Рішення

від 27.09.2021 по справі 922/2912/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2912/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод", м.Запоріжжя до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м.Харків про стягнення 22285,69 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" про стягнення 22285,69 грн. за договором поставки № 238/04-930 від 24.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі №922/2912/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 24.09.2021 року замінено відповідача у справі №922/2912/21 Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) його правонаступником - Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш" (адреса: 61089, м.Харків, пр.Московський,299; код ЄДРПОУ 00213121).

Сторони надали до суду наступні документи:

- відзив відповідача (вх.№19062 від 16.08.21) щодо розбіжностей в розрахунку пені, річних, інфляційних, просив суд врахувати контррозрахунок, зазначив щодо неналежного підтвердження повноважень адвоката, заявив клопотання про зменшення витрат на правову допомогу адвоката до 1000,00 грн., борг залишив на розсуд суду;

- відповідь позивача на відзив (вх.№19720 від 25.08.21), зазначивши що розрахунки пені, 1% річних, інфляційних розраховані вірно, а повноваження адвоката підтверджуються матеріалами справи, заперечував проти зменшення витрат на адвоката.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Щодо повноважень адвоката суд зазначає наступне.

Позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Штабовенко Д.В. На підтвердження повноважень представника до позовної заяви надано ордер на надання правничої допомоги серії АР №1048901 (а.с.11) на представництво інтересів позивача адвокатом Штабовенко Д.В. у Господарському суді Харківської області, на підставі договору про надання правової допомоги від 12.07.21, копія якого також надана до позовної заяви.

Отже, повноваження представника позивача - адвоката Штабовенко Д.В. на підписання позовної заяви підтверджені ордером на надання правничої допомоги, що є належним документом на виконання вимог ч.5 ст.164 ГПК України.

18 червня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 238/04-930 (далі - Договір), зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 24.09.2020 року.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник (позивач) зобов`язується поставити Замовнику (відповідачу) продукцію, зазначену в Специфікації №1 (Додаток №1), а Замовник - прийняти і оплатити таку продукцію.

Згідно з п.1.2. Договору найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва, відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник , затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року №1749, зазначаються у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Пункт 1.3. Договору встановлює, що Замовлення на поставку продукції повинно бути оформлено Замовником у формі листа, який включає в себе найменування, кількість та термін поставки продукції.

18.06.2020 року сторонами укладено Специфікацію №1, до якої в подальшому внесено зміни Додатковою угодою №1 від 24.09.2020 року та додано Специфікацію №1-А (Додаток № 1-А).

Розділ 2 Договору встановлює порядок поставки продукції, а саме:

2.1. Постачальник здійснює поставку продукції Замовнику протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової заявки Замовника, згідно з пунктом 1.3. цього Договору.

2.2. Передача продукції здійснюється на складі Замовника за адресою: пр-т Московський, 299, м. Харків, 61089.

2.3. Транспортування продукції здійснюється транспортом Постачальника та за його рахунок, на умовах DAP м. Харків, пр. Московський, 299 (згідно Інкотермс-2010).

2.4. Право власності на продукцію переходить до Замовника з моменту її фактичної поставки від Постачальника.

Розділ 4 Договору встановлює порядок розрахунків:

4.1. Замовник здійснює оплату продукції протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки продукції та прийняття її за кількістю та якістю.

4.2. Рахунок на оплату виставляється Постачальником протягом 3 (трьох) робочих днів від дати замовлення на поставку продукції, оформленого згідно п.1.3. цього Договору.

4.3. При відвантаженні продукції Постачальник надає Замовнику наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, та товаро-транспортну накладну. У разі неправильного заповнення документів оплата Замовником не проводиться, документи повертаються Постачальнику для переоформлення. У разі затримки надання належним чином оформлених документів Замовник має право перенести термін оплати пропорційно кількості днів прострочення їх надання. Відповідальність за несвоєчасну оплату Замовник в даному випадку не несе.

Відповідно до п.8.3. Договору датою отримання продукції вважається дата підписання Замовником товарно-супровідної документації.

Так, 13.10.2020 року відповідно до заявки Покупця на умовах Специфікації №1 від 24.09.2020 року позивачем було поставлено відповідачу товар:

1. Дріт 3 Св-08А ГОСТ 2246-70, кількістю 403,0 кг., вартістю 19,70 грн./кг. (без ПДВ), на загальну суму 7939,10 грн. (без ПДВ);

2. Дріт 3 Св-08Г2С ГОСТ 2246-70, кількістю 404,0 кг., вартістю 20,64 грн./кг. (без ПДВ), на загальну суму 8338,56 грн. (без ПДВ).

Тобто, два найменування на загальну суму 16277,66 грн. без ПДВ, сума ПДВ - 3255,23 грн., всього з ПДВ - 19533,19 грн.

Факт поставки підтверджується видатковою накладною №819 від 13.10.2020 року, товарно-транспортною накладною № 819 від 13.10.2020 року.

Факт отримання товару Покупцем 13.10.2020 року підтверджується видатковою накладною №819 від 13.10.2020 року, товарно- транспортною накладною №819 від 13.10.2020 року, довіреністю на отримання цінностей №101 О від 12.10.2020 року (а.с.24-28).

Оскільки товар був отриманий Покупцем 13.10.2020 року, кінцевим строком оплати за товар було 12.11.2020 року - 30 календарних днів з дня отримання товару згідно з п.4.1. Договору (а.с.13).

Позивач неодноразово звертався до відповідача за допомогою телефону, але заборгованість не погашена до цього часу, що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується матеріалами справи, та було дотримано порядок виконання умов Договору поставки обладнання.

Відповідачем заборгованість не погашена до цього часу, доказів сплати до суду не надано.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за поставлений товар у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 19533,19 грн., та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, 1% річних та інфляційних судом зазначає наступне.

Відповідачем до відзиву надано контрозрахунок даних сум.

Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Товар був отриманий Покупцем 13.10.2020 року, отже кінцевий строк оплати за товар був 12.11.2020 року, з 13.11.2020 року розпочалося прострочення покупця щодо оплати товару.

Позивач нараховує пеню та 1% річних, починаючи з 12.11.2020 року, що є невірним.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором відповідно до чинного законодавства України (п.9.1 Договору).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.343 ГК України пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ст.ст.1,3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в договорі погоджений розмір пені, а саме, згідно з п.9.4. Договору за порушення строку оплати, передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1% від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5 % від несплаченої суми.

Позивачем надано розрахунок пені з урахуванням періоду нарахування 6 місяців та позовної давності в 1 рік на суму боргу 19533,19 грн. за період з 12.11.2020 року по 12.05.2021 року.

Позивачем нараховано 1234,60 грн. пені за подвійною обліковою ставку НБУ за вказаний період.

Але, нарахована сума є більшою ніж 5 % від несплаченої відповідачем суми, що є порушенням п.9.4. договору.

Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 976,66 грн., оскільки сторони у договорі погодили обмеження пені у 5 % від несплаченої суми (19533,19грн.боргу х 5%).

Отже, в частині стягнення 257,94 грн. пені слід відмовити.

Щодо нарахування 1% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9.5. Договору за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму боргу 19533,19 грн. нараховані інфляційні в розмірі 1386,86грн. за період грудень 2020 року - червень 2021 року та 1% річних за період з 12.11.20 по 14.07.21 в розмірі 131,04 грн.

Перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню інфляційних за допомогою програми "Законодавство", суд вважає його вірним та позовні вимоги щодо стягнення 1386,86грн. інфляційних підлягають задоволенню.

Розрахунок позивача по нарахуванню 1% річних є невірним, у зв`язку з нарахуванням за один зайвий день - 12.11.20.

Отже, перерахувавши 1% річних за період з 13.11.20 по 14.07.21 суд встановив, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення 130,51 грн. 1% річних.

В частині стягнення 0,53 грн. 1% річних суд відмовляє через невірний розрахунок.

Таким чином, суд погоджується з контрозрахунком відповідача щодо розміру пені та 1 % річних, але, не погоджується з розрахунком інфляційних втрат, оскільки нарахування інфляційних позивачем проведено вірно.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, але, у зв`язку з невірним розрахунком пені та 1% річних, позов підлягає частковому задоволенню.

В частині стягнення 257,94 грн. пені та 0,53 грн. 1% річних суд відмовляє через невірний розрахунок.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, на відповідача, з вини якого виник спір, покладається судовий збір в розмірі 2243,67 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Щодо витрат на правничу допомогу судом встановлено наступне.

Між позивачем та Адвокатським об`єднанням Юридична компанія Радник укладено договір про надання правової допомоги від 12.07.2021 року.

Відповідно до п.1.1. цього договору ТОВ Запорізький метизний завод доручає, а АО Юридична компанія Радник приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Виконані роботи полягають у складанні та поданні позовної заяви до Господарського суду Харківської області (3 год. * 1000,00 грн. = 3000,00 грн.).

Додатковою угодою №1 від 12.07.2021 року до вказаного Договору сторони конкретизували перелік правничої допомоги, що надається.

Відповідно до п.1.1. Додаткової угоди АО Юридична компанія Радник зобов`язується здійснити: складання та подання позовної заяви до Господарського суду Харківської області до Державного підприємства Електроважмаш про стягнення коштів за договором № 238/04-930 від 18.06.2020 року - (3 год.).

Тобто, на цей час розмір витрат, які були понесені позивачем у зв`язку з розглядом даної справи складає 3000,00 грн., що сплачені ТОВ Запорізький метизний завод на користь АО Юридична компанія Радник відповідно до платіжного доручення №577 від 14.07.21.

Заперечення відповідача щодо неналежного представництва спростовуються матеріалами справи (а.с.11, 29-34), а саме: ордером адвоката, договором правничої допомоги з додатковою угодою, рахунком-фактурою, платіжним дорученням.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги з додатковою угодою №1 з переліком наданих відповідно до Договору послуг, рахунок-фактуру, платіжне доручення.

Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015 p., «Гімадуліна та інші проти України» від 10.12.2009р., "Двойних проти України" від 12.10.2006 p., «Меріт проти України» від 30.03.2004 p., « East/West Jinnee Limited» проти України» від 23.01.2014 p. ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі «Неймайстер проти Австрії» було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення «Неймайстер проти Австрії» ).

Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати (в т.ч. пов`язані з наданням професійної правничої допомоги) покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідач просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн., посилаючись на нескладність справи та відсутність судових засідань у справі.

Обсяг наданих адвокатом послуг підтверджується матеріалами справи (а.с.29-34), та складає 3000,00 грн. за підготовку та складання позовної заяви, судові засідання не входять в цю суму.

Розмір гонорару адвоката визначений умовами договору за погодженням з клієнтом, при цьому заявлена сума є співмірною з ціною позову та обґрунтованою.

Отже, достатніх підстав для зменшення витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн. відповідачем не доведено, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.

Таким чином, позивачем надані до суду належні докази на підтвердження виконання наданих послуг з правничої допомоги.

З урахуванням часткової відмови в задоволенні позовних вимог, судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2965,21 грн. покладаються на відповідача, решта залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-80, 86, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247, 251, 252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121; адреса: 61089, м.Харків, пр.Московський, буд.299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький метизний завод" (код ЄДРПОУ 39989779; адреса: 69106, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, буд.22Д) 19533,19 грн. боргу, 976,66грн. пені, 130,51 грн. 1% річних, 1386,86 грн. інфляційних втрат, 2243,67 грн. судового збору, 2965,21 грн. витрат на правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "27" вересня 2021 р.

Суддя К.В. Аріт