Постанова

від 22.09.2021 по справі 826/6802/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6802/17 Головуючий у І інстанції - Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

представника позивача Кисіля С.П.,

представника відповідача Євенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний альянс ЮЕЙ до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний альянс ЮЕЙ звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0003601500, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%від зазначеної суми - 954 901, 27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами податкової перевірки позивача уповноваженою особою контролюючого органу зроблено помилкові висновки про наявність порушень, які в подальшому і стали підставами для оформлення спірного податкового повідомлення-рішення, а отже останнє винесено без належних на те правових підстав.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ - відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 07 квітня 2020 року задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ , рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року - скасовано, справу №826/6802/17 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не надали оцінку правомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій у відношенні позивача, підставам виникнення та наявності у позивача податкового боргу, не дослідили правомірність погашення відповідачем заборгованості платника податків за попередні періоди за рахунок поточних платежів (яким чином податковим органом були проведені відповідні зарахування).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області від 18.11.2016 №0003601500 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 485365,34 грн. за затримку на 45 календарних днів сплати грошового зобов`язання по сумі 2436973,83 грн., та в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 10000,00 грн. за затримку на 32 календарних дні сплати грошового зобов`язання по сумі 561359,78 грн. В іншій частині у задоволені позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, тобто вданому випадку відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, яка передбачає застосування штрафної санкції до платника податків саме у разі несплати узгодженої суми грошового зобов`язання та залежить від суми фактично погашеного податкового боргу.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки станом на 19.02.2016 позивачем не було здійснено повної сплати авансових внесків з рентної плати,податковим органом правомірно здійснено зарахування сплачених в подальшому сум грошових зобов`язань з рентної плати в погашення існуючого боргу за черговістю його виникнення, що відповідно призвело до порушення позивачем строків сплати самостійно визначених сум грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Чорнухинського відділення Лубенської ОДПІ проведена камеральна перевірка з питання порушення правил сплати сум податкового зобов`язання з рентної сплати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (газовий конденсат), а саме сплати авансових внесків по строку сплати 19 лютого 2016 року, 4 квартал 2015 року по терміну сплати 19 лютого 2016 року та січень-травень 2016 року по строках сплати 03 березня 2016 року, 31 березня 2016 року та 30 квітня 2016 року, 30 травня 2016 року, 01 липня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ .

За результатами вказаної податкової перевірки складено акт від 24.10.2016 року №41/16-28-12/31511844, відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ АЕА ЮЕЙ вимог п.п. 257.4, 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - ПК України) за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів (газовий конденсат):

- по строку сплати 19 лютого 2016 року: в сумі 690147,11 грн. із затримкою на 6 календарних днів, в сумі 50000,00 грн. із затримкою на 39 календарних днів, в сумі 2426826,72 грн. із затримкою на 45 календарних днів;

- по строку сплати 03 березня 2016 року: в сумі 50 000,00 грн. із затримкою на 32 календарних дні, в сумі 133824,28 грн. із затримкою на 55 календарних днів, в сумі 377535,50 грн. із затримкою на 56 календарних днів;

- по строку сплати 31 березня 2016 року: в сумі 500000,00 грн. із затримкою на 29 календарних днів, в сумі 90855,36 грн. із затримкою на 28 календарних днів;

- по строку сплати 30 квітня 2016 року: в сумі 18578,65 грн. із затримкою на 27 календарних днів, в сумі 420000,00 грн. із затримкою на 60 календарних днів;

- по строку сплати 30 травня 2016 року: в сумі 366324,16 грн. із затримкою на 31 календарний день, в сумі 249997,83 грн. із затримкою на 59 календарних днів;

- по строку сплати 01 липня 2016 року: в сумі 37788,58 грн. із затримкою на 27 календарних днів, в сумі 690000,00 грн. із затримкою на 60 календарних днів, в сумі 9997,83 грн. із затримкою на 88 календарних днів.

За висновками податкового органу, ТОВ Арабський Енергетичний Альянс ЮЕЙ порушено п.п. 257.4, 257.5 ст. 257 ПК України.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2016 №0003601500, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 954 901, 27 грн.

Вказане податкову повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, проте, рішенням ГУ ДФС у Полтавській області від 03.02.2017 року № 548/10/16-31-10-06-11 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Згодом, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою від 14.02.2017 року №155/01-04/юр.

Рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду від 11.04.2017 року № 7500/6/99-99-11-03-01-25 відмовлено у задоволенні скарги позивача.

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично суми у розмірах 2426826,72 грн та 49999,98 грн були зараховані та відображені в ІПК позивачем внаслідок подання останнім уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним декларації за 4 квартал 2015 року, що власне і пішли на погашення існуючої податкової заборгованості позивача перед бюджетом, таким чином вказане є свідченням обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині безпідставного нарахування податковим органом у відношенні ТОВ АЕА ЮЕЙ штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов`язання на 45 днів по сумі податку в 2436973,83 грн., та за затримку сплати грошового зобов' язання на 32 дні по сумі податку в 561359,78 грн., а саме в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 485365,34 грн. та 10000,00 грн. відповідно.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Так, згідно п.п. 251.1.1 п. 251.1 ст. 251 ПК України однією із складових рентної плати є рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин.

Подання декларації, строки сплати відповідальність платників та контроль за справляння рентної плати визначено ст.ст. 257, 258 К України (п.252.26 ст. 252 ПК України)

Відповідно до п. 257.1 ст. 257 ПК України (в редакції, яка діяла до 01.01.2016) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу.

Починаючи з 01.01.2016 року до зазначеного положення законодавцем внесено зміни та встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Пунктом 257.2 статті 257 ПК України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань рентної плати.

Відповідно до пп. 257.3.1 п. 257.3 статті 257 ПК України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: - за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; - за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно з п. 257.4 ст. 257 ПК України (в редакції, яка діяла до 01.01.2016 року) визначено, що у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, які здійснюють видобування нафти, конденсату, газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та платники рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України сплачують авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складається з однієї третини суми податкових зобов`язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.

У свою чергу, починаючи з 01.01.2016 року до податкового законодавства внесено зміни, зокрема, сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена в податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У даному випадку, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.п. 257.4, 257.5 ст. 257 ПК України, а саме: несвоєчасну сплату податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводнів.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції у цій справі Верховний Суд у своїй постанові від 07 квітня 2020 зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінку правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірах 485365,34 грн та 10000,00 грн, на підставі уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини (газовий конденсат) за IV квартал 2015 року.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно ст. 257 ПК України позивачем самостійно було визначено податкові зобов`язання та, відповідно, розмір авансових внесків за показниками 3 кварталу 2015 року: - станом на 30.11.2015 року в сумі 825608,90 грн; - станом на 30.12.2015 року в сумі 825608,90 грн; - станом на 30.01.2016 року в сумі 95608,90 грн.

Таким чином, позивач сам вказував на те, що сума недоплати ТОВ АЕА ЮЕЙ за третім авансовим внеском станом на 19.02.2016 року становила 730000,00 грн (825608,90 грн - 95608,90 грн = 730000,00 грн). Дана сума недоплати була сплачена позивачем 25.02.2016 року в сумі 690147,11 грн та зменшена за показниками декларації за 4 квартал 2015 року в сумі 39852,89 грн.

Зарахування сум ТОВ АЕА ЮЕЙ в розмірі 825608,90 грн станом на 30.11.2015 року та 30.12.2015 року відображено в ІКП позивача за 3 квартал 2015 року.

Зарахування суми ТОВ АЕА ЮЕЙ в розмірі 95608,90 грн, за рахунок переплати (платіжне доручення від 29.01.2016 року №272), відображено в ІКП позивача за 1 квартал 2016.

При цьому, із роздруківки ІКП ТОВ АЕА ЮЕЙ вбачається, що позивачем було самостійно нараховано (додаток 2 №9275526889 від 09 лютого 2016 року) суму з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини в розмірі 2436973,83 грн терміном сплати 19.02.2016 року.

Таким чином, на вказану вище суму була збільшена існуюча недоїмка позивача в розмірі 730000,00 грн, та яка на 19.02.2016 року становила 3166973,83 грн (2436 973,83 грн. + 730000,00 грн).

У подальшому, внесені позивачем кошти, зокрема 25.02.2016 року в сумі 690147,11 грн пішли на погашення зазначеної недоїмки, що почала становити 2476826,72 грн (3166973,83 грн - 690147,11 грн).

Далі позивачем самостійно нараховано (додаток 2 №9018076439 від 16 лютого 2016 року) суму з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини в розмірі 561359,78 грн із терміном сплати 03 березня 2016 року.

На вказану суму у 561359,78 грн знову була збільшена існуюча недоїмка позивача в розмірі 2476826,72 грн та яка на 29.03.2016 року становила 3038186,50 грн. (561359,78 грн + 2476826, 72 грн).

В подальшому, недоїмка в 3038186,50 грн погашена позивачем 29.03.2016 на суму 39852,89 грн, та почала становити 2998333,61 грн (3038186,50 грн - 39852,89 грн).

Також, згідно відомостей по ІКП ТОВ АЕА ЮЕЙ , мало місце погашення існуючої недоїмки на суму 50000,00 грн.

Згідно розрахунку штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату по ТОВ АЕА ЮЕЙ (додаток до ППР від 18 листопада 2016 року №№ 0003591500 та 0003601500), визначена Лубенською ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області сума штрафних санкцій в 485365,34 грн. була обрахована у відповідності до поданого позивачем розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 №9275526889 від 09 лютого 2016 року) в сумі 2436973,83 грн з терміном сплати 19 лютого 2016 року, яка фактично була погашена 04 травня 2016 року на суму 2426826,72 грн шляхом подання уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 №9276624116 від 04.04.2016). Також, штрафна санкція в 10000,00 грн, за вказаним розрахунком, була обрахована у відповідності до поданого позивачем розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 №9018076439 від 16.02.2016) в сумі 561359,78 грн, яка погашалась частинами.

Також про наявність у позивача боргу зі сплати задекларованих ТОВ АЕА ЮЕЙ податкових зобов`язань в охоплений камеральною перевіркою період підтверджується і поданим позивачем висновком експерта від 04.12.2018 №13 за результатами проведення судово-економічної експертизи ТОВ Бюро судово-економічної експертизи та аудиту І.В.А .

Так, приписами п. 87.9 ст. 87 ПК України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 №9275526889 від 09 лютого 2016 року) позивачем за 4 квартал 2015 року було задекларовано податкових зобов`язань за податковий (звітний) період (рядок 13 розрахунку) на суму 2436973,83 грн.

Разом з тим, згідно уточнюючого розрахунку за 4 квартал 2015 року (додаток 2 №9276624116 від 04 квітня 2016 року) позивачем було задекларовано розмір авансових внесків, що збільшуються (рядок 17.1) на суму 2476826,70 грн, та відповідно зменшено розмір податкових зобов`язань за податковий (звітний) період, що уточнюється, за вирахуванням авансових внесків (рядок 18.2) на цю ж суму.

При цьому, різниця в 39852,87 грн (2476826,70 грн - 2436973,83 грн) задекларована позивачем в якості від`ємного податкового зобов`язання за податковий (звітний) квартал за вирахуванням авансових внесків (рядок 15.2).

Як установлено судом першої інстанції, згідно відомостей по ІКП ТОВ АЕА ЮЕЙ , задекларована позивачем сума в 2476826,70 грн була одночасно погашена (код операції 17N ) згідно уточнюючого розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 №9276624116 від 04.04.2016), та не впливала на стан існуючої недоїмки позивача, оскільки на її погашення була зарахована у тому числі сума в 2426826,72 грн та 49999,98 грн відповідно (коди операцій 950 на 04 квітня 2016 року).

Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 по справі №826/19068/16 та від 12.06.2018 по справі №822/2198/17 зазначив, що якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог ст. 50 Податкового кодексу України, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. Із поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні. Отже при поданні уточнюючої податкової декларації, якою зменшується податкове зобов`язання з певного податку, відсутній об`єкт застосування штрафної санкції, передбаченої ст. 126 ПК України, оскільки подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, у той час як її (штрафної санкції) нарахування залежить від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

Як було зазначено судом першої інстанції, 20% штрафна санкція у 485365,34 грн була нарахована позивачу за податковим зобов`язанням ТОВ АЕА ЮЕЙ по сумі 2436973,83 грн, а саме на фактично погашену суму в розмірі 2426826,72 грн, прострочення зі сплати якої підтверджується наявними матеріалами по справі, та зокрема 20% штрафна санкція в 10000,00 грн була нарахована по сумі в 561359,78 грн, а саме на фактично погашену суму в розмірі 49999,98 грн, щодо прострочення сплати якої також наявні відповідні відомості в ІКП ТОВ АЕА ЮЕЙ .

Податковим органом не заперечується, а матеріалами справи підтверджується, що фактично суми у розмірах 2426826,72 грн та 49999,98 грн були зараховані та відображені в ІПК АЕА ЮЕЙ внаслідок подання останнім уточнюючого розрахунку (№9276624116) до раніше поданої ним декларації (№9275526889) за 4 квартал 2015 року, що власне і пішли на погашення існуючої податкової заборгованості позивача перед бюджетом.

Отже, подання уточнюючої декларації зі зменшеним податковим зобов`язанням не є сплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, тобто відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України, оскільки остання передбачає застосування штрафної санкції до платника податків саме у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання та залежить від суми фактично погашеного податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та практику Верховного Суду з даного питання,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені вище обставини є свідченням обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині безпідставного нарахування податковим органом у відношенні ТОВ АЕА ЮЕЙ штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов`язання на 45 днів по сумі податку в 2436973,83 грн, та за затримку сплати грошового зобов' язання на 32 дні по сумі податку в 561359,78 грн, а саме в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 485365,34 грн та 10000,00 грн відповідно.

Отже, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив питання у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, судом повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскарженогорішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 27.09.2021.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

Л.О. Костюк