Рішення

від 16.09.2021 по справі 914/1224/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2021 справа № 914/1224/21

За позовною заявою: Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

Позивача: Солонківської сільської ради Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут для усіх» , с. Поршна, Пустомитівський район, Львівська область

про: розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя У.І. Ділай

Секретар В.Д.Андрусик

За участі представників:

Від прокуратури: О.П.Сенів - прокурор

Від позивача: Б.П.Корилкевич - представник

Від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021, справу №914/1224/21 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.06.2021.

Ухвалами від 01.06.2021 та від 24.06.2021 підготовче засідання з підстав зазначених в ухвалах .

Ухвалою від 15.07.2021 продовжено строку розгляду підготовчого провадження та підготовче засідання відкладено на 03.09.2021.

Ухвалою від 08.06.2021 підготовче провадження закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 16.09.2021.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 16.09.2021 підтримали позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

У судове засідання 16.09.2021 відповідач повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

23.08.2016 між Поршнянською сільською радою Пустомитівського району Львівської області та ТзОВ Добробут для усіх укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого, орендодавець, надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування господарської будівлі, яка розташована в с.Поршна Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,5422 га кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343.

На земельній ділянці розташовані господарські будівлі: 2 корівники, будівля А-1 (п. 14 договору).

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно 02.09.2004 за ТзОВ Добробут для усіх зареєстровано право власності на будівлю під інд. А-1 загальною площею 663,0 кв.м.

Пунктом 4 договору визначено, що такий укладено на 5 (п`ять) років.

Право оренди земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 4623685500:01:002:0343 на підставі зазначеного вище договору 13.10.2016 зареєстровано за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно .

Право комунальної власності на вказану земельну ділянку зареєстроване 18.07.2016 (власник Поршнянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області, на даний час - Поршнянський округ) державним реєстратором Давидівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, п.п. 5, 7 Договору, орендна плата вноситься орендарем щомісяця рівними частками до 20 числа місяця наступного за звітним, у грошовій формі в розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату договору становить 117 860,04 грн в рік.

Згідно з п. 21 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 29 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з інформацією ГУ ДПС у Львівській області остання декларація з плати за землю ТзОВ Добробут для усіх подано за звітний період за 2019 рік від 18.02.2019 на загальну суму 281 724,24 грн, зокрема по земельній ділянці кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343, площею 2,5422 га на суму 125 428,96 грн.

У відповідності до рішення Солонківської сільської ради № 10 від 08.12.2017 Солонківська сільська рада Пустомитівського району Львівської області набула прав і обов`язків правонаступника Зубрянської, Раковецької та Поршнянської сільських рад.

Відповідно до відомостей Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області станом на 01.02.2021 заборгованість з сплати орендної плати за спірну земельну ділянку становить 115310,29 грн, яка добровільно не погашена та утворилася за період з листопада 2018 року по листопад 2019 року включно (за 12 місяці підряд), з квітня по червень 2020 року включно (за 3 місяці підряд) та з жовтня 2020 року по січень 2021 року включно (за 4 місяці підряд).

У зв`язку із несплатою орендної плати, 16.06.2017 Поршнянською сільською радою на підставі клопотання ТзОВ Добробут для усіх від 08.06.2017, прийнято рішення № 369 про розірвання договору оренди землі. Листом від 28.07.2017 № 176-1 сільська рада запропонувала ТзОВ Добробут для усіх підписати угоду про розірвання договору оренди землі вищезазначеної земельної ділянки, однак розірвання спірного договору не відбулося .

30.05.2017, 13.11.2018, 16.06.2020 та 01.02.2021 скеровувались відповідачу листи про наявність заборгованості з орендної плати та необхідності її погашення, проте такі вимоги залишені без задоволення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у адміністративній справі № 813/4020/17 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут для всіх стягнуто з рахунків відповідача до бюджету кошти у сумі 182355,17 грн для погашення податкового боргу з плати за землю.

26.10.2018 Львівський окружний адміністративний суд виніс рішення в адміністративній справі № 1340/3768/18 про стягнення з рахунків відповідача на користь Державного бюджету України 173734,10 грн податкового боргу з плати за землю.

28.02.2020 Львівського окружного адміністративного суду виніс рішення у справі №1.380.2019.006509 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ТзОВ Добробут для усіх , відповідно до якого з урахуванням наявності в останнього податкового боргу в сумі 611438,35 грн вирішив надати Головному управлінню ДПС у Львівській області дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 32 договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Прокуратура вважає, що для захисту порушених прав та інтересів, необхідно припинити правовідносини, а також повернути земельну ділянку територіальній громаді с. Поршна в особі Солонківської сільської ради, оскільки систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, а також її сплата несвоєчасно та не в повному розмірі, порушує право держави в особі позивача на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; ослаблює економічні інтереси держави в цілому та, зокрема, органу місцевого самоврядування з огляду на наповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем в повному обсязі взятих зобов`язань. Відтак, прокуратура подала позов до відповідача про розірвання договору оренди землі від 23.08.2016 та повернення земельної ділянки .

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що орендодавець, як сторона договору, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про допущені порушення, не вживав жодних заходів на припинення його права користування земельною ділянкою. Здійснюючи моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень встановлено відсутність будь-яких рішень суду за позовними заявами позивача до ТзОВ «Добробут для усіх» щодо спірної ділянки, що вказує на невжиття заходів позивачем до відповідача, спрямованих на розірвання договору та повернення земельної ділянки за наявності для цього підстав.

Разом з тим, у запиті Львівської місцевої прокуратури №3 від 29.01.2020 № 14.36/04-16-536вих-20 зазначено про необхідність надання інформації про вжиті Солонівською сільською радою ОТГ заходи реагування за наслідками виникнення заборгованості Договором, в т.ч. щодо звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості з орендної плати або зазначити причини їх невжиття. Інформація щодо вжитих сільською радою заходів реагування була також предметом запитів місцевої прокуратури від 27.04.2020 № 14.36/04- 16-2590вих-20 та від 05.02.2021 №14.36/04-16-883вих-21, проте ця обставина залишились поза увагою органу місцевого самоврядування. Прокуратура вважає, що зазначені обставини свідчать про самоусунення органу місцевого самоврядування від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для їх представництва.

26.03.2021 прокуратура повідомила сільську раду про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень наданих ст.ст.23,24 Закону України Про прокуратуру .

Відповідач заперечив проти позову, зазначивши таке.

В квітні 2021 року відбулась зміна власника підприємства. Після чого, вже новий власник в повному об`ємі погасив усю наявну заборгованість по орендній платі, і в майбутньому заборгованості по орендній платі не допускається, всі платежі сплачуються своєчасно та в повному об`ємі. На момент розгляду даної справи, будь-яка заборгованість відсутня. Підприємство продовжує працювати.

Водночас відповідач зазначив, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні відповідача, надана для обслуговування будівель, як це і передбачено п.1 договору, відтак на підставі цього, у відповідача і виникає право на таку земельну ділянку. Враховуючи те, що відповідач має право власності на об`єкт нерухомого майна на спірній земельній ділянці, у нього єдиного і виникає право на таку земельну ділянку.

Відповідач вважає, що прокурор обрав неналежний спосіб захисту інтересів держави, оскільки у випадку задоволення позовних вимог та розірвання договору оренди, у відповідача припиниться зобов`язання в подальшому здійснювати оплату за земельну ділянку. При цьому, сільська рада не в змозі надати таку ділянку будь-кому іншому. Відтак, відповідач продовжуватиме користуватись такою ділянкою по факту, але не буде зобов`язаний сплачувати орендну плату.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо права прокуратури на звернення до суду з даним позовом, суд враховує наступне.

Як встановлено судом та не заперечено сторонами, Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області, за наявності підстав, не вжито заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до місцевого бюджету.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано те, що наслідком несплати коштів є ненадходження коштів до місцевого бюджету України, що, на думку прокуратури, суттєво порушує інтереси держави, а тому є підставою для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави в особі Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області.

При цьому, судом встановлено, що до моменту звернення прокурора з даним позовом до господарського суду, а також після подання прокурором позову, Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області не зверталася до суду з позовом про повернення спірної земельної ділянки.

Таким чином, дії позивача: Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області свідчать саме про пасивність поведінки останнього, який, розуміючи порушення інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, за відповідним захистом не звертався.

У цій справі орган прокуратури не здійснює повноважень щодо управління майном, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, Натомість просить земельну ділянку повернути позивачу - сільській раді, і не з чужого незаконного володіння, а внаслідок порушення умов договору оренди.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" несплатою коштів відповідачем та ненадходженням коштів до Державного бюджету України.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Оцінюючи підстави для звернення прокурора з даним позовом, судом проаналізовано поведінку органу місцевого самоврядування, у повноваження якого володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах належним майном. Про порушення умов договору оренди орендодавець - сільська рада знала, ще до того, як орган прокуратури звертався з запитами та листами для встановлення підстав для представництва, оскільки не отримувала орендної плати значний період.

Отже, протягом досить тривалого часу (розумного строку) Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області знала про порушення її прав та не зверталася до суду за захистом таких, що є підставою вважати що рада не здійснила захисту інтересів держави.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення такого захисту позивачем.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, Солонківська сільська рада Львівського району Львівської області (Поршнянська сільська рада) та відповідач уклали договір оренди землі від 23.08.2016, у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

У частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується із частиною 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати (частина 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі").

За змістом статті 25 зазначеного Закону орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п`ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

Згідно із частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У частині 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Аналогічну правову позицію, щодо застосування положень частини 2 статті 651 ЦК України під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, викладено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору), оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 у справі № 923/826/18, від 10.02.2021 у справі 923/1001/19 та від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19.

Під час розгляду справи Господарським судом Львівської області встановлено, що згідно інформації Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області в протягом дії договору орендна плата несвоєчасно сплачувалась. Відповідач не надав належних доказів на спростування систематичної несвоєчасної несплати орендних платежів.

Щодо вимоги про розірвання спірного договору оренди від 23.08.2016 укладеного на 5 років слід зазначити таке.

Розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справах № 910/16750/18 від 18.11.2019, №911/991/19 від 12.05.2020 та № 911/1442/19 від 14.07.2021.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі . За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Таким чином, правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).

Такий правовий висновок складений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17.

Як встановлено судом спірний договір підписаний 23.08.2016, державна реєстрація здійснена 13.10.2016. Отже, дія договору припиняється 13.10.2021. Відтак, станом на дату звернення прокуратури до суду та дату прийняття цього рішення спірний договір є чинний.

З огляду на викладене, вищезазначені вимоги чинного законодавства та умови укладеного договору, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, та несплату орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою протягом 2018-2021 років, господарський суд доходить висновку про доведеність факту систематичного порушення орендарем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів, безумовно свідчить, що орендодавець значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні спірного договору.

Таким чином, господарський суд вважає, що сам факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки в частині внесення орендних платежів, з огляду на положення чинного законодавства та умов пункту 29 спірного договору, є підставою для розірвання договору.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Зважаючи на встановлені факти систематичної несплати орендних платежів, вимога про повернення сільській раді земельної ділянки (кадастровий номер 4623685500:01:002:0343) площею 18,0 га є підставною та підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Розірвати договір оренди землі від 23.08.2016, укладений між Поршнянською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Добробут для усіх щодо земельної ділянки, загальною площею 2,5422 га кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області.

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Добробут для усіх (вул. Грушевського, 3, с. Поршна, Пустомитівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 31396919) повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,5422 га кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області у володіння Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області (вул. Центральна, 3, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 04369699).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Добробут для усіх (вул. Грушевського, 3, с. Поршна, Пустомитівський район, Львівська область, ідентифікаційний код 31396919) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок № UА138201720343140001000000774) 4540,00 грн судового збору.

5.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 27.09.2021.

Суддя У.І. Ділай