Постанова

від 27.09.2021 по справі 200/11155/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 року справа №200/11155/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є.,

представника позивача Слєпова Д.Ю.,

представника відповідача Сенникова А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 200/11155/20-а (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 13.05.2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.05.2020 року № 0007713306, яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 162391,50 грн. (108261,00 грн. сума грошового зобов`язання з ПДВ та 54130,50 грн. штрафні (фінансові санкції);

податкове повідомлення - рішення від 13.05.2020 року № 0007723306, яким застосовано штраф (фінансову санкцію) на суму 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА , проведена виключно на підставі інформаційних баз. Зазначив, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податків від інших СПД, від перебування чи не перебування інших СПД за адресою реєстрації та фактичної сплати ними податків, а також від їх господарських та виробничих потужностей.

Позивач наголосив, що товари та послуги, придбані у травні 2019 року позивачем у ТОВ ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА були використані у господарській діяльності підприємства. При цьому, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА були відображені в податковому обліку підприємств на підставі первинних документів, які були складені за фактом поставки товарів та після їх фактичного отримання.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що контролюючим органом доведено, що правочини щодо взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем були надані всі документи фінансово-господарської діяльності, які підтверджують надання послуг та придбання товарів, що свідчить про укладання між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА правочинів, які притаманні діяльності пов`язаної із здійсненням господарської діяльності за КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, спрямованої на реальне настання правових наслідків.

Податковим органом було використано податкову інформацію, однак інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних податкової інспекції не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення без змін.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, зазначає наступне.

Фактичні обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку у Маріупольському управлінні ДПС у Донецькій області (Приморський район) з 15.11.2001 року. За реєстраційними даними, основним видом господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 визначено згідно КВЕД 49.31 - Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ 01.10.2018 року (номер запису в Реєстрі ПДВ 200418850).

На підставі службової записки управління моніторингу ризикових операцій та доходів від 07.10.2019 № 131/05-99-06-03 ФОП ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист-запит з поштовим повідомленням про вручення від 17.10.2019 року № 13630/10/05-99-33-06 про надання інформації та її документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" (код за ЄДРПОУ 42806617) в травні 2019 року. Лист - запит було вручено особисто позивачу 20.11.2019 року.

Станом на дату складання акту перевірки відповідь від ФОП ОСОБА_1 не надходила.

23 січня 2020 року ФОП ОСОБА_1 був направлений рекомендований лист з поштовим повідомленням про вручення від 23.01.2020 року № 6050/10/05-99-33-06 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, копія наказу № 97 від 20.01.2020 року та повідомлення № 45/10/05-99-33-06 від 20.01.2020 року про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Одночасно, в цьому листі ФОП ОСОБА_1 попереджено про надання до перевірки первинних документів, що підтверджують дані податкового обліку за травень 2019 року щодо взаємовідносин з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА ЛІРА".

Лист вручений особисто ФОП ОСОБА_1 04.02.2020 року.

До управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Донецькій області було спрямовано запит на проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА" від 03.02.2020 року № 471/05-99-33- 06, що перебував у господарських відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у періоді з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

Від управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування Головного управління ДПС у Донецькій області отримано відповідь від 19.02.2020 року № 736/05-99-05-14 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА ЛІРА" у зв`язку з відсутністю останнього за податковою адресою, (лист оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області від 14.08.2019 року № 5316/05-99-21- 13).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Донецькій області від 20.01.2020 року № 97 та повідомлення від 20.01.2020 року № 45/10/05-99-33-06, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА ЛІРА" за травень 2019 року. За результатами перевірки складений акт перевірки № 339/05-99-33-06/ НОМЕР_1 від 17.03.2020 року.

В ході перевірки встановлено, що в травні 2019 року ФОП ОСОБА_1 було здійснено придбання "АКПП Neoplan Ecomat 5 HP-500", "Заміна проводки управління автоматичної коробки перемикання передач на автобусі Neoplan N-4416 № НОМЕР_2 ", "Капітальний ремонт по заміні кузова автобуса Богдан А09201 АН 1417 АА", "Мост передній MAN", "АКПП Neoplan VOITH TURBO biwerbus 894.3Е" у ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА" (код за ЄДРПОУ 42806617).

ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА ЛІРА" знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (Центральний р-н м. Маріуполь - 581), держреєстрація від 07.02.2019 року №12741020000016597. Основний вид діяльності _46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ, № 9145426762 від 06.07.2019 року), за 2 квартал 2019 року на ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" у травні 2019 року працювало 5 осіб (керівник та 4 працівники), з них 4 особи звільнені 30.06.2019 року, вищезазначених працівників було прийнято на такі посади: адміністратор, менеджер (управитель з адміністративної діяльності), менеджер (управитель) в оптовій торгівлі, комірник, директор підприємства (згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за березень 2019 року № 9089689115 від 04.05.2019 року. Повідомлення про прийняття працівників на роботу не надавалися.

Підприємство не звітує з липня 2019 року. За податковою адресою підприємство не знаходиться.

Згідно службової записки оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області від 14.08.2019 року № 5316/05-99-21-13, ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" не знаходиться за юридичною адресою м. Маріуполь, Центральний район, пров. Транспортний, буд. 18.

Співробітниками першого оперативного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області був здійснений виїзд за юридичною адресою підприємства. В ході виїзду було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля. При обстеженні, огляді, опитуванні осіб за цією адресою будь-яких даних, що вказують на перебування офісних, складських, виробничих приміщень, службових осіб або представників ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" за вказаною адресою не встановлено, посадові особи відсутні. З метою опитування керівника ОСОБА_3 на адресу оперативного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області за місцем реєстрації останнього: АДРЕСА_1 спрямований відповідний запит. На даний час, податковим органом відповіді не отримано.

Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, було прийняте Рішення № 6203 від 05.02.2020 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: по платнику є наявна податкова інформація, а саме не встановлено реального джерела походження товарів.

Згідно аналізу баз даних ІС "Податковий блок" у ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" відсутні необхідні трудові ресурси для виконання вищезазначених послуг. Також відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування та основних засобів, які могли бути місцем та засобами для проведення капітального ремонту по заміні кузова автобуса та заміни проводки управління АКПП.

Згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" у травні 2019 року було здійснено придбання аналогічних товарів та послуг у ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" (ЄДРПОУ 42803919), при цьому ціна постачання була у 100 разів меншою за ціну реалізації на адресу ФОП ОСОБА_1 :

"АКПП Neoplan Ecomat 5 HP-500" (Податкова накладна № 369 від 20.05.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 10.06.2019 року 15:03:20, сума ПДВ - 299,12 грн.),

"Заміна проводки управління автоматичної коробки перемикання передач на автобусі Neoplan N-4416 № АН 9885 КЕ" (Податкова накладна № 370 від 21.05.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 10.06.2019 року 15:03:17, сума ПДВ - 67,50 грн.).

"Капітальний ремонт по заміні кузова автобуса Богдан А09201 АН 1417 АА" (Податкова накладна № 372 від 22.05.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 10.06.2019 року 15:03:20, сума ПДВ - 333,11 грн.).

"Мост передній MAN" (Податкова накладна № 373 від 23.05.2019, зареєстрована в ЄРПН 10.06.2019 року 15:03:21, сума ПДВ - 109,7 грн.).

"АКПП Neoplan VOITH TURBO biwerbus 894.3Е" (Податкова накладна № 371 від 21.05.2019 року, зареєстрована в ЄРПН 10.06.2019 року 15:03:17, сума ПДВ - 273,18 грн.).

ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" знаходиться на обліку у ГУ ДПС у Донецькій області (Центральний р-н м. Маріуполь).

Стан платника - 0 платник податків за основним місцем обліку.

Основний вид діяльності - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Юридична адреса - провулок ТРАНСПОРТНИЙ, буд. 18, ЖОВТНЕВИЙ р-н, м. МАРІУПОЛЬ, ДОНЕЦЬКА обл., 87547 - така ж сама, як у ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА".

Згідно службової записки оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області від 14.08.2019 року № 5316/05-99-21-13, ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" не знаходиться за юридичною адресою м. Маріуполь, Центральний район, пров. Транспортний, буд.18. Співробітниками першого оперативного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Донецькій області був здійснений виїзд за юридичною адресою підприємства. В ході виїзду було встановлено, що за вказаною адресою знаходиться нежитлова будівля. При обстеженні, огляді, опитуванні осіб за цією адресою будь-яких даних, що вказують на перебування офісних, складських, виробничих приміщень за вказаною адресою не встановлено. З липня 2019 року ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" не звітує.

У періоди проведення господарських операцій з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період травень 2019 року (реєстраційний № 9120052736 від 09.06.2019 року) на ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" працював 1 найманий працівник - керівник та головний бухгалтер в одній особі ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Інформація про об`єкти оподаткування в ІС "Податковий блок" відсутня.

Комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, було прийняте Рішення № 6982 від 05.02.2020 року про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ", критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: по платнику є наявна податкова інформація, а саме не встановлено реального джерела походження товарів.

Згідно даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН за травень 2019 року, ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" здійснювало придбання наступних послуг: "Послуги з організації експедиторського процесу на території України", "Винагорода за експедиторські послуги на території України". Придбання товарів широкої номенклатури, а саме: "Тканина текстильна вибивна, Виріб зі скловолокна, Сумки спортивні, Меблі для сидіння, Рюкзаки жіночі, Сумки жіночі з ПВХ "Love Dreаm", Холодоагент R134A, Обладнання для комутації електричного кола для напруги 12-24В: роз`єм до авто магнітоли, Верстат для обробки різних матеріалів з використанням лазерного випромінювання, Замки з недорогоцінних металів, зубчасті механізми та зубчасті передачі, Змінна насадка на мотокосу сталева для обробки дерева та інше.

За результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" у травні 2019 року на адресу контрагента ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" зареєстровано податкові накладні з номенклатурою товару (робіт, послуг), відмінною від номенклатури придбаного товару (робіт, послуг), тобто з моменту реєстрації підприємства платником ПДВ (з 01.03.2019) по день виписаних податкових накладних на адресу ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" не встановлено придбання ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" послуг та товарів: "АКПП Neoplan Ecomat 5 HP-500", "Заміна проводки управління автоматичної коробки перемикання передач на автобусі Neoplan N-4416 держ.№ НОМЕР_2 ", "Капітальний ремонт по заміні кузова автобуса Богдан А09201 АН 1417 АА", "Мост передній MAN", "АКПП Neoplan VOITH TURBO biwerbus 894.3Е". Згідно аналізу даних ІС "Податковий блок" у ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" відсутні трудові ресурси для самостійного виконання вищезазначених послуг з ремонту автобусів. Також відсутня інформація про наявність об`єктів оподаткування та основних засобів, які могли бути місцем та засобами для проведення капітального ремонту автобусів.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" не мало можливості для виконання робіт з капітального ремонту по заміні кузова автобуса, заміну проводки управління АКПП на автобусі, у зв`язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних засобів, об`єктів оподаткування. В результаті аналізу Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" у третіх осіб послуг та товарів , які у подальшому були придбані Позивачем.

На підставі вищенаведеного відповідачем зроблено висновок, про те, що постачання робіт та послуг по ланцюгу ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" - ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" - ФОП ОСОБА_1 фактично не відбувалось, проведено лише документування транзитних фінансових потоків.

Отже, документальною позаплановою невиїзною перевіркою встановлені порушення: пункту 44.1 статті 44, підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, змінами і доповненнями, завищення суми податкового кредиту за травень 2019 року у розмірі 108 261,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає до сплати в бюджет за травень 2019 року у розмірі 108261,00 грн.; підпункту 16.1.12 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, змінами і доповненнями, незабезпечення зберігання первинних документів та ненадання до перевірки оригіналів документів щодо взаємовідносин з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" за травень 2019 року.

Акт позапланової документальної невиїзної перевірки № 339/05-99-33-06/2837608971 від 17.03.2020 року був спрямований на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з поштовим повідомленням № 23089/10/05-99-33-06 від 17.03.2020 року, який згідно отриманого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання на адресу податкової.

На підставі вказаного Акту, Головним управління ДПС у Донецькій області були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0007713306 від 13.05.2020 року, яким до ФОП ОСОБА_1 були застосовані штрафні (фінансові) санкції (нараховано пеню) на підставі ч. 1 п. 123.1 ст.123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (14010100) у сумі 162391,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням (збільшення) 108261,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 54130,50 грн.; № 0007723306 від 13.05.2020 року, яким на ФОП ОСОБА_5 за порушення пп.16.1.12 п. 16.1 статті 16, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями та на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і пункту 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (21081103) у сумі 1020,00 грн.

Спірні податкової повідомлення - рішення спрямовані ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з поштовим повідомленням від 13.05.2020 року № 40071/10/05-99-33-06, який вручений особисто ФОП ОСОБА_1 28.05.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.06.2020 року позивач подав скаргу на спірні податкові повідомлення - рішення до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 13.08.2020 року № 25388/6/99-00-06-08-04-06, було залишено без змін ППР ГУ ДПС у Донецькій області від 13.05.2020 року № 0007713306 та № 0007723306, а скаргу ФОП ОСОБА_1 .

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що контролюючим органом доведено, що правочин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" не був спрямований на реальне настання правових наслідків, при цьому позивачем не надано достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 4 Податкового кодексу України закріплено, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт, зокрема заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За унормуванням абзацу п`ятого пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Аналіз наведених норм свідчить, що використання платником податку товарів, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, поза межами його господарської діяльності зумовлює виникнення в нього обов`язку визначити податкові зобов`язання з податку на додану вартість за основною ставкою згідно з підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України виходячи з бази оподаткування, обчисленої відповідно до пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України. У свою чергу, у разі використання таких активів безпосередньо в господарській діяльності платника податку такий обов`язок в останнього не виникає.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку, для якого мають значення тільки ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах. Відповідно господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника податків. Натомість, господарська операція, яка фактично не відбулась, спрямована лише на відображення її змісту у первинних документах.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність формально складених, але недостовірних документів при відсутності факту придбання товарів чи послуг не є підставою для формування показників фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Керуючись такою правовою позицією, суд дійшов висновку, що відповідач, як контролюючий орган, аналізуючи податкову вигоду суб`єкта господарювання від певної господарської операції має право піддавати сумніву відомості, які містяться у первинних та податкових документах, якими таку операцію оформлено у бухгалтерському та податковому обліку.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

Податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому, діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 804/7948/16.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження реальності здійснення господарських операції з ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" позивачем надано: податкові накладні, податкові декларації з ПДВ, платіжні доручення, рахунки на оплату, договір про виготовлення і заміну проводки управління АКПП, договір про здійснення капітального ремонту автобусу, договір поставки та акти приймання-передачі за цими договорами.

При цьому, суд зауважує, що наявність у платника податкової накладної є обов`язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Лише формальна наявність договорів, видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг, і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість такої поставки між суб`єктами, вказаними в цих документах, як постачальник та покупець.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ФОП ОСОБА_1 у травні 2019 року отримано податкові накладні від ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" без мети реального настання правових наслідків, з метою ухилення від оподаткування, заниження об`єкту оподаткування, несплати податків. Фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами за ланцюгом постачання: ТОВ "КРОНТЕС ТОРГ" - ТОВ "ТОРГОВА ГРУППА "ЛІРА" - ФОП ОСОБА_1 не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 права на формування податкового кредиту.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зазначеній у постанові від 26.06.2018 року у справі № 816/1422/17, платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової "доброчесності" контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової "надійності" такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Суд зазначає, що апелянтом не надано будь-яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі контрагентів, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у даній справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ "ТОРГОВА ГРУПА ЛІРА".

На підставі частини четвертої статті 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на зазначене колегія судів не приймає надані представником позивача до суду апеляційної інстанції докази: акти виконаних робіт №112 від 22.05.2019 року, №110 від 21.05.2019 року, видаткову накладну №109 від 20.05.2019 року, оскільки ці докази не надавалися до суду першої інстанції, а також не надавалися до перевірки податковому органу.

При цьому причина неподання цих доказів до суду першої інстанції, як то помилка бухгалтера внаслідок схожості назв з актами про прийом-передачу транспортних засобів, не є причиною, яка об`єктивно не залежала від позивача.

Також суд звертає увагу, що надані представником позивача до суду апеляційної інстанції документи не зазначалися позивачем, як додатки до позовної заяви, що спростовує твердження про те, що їх помилково не долучено до позовної заяви.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 200/11155/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 200/11155/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 27 вересня 2021 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді І.В. Геращенко

Г.М. Міронова