Постанова

від 09.09.2021 по справі 160/7173/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/7173/20 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПРОМПОБУТСЕРВІС"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року

у справі №160/7173/20

за позовом Приватного підприємства "ПРОМПОБУТСЕРВІС"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним, скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2020 р. Приватне підприємство "ПРОМПОБУТСЕРВІС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ПРОМПОБУТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 30001438) , від 11.09.2019 року №210-П;

- визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, в особі - Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) по проведенню, в період з 30.09.2019 року по 04.10.2019 року, документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ПРОМПОБУТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 30001438), за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, по взаємовідносинах ПП ПРОМПОБУТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 30001438) з ТОВ Ліагро Сервіс Груп (код ЄДРПОУ 40331223);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.11.2019 року №000799520, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 32 708,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.11.2019р. №000800520, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 29 437,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення законодавчо встановленої процедури проведення податкової перевірки. Крім того, позивач зазначає, що висновки контролюючого органу щодо допущених підприємством порушень вимог податкового законодавства не ґрунтуються на належних доказах. Оскільки реальний характер ведення господарської діяльності, правомірність відображення її результатів в бухгалтерському та податковому обліках підтверджено первинною документацією.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 160/7173/20 адміністративний позов Приватного підприємства "ПРОМПОБУТСЕРВІС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування наказу, визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.11.2019 року №000799520, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 32 708,75 грн.

У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Судом встановлено що за результатами проведеної податкової перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження показників податкових зобов`язань та слугувало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини по справі суд дійшов висновку що спірну перевірку призначено та проведено в порядку та у спосіб передбачені законом, процедурних порушень судом не встановлено. З посиланням на ст. 73 п.73.3 Податкового Кодексу України суд першої інстанції зазначив про право контролюючого органу на звернення до платника податків із письмовим запитом про надання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій і задач. Надаючи оцінку призначенню перевірки за наслідками розгляду наданих позивачем відомостей та копій документів, з посиланням на ст.78 пп. 78.1.1 суд першої інстанції зазначив, що при наявності у контролюючого органу сумнівів при аналізі отриманих від платника документів та аналітичної інформації , наявної у податкового органу, останній має право на проведення перевірки.

Наведені обставини слугували підставою для відмови у задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки. Також судом встановлено, що спірні суми витрат та податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ Ліарго Сервіс Груп . Дане підприємством є фігурантом по кримінальній справі, в межах якої судом встановлено, що керівник контрагента позивача, формував податкову звітність штучно створюючи умови для отримання податкових переваг третіми особами. За таких обставин суд встановив, що первинна документація, підписана особою, що здійснює фіктивне підприємництво не має належної сили первинних документів та не може слугувати доказом реального характеру здійснення господарської діяльності. Наведене слугувало підставою для відмови у задоволенні вимог про скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань. Крім того, судом встановлено, що підставою для прийняття одного з спірних ППР було помилкове зазначення показників податкової звітності що призвело до донарахування податку на додану вартість. Разом з тим, позивач в межах визначеного законом строку подав уточнюючий розрахунок та сплатив необхідний податок, а також необхідні відсотки за прострочення сплати податкового зобов`язання. Фактично визнав дане ППР таким, що підлягає скасуванню.

Наведене мотивувало прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Приватним підприємством "ПРОМПОБУТСЕРВІС" подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 160/7173/20, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що по кримінальній справі, в якій фігурує ТОВ Ліарго Сервіс Груп закрито провадження та не винесено обвинувального висновку, а отже відсутні підстави вважати даного контрагента фіктивним. Крім того, заявник наполягає на численних порушення процедури призначення та проведення перевірки як щодо обґрунтованості призначення перевірки так і порядку її проведення.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представниками позивача доводи апеляційної скарги підтримано, надано пояснення суть яких зводиться до безпідставності проведеної перевірки і як наслідок неправомірності прийнятих на підставі такої перевірки податкових повідомлень -рішень.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 25 березня 2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу Приватного підприємства ПРОМПОБУТСЕРВІС письмовий запит за вих.№34150/10/04-36-14-09 про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження), які необхідно надати до ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою : м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначений запит отримано позивачем 09.04.2019 року.

Листом від 26.04.2019р. №11, який направлений відповідачу 02.05.2019 року, позивач надав відповідь на вищевказаний запит контролюючого органу, в якій зазначив, що надає копії документів по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , а також навів пояснення по цим операціям.

Наказом ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.09.2019 № 210-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ПРОМПОБУТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 30001438) на підставі п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ПРОМПОБУТСЕРВІС з 30.09.2019 року тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання вимого податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП (код ЄДРПОУ 40331223) за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р.

За наслідками вищевказаної перевірки складено Акт №3758/04-36-05-20/30001438 від 11.10.2019 р., яким зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства, а саме:

- пп.134.1. .134.1 ст.134 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016 рік у сумі 23 550 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.201.1 п.201.4 п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року всього за 2016 рік у сумі 26 167 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкові повідомлення рішення форми р від 29.11.2019 року № 000800520, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 23550,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 5887,50 грн.; № 000899520, яким визначено суму грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 23167,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6541,75 грн.

Не погодившись з якими позивач звернувся до суду.

Так, відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З апеляційної скарги вбачається що оскарженню підлягає рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини по справі, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову в оскаржуваній частині з огляду на наступне.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог, щодо скасування податкових повідомлень-рішення, в частині нарахування податкових зобов`язань по взаємовідносинам позивача з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП .

Так, податковою перевіркою встановлено, що результати господарських взаємовідносин з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП позивачем відображено в бухгалтерському та податковому обліках.

Разом з тим, контролюючий орган дійшов висновку, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ Ліарго Сервіс Груп є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки: ТОВ Ліарго Сервіс Груп не має трудових ресурсів; аналізом ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Ліарго Сервіс Груп робіт/послуг, що були відображені в реалізації на позивача у листопаді та грудні 2016 року; у ТОВ Ліарго Сервіс Груп відсутні власні (орендовані) основні засоби, офісні та складські приміщення, транспортні засоби; ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 засновника та директора ТОВ Ліарго Сервіс Груп визнано винним у здійсненні фіктивного підприємства; первинні документи складені ТОВ Ліарго Сервіс Груп носять формальний характер.

Надаючи оцінку висновку контролюючого органу, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів відмічає, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Відтак, хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Ця обставина не може залишатися неврахованою, оскільки факт участі особи, яка підписала первинні документи, у діяльності фіктивного підприємства, несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У матеріалах справи міститься копія ухвали Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18, у відповідності до якої засновника та директора ТОВ Ліарго Сервіс Груп ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України закрито на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КК України

В ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що засновник та директор ТОВ Ліарго Сервіс Груп ОСОБА_1 вчинив діяння, поставлене в провину останньому, діяння дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 205 КК України. Із матеріалів кримінального провадження видно, що протиправні дії ОСОБА_1 мали місце у квітні 2016 року.

Також в ухвалі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 вказано, що невстановленою у ході досудового розслідування особою від імені ТОВ Ліарго Сервіс Груп та номінального директора ОСОБА_1 складались первинні бухгалтерські документи (договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), які оформлювались з порушенням вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, та не містили особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто виписані невстановленою особою документи не можуть бути належними доказами реальності вчинення цих господарських договорів. Проте, на підставі таких документів невстановленою особою проводились оформлення продажу та придбання продукції, надавання послуг, виконання робіт контрагентам покупцям, які за такими право чинами та господарськими операціями отримали податкову вигоду у вигляді зменшення об`єкта оподаткування з ПДВ, податку на прибуток, а саме врахували такі витрати при визначенні об`єкта оподаткування з податкових зобов`язань платників податків за період з 29.04.2016 року по 13.04.2017 року на суму 112695420 грн., в т.ч. і ПДВ 18782570 грн., зокрема, податкову вигоду отримано і Приватним підприємством ПРОМПОБУТСЕРВІС (50026, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Подлєпи, 3/2, код ЄДРПОУ 30001438).

Таким чином, судом встановлено, що в ухвалі Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 22.12.2018 року у справі № 209-3986/18 присутній аналіз господарських операцій позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп та наявний висновок про те, у період 29.04.2016 року по 13.04.2017 року незаконно сформовані витрати та податковий кредит по взаємовідносинах позивача з ТОВ Ліарго Сервіс Груп .

Враховуючи те, що первинні документи, надані ТОВ Ліарго Сервіс Груп , підписані особою, яка заперечує свою реальну участь в управлінні підприємством, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою, та як наслідок не визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Відтак, в межах кримінальної справи, встановлено об`єктивну сторону складу злочину посадової особи контрагента платника податків, дії якої не були спрямовані на реальне настання наслідків, а лише на формування первинних документів за наслідками неіснуючих операцій. Господарські операції, за наслідками яких Товариством сформований податковий кредит, відбулися на підставі первинних документів, виписаних цією ж особою і у той самий період, в якому встановлено факт вчинення злочину.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції висловленій в постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №826/15414/17.

Слід зазначити, що в процесі розгляду справи судом встановлено, що позивач, розуміючи характер взаємовідносин підприємства з ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП , подав уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ за 2016 рік, що в свою чергу підтверджує висновок контролюючого органу про дійсний характер взаємовідносин позивача з даним контрагентом.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ПРОМБУДСЕРВІС в частині визначення податкових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями по взаємовідносинах ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП .

З приводу доводів апеляційної скарги в частині не врахування судом першої інстанції порушень порядку призначення та проведення перевірки, судова колегія вважає необхідним зазначити:

Як вбачається з оскарженого наказу, правовою підставою для його прийняття відповідачем визначено пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Отже правовими підставами для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, є: по- перше: контролюючим органом отримано податкову інформацію про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; по-друге, не надання платником податків пояснень та їх документальне підтвердження на обов`язковий запит контролюючого органу.

Відповідно до абз.1 п. 73.3 статті 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Згідно із абз.2 п. 73.3 статті 73 ПК України такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

У відповідності із абз.3 п.73.3 ст.73 ПК України письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.3 ст.73 ПК України).

Як з`ясовано судом першої інстанції, запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області складений від 25.03.2019 р. про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) відповідає вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, він містив посилання на фактичну і правову підстави направлення запиту, а саме, п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені за результатом аналізу податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст.ст. 72, 73 та 74 ПК України. Запит містив опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її можуть підтверджувати.

Вказаний запит направлено позивачу та отримано останнім 9.04.2019 р. і відповідно до матеріалів справи та позиції заявника апеляційної скарги ним надана відповідь з копіями документів, що на думку позивача унеможливлює проведення подальшої перевірки на підставі ст. 78 Податкового Кодексу України.

Тобто, в контексті спірних відносин позивач вважає, що надання відповіді на запит та долучення документів, які підтверджують взаємовідносини позивача з його контрагентом в даному випадку ТОВ ЛІАГРО СЕРВІС ГРУП позбавляє контролюючий орган підстав для проведення перевірки.

Судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, що податковий орган, при отриманні відповіді на запит та вивченні долучених до такої відповіді документів, має право на аналіз та оцінку направлених документів з урахуванням наявної у контролюючого органу інформації. В випадку сумнівів чи невідповідності отриманої інформації, податкова має право на перевірку і тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що встановлені обставини справи дають підстави стверджувати про те, що вирішуючи питання про призначення позапланової документальної перевірки, контролюючий орган діяв у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним податковим законодавством.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, в частині заявлених вимог про визнання протиправним та скасування наказу про призначення документальної перевірки.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Судом апеляційної інстанції не встановлено невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи .

Доводи апеляційної скарги свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли, з огляду на що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПРОМПОБУТСЕРВІС" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 160/7173/20 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 р. у справі № 160/7173/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко