Ухвала

від 27.09.2021 по справі 300/4549/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"27" вересня 2021 р. Справа № 300/4549/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л. розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради

про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) 23.08.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради (надалі, також - відповідач, Відділ ДАБК Калуської міської ради) про визнання протиправною і скасування постанови №03/02-26 від 21.07.2021 про визнання ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення на позивача штрафу в сумі 107 055,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із вимогами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).

ФОП ОСОБА_1 21.09.2021 подано заяву про збільшення позовних вимог у даній справі, яку ухвалою суду від 27.09.2021 прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд адміністративної справи №300/4549/21 із врахуванням таких позовних вимог:

- визнати протиправною і скасувати постанову №03/02-26 від 21.07.2021 про визнання ФОП ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача штрафу в сумі 107 055,00 грн;

- визнати протиправним і скасувати припис Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про зупинення підготовчих і будівельних робіт від 12.07.2021, винесеного за результатами позапланової перевірки на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Від ФОП ОСОБА_1 на адресу суду 24.09.2021 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.07.2021 до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що будівельні роботи на об`єкті будівництва багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 проводяться на підставі розробленої у відповідності до законодавства містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень для проектування, затверджених у встановленому законом порядку, а оскарженим приписом від 12.07.2020, яким зупинено підготовчі та будівельні роботи на об`єкті, може бути завдано значної шкоди. Крім того, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист як прав та інтересів позивача, так і прав та інтересів громадян, які уклали з ФОП ОСОБА_1 договори купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому. З урахуванням наведеного, ФОП ОСОБА_1 просить суд заяву задовольнити та застосувати вказаний у ній захід забезпечення позову.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ФОП ОСОБА_1 від 24.09.2021 про забезпечення позову, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

Наведені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Така правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 у справі № 300/98/20, адміністративне провадження №К/9901/16985/20.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що позивач в обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову вказує підстави, які підпадають під пункт 1 та 2 частини 2 статті 150 КАС України, мотивуючи своє звернення очевидною протиправністю оскарженого припису від 12.07.2021 та можливістю ускладнення поновлення прав та інтересів позивача та третіх осіб, які будуть порушені внаслідок зупинення будівельних робіт.

У той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.

Як на обставину, що може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, а також прав та інтересів фізичних осіб, позивач посилається на те, що зупинення будівельних робіт призведе до порушення договірних зобов`язань перед фізичними особами, які уклали з ФОП ОСОБА_1 договори купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яка буде створена у майбутньому, однак продовження здійснення будівельних робіт у разі забезпечення даного адміністративного позову, без встановлення факту протиправності припису від 12.07.2021 матиме більш негативні наслідки, в першу чергу для територіальної громади міста Калуша, внаслідок ведення будівельних робіт, як зазначено в приписі, із відхиленням від затвердженої проектної документації в частині розміщення об`єкта бідівництва та захопленням земельної ділянки комунальної власності.

Окрім цього, суд не може погодитись з доводами позивача про очевидні ознаки протиправності оскарженого пропису від 12.07.2021, оскільки встановлення такої протиправності є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Суд зазначає, що повноваження відповідача, як суб`єкта владних повноважень у сфері здійснення державного архітектурно-будівельного контролю спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На відміну від господарської діяльності позивача державний архітектурно-будівельний контроль покликаний забезпечити додержання вимог спеціального законодавства, а враховуючи потенційну небезпеку та наслідки, які можуть виникнути у зв`язку з недотриманням вимог містобудівного законодавства, вжиття заходів контролю не може ставитись у залежність від можливості здійснювати позивачем його господарської діяльності. Виходячи з наданих законом повноважень та завдань відповідача, прийняття оскаржуваних приписів та рішення мало за мету зупинення діяльності позивача для недопущення подальшого порушення законодавства.

В питанні вжиття заходів забезпечення позову у подібних правовідносинах Верховний Суд сформував сталу правову позицію щодо застосування норм процесуального права, яка полягає в наступному: «Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі» .

Інших підстав для вжиття заходів забезпечення позову ФОП ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не наведено.

З огляду на вищенаведене, суд зазначає, що заява позивача про встановлення заходів забезпечення адміністративного позову є передчасною та необґрунтованою належними доказами, а тому в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 150-154, 256, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №300/4549/21 за його позовною заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Калуської міської ради про визнання протиправними і скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Копію цієї ухвали, разом із заявою про забезпечення позову та усіма доданими до неї матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка подала заяву.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.