ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/12025/20
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
27 вересня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрас" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем 29 червня 2021 року вперше подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року, апеляційну скаргу було повернуто скаржнику з підстав не сплати судового збору.
Перевіривши повторно подану апеляційну скаргу, суд вважає, що її не може бути прийнято до апеляційного провадження та вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та несплачений судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Первинну апеляційну скаргу відповідачем подано в межах строків, встановлених статтею 295 КАС України, яку повернено ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року, копію якої в свою чергу, було направлено на поштову адресу відповідача 17 серпня 2021 року, відповідно до штампу про відправку кореспонденції (зворот а.с. 120).
Втім, повторну апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції скаржником подано засобами поштового зв`язку лише 01 вересня 2021 року, тобто з пропуском 30-денного строку.
Разом з тим, апелянтом не додано до апеляційної скарги докази поважності причин пропуску на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, а лише зазначено про вчинення активних дій щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження та подання первинної апеляційної скарги у строки, визначені законодавством.
Відтак, суд вважає, що апелянтом не вказано поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року та не надано доказів їх поважності.
Крім того, відповідно до вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України Про судовий збір від 08.07. 2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу вимог частини першої статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у червні 2020 року.
Згідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 становив 2102 грн.
Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Як вбачається з адміністративного позову, позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, тому розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, в даному випадку, становить 2102*150% = 3153 грн.
Згідно частини першої статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, з 01.01.2021 року Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007;
код класифікації доходів бюджету - 22030101
Призначення платежу - *;101;
При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на неможливість сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів в бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету, а використання коштів на цілі не передбачені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування заборонено.
Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України Про судовий збір (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України, визначено, що однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв`язку з цим, обставини пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для звільнення від такої сплати.
При цьому, згідно з частини першої статті 73 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Отже, вказаний Закон прямо передбачає можливість використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.
Тому, з урахуванням недоведеності апелянтом та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення поданого клопотання скаржника стосовно звільнення від сплати судового збору, через необґрунтованість.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору або клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, скаржнику для усунення недоліків апеляційної скарги необхідно надати до суду документ про сплату судового збору у розмірі 3153 грн або відповідного клопотання з наведенням інших належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати.
Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до статей 169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року залишити без руху.
Встановити строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі не усунення недоліків у зазначений вище строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2021 |
Оприлюднено | 29.09.2021 |
Номер документу | 99901738 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Файдюк Віталій Васильович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Земляна Галина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні