П.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 №14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , щодо покладення обов`язку із відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону, П.20 постанови щодо виникнення права регресної вимоги до працівника з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, прокурор зазначає, що оскільки звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням вимог чинного законодавства, то у винної в цьому особи - начальника відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) виник обов`язок відшкодувати завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 182111,36 грн.

Також прокурор зазначив, що відповідно до ч.4 ст.136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно з Положенням про відділ освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради, затвердженого рішенням ради від 22.12.2018 №9, з урахуванням статей 1, 2, 6, 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вищестоящим в порядку підлеглості органом щодо відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради є Коблівська сільська рада.

Відповідно до інформації відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради №384 від 22.04.2020 та доданих до неї повідомлень УДКСУ у Березанському районі Миколаївської області про списання коштів на виконання виконавчого листа у справі №469/1277/18 про поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на її користь 182111,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано.

Оскільки Коблівською сільською радою впродовж шести місяців з дня перерахування коштів не вжито заходів до стягнення з відповідача суми сплаченого відшкодування (бюджетних коштів) та не подано відповідної позовної заяви до суду (з урахуванням однорічного строку позовної давності у справах зазначеної категорії), прокурор посилаючись на наведені обставини та положення закону, положення ст.56 ЦПК України, ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру щодо здійснення прокурором представництва у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, просить задовольнити позов.

29 грудня 2020 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження (а.с.75).

28 січня 2021 року відповідачка подала до суду Відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що не визнає позовні вимоги у зв`язку з тим, що прокурор, на її думку, не має повноважень на представництво інтересів держави у даній справі, та просила залишити позов прокурора без розгляду (а.п..77-81).

У відповіді на відзив відповідача від 11.02.2021 року прокурор посилаючись на відповідні положення ЦК України, рішення Конституційного суду України, рішення Верховного Суду та положення чинного законодавства зазначив, що вважає наведені у відзиві заперечення необґрунтованими та такими, що не оспорюють підстав позову (а.п.91-94).

01 червня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.111).

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що прокурор, на її думку, не має права звертатися до суду з даним позовом.

В судове засідання представник Коблівської сільської ради, повідомленої належним чином про дату, місце, і час судового засідання, не з`явився, і про причини неявки не повідомив (а.п.118).

Представник третьої особи - Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.п.120).

Заслухавши прокурора та відповідачку, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За змістом п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди.

Згідно ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.13 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 №14 Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками , обов`язок із відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення здійснено з порушенням закону. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

За змістом п.20 Постанови право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Відповідно до ч.3 ст.233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що начальником відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області ОСОБА_3 видано Наказ від 03.09.2018 року№97-К про звільнення ОСОБА_2 з посади директора Коблівського ЗЗСО Коблівської сільської ради Березанського району з 03.09.2018 року у зв`язку з проведенням конкурсу на посаду директора даного закладу, що підтверджується копією зазначеного наказу (а.с.32).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської областівід 07.10.2019 року, яке набрало законної сили 11 березня 2021 року, визнано незаконним та скасовано Наказ начальника відділу освіти, молоді, спорту та охорони здоров`я Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 03.09.2018 року№97-К, поновлено ОСОБА_2 на посаді директора Коблівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів з 03.09.2018 року, стягнуто на користь ОСОБА_2 182111,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 2000,00 грн. моральної шкоди та 176,20 грн. судового збору, а всього 184287,56 грн. (а.п.13-24, 25-31).

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідженими судом повідомленнями Управління Державної казначейської служби України у Березанському районі Миколаївської області від 25.10.2019 року (а.п.45), від 30.03.2020 року (а.п.46), Виписці по рахунку №35413005915098 від 21.10.2019 року (а.п.47) підтверджується списання коштів на виконання виконавчого листа у справі №469/1277/18 про поновлення на посаді ОСОБА_2 та стягнення на її користь 182111,36 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу виконано.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що з вини відповідачки, яка видала незаконний наказ, було незаконно звільнено з займаної посади ОСОБА_2 , внаслідок чого було завдано шкоди інтересам держави у вигляді подальшої компенсації ОСОБА_2 182111,36 грн. її середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку, що для задоволення позовних вимог прокурора наявні підстави, передбачені законом.

При прийнятті рішення по суті спору суд не враховує доводи відповідачки в обґрунтування заперечень проти позову в частині відсутності у прокурора повноважень на представництво інтересів держави у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно зі ст.56 ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), в якій самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За висновками, наведеними у Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси прокурор або його заступник, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Ці дії включають подання прокурором до суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також участь у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Також Конституційний Суд України визначив, що інтереси держави є оціночним поняттям, тому прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому відбулось чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що Миколаївською місцевою прокуратурою №1 неодноразово скеровувалися листи до Коблівської сільської ради з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, та зверталась увага керівництва органу місцевого самоврядування щодо вирішення питання про матеріальну відповідальність службової особи, винної в незаконному звільненні працівника (а.п.48-50, 54-56, 58-60), однак вказані звернення Коблівською сільською радою залишені без задоволення (а.п.51-53, 57).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що у прокурора наявні підстави, передбачені законом, для звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку з цим, суд вважає безпідставними доводи відповідачки в обґрунтування заперечень проти позову, не враховує їх при ухваленні рішення по суті спору та відмовляє у її клопотанні про залишення позову без розгляду.

На підставі ст.141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2731,66 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (ЄДРПОУ 04375748, місцезнаходження: 57453, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, вул.Одеська, 4) завдану внаслідок незаконного звільнення працівника ОСОБА_2 шкоду в сумі 182111 (сто вісімдесят дві тисячі сто одинадцять) гривень 36 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Миколаївської обласної прокуратури, р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м.Києва, МФО 820172, сплачений судовий збір у сумі 2731,66 грн.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2021 року.

Суддя: