ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 р. № 9/251-07-7587
Вищий господарський суд України у складі колегії: гол овуючого, судді Кузьменка М.В ., суддів Васищака І.М. Палій В.М ., за участю прокурора відділу Генеральної прокуратури Укр аїни А. Орленка, розглянув ши у відкритому судовому зас іданні касаційне подання зас тупника прокурора Одеської о бласті на рішення господарсь кого суду Одеської області в ід 26 вересня 2007 року у справі № 9/ 251-07-7587 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до фіз ичної особи - підприємця ОС ОБА_3 про визнання дійсним д оговору купівлі-продажу неру хомого майна та визнання пра ва власності,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2007 року підпр иємець ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Одес ької області з позовом до під приємця ОСОБА_3 про визнан ня дійсним договору від 12 вере сня 2007 року купівлі-продажу об ' єктів нерухомості та визна ння права власності на придб ане за цим договором майно.
Відповідач позов визнав.
Рішенням господарського с уду Одеської області від 26 вер есня 2007 року позов задоволено .
Заступник прокурора Одесь кої області просить рішення в даній справі скасувати з пі дстав неправильного застосу вання господарським судом ст атей 220, 331, 376, 392, 657 і 658 Цивільного ко дексу України, статей 5, 7, 12, 14, 17, 18 З акону України “Про основи мі стобудування”, статті 9 Закон у України “Про архітектурну діяльність”, статей 23, 24 Закону України “Про планування і за будову територій”, статей 28, 43 Г осподарського процесуально го кодексу України та направ ити справу на новий розгляд.
Сторони належним чином бул и повідомлені про час і місце судового засідання, проте пр аво на подання відзиву на кас аційну скаргу не використали і їхні представники в судове засідання не з' явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає з адоволенню.
Господарським судом вста новлено, що позивач є власник ом земельних ділянок №№ 16, 17 і 18 з агальною площею 0, 1800 га, що знах одяться за адресою: Одеська о бласть, Овідіопольський райо н, Новодолинська сільська ра да, с/к “Джерело”, цільове приз начення яких ведення садівни цтва.
На земельних ділянках відп овідач без дозволу позивача самочинно побудував два садо вих будинки та господарські споруди і 12 вересня 2007 року сто рони уклали договір купівлі- продажу цього нерухомого май на
Сторони встановили, що прав о власності на майно покупец ь набуває з моменту підписан ня договору (пункт 6 договору).
Покупець сплатив ціну дого вору - 1 440 312 грн. і 12 вересня 2007 рок у продавець передав майно по купцеві, про що складено акт.
Задовольняючи позов, госпо дарський суд виходив з того, щ о сторони домовилися щодо у сіх істотних умов договору, в ідбулося виконання договору , але відповідач ухилився від його нотаріального посвідче ння.
Колегія суддів вважає, що та кого висновку господарський суд дійшов без врахування вс іх обставин справи та характ еру спірних правовідносин.
За змістом статті 657 Цивільн ого кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого м айна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальн ому посвідченню та державній реєстрації. За правилом пу нкту 3 статті 640 Цивільного код ексу України договір, який пі длягає нотаріальному посвід ченню і державній реєстрації , є укладеним з моменту його де ржавної реєстрації.
Отже частина 2 статті 220 Цивіл ьного кодексу України не зас тосовується щодо правочинів , які підлягають нотаріально му посвідченню, і державній р еєстрації, оскільки момент в чинення таких правочинів пов ' язується з державною реєст рацією, тому вони не є укладен ими і не створюють прав і обов ' язків сторін.
За таких обставин до предме ту доказування в даній справ і належить встановлення факт ів набуття продавцем права в ласності на майно, чому догов ір не був нотаріально посвід чений, чи дійсно сторона ухил илася від його посвідчення т а чи втрачена така можливіст ь, а також чи немає інших підст ав нікчемності правочину, у т ому числі в контексті визнан ня відповідачем позову.
Здійснення будівельних р обіт без дозволу на їх викона ння вважається самочинним бу дівництвом і тягне за собою в ідповідальність згідно з зак онодавством.
Зазначене правило статті 29 Закону України “Про плануван ня і забудову територій” кор еспондує з вимогами частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України.
У матеріалах справи відсут ні докази про надання інспек цією державного архітектурн о-будівельного контролю дозв олу відповідачеві на виконан ня будівельних робіт.
За змістом частин 4 і 5 статт і 376 Цивільного кодексу Україн и визнання права власності н а нерухоме майно за особою, як а здійснила самочинне будівн ицтво, можливе за умови згоди власника земельної ділянки, а також якщо це не порушує пра ва інших осіб.
Відповідно до частини 1 ст атті 182 Цивільного кодексу Укр аїни право власності та інші речові права на нерухомі реч і, обмеження цих прав, їх виник нення, перехід і припинення п ідлягають державній реєстра ції.
За змістом цієї статті прав о власності на новостворене нерухоме майно виникає з мом енту його державної реєстрац ії.
Заступник прокурора Одес ької області стверджує, що са мочинне будівництво нерухом ого майна, яке є предметом дог овору купівлі-продажу, стосу ється прав та обов' язків Ов ідіопольської районної держ авної адміністрації Одесько ї області як суб' єкта місто будування.
За таких обставин колегія с удів вважає, що рішення госпо дарського суду про визнання в судовому порядку дійсним д оговору купівлі-продажу об' єктів нерухомості, а також ви знання права власності на не рухоме майно стосується прав Овідіопольської районної де ржавної адміністрації, яку н е було залучено до участі у сп раві.
Неправильне застосування господарським судом статей 1 82, 220, 376 і 640 Цивільного кодексу Ук раїни, статті 29 Закону України “Про планування і забудову т ериторій”, Закону України “ Про нотаріат”, а також прий няття господарським судом рі шення про права особи, що не бу ла залучена до участі у справ і зумовлюють скасування ріше ння та передачу справи на нов ий розгляд, при якому суду слі д залучити до участі у справі Овідіопольську районну держ авну адміністрацію і, врахув авши викладене, всебічно і по вно перевірити доводи, на яки х ґрунтуються вимоги та запе речення сторін, і в залежност і від установлених обставин вирішити спір у відповідност і з нормами матеріального пр ава, що підлягають застосува нню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 125, 129 Конс титуції України, статтями 85, 1115 , 1117, 1119-11111 Господарського процес уального кодексу України, су д
ПОСТАНОВИВ:
Касаційне подання зас тупника прокурора Одеської о бласті задовольнити.
Рішення господарського су ду Одеської області від 26 вере сня 2007 року у справі №9/251-07-7587 скасу вати, справу передати на нови й розгляд до господарського суду Одеської області.
Дана постанова касацій ному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
Суддя В. М. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2010 |
Оприлюднено | 24.06.2010 |
Номер документу | 9989849 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні