Ухвала

від 23.09.2021 по справі 556/1035/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

23 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 556/1035/20

провадження № 61-15253ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненської апеляційного суду від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення порушень права власності на землю,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та просив відновити межі його земельних ділянок відповідно до даних земельно-кадастрової документації; знести паркан на його земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1 ; усунути порушення права власності на його земельних ділянках за вказаною адресою шляхом відновлення первинного їх стану у найкоротші терміни або компенсувати витрати, пов`язані з відновленням.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Додатковим рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 800 грн.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 липня 2021 року рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 грудня 2020 року залишено без змін.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 20 липня 2021 року додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року змінено. Зменшено суму витрат на професійну правничу допомогу з 31 800 грн до 5 000 грн. В іншій частині додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року залишено без змін.

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Рівненської апеляційного суду від 20 липня 2021 року та залишити в силі додаткове рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 05 січня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а тому справа є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України справа не відноситься до тієї категорії справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства, а також судову практику у цій категорії справ, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року вказана справа вже визнавалася малозначною, а ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті касаційного провадження на судові рішення у цій справі.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі Пелевін проти України від 20 травня 2010 року.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненської апеляційного суду

від 20 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення порушень права власності на землю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров