Ухвала

від 27.09.2021 по справі 278/1313/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 278/1313/18

провадження № 61-15709ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС ЛОІСТИК на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС ЛОГІСТИК до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю АКРІС ЛОГІСТИК (далі - ТОВ АКРІС ЛОГІСТИК ) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 230 993 грн.

Житомирський районний суд Житомирської області рішенням від 17 червня 2020 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ АКРІС ЛОГІСТИК 230 993 грн шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Житомирський апеляційний суд постановою від 03 березня 2021 року рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 червня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Житомирський апеляційний суд додатковою постановою від 06 вересня 2021 року стягнув з ТОВ АКРІС ЛОГІСТИК на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 5 197,35 грн.

21 вересня 2021 року ТОВ АКРІС ЛОГІСТИК подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено з 01 січня 2021 року в розмірі 2 270 грн.

Предметом позову у цій справі є відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 230 993 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судового рішення в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року та про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС ЛОІСТИК на постанову Житомирського апеляційного суду від 03 березня 2021 року та додаткову постанову Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АКРІС ЛОГІСТИК до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов