Постанова

від 14.09.2021 по справі 495/6078/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3494/21

Номер справи місцевого суду: 495/6078/18

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2021 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.

за участю секретаря: Дубрянської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Опорного закладу Бритівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ степенів Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - районний відділ освіти, культури, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області) про порушення процедури звільнення, про зміну дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Прийомової О.Ю. 106 листопада 2020 року у м. Білгород-Дністровському Одеської області, -

встановила:

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, про порушення процедури звільнення, про зміну дати звільнення і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральних збитків, у відповідності до ст. ст. 47,110,116, 117, 232, 233, 235, 237-1 КЗпП, та, остаточно уточнивши свої позовні вимоги 07 серпня 2019 року, просила суд: визнати відповідальним за організацію, підготовку та проведення процедури звільнення позивача - директора навчального закладу ОСОБА_2 та заступника директора з НВР Гейченко Л.Д., як фактичного виконавця проведення процедури звільнення 11 травня 2018 року на робочому її місці; визнати, що заява, подання, клопотання, накази про дозвіл приступити до виконання посадових обов`язків вчителя математики ОСОБА_3 не містять правових підстав; відповідальними особами не може бути ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; визнати факт невиконання ст. 30 ЗУ Про освіту станом на момент звільнення; визнати що винним у не переведенні на інший трудовий договір відповідно до ст. 33 КЗпП при наявності вакансій у школі є директор школи ОСОБА_2 ; визнати, що виною у не проведенні організації роботи та роботи про розгляд питання про переведення на іншій трудовій договір, відповідно до ст. 33 КЗпП України її, при наявності вакансій у школі є директор школи ОСОБА_2 , відповідно до ст. 141 КЗпП та ст. 30 Закону Про освіту ; визнати винною директора школи ОСОБА_2 та заступника з навчально - виховної роботи ОСОБА_5 у порушені ст. 47 КЗпП у тому, що не було надано на підпис 10.05. 2018 року у день видання наказу та 11 травня 2018 року у день звільнення, їй копію наказу № 5--К від 10 травня 2018 року про звільнення з вказаною датою та умовами звільнення, відповідно до ст. 47 КЗпП України; визнати факт того, що несвоєчасне надання дубльованого наказу № 1-к/твід 11.05.2018 року заступником директора школи з навчально- виховної роботи ОСОБА_5 не має правових підстав для процедури звільнення і є порушенням процедури звільнення; визнати факт порушення видачі трудової книжки відповідно до ст. 47 КЗпП; визнати порушеною ст. 110 КЗпП з вини директора школи ОСОБА_2 , яка не організувала своєчасну підготовку надання позивачу інформації про виплати на дату звільнення; визнати порушеною ст. 116 КЗпП, ст. 47 КЗпП директором школи Кускової І.В., яка не організувала своєчасну підготовку надання їй інформації про виплати на дату звільнення позивача; визнати процедуру звільнення ОСОБА_1 порушеною; визнати, що у зв`язку із порушенням процедури звільнення вона втратила можливість своєчасно написати заяву про надання щорічної відпустки та отримати гроші на оздоровлення; визнати недійсним день її звільнення, визнати нову дату отримання трудової книжки 04.07.2018 року як нову дату звільнення, стягнути з організатора та виконавця процедури звільнення ОСОБА_2 та заступника ОСОБА_5 на корись позивача 50 000 грн. морального відшкодування, визнати кількість днів вимушеного прогулу з 10.05.2018 року до дня рішення суду, поновити на роботі ОСОБА_1 , присудити надати позивачу можливість написати заяву на відпустку та використати всі 56 днів відпустки, після встановлення кількості днів вимушеного прогулу, присудити виплатити грошові виплати по відпустці та допомозі на оздоровлення, врахувати, що під час розгляду справи в суді вона знаходилась на лікарняному та продовжити дні вимушеного прогулу на кількість днів лікування з виплатою відповідно до оплати лікарняного листка, визнати, що не оплачено роботу з екстернами, не видано наказ про відрядження, присудити оплатити ці виплатити, та зобов`язати директора школи оплатити планки закуплені та залишені в кабінеті математики позивачем, присудити обчислення бухгалтерією РВО суми виплат за всі дні вимушеного прогулу, відпускних та грошей та оздоровлення, з урахуванням продовження днів відпустки на відповідну кількість днів лікування, оплати за проведену роботу з екстернами, оплати за консультації на 8 уроці, оплату одного дня командировки, зобов`язати адміністрацію закладу видати медичну книжку позивача, атестаційний лист без помилок, зобов`язати бухгалтерію РВО нарахувати призначені судом суми виплат за період вимушеного прогулу, відпустки, лікарняного та інших нарахувань, призначених судом та нарахувати внески до Пенсійного фонду України, страхові внески, органу Міністерства доходів та зборів, скореговані відомості про помісячні суми заробітку за відповідний період.

Вимоги позивача мотивовані тим, що 01 вересня 2016 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду вчителя математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 /наказ по РВО № 32-к від 31 серпня 2016 року/ з тижневим навантаження 25 годин з оплатою згідно з тарифним розрядом за штатним розписом.

11 травня 2018 року вона була звільнена з роботи за п.2 ст. 36 КЗпП України.

Умови звільнення та виплати при звільненні не обговорювались між позивачем та адміністрацією.

11 травня 2018 року наказ про звільнення було надано ОСОБА_1 на підпис заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 вже після 16-00 години.

Вона підписала цей наказ, але в силу створеної неправомірної ситуації не пам`ятала формулювання і навіть не спромоглась відмовитись від підпису.

Вказує, що заступник директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_5 не запросила її у приймальню директора для видачі трудової книжки: в цей час ані секретаря, ані директора вже в школі не було, трудову книжку видано не було.

Більш того, у 2017-2018 році вона проходила чергову атестацію, проте на момент звільнення їй не було видано атестаційний лист за підсумками атестації.

Цей документ є підставою для подальшого працевлаштування на роботі в інших установах.

Також ОСОБА_1 стверджує, що 12 травня 2018 року та 13 травня 2018 року вона працювала з документацією та збирала особисту документацію з кабінету, тому у адміністрації був час прийти і видати документи.

Стверджує, що за два роки вона жодного разу не використала лікарняний лист, два роки поспіль працювала з 11 класом, учні якого готуються до ЗНО, що потребує проведення додаткових неоплачуваних консультацій з учнями.

Наданий на підпис наказ про останній день роботи 11.05.2018 - 11.05.2018 року після закінчення її трудового дня, свідчить про факт неможливості написання заяви про надання відпустки та виплати оздоровлення вчителю.

Стверджує, що останній розрахунок було отримано нею 31 травня 2018 року, що є порушенням ст. 117 КЗпП України.

Тому, затримання остаточних сум становить 21 день по факту надходження на картку. Більш того, вказує, що на момент її звільнення у школі було заявлено вакансію на години з математики.

В той час як поновлення працівника ОСОБА_3 відбулось на 27 годин - 1,5% ставки. Також стверджує, що її звільнення відбулось навіть не в інтересах учнів, оскільки звільнення вчителя за два тижні до закінчення навчального року створює певні психологічні незручності в роботі та стану учнів.

Станом на 30 червня 2018 року ОСОБА_1 не отримала трудову та медичну книжку, атестаційний лист за підсумками 2017-2018 рр.

В результаті ігнорування розмови про умови звільнення, порушення процедури звільнення, затягування виконання обов`язків перед її звільненням та не видачі вказаних документів, їй була заподіяна певна матеріальна шкода, що виразилась у стражданнях та переживаннях, а також життєвих незручностях, пов`язаних з неможливістю влаштуватись на роботу, оскільки трудову книжку та інші документи не було їй видано.

Отже, з наведених вище підстав, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2016 року відділом освіти і науки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, на підставі заяви ОСОБА_1 від 31 серпня 2016 року та клопотання директора школи від 31 серпня 2016 року під № 2382, був виданий наказ № 382-к Про прийняття вчителя математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мандражи Н.В. , згідно якого прийнято ОСОБА_1 на посаду вчителя математики Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника з 01 вересня 2016 року порядком переводу з Шабівського НВК Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія з тижневим навантаженням 25 годин з оплатою згідно з тарифним розрядом та штатним розписом (т.1 л.с. 390).

На підставі вказаного наказу, директором Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, згідно п.4.2 Посадової інструкції директора Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів винесено дубльований наказ № 80-к/тр Про прийняття вчителя математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Мандражи Н.В. .

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2018 року вчитель математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_3 написала заяву з проханням дозволити їй приступити до посадових обов`язків вчителя математики з 14 травня 2018 року (т.1 л.с. 47).

На підставі заяви ОСОБА_3 від 26 квітня 2018 року, директором Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кусковою І.В. 27 квітня 2018 року було складено відповідне клопотання до в.о. начальника відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА (т.1 л.с. 45).

10 травня 2018 року Відділом освіти, науки, молоді та спорту прийнято наказ № 50-к Про звільнення педагогічних працівників Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів , зокрема ОСОБА_1 з посади вчителя математики Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області 11 травня 2018 року, згідно п.2 ст. 36 КЗпП України - у зв`язку з виходом основного працівника ОСОБА_3 з соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (т. 1 л.с. 41).

На підставі наведеного вище, директором Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 11 травня 2018 року прийнято наказ № 41-к/тр про звільнення ОСОБА_1 вчителя математики Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області 11 травня 2018 року, згідно п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку з виходом основного працівника ОСОБА_3 з соціальної відпустки по догляду за дитиною до трьох років.

З вказаним наказом позивач була ознайомлена 11 травня 2018 року, про що свідчить її підпис (т.1 л.с. 177).

Також з матеріалів справи вбачається, що 27 квітня 2018 року відділом освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської районної державної адміністрації прийнято наказ № 39-к Про вихід на роботу вчителя математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ст. ОСОБА_3 , згідно якого наказано ОСОБА_3 , вчителю математики Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області, приступити до виконання своїх функціональних обов`язків з 14 травня 2018 року з тижневим навантаженням 27 годин, після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

27 квітня 2018 року директором Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів видано дубльований наказ № 33-4 к/тр Про вихід з соціальної відпустки вчителя ОСОБА_3 .

На підставі рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району № 1/302-VІІ від 15 червня 2018 року, Бритівська ЗОШ І-ІІІ ст. припинила своє існування та був утворений опорний заклад Бритівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів .

Згідно листа № 1-15/1257 від 18 грудня 2018 року Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА, суду першої інстанції було повідомлено наступне: наявність вакантних годин математики в Бритівській ЗОШ І-ІІІ ст. станом на 31 травня 2018 року, 01 червня 2018 року, 04 липня 2018 року та 14 серпня 2018 року складала 7,5 годин; права та обов`язки вчителя Вищої категорії визначено в посадовій інструкції вчителя, затвердженої навчальним закладом; оплата на відрядження за проходження курсів було проведено відповідно до п.13 платіжної відомості на виплату сум на відрядження від 27 квітня 2018 року; кожного місяця директори шкіл району від централізованої бухгалтерії відділу освіти, науки, молоді та спорту отримують роздруківки по заробітній платі усіх працівників, де чітко вказані суми нарахувань, що відповідають категорії, тижневому навантаженню та стажу роботи; станом на 14 травня 2018 року при відділі освіти, науки, молоді та спорту не вівся електронний документообіг; керівник навчального закладу ознайомлює педагогічних працівників з наявністю вакантних годин будь-якого предмету в усній формі; відповідно до умов прийняття на роботу ОСОБА_1 згідно наказу від 31 серпня 2016 року № 382-к на період соціальної відпустки по догляду за дитиною та досягнення нею трирічного віку основного працівника (тимчасово), тож строк трудового договору закінчився у зв`язку з виходом основного працівника ОСОБА_3 з соціальної відпустки по догляду за дитиною та досягнення нею трирічного віку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, звільнення за п.2 ст. 36 КЗпП не потребує заяви на звільнення від працівника, так як працівник при написанні заяви на прийняття вказував, що приймається тимчасово на період соціальної відпустки основного працівника.

На виконання запиту суду першої інстанції, з відділу освіти, науки, молоді та спорту надійшов лист № 1-15/1183 від 28 листопада 2018 року, в якому було зазначено, що ОСОБА_3 , вчитель математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області, була звільнена з посади 10 травня 2018 року згідно п.2 ст.36 КЗпП України; кількість вакантних годин з предмету математики на момент звільнення основного працівника в Бритівській ЗОШ І-ІІІ ступенів складала 7,5 годин.

Відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА зазначив, що до державної служби центру зайнятості про звільнення працівника повідомляється лише за п.1 ст 40 КЗпП (скорочення чисельності або штату працівників); що він не отримує довідок з державної служби центру зайнятості щодо вакантних годин у школах Білгород-Дністровського та Білгород-Дністровського району; не компетентний щодо розподілу годин математики між вчителями Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів та тарифікаційного навантаження вчителів, що викладають математику у 2018-2019 навчальному році, у зв`язку з тим, що дана школа перейшла у підпорядкування до управління освіти, культури, молоді та спорту Шабівської ОТГ з 31 серпня 2018 року.

У відповідності до листа № 1-15/800 від 03 липня 2018 року з Відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА повідомлено ОСОБА_1 , що відповідно до умов її прийняття на роботу, згідно наказу від 31 серпня 2016 року № 382-к на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 , її строк трудового договору закінчився, у зв`язку з виходом основного працівника ОСОБА_3 з соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Також зазначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язані в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок з працівником.

У зв`язку із нез`явленням ОСОБА_1 за трудовою книжкою, запропоновано останній з`явитись до відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА та отримати належним чином оформлену трудову книжку.

Згідно довідки № 1-15/802 від 04 липня 2018 року з відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА, ОСОБА_1 отримала трудову книжку, атестаційний лист та подяку від Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Білгород - Дністровського району Одеської області 04 липня 2018 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами виник спір щодо правомірності звільнення позивача, який регулюється положеннями Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Згідно ст. 43 Конституції України, ст.ст.94,115-116КЗпП України та Закону України "Про оплату праці", кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або вільно погоджується виконувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів визначено, що згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП (в редакції від 19 січня 1995 року) трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Згідно оскаржуваного Наказу № 41-к/тр, у якості підстав для звільнення зазначено п.2 ст.36 КЗзпП України - у зв`язку з виходом основного працівника ОСОБА_3 з соціальної відпустки по догляду за дитиною до трьох років.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 цього Кодексу), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону.

Припинення трудового договору через закінчення строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника, оскільки свою волю на укладення строкового трудового договору він виявив під час його укладення, а тому погодився на припинення такого договору в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснено, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв`язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути визначений у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором. Факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформлюється цей трудовий договір

Матеріалами справи встановлено, що як у наказі відділу освіти і науки Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 31 серпня 2016 року № 382-к, так і у наказі №80-к/тр від 01 вересня 2016 року Про прийняття ОСОБА_1 на посаду вчителя математики Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів конкретно зазначалось, що вона приймається на посаду на період соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника ОСОБА_3 /т .1 л.с.38 -39/

Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором є таким же, як і за безстроковим.

Однак, при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті на посаду вчителя Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_1 достовірно було відомо, що з нею укладений строковий трудовий договір.

Більш того, у відповіді на відзив позивач вказувала, що 27 квітня 2018 року ОСОБА_1 дійсно була запрошена до кабінету директора, де була повідомлена директором школи про вихід основного працівника 14 травня 2018 року.

Як вірно зазначено у рішенні суду першої інстанції, незаконного звільнення судом не було встановлено, так само як і порушення самої процедури звільнення, а тому не вбачалось і правових підстав для поновлення на посаді ОСОБА_1 .

У відповідності до ч1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, секретар Руссу К.В. запрошувала вчителя ОСОБА_1 11 травня 2018 року до приймальні /канцелярії/, але вона не з`явилась по невідомим причинам.

Тому, 11 травня 2018 року комісією у складі: директора школи - Кускової І.В., ЗДНВР - ОСОБА_5 , секретаря школи - Руссу К..В. було складено акт про неотримання трудової книжки ОСОБА_1 .

У подальшому, 27 червня 2018 року, комісією у складі: в.о. директора школи - Яценко М.П., ЗДНВР - ОСОБА_5 , секретаря школи - Руссу К.В. було складено ще один акт про неотримання трудової книжки ОСОБА_1 .

Листом № 374 від 27 червня 2018 року Бритівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів повідомлено позивача про необхідність забрати свої документи з навчального закладу.

Листом від 03 липня 2018 року за № 1-15/800, відділ освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА повідомив, що у зв`язку з нез`явленням за трудовою книжкою, ОСОБА_1 необхідно з`явитись до відділу задля отримання належним чином оформленої трудової книжки.

04 липня 2018 року позивач отримала трудову книжку, атестаційний лист та подяку від Бритівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, що підтверджено відповідною довідкою відділу освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА.

Таким чином, як встановлено належними та допустимими доказами, затримка у видачі трудової книжки відбулась не з вини роботодавця.

Щодо виплат працівнику в строк, встановлений ст. 117 КЗпП України після звільнення, судом також не вбачалось порушень з боку відповідача, у зв`язку з тим, що проведення нарахування заробітної плати педагогічним працівникам саме бухгалтерією, що знаходиться у відділі освіти, науки, молоді та спорту Білгород-Дністровської РДА, а отже особисто вини відповідача у будь-яких затримках цих виплат не доведено.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Оскільки жодних порушень прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема незаконного звільнення ОСОБА_1 , судом першої інстанції не встановлено то, відповідно, не підлягали задоволенню і вимоги про стягнення моральної шкоди.

Інші доводи позивача судом першої інстанції обґрунтовано не були прийняті до уваги як такі, що не мають відношення до процедури звільнення, яке проведено в рамках вимог чинного законодавства, та є загалом законною, тому суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Опорного закладу Бритівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ степенів Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягали.

Доводи апеляційної скарги висновок суду першої інстанції не спростовують і зводяться лише до незгоди з висновком суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2020 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 24 вересня 2021 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе