Постанова

від 22.09.2021 по справі 300/1392/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/1392/21 пров. № А/857/10643/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року у справі № 300/1392/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя в 1-й інстанції - Остап`юк С. В.,

час ухвалення рішення - 07.05.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації (правонаступник-Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації), в якому просила визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області та рішення (без дати) про припинення дії пільг на житлово-комунальні послуги з 01 січня 2021 року пільговика (учасника війни) ОСОБА_1 , якими вона користувалася до вказаної дати відповідно до п.5 ч.1 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; скасувати рішення (без дати) відповідача про припинення дії пільг на житлово-комунальні послуги з 01 січня 2021 року пільговика (учасника війни) ОСОБА_1 та зобов`язати управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Івано-Франківської області відновити їй, починаючи з 01 січня 2021 року, надання пільг як учаснику війни (50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання), встановлених п.5 ч.1 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації щодо припинення ОСОБА_1 дії пільги з 01 січня 2021 року на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області повторно розглянути, у встановленому поряду, питання щодо надання ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року пільг на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку, що надання чи ненадання позивачу, як учаснику війни пільг, передбачених п.5 ч.1 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" залежить від розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, застосувавши приписи підзаконного нормативного акта - Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 04 червня 2015 року, які не підлягають застосуванню, оскільки втратили чинність з 18 березня 2019 року у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18 грудня 2018 року №12-р/2018. Цим рішенням положення частини шостої статті 14 Закону № 3551-XII (у редакції Закону № 76-VIII) втратили чинність з 18 березня 2019 року, а також у зв`язку з втратою чинності з 18 березня 2019 року положень частини шостої статті 14 Закону № 3551-XII (у редакції Закону № 76-VIII), не підлягають також застосуванню приписи Порядку №389, які передбачали надання деяких пільг учасникам війни за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу. Таким чином, вважає, що, відмовивши їй у відновленні надання з 01 січня 2021 року пільг, передбачених п.5 ч.1 ст.14 Закону №3551-ХІІ, управлінням соціального захисту населення Богородчанської РДА допущено порушення її прав, як учасника війни. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло-та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги за транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі- пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також дія якого поширюється, на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови(вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною визначається Порядком надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України за №389 від 04 червня 2015 року. Ця постанова є чинною і підлягає виконанню органами уповноваженими на здійснення нарахування пільг на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Звертає увагу, що до членів сім`ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких згідно із законодавчими актами, зазначеними у пункті 2 Порядку, поширюються пільги: дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років): неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства І та II групи або особами з інвалідністю І групи: непрацездатні батьки; особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним та до сукупного доходу сім`ї включаються всі доходи членів сім`ї пільговика. Таким чином, оскільки, середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, позивач не має права на отримання пільг, а тому дії відповідача є правомірними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27 листопада 2002 року (а. с. 10).

Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації призначило позивачу пільги, визначені відповідно до п.5 ч.1 ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

У лютому 2021 року позивач отримала повідомлення Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про припинення дії пільги з 01 січня 2021 року на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів, з тих підстав, що дохід перевищує податкову соціальну пільгу.

24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації про відновлення їй з 01 січня 2021 року пільг, передбачених п.5 ч.1 ст.14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Управлінням соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації на заяву позивача направлено лист № П4-44 від 22 березня 2021 року, за змістом якого позивачу відмовлено у відновленні пільг та повідомлено про те, що пільги, зазначені у пункті 1 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 04 червня 2015 року, надаються за рахунок державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Пільги на оплату житлово-комунальних послуг окремим пільговим категоріям населення надаються з урахуванням доходів, за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (у 2021 році - 3180 гривень).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для прийняття рішення про припинення позивачу дії пільги з 01 січня 2021 року на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів відсутні, оскільки відповідачем не надано доказів про дохід позивача, який перевищує податкову соціальну пільгу, тому для відновлення прав позивача, необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо надання позивачу з 01 січня 2021 року пільг на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів у встановленому поряду.

Даючи правову оцінку вказаним висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ.

Ст.1 цього Закону №3551-ХІІ передбачає, що цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Згідно зі ст.4 вищезазначеного Закону № 3551-ХІІ ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до ст.8 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасниками війни визнаються військовослужбовці, які в період війни проходили військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, трудівники тилу, а також інші особи, передбачені цим Законом.

За приписами п.5 ч.1 ст.14 цього Закону учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-VIII (підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону № 76-VIII) статтю 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 3551-ХІІ було доповнено частиною шостою такого змісту: Установити, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII набрав чинності з 01 січня 2015 року, норми цього Закону в частині врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг - з 01 липня 2015 року.

У зв`язку з прийняттям Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї №389, у пункті 1 якого вказано, що цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Згідно з п.3 цього Порядку № 389 пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до пунктів 9, 12 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї № 389 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення з урахуванням отриманої інформації, зазначеної у пунктах 6 - 8 цього Порядку, визначають протягом десяти днів з дня отримання такої інформації середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім`ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім`ї. У разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року №12-р/2018 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 9 розділу I Закону №76-VIII (справа про соціальний захист ветеранів війни та членів їхніх сімей) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема: підпункт 1 пункту 9 розділу I Закону №76-VIII; частину шосту статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ.

Так, у рішенні від 18 грудня 2018 року №12-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, підриває довіру до держави.

Конституційний Суд України вважає, що соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 вказано, що Конституційний Суд України виходить із того, що для відновлення попереднього рівня соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, або встановлення альтернативних варіантів компенсації скасованих пільг потрібно передбачити кошти у Державному бюджеті України, внести відповідні зміни до законів України. Отже, встановивши невідповідність Конституції України (неконституційність) абзацу другого підпункту 1, абзацу другого підпункту 2, абзаців другого, третього, четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII , частини шостої статті 14, частини другої статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, Конституційний Суд України вважає за доцільне відтермінувати втрату чинності цими положеннями на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пункт 2 резолютивної частини цього Рішення передбачає, що положення Закону №76-VIII та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 18 грудня 2018 року №12-р/2018 положення частини шостої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ (у редакції Закону № 76-VIII) втратили чинність з 18 березня 2019 року та застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у зв`язку із втратою чинності з 18 березня 2019 року положень частини шостої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ (у редакції Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України № 76-VIII), не підлягають також застосуванню приписи Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї № 389, які передбачають надання деяких пільг учасникам війни за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, з системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що з 19 березня 2019 року застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ в редакції, чинній до внесення змін Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України №76-VIII.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, а тому Управлінням соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації було призначено позивачу пільги, визначені відповідно до п. 5 ч.1 ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту .

Також матеріалами справи стверджується, що з 01 січня 2021 року відповідачем було припинено надання соціальної пільги на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що сукупний дохід членів сім`ї перевищує податкову соціальну пільгу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем не доведено правомірність вчинених дій щодо припинення надання соціальної пільги позивачу, та протиправність таких спростовується наведеним вище аналізом правових норм.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у наданні пільг, передбачених статтею 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-ХІІ, допустив порушення її прав як учасника війни.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач має право на пільги, передбачені ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тому суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, відмовляючи позивачу, як учаснику війни, у поновленні пільг, разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо застосування Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою КМУ №389 від 04 червня 2015 року у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає підставними та обгрунтованими, такі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та спростовують висновки суду першої інстанції в частині застосування нормативно-правових актів з наведених вище мотивів.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині зобов`язального характеру неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню в цій частині з прийняттям нового судового рішення; в решті рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року у справі № 300/1392/21 в частині зобов`язання Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації Івано-Франківської області повторно розглянути, у встановленому поряду, питання щодо надання ОСОБА_1 з 01 січня 2021 року пільг на житлово-комунальні послуги, паливо, скраплений газ, телефон, установлення квартирних телефонів та у відмові решти позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову у цій частині, виклавши її в такій редакції:

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації відновити ОСОБА_1 , як учаснику війни, пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання відповідно до статті 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, з 01 січня 2021 року .

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 травня 2021 року у справі № 300/1392/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 27 вересня 2021 року.