Вирок

від 27.09.2021 по справі 554/6546/19

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 554/6546/19

Дата документу 27.09.2021

В И Р О К

Іменем України

27 вересня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_31

з участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_32., ОСОБА_33.,

ОСОБА_34., ОСОБА_35

прокурорів ОСОБА_36., ОСОБА_37.,

ОСОБА_38., ОСОБА_39

захисників ОСОБА_40., ОСОБА_41.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві матеріали кримінального провадження № 410181000000002502 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бахмач Чернігівської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, виконуючого обов`язки начальника ТУ ДСА України в Полтавській області, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

в с т а н о в и в :

1. Історія справи

Матеріали кримінального провадження надійшли до суду з Генералтьної прокуратури України 19 липня 2019 року (том 1 а. к. п. 21-22).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 19 липня 2019 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002502 від 12 жовтня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на 02 серпня 2019 року (том 1 а. к. п. 24).

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року клопотання прокурора ОСОБА_42. про направлення кримінального провадження № 42018000000002502 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України з Октябрського районного суду м. Полтави до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишено без задоволення (том 1 а. к. п. 95 - 97).

10 вересня 2019 року суддею Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_43. заявлено самовідвід (том 1 а. к. п. 108).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 вересня 2019 року заяву про самовідвід судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_43. задоволено. Відведено суддю ОСОБА_43. від участі у розгляді кримінального провадження № 42018000000002502, матеріали якого передано до канцелярії суду для вирішення питання щодо автоматичного перерозподілу згідно ст. 35 КПК України (том 1 а. к. п. 124 - 126).

Розпорядженням керівника апарату Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_44. від 18 вересня 2019 року № 2651 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 554/6546/19 (том 1 а. к. п. 127). Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2019 року, кримінальна справа передана у провадження судді ОСОБА_31 (том 1 а. к. п. 131).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2019 року кримінальну справу прийнято до провадження судді ОСОБА_31 та призначено підготовче судове засідання на 13 листопада 2019 року (том 1 а. к. п. 133).

У підготовчі судові засідання, які були призначені на 13, 29 листопада 2019 року, 13, 31 січня, 13 лютого 2020 року, прокурор, який підтримує державне обвинувачення по вказаному провадженню, не з`явився, даних про поважність причин неявки в судові засідання в жодному випадку не надав.

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_45. від 20 січня 2020 року, зі змінами, внесеними постановою від 13 лютого 2020 року, з метою належного підтримання державного обвинувачення в суді та неможливістю виконання повноважень прокурорів у раніше визначеному складі групи прокурорів, було змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42018000000002502 та визначено її у складі 11 працівників Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_46., ОСОБА_47., ОСОБА_37., ОСОБА_48., ОСОБА_49., ОСОБА_50., ОСОБА_51., ОСОБА_52., ОСОБА_53., ОСОБА_54., ОСОБА_39 та 1 працівника прокуратури Полтавської області - ОСОБА_55. Старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні було визначено прокурора ОСОБА_39., якій також було доручено керувати діями інших прокурорів групи (том 1 а. к. п. 246 - 248).

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_56. від 20 серпня 2020 року, зі змінами, внесеними постановою від 25 вересня 2020 року, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження № 42018000000002502, було визначено групу прокурорів із 21 особи, у складі: 12 працівників Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_57., ОСОБА_57., ОСОБА_37., ОСОБА_48., ОСОБА_46., ОСОБА_58., ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_52., ОСОБА_61., ОСОБА_54., Шевеленка ОСОБА_62. та 9 працівників Полтавської обласної прокуратури - ОСОБА_55., ОСОБА_36., ОСОБА_63., ОСОБА_64., ОСОБА_65., ОСОБА_66., ОСОБА_67., ОСОБА_68., ОСОБА_69. Старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні було визначено прокурора ОСОБА_37., якому також було доручено керувати діями інших прокурорів групи (том 2 а. к. п. 240 - 241).

Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_56. від 09 липня 2021 року, у зв`язку з кадровими змінами в Офісі Генерального прокурора, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження № 42018000000002502, було змінено групу прокурорів та визначено її у складі: 9 працівників Офісу Генерального прокурора - ОСОБА_57., ОСОБА_57., ОСОБА_48., ОСОБА_58., ОСОБА_59., ОСОБА_52., ОСОБА_54., ОСОБА_38., Шевеленка ОСОБА_62. та 7 працівників Полтавської обласної прокуратури - ОСОБА_69., ОСОБА_36., ОСОБА_63., ОСОБА_64., ОСОБА_65., ОСОБА_66., ОСОБА_67. Старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні було визначено прокурора ОСОБА_38., якому також було доручено керувати діями інших прокурорів групи (том 9 а. к. п. 106 - 108).

Із переліку прокурорів, які зазначені в постанові першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_56. від 20 серпня 2020 року, зі змінами, внесеними постановою від 25 вересня 2020 року та 09 липня 2021 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брали участь лише у трьох судових засіданнях кожний. У всіх інших випадках державне обвинувачення підтримувалось прокурорами Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_36. та ОСОБА_67.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 лютого 2020 року призначено судовий розгляд матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (том 2 а. к. п. 47, 55 - 57).

Судові засідання призначалися на 30, 31 березня, 17, 27 квітня, 15, 28 травня, 09, 25 червня, 08, 14, 21 та 28 липня, 03, 25 серпня, 18, 29 вересня, 08, 09 жовтня, 04, 17, 18 листопада, 03, 10, 17, 28 грудня 2020 року, 03, 18, 25 січня, 18 лютого, 05, 09, 15, 24 березня, 26, 27 квітня, 17, 26, 28 травня, 07, 10, 14, 16, 23, 24 червня, 02, 07, 08, 09, 12, 13, 14, 16, 19, 20, 26, 27 липня, 02, 17 серпня 2021 року, проте прокурор, який підтримує державне обвинувачення по вказаному провадженню, в судові засідання не з`являвся. З 64 судових засідань, прокурор, який підтримує державне обвинувачення по вказаному провадженню, не з`явився у 53, що вплинуло на порушення розумних строків розгляду справи. Будь-яких даних про поважність причин неявки в судові засідання прокурор в жодному випадку не надавав.

31 серпня 2021 року судом проведено судові дебати.

21 вересня 2021 року судом надано обвинуваченому останнє слово. Після останнього слова обвинуваченого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

2. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним

2.1. Відповідно до обвинувального акту від 15 липня 2019 року (том 1 а. п. 1-20) ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:

Наказом начальника територіального управління ДСА України в Полтавській області (далі - ТУ ДСА України в Полтавській області) № 86 від 05 листопада 2008 року ОСОБА_1 призначений на посаду заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області.

Відповідно до положень ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, яка здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Державна судова адміністрація України має територіальні управління. Рішення про утворення територіальних управлінь та визначення їх кількості приймається Державною судовою адміністрацією України за погодженням з Вищою радою правосуддя.

Правовий статус посадових осіб Державної судової адміністрації України, її територіальних управлінь визначається Законом України «Про державну службу».

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року посади державної служби в державних органах поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень і необхідних для їх виконання кваліфікації та професійної компетентності державних службовців.

Згідно п. 2 ст. 6 вказаного Закону до категорії «Б» відносяться посади керівників структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, їх заступників, керівників територіальних органів цих державних органів та їх структурних підрозділів, їх заступників.

Згідно примітки 2 до статті 368 КК України, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Одночасно, статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що посадові та службові особи органів державної влади є суб`єктами відповідальності за корупційні правопорушення та особами, уповноваженими на виконання функцій держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Займаючи посаду заступника начальника ТУ ДСА України в Полтавській області ОСОБА_1 , відповідно до абз. 1 Примітки до ст. 364 КК України є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» є державним службовцем категорії «Б», якому згідно п. 2, розподілу обов`язків між начальником та заступником начальника ТУ ДСА України в Полтавській області, затвердженого наказом начальника ТУ ДСА України в Полтавській області № 35/ОД від 17 серпня 2011 року, надано функції та покладено обов`язки щодо: виконання обов`язків начальника територіального управління у разі його відсутності; забезпечення належних умов діяльності судів загальної юрисдикції; очолювання та головування в тендерному комітеті, а також здійснення інших повноважень за дорученням начальника територіального управління.

Крім того, згідно ст. 154 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року територіальні управління Державної судової адміністрації України здійснюють свою діяльність відповідно до положення про них, що затверджується Головою Державної судової адміністрації України на підставі типового положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України.

Відповідно до п. 3 Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, затвердженого головою ДСА України 25 вересня 2015 року основними завданням ТУ ДСА України в Полтавській області є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів Полтавської області та фінансове забезпечення місцевих загальних судів Полтавської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування.

Згідно п. 4 Положення до основних повноважень ТУ ДСА України в Полтавській області відносяться здійснення функцій розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності ТУ ДСА України в Полтавській області та місцевих загальних судів Полтавської області; організація та фінансування будівництва і ремонту будинків та приміщень місцевих загальних судів Полтавської області, їх технічне оснащення та укладання відповідних договорів згідно закону.

Отже, заступник начальника територіального управління ДСА України в Полтавській області ОСОБА_1 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, уповноваженою на виконання функцій держави та є представником влади, посада якого згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б».

Однак ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, будучи уповноваженим на виконання функцій держави, займаючи відповідальне становище, протиправно використав надані йому владні повноваження та своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди, умисно вчинив тяжкий корисливий корупційний злочин у сфері службової діяльності, за наступних обставин:

Так, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Полтавській області 13 липня 2018 року прийнято рішення щодо початку процедури відкритих торгів та затвердження тендерної документації щодо закупівлі робіт по об`єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава, що за адресою: м. Полтава, провулок Хорольський, 6.

За результатами відкритих торгів, 06 серпня 2018 року рішенням комісії тендерного комітету, переможцем конкурсу обрано ТОВ «Українська Альтернатива», яке запропонувало найвигіднішу пропозицію у розмірі 1 652 318 грн.

У подальшому 21 серпня 2018 року між ТОВ «Українська Альтернатива» (код ЄДРПОУ 38526244) в особі директора ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ТУ ДСА України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 36304855), з іншої сторони, в особі заступника начальника ОСОБА_1 було укладено договір № 274-18 від 21 серпня 2018 року про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава». Зазначені ремонтні роботи відповідно до договору повинні бути виконані до 01 листопада 2018 року.

ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «Українська Альтернатива», з метою виконання договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року та закупівлі необхідних товарів для його виконання, подав до ТУ ДСА України в Полтавській області рахунок № 7 від 19 вересня 2018 року на проведення попередньої оплати у розмірі 30% від суми договору, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 23 квітня 2014 року «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та Постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», а також п. 3.2 Договору.

ОСОБА_1 , будучи службовою особою - заступником начальника ТУ ДСА України в Полтавській області, яке є розпорядником бюджетних коштів, маючи умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 , 19 вересня 2018 року погодив проведення авансового платежу у сумі 30 % від суми договору, що становило 495 695 гривень, яка 25 вересня 2018 року поступила на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська Альтернатива» № НОМЕР_1 , що відкритий у Полтавському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк».

26 вересня 2018 року, в невстановлений органами досудового розслідування час, ОСОБА_4 прибув до ТУ ДСА України в Полтавській області, що знаходилось за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 16 та звернувся до ОСОБА_1 , який згідно офіційного сайту «Прозоро» був контактною особою під час проведення тендерної закупівлі, з метою обговорення питань, пов`язаних з виконанням будівельних робіт.

Так, під час розмови, яка відбувалася у службовому кабінеті, ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_4 , чи надійшли грошові кошти у вигляді авансового платежу, на що останній підтвердив надходження на рахунок його підприємства коштів у сумі близько 495 тисяч гривень.

У ході цієї розмови у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_4 .

При цьому, ОСОБА_1 , використовуючи надану владу та свої службові повноваження, пов`язані із тендерними закупівлями та виконанням умов договорів укладених за результатами торгів, знаходячись у своєму службовому кабінеті, що розташований в ТУ ДСА України в Полтавській області, за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 16, висловив вимогу ОСОБА_4 про необхідність надання йому неправомірної вигоди у розмірі 15 % від загальної суми договору 1 652 318 гривень, що становить 248 000 гривень, за сприяння у виконанні умов договору, підписанні актів виконаних робіт, погодженні та своєчасній оплаті вартості усіх виконаних товариством робіт.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що ОСОБА_1 , використовуючи надану владу та службове становище, може перешкоджати у належному виконанні ним умов договору та розуміючи протиправні вимоги щодо надання неправомірної вигоди звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів.

30 листопада 2018 року, близько 11 год 30 хв, ОСОБА_4 прибув до ТУ ДСА у Полтавській області, що розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 17 (до кінця листопада - початку грудня 2018 року ТУ ДСА України в Полтавській області знаходилось за адресою: м. Полтава, вул. Сінна, 16) до каб. 372, де знаходився робочий кабінет ОСОБА_1 з метою отримання додаткової угоди щодо продовження термінів виконання робіт до 15 грудня 2018 року, у зв`язку з погіршенням погодних умов.

Під час розмови ОСОБА_1 наголосив ОСОБА_4 про те що, як тільки він виконає роботи з перекриття покрівлі будівлі Київського районного суду м. Полтава, то він одразу погодить документи для забезпечення оплати вартості виконаних робіт за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 248 000 гривень.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , будучи службовою особою ТУ ДСА у Полтавській області, 27 листопада 2018 року погодив рахунок на оплату від 27 листопада 2018 року № 11 про виконані роботи відповідно до договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року.

За результатами погодження платіжних документів, 07 грудня 2018 року на розрахунковий рахунок ТОВ «Українська Альтернатива» надійшли грошові кошти у сумі 1 156 623 грн.

ОСОБА_1 , переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди, 11 грудня 2018 року, в невстановлений органами досудового розслідування час, зателефонував до ОСОБА_4 та повідомив про необхідність явки до нього.

У свою чергу, ОСОБА_4 повідомив про можливість прибуття до нього у четвер-п`ятницю (тобто 13, 14 числа грудня місяця 2018 року), на що ОСОБА_1 відповів згодою.

14 грудня 2018 року, близько 12 год, ОСОБА_4 прийшов до ОСОБА_1 в його кабінет № 372 за адресою: АДРЕСА_2 .

У ході розмови, ОСОБА_1 з метою отримання неправомірної вигоди, повторно пред`явив ОСОБА_4 вимогу щодо необхідності передачі йому раніше обумовленої ним суми неправомірної вигоди у розмірі 248 000 гривень, на що останній повідомив про відсутність у нього таких коштів.

З метою викриття протиправних дій ОСОБА_1 , 19 грудня 2018 року, об 11 год, ОСОБА_4 під контролем працівників правоохоронних органів прийшов до кабінету ОСОБА_1 , що знаходиться в ТУ ДСА України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 17.

Перебуваючи в даному кабінеті, ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_1 та у присутності останнього помістив частину неправомірної вигоди в сумі 148 000 гривень до одного з стільців (пуфика), на яке жестом вказав ОСОБА_1 .

Після цього, у розмові ОСОБА_1 запитав у ОСОБА_4 , яку суму грошових коштів він залишив у вказаному ним місці.

На вказане запитання ОСОБА_4 повідомив, що надав йому кошти в сумі 148 000 гривень.

Одночасно з цим ОСОБА_1 пред`явив вимогу надання йому іншої частини раніше пред`явленої ним вимоги, що складає 100 000 гривень та наполіг на передачі йому вказаної суми 21 грудня 2018 року.

У свою чергу, ОСОБА_4 повідомив про неможливість надання таких коштів у зазначений термін.

14 січня 2019 року, близько 13 год 30 хв, ОСОБА_4 на вимогу ОСОБА_1 прибув до його службового кабінету, який знаходиться в ТУ ДСА України в Полтавській області, де передав останньому другу частину раніше обумовленої суми грошових коштів в розмірі 100 000 гривень, які залишив за вказівкою ОСОБА_1 у холодильнику, який знаходився у шафі його кабінету.

Після скоєння зазначеного злочину, 14 січня 2019 року, о 13 год 43 хв, ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

3. Кваліфікація дій обвинуваченого органами досудового розслідування

3.1. Органами досудового розслідування дії ОСОБА_1 , які виразилися в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, поєднаному з її вимаганням, кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України.

4. Показання та правова позиція обвинуваченого

4.1. Обвинувачений ОСОБА_1 вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що у 2018 році він, як і на даний час, працював заступником начальника ТУ ДСА України в Полтавській області. В серпні того року проводилася процедура відкритих торгів та затвердження тендерної документації щодо закупівлі робіт по об`єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава.

За результатами відкритих торгів, 06 серпня 2018 року рішенням комісії тендерного комітету, переможцем конкурсу обрано ТОВ «Українська Альтернатива», директором якого на той час був ОСОБА_4 , яке запропонувало найвигіднішу пропозицію.

У подальшому 21 серпня 2018 року між ТОВ «Українська Альтернатива» в особі директора ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ТУ ДСА України у Полтавській області, з іншої сторони, в його особі, як заступника начальника, було укладено договір № 274-18 від 21 серпня 2018 року про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава».

Через деякий час ОСОБА_4 звернувся до нього з проханням позичити грошові кошти, так як йому не вистачало власних обігових. Оскільки своїх коштів у нього не було, то він пообіцяв допомогти йому через свого знайомого ОСОБА_5 , який таку можливість мав. Через деякий час він запросив останнього до себе в кабінет, де відбулось знайомство того з ОСОБА_4 та де між ними була укладена угода про позичку грошових коштів, при якій він виступив гарантом повернення боргу. Наголосив, що кошти йому не належали, а він просто був учасником цих цивільно-правових відносин та посередником у спілкуванні між цими двома особами. Через деякий час ОСОБА_4 приїхав та повернув частину позиченої суми в розмірі 148000 гривень, пояснивши, що на той час він більшої суми не мав та пообіцявши повернути решту до Нового року. Однак до вказаного часу ОСОБА_4 не з`явився і кошти не повернув, чим порушив свої зобов`язання. Натомість, без будь-якого попередження ОСОБА_4 прибув до нього в кабінет 14 січня 2019 року та повідомив, що приніс решту боргу в сумі 100000 гривень, які залишив у нього в кабінеті, не передаючи йому в руки, та які майже зразу після цього були вилучені працівниками правоохоронних органів як неправомірна вигода, яку він нібито вимагав у останнього. Категорично заперечив цей факт, наголосивши, що він був лише гарантом виконання угоди про позичання грошей між цими особами, не маючи від цього ніякого зиску або винагороди.

5. Підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

5.1. Суд вважає, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведено, що мало місце подія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК та що воно вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 , з наступних підстав.

5.2. Доказами обвинувачення, у вказаному кримінальному провадженні, якими доводились обставини, передбачені ст. 91 КПК та безпосередньо вина ОСОБА_1 були: показання свідків, документи, речові докази, висновок почеркознавчої експертизи.

5.3. Однак, фактично головними доказами вини ОСОБА_1 сторона обвинувачення як під час досудового розслідування кримінального провадження, так і в ході його рогляду в суді вважала і відповідно будувала обвинувачення на показаннях особи, у якої обвинувачений нібито вимагав неправомірну вигоду - ОСОБА_4 , та який за версією обвинувачення вручав обвинуваченому грошові кошти, які потім були вилучені в службовому кабінеті останнього, а також на документах - сформованих матеріалах, відеозаписах під час негласних слідчих дій - аудіо та відео контролю за особою.

I. Показання свідка обвинувачення ОСОБА_6 .

5.4. Свідок ОСОБА_4 в суді показав, що він являється директором ТОВ «Українська альтернатива», яке в 2018 році брало участь в процедурі відкритих торгів щодо закупівлі робіт по об`єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава та рішенням комісії тендерного комітету від 06 серпня того року було визнано переможцем конкурсу, запропонувавши при цьому найвигіднішу пропозицію у розмірі 1 652 318 грн.

В подальшому, 21 серпня 2018 року, між ТОВ «Українська Альтернатива» в його, як директора, особі, з однієї сторони, та ТУ ДСА України у Полтавській області, з іншої сторони, в особі заступника начальника ОСОБА_1 , з яким на той час він уже був знайомий та з ким підтримував нормальні, ділові стосунки, було укладено договір про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава». Зазначені ремонтні роботи відповідно до договору повинні бути виконані до 01 листопада 2018 року.

Оскільки на той час товариство, яке він очолював, виконувало великий обсяг робіт і обігових коштів на виконання робіт по ремонту будівлі Київського райсуду не вистачало, він звернувся до ОСОБА_1 з проханням, по можливості, надати допомогу в акумулюванні обігових коштів в розмірі 250000 грн. Останній повідомив йому, що особистих коштів в такій сумі він не має, але спробує допомогти через свого товариша ОСОБА_5 , з яким невдовзі познайомив його. Під час знайомства, яке відбулося 23 серпня 2018 року в службовому кабінеті обвинуваченого в приміщенні ТУ ДСА України в Полтавській області, в той час на вулиці Сінній, 16 в м. Полтаві, ним, під гарантію та поруку ОСОБА_1 , було укладено з ОСОБА_5 договір позики на суму 250000 грн, про що він написав розписку з обіцянкою повернути всю позичену суму до 31 грудня 2018 року, тобто між ними трьома виникли цивільно-правові відносини. В подальшому, при виконанні робіт по ремонту приміщення Київського райсуду м. Полтави, стало зрозумілим, що повернути всю взяту в борг суму до вказаної в розписці дати він не зможе, в зв`язку з чим він звернувся до ОСОБА_1 , як гаранта повернення боргу, з проханням половину боргу повернути в листопаді - грудні 2018 року, а решту трішки пізніше, на що той погодився.

Однак, на початку жовтня 2018 року, до нього з`явилися особи, які представились працівниками одного з правоохоронних органів України, та наголошуючи на проблемах при здійсненні підприємницької діяльності на ТОВ «Абсолют монтаж», власником якого він являвся, обіцяючи в разі його згоди їх вирішення шляхом закриття кримінальних проваджень, які вже тоді щодо нього нібито були розпочаті, схилили його до обмови ОСОБА_1 в вимаганні неправомірної вигоди для себе, пригрозивши при цьому, в разі незгоди, їх посиленням та настанням для нього вкрай негативних наслідків.

Під примусом цих осіб він написав заяву на ім`я заступника начальника ГУБКОЗ СБ України, в якій повідомив вигадані особами, які надиктовували її зміст, відомості про те, що нібито ОСОБА_1 з метою не створення перешкод в своєчасності та повноті оплати робіт по ремонту приміщення Київського райсуду м. Полтави, 25 вересня 2018 року, в приміщенні ТУ ДСА України в Полтавській області, запропонував йому передати за це 15% їх вартості готівкою, зазначивши, на пропозицію тих же осіб, що такі дії останнього є протиправними, в зв`язку з чим пропонував розпочати щодо того кримінальне провадження.

Після цього, 22 жовтня 2018 року, він надав письмову згоду слідчій, текст якої заздалегідь був надрукований останньою, на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню, яке було розпочате щодо ОСОБА_1 , будучи впевненим у тому, що він, як особа, що здійснює спеціальне завдання, в чому його переконали працівники правоохоронних органів, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття злочину, кримінальну відповідальність не несе.

З цього часу його спілкування з працівниками правоохоронних органів і, зокрема служби безпеки, стало постійним. Його часто, перед тим як він мав зустрітися за їх пропозицією з ОСОБА_1 , забирали працівники цих органів, кожний раз інші, консультували, про що і як він повинен був вести розмову з ним про хід виконання робіт по ремонту приміщення Київського райсуду м. Полтави, обладнували його одяг, який для цього він їм передавав, спеціальною технікою, після чого він йшов на зустріч. По завершенні зустрічі, він передавав спеціальні пристрої працівникам служби безпеки, які після прослуховування змісту розмов з обвинуваченим, що на них були записані, висловлювали свої претензії та незадоволення і пропонували проводити нові зустрічі з тим, щоб зміст і суть спілкування між ним і ОСОБА_1 відповідали запропонованій ними фабулі кримінального правопорушення, а саме отриманні неправомірної вигоди останнім. З цією метою вони заново обладнували його одяг, предмети якого він на їх вимогу передавав їм, спеціальними засобами, після чого він йшов на нову зустріч, під час якої фіксував зміст розмови, що відбувалася між ним та ОСОБА_1 .

Одна з таких зустрічей відбулася і 20 грудня 2018 року, під час якої він через ОСОБА_1 повернув частину боргу ОСОБА_5 у сумі 148000 грн та у подальшому зобов`язувся повернути залишок 102000 грн. З категоричністю наголосив, що під час цієї зустрічі через ОСОБА_1 він повернув частину боргу саме ОСОБА_5 , а не передав неправомірну вигоду обвинуваченому, про що на вимогу працівників правоохоронних органів він потім говорив, даючи показання під час його допиту слідчим. Це він робив вимушено і при цьому розумів, що не буде нести відповідальності за такі дії, оскільки при наданні згоди на залучення до конфіденційного співробітництва його в цьому запевнили. Зазначив, що перед ОСОБА_1 особисто ніяких матеріальних (грошових) зобов`язань не мав, в такі стосунки з ним не вступав, а спілкувався з ним виключно, як з посадовою особою установи, з якою був укладений оплатний договір на виконання робіт. Таких пропозицій останній йому не робив і вимог про це ніколи не заявляв.

14 січня 2019 року він приніс в кабінет ОСОБА_1 залишок боргу для ОСОБА_5 в сумі 100000 грн, де і залишив його, після чого відбулось затримання обвинуваченого.

Зазначив, що під час зустрічей з ОСОБА_1 , в кабінеті останнього, він вів розмови з ним про грошові кошти, але виключно про ті, які він був винен ОСОБА_5 , і тільки тому, що саме ОСОБА_1 був гарантом повернення боргу і саме через нього він цей борг повертав, не контактуючи та не спілкуючись при цьому з позичальником. Всі розмови з ОСОБА_1 про конкретні суми грошових коштів, які називались останнім під час спілкування з ним в кабінеті, стосувались саме розміру частин боргу як вже повернутого, так і того, що залишилось повернути, а не чогось іншого.

Підтверджуючи факт його примусу з боку правоохоронних органів до обмови ОСОБА_1 у причетності до скоєння злочину, а також помсти за недотримання обіцянки втілити її в життя, яку він під погрозами притягнення до кримінальної відповідальності дав працівникам правоохоронних органів під час досудового розслідування, написавши заяву про скоєння злочину останнім, ОСОБА_4 після допиту його в суді на електронну адресу суду надіслав листа, в якому повідомив про відновлення щодо нього кримінального провадження, яке було зупинено, коли він надав згоду працівникам правоохоронних органів і почав негласне співробітництво з ними, провокуючи на вимогу працівників правоохоронних органів обвинуваченого на вчинення злочину, до якого додав текст повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 190 КК України, по факту заволодіння заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами в сумі 148000 та 100000 грн, які належать Управлінню Служби безпеки України в Полтавській області та були вручені йому 19 грудня 2018 року і 14 січня 2019 року, відповідно, для передачі їх обвинуваченому ОСОБА_1 , який нібито, з його слів, вимагав їх від свідка; ч. 3 ст. 383 КК України за надання органу досудового розслідування завідомо неправдивого повідомлення про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, поєднаному з обвинуваченням особи в тяжкому злочині, яке він виклав в своїй заяві про вчинення злочину від 10 жовтня 2018 року; ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання свідка, надане ним органу, що здійснює досудове розслідування, поєднаному з обвинуваченням ОСОБА_1 у тяжкому злочині, яке він дав під час досудового розслідування матеріалів кримінального провадження, розцінивши це як помсту за те, що він дав правдиві показання в суді та відмовився від подальшого співробітництва з правоохоронцями у продовженні протиправних дій щодо останнього з метою притягнення його до кримінальної відповідальності, наголосивши, що саме така поведенка працівників Національної поліції України свідчить про те, що всі дії, зокрема, написання ним заяви про вчинення ОСОБА_1 злочину, відвідування службового кабінету останнього та розмови з ним про грошові зобов`зання, які здійснювались в процесі НСРД, передача через нього боргу позичальнику, про що він ствердив під час досудового розслідування, як надання неправомірної вигоди, його неправдиві показання про це в ході досудового розслідування, були вчинені під погрозою притягнення його до кримінальної відповідальності, тобто вимушено.

5.5. Аналізуючи показання свідка ОСОБА_4 , суд виходить з того, що переконання про подію, що відбулася в минулому складається або на підставі повної довіри до свідчень людей (обвинуваченого, свідка), або ж на підставі висновків про зв`язок будь-якого речового факту з головним фактом, що становить предмет дослідження.

5.6. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_4 , які він дав суду, заперечуючи як факт передачі обвинуваченому, так і отримання ним неправомірної вигоди, з тими, які, за твердженням сторони обвинувачення, він давав під час досудового розслідування, викриваючи його в цьому, суд наголошує на необхідності критичної оцінки одних з них і прийняття за основу інших.

5.7. Виходячи з принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, закріпленому в статті 23 КПК України, суд зазначає, що не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

5.8. Свідок ОСОБА_4 в суді дав показання, якими заперечив як факт отримання неправомірної вигоди обвинуваченим, так і факт будь-якої протиправної поведінки останнього, як під час проведення процедури відкритих торгів щодо закупівлі робіт по об`єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава, так і виконанні умов договору про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава», який було укладено між ТОВ «Українська Альтернатива» та ТУ ДСА України у Полтавській області. Інших показань суду вказаний свідок не надавав, а ті, про які стверджував під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження в суді прокурор, не були і не могли бути предметом дослідження, а отже прийматися судом до уваги.

5.9. Таким чином, суд вважає, що не повинен входити в оцінку правдивості показань наданих одним і тим самим свідком в різний проміжок часу, якщо таке й мало місце, оскільки неможливо встановити, які показання свідка є правдивими. І сприйняття однієї з версій, наданої свідком інформації, завжди буде залишати думки про невідповідність такої інформації дійсним, правдивим обставинам, які мали місце. Покласти в основу вироку будь-які показання такого свідка, надавши пріоритет одним показаням перед іншими, є очевидно недопустимим, оскільки ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість суду і порушує засади кримінального провадження.

5.10. Разом з тим, загальновідомо і встановлено законом, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на користь такої особи. Не сприймаючи показання свідка ОСОБА_4 , які викривають обвинуваченого, коли б це в даному випадку, як стверджує сторона обвинувачення, й мало місце на стадії досудового розслідування кримінального провадження, суд сприймає всі сумніви, які випливають з показань такого свідка, на користь останнього. При цьому суд враховує, що свідок ОСОБА_4 є головним свідком обвинувачення, на показаннях якого фактично вибудовано обвинувачення. Тому такі сумніви дійсно руйнують обвинувачення. Зміна показань свідком, якщо таке й мало місце в даному випадку на різних етапах дослідження доказів, на переконання суду, свідчить про спотвореність доказового значення таких показань, причини чого не можуть бути предметом даного судового розгляду.

ІІ. Докази сторони обвинувачення

5.11. Як зазначено вище у вироку, сторона обвинувачення доводила вину обвинуваченого рядом доказів, серед яких показання свідків, документи, речові докази.

а) Усні докази

5.12. Свідок ОСОБА_5 під час допиту в суді пояснив, що з ОСОБА_1 він знайомий близько восьми років. З свідком ОСОБА_4 його познайомив ОСОБА_1 в 2018 році в своєму службовому кабінеті, куди запросив його для цього. Під час знайомства останній, під свою гарантію попросив позичити свідку 250000 грн до кінця року. На це, на запропонованих умовах, він погодився. В подальшому, в приміщенні ТУ ДСА України в Полтавській області, яке тоді розташовувалось у м. Полтаві по вулиці Сінній, в службовому кабінеті ОСОБА_1 , ОСОБА_4 написав розписку про позичання грошей та умовами повернення позички, а він передав йому зазначену вище суму грошових коштів, яку той повинен був повернути до 31 грудня 2018 року. Однак до вказаної дати ОСОБА_4 повернув лише 148000 грн, а іншу частину боргу пообіцяв повернути невдовзі після новорічних свят, на що погодитись його попросив ОСОБА_1 , продовжуючи при цьому гарантувати повернення боргу. Але у вказаний період ОСОБА_4 кошти йому не повернув, після чого він зателефонував ОСОБА_1 , який зіславшись на відсутність свого впливу на цю особу, заявив, що не має змоги допомогти у вирішенні цього питання. Через це у нього зіпсувалися стосунки і з ОСОБА_1 . В подальшому він самостійно звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу. В ході судового розгляду між ним і ОСОБА_4 було укладено мирову угоду, яку суд затвердив, після чого останній, в цей же день, повернув йому всю суму боргу, в зв`язку з чим будь-яких претензій матеріального характеру до вказаної особи він не має, як не має таких претензій і до обвинуваченого, стосунки з яким не відновились.

5.13. Допитані в суді свідки ОСОБА_7 , на той час начальник ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_8 , начальник відділу, головний бухгалтер ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_9 , на час подій, які є предметом судового розгляду, заступник головного бухгалтера ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_10 , начальник відділу організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики та юридичної роботи ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_11 , головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення діяльності судів, судової статистики та юридичної роботи ТУ ДСА України в Полтавській області, ОСОБА_12 , провідний спеціаліст, бухгалтер ТУ ДСА України в Полтавській області, кожний окремо, підтвердили, що в серпні 2018 року проводилася процедура відкритих торгів та затвердження тендерної документації щодо закупівлі робіт по об`єкту капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівель, будівлі Київського районного суду м. Полтава. Тендер по Київському районному суду м. Полтави відбувався відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», публікувався на сайті Prozorro та був у загальному доступі. В тендерній документації ставилося питання щодо попередньої оплати за договором і це випливало з положень постанови Кабінету Міністрів України, яка на той час була чинною.

За результатами відкритих торгів рішенням комісії тендерного комітету, до складу якого входили ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , переможцем конкурсу було обрано ТОВ «Українська Альтернатива», директором якого являвся ОСОБА_4 , яке запропонувало найвигіднішу пропозицію. Будь-якого тиску під час проведення процедури закупівель та визначенні переможця торгів ОСОБА_1 ні на кого із членів тендерного комітету не чинив і впливу на прийняття комітетом рішення не здійснював.

У подальшому між ТОВ «Українська Альтернатива» та ТУ ДСА України у Полтавській області було укладено договір № 274-18 від 21 серпня 2018 року про «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 у м. Полтава» і ці роботи товариством були виконані. В усіх договорах, в яких передбачалися витрати по капітальних видатках на проведення будівельних робіт, передбачалася попередня оплата відповідно до постанови № 117 Кабінету Міністрів України.

Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , крім того повідомили, що 14 січня 2019 року, приблизно в обідній час, вони знаходилися в службовому кабінеті ОСОБА_1 , де спілкувались по робочих питаннях. Крім них в кабінеті були присутні ще двоє осіб, які не були працівниками управління. В цей час, шляхом вибиття скла дверей, до кабінету ввірвалися працівники правоохоронних органів, які зразу ж наказали всім вишукуватись біля стіни та почали з`ясовувати, хто з присутніх є ОСОБА_1 . Останній відразу ж представився, після чого було зачитано ухвалу про проведення обшуку. ОСОБА_1 зразу ж попросив викликати йому адвоката, назвавши конкретне прізвище, але зв`язатися з ним не вдалось. Тоді слідчий запросив адвоката з центру безоплатної вторинної правової допомоги. Адвокат з`явився, але його допустили лише до дверей кабінету, а потім вивели, і він не був присутній безпосередньо під час обшуку. Практично зразу після її оголошення ОСОБА_1 вивели з кабінету і, близько 12 год 30 хв, розпочався обшук. Обшук проводився всіма правоохоронцями, які ввірвалися до кабінету. Всі вони щось шукали, відчиняли двері, оглядали стіл, шафи тощо. Разом із працівниками правоохоронних органів в кабінеті залишався начальник управління ОСОБА_7 . Обшук розпочав слідчий ОСОБА_13 , разом з яким в його проведенні брали участь всі інші оперативні працівники. Згодом з`явився адвокат ОСОБА_40., на присутності якого наполягав ОСОБА_1 , але його також не допустили до участі в проведенні обшуку. Під час обшуку, який проводився хаотично, здійснювалась відеозйомка. В приміщенні кабінету перебувала велика кількість осіб, в той час, як особа, що проводила відеозйомку слідчої дії, перебувала в іншій кімнаті. Свідок ОСОБА_10 перебував в кабінеті ОСОБА_1 близько 30 хв від початку проведення обшуку, після чого на пропозицію невідомої особи його вивели до свого службового кабінету для надання документів тендерного комітету. Коли він підготував і приніс тендерну документацію, то побачив, як у кабінеті ОСОБА_1 , на столі, перераховували вилучені грошові кошти. Ні ОСОБА_10 , ні ОСОБА_14 не бачили, звідки саме грошові кошти були вилучені.

Кожний із вказаних свідків наголосив, що йому невідомо про будь-які факти протиправної поведінки під час проведення процедури закупівель робіт і послуг по ремонту будівлі Київського районного суду м. Полдтави з боку ОСОБА_1 або вимагання ним неправомірної вигоди від переможця торгів, директора ТОВ «Українська Альтернатива» ОСОБА_4 , який був визнаний таким рішенням тендерного комітету при відсутності будь-якого протиправного впливу на це обвинуваченого. Ніхто із вказаних свідків не підтвердив факту допуску до участі в проведенні обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_1 захисників ОСОБА_40., на присутності якого наполягав обвинувачений, або ОСОБА_15 , який прибув на запрошення слідчого з центру по наданню вторинної безоплатної правової допомоги.

5.14. Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , на той час курсанти військового коледжу, ОСОБА_18 на час подій, які є предметом судового розгляду служив за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 в м. Полтаві, під час допиту в суді, показали, що були присутніми під час затримання ОСОБА_1 та проведення обшуку в його службовому кабінеті в приміщенні ТУ ДСА України в Полтавській області в якості понятих. Підтвердили, що до службового кабінету обвинуваченого правоохоронці проникли шляхом розбиття скла у вхідних дверях, так як на стук в двері ніхто не відповідав. Після входження в кабінет, де знаходилася певна кількість осіб, серед яких був і ОСОБА_1 , було оголошено ухвалу про проведення обшуку та розпочато процедуру його проведення. Останній наполягав на присутності адвоката при проведенні обшуку, але чи був допущений адвокат для участі в цій слідчій дії, вони не пам`ятають, хоча під час обшуку той в приміщенні, де його проводили появився та задавав якісь питання з приводу проведення обшуку. Під час обшуку в холодильнику, який знаходився в одному із приміщень кабінету, було виявлено грошові кошти в сумі 200000 грн, які були перераховані. За результатами обшуку було складено протокол про цю слідчу дію, який вони підписали, підтвердивши відповідність дійсності інформації, яка містилася в ньому, тому, що відбувалося. Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_17 наголосили, що в якості понятих вони раніше брали участь і в інших кримінальних провадження на запрошення працівників правоохоронних органів.

5.15. Свідок ОСОБА_13 , старший слідчий з особливо важливих справ Головного слідчого управління Національної поліції України, в суді, показав, що безпосередньо здійснював досудове розслідування кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. До Головного СУ НП України вказані матеріали надійшли за підслідністю, визначеною Генеральною прокуратурою України. Після надходження матеріалів на адресу СУ він здійснив виклик ОСОБА_4 для його допиту, як свідка, відповідно до обставин, вказаних ним у заяві про вчинення кримінального правопорушення. Протягом досудового розслідування він допитував його тричі. Під час проведення допиту свідка роз`яснював йому положення ст. ст. 66, 67 КПК України, про що той особисто зробив підписи. Чи було в заяві ОСОБА_4 , яка вносилась до ЄРДР, зазначено про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, він не пам`ятає. Будь-якого незаконного впливу як з його боку, так і з боку інших осіб, на вказаного свідка не чинилось, свої показання він надавав самостійно. Під час першого допиту з`ясовувались обставини, про які свідок зазначав у заяві про вчинення злочину, на другому та третьому допитах він особисто повідомляв про обставини за результатами зустрічей із ОСОБА_1 . Під час допитів свідок ніяких повідомлень про тиск на нього не повідомляв. Лише в момент завершення досудового розслідування останній направив заяву на адресу Генеральної прокуратури України про те, що адвокатами ОСОБА_1 - ОСОБА_19 та ОСОБА_20 з ним була проведена зустріч без участі ОСОБА_1 , під час якої останні схиляли його до давання завідомо неправдивих показань, пропонуючи заявити про нібито існуючі факти здійснення позапроцесуального тиску на нього, або взагалі відмовитись від наданих показань, як свідка та заявника. По даному факту були внесені відомості до ЄРДР Генеральною прокуратурою України. На даний час він не знає, на якій стадії перебуває дане провадження.

Щодо затримання ОСОБА_1 повідомив, що воно відбулось 14 січня 2019 року за результатами проведення ряду негласних слідчих (розшукових) дій, а також контролю за вчиненням злочину, після отримання ним грошових коштів, які останній вимагав від ОСОБА_4 , а саме другої частини (траншу) в сумі 100000 грн. У той день були проведені невідкладні слідчі дії, а саме затримання ОСОБА_1 , за результатами чого був складений протокол, також дана слідча дія фіксувалась за допомогою відеофіксації. Після передачі грошових коштів, зайшли до службового кабінету ОСОБА_1 . На той момент двері були зачинені, тому виникла необхідність їх відчинити шляхом розбиття скла на вхідних дверях. Після потрапляння до приміщення кабінету було встановлено, що там перебувають декілька осіб, перелік яких зазначений у додатку № 1 до протоколу, та було здійснено затримання ОСОБА_1 , про що був складений протокол. Хід затримання був зафіксований за допомогою відеозйомки, а також короткий виклад обставин було внесено до протоколу, копію якого було вручено ОСОБА_1 . У подальшому на місце події прибув адвокат з безоплатної вторинної правової допомоги, йому також було надано копію цього протоколу.

Під час затримання ОСОБА_1 попросив викликати адвоката за номером телефону, йому було надано таку можливість двічі, тому що перший раз адвокат не відповів. На другий раз адвокат відповів, але після здійснення першого виклику - адвокат відповідно до норм КПК України був запрошений вже з центру безоплатної вторинної правової допомоги. Так як обшук особи ОСОБА_1 безпосередньо не проводився, нормами КПК України не заборонено було проводити слідчу дію без участі адвоката.

Адвокату, який прибув з центру безоплатної вторинної правової допомоги, після затримання ОСОБА_1 одразу була надана можливість спілкуватись із затриманим, але останній вказав, що в нього вже є інший адвокат, який його буде захищати, і ним було написано заяву або про відмову від участі цього адвоката або про те, щоб брав участь саме той адвокат, якого він бажав.

Після затримання та вчинення відповідних дій, передбачених КПК України, зокрема, надання можливості спілкування із адвокатом, були вчинені дії задля доправлення ОСОБА_1 до м. Києва та поміщення в ІТТ і проходження перед цим всіх необхідних процедур, які передбачені законом.

Безпосередньо під час проведення обшуку приміщення службового кабінету ОСОБА_1 присутній не був, так як вже був затриманим. На момент його затримання в кабінеті знаходились поняті, інші особи, які знаходились перед цим, які представились працівниками, а також заступник начальника відділу Генеральної прокуратури і оперативні працівники, які здійснювали відеофіксацію.

На момент затримання ОСОБА_1 та до проведення обшуку до допоміжного приміщення, яке було за шафою-купе, більше ніхто не заходив.

Він був старшим групи слідчих з 09 січня 2019 року. Під час досудового розслідування виносив доручення на проведення окремих процесуальних дій. Також підтвердив, що він готував клопотання про проведення обшуку.

Наголосив, що обшук кабінету ОСОБА_1 він безпосередньо не проводив, хто зачитував ухвалу суду про проведення обшуку йому невідомо. Він лише здійснив затримання ОСОБА_1 .

5.16. Під час допиту в суді свідок ОСОБА_21 , на час подій працював слідчим Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, показав, що був включений до групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування даного кримінального провадження, про що була винесена відповідна постанова процесуального керівника. Підтвердив, що у складі групи з слідчим ОСОБА_22. проводив обшук 14 січня 2019 року в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_1 , конкретних деталей якого не пам`ятає за сплином часу. Ухвалу про обшук зачитував ОСОБА_22 , а також роз`яснював учасникам їх права та обов`язки. Ухвала була оголошена в присутності начальника ТУ ДСА в Полтавській області та йому ж була вручена копія ухвали. Будь-яких клопотань про залучення адвоката від ОСОБА_7 не надходило. Якби такі клопотання були з його боку, то відповідно до ст. 236 КПК України адвокат був би допущений на будь-якому етапі слідчої дії. Коли вивели ОСОБА_1 з кабінету, він не пам`ятає, але на час початку обшуку його там вже не було, оскільки в той час, коли вони з іншим слідчим заходили в кабінет перед початком обшуку, то останнього виводили звідти. Рішення про виведення ОСОБА_1 з кабінету ні він, ні інший слідчий не приймали, так як той вже був затриманий в порядку ст. 208 КПК України і з ним працювали інші слідчі.

Під час обшуку були присутні ті учасники, які записані в протоколі, а саме він, слідчий ОСОБА_22., керівник судової адміністрації ОСОБА_7 , а також здійснював відеозйомку оперативний працівник. Під час обшуку працівники прокуратури участі в ньому не брали. Решта осіб не були учасниками обшуку. Чи був адвокат у кабінеті ОСОБА_1 перед початком проведення обшуку, він не пам`ятає. Крім того, будь-хто з адвокатів не виявляв бажання бути присутнім під час проведення обшуку, якщо б такі заяви були - адвокат був би допущений на слідчу дію.

Обшук проводили вони вдвох із ОСОБА_23 , а також ще був оперативний співробітник, який їм допомагав, і міг проводити цей обшук.

Послідовності проведення обшуку не пригадує, але про це зазначено у відповідному протоколі. Сам протокол, а також долучений до нього відеозапис відповідають дійсності.

До приміщення, розташованого в кабінеті з правої сторони, де у відключеному холодильнику були виявлені грошові кошти, безпосередньо заходили під час їх виявлення і вилучення тільки учасники, які зазначені в протоколі. Сторонніх осіб на обшук не допускали, вхід до кабінету був обмежений.

В свою чергу, зазначив, що до кабінету під час обшуку заходили співробітники ТУ ДСА, які заносили витребувані документи, що добровільно надані на виконання ухвали суду. Ці особи заходили до кабінету з його згоди, передавали документи ОСОБА_7 і одразу виходили, вони не порушували хід слідчої дії. Без його відома до кабінету ніхто не заходив.

По завершенню обшуку ним був складений відповідний протокол, який був надрукований на його власному ноутбуці, і роздрукований з флеш-накопичувача на принтері управління судової адміністрації, а потім підписаний учасниками, які з ним ознайомились. Можливість роздрукувати вказаний документ надавав керівник установи, де проводився обшук. У протоколі свій підпис також поставив ОСОБА_7 . Після проведення обшуку відезйомку він не переглядав.

5.17. Допитаний в суді свідок ОСОБА_24 , який на час вказаних подій працював оперативним співробітником УСБ України в Полтавській області - оперуповноваженим другого сектору відділу по боротьбі з організованою злочинністю, показав, що по даному кримінальному провадженню усним розпорядженням керівництва був залучений до проведення слідчих дій, як спеціаліст, а саме здійснював відеофіксацію дій, які проводились під час викриття неправомірної діяльності. Письмової вказівки на це, чи доручення, він не бачив, оскільки як військовослужбовець виконував наказ і поставлену задачу. Зокрема, здійснював відеозапис як під час затримання особи, так і під час обшуку службового кабінету обвинуваченого. Затримання ОСОБА_1 здійснювали слідчі та процесуальні керівники з м. Києва, нікого конкретно з цих осіб він не знає. Зазначив, що після затримання ОСОБА_1 здійснював телефонні дзвінки та викликав адвоката, чи здійснювався слідчим виклик адвоката з центру безоплатної вторинної допомоги не пригадує. Адвокати в той день приїжджали, були в приміщенні, але чи були вони присутні під час слідчих дій і чи були вони залучені процесуально і як саме, - не пам`ятає. Будь-яких фактів щодо тиску на затриманого не було, затримання як такого відносно нього не відбувалось, фізичної сили не застосовувалось.

Відеозапис він розпочав, коли розбили віконце в дверях і зайшли до приміщення кабінету. При цьому кабінет був зачинений зсередини, і двері відчинив сам ОСОБА_1 . В цьому кабінеті також розташовувалась кімната відпочинку, в якій перебували особи. На той момент закінчувалась обідня перерва. Надалі вся група прослідувала до цієї кімнати, де повідомили про те, що відбувається обшук. Крім ОСОБА_1 , там були присутні ОСОБА_7 та ще двоє чоловіків. Ухвалу про проведення обшуку тоді вручали ОСОБА_7 , оскільки він був головною посадовою особою управління. Водночас не пригадує, чи роз`яснювались цій особі процесуальні права, у тому числі право на залучення адвоката.

Підтвердив, що протоколи затримання і обшуку він підписував як учасник. Щодо вилучення грошових коштів пам`ятає, що вони були знайдені в морозильній камері холодильника, який знаходився в окремій кімнаті вказаного кабінету, і це було ним зафіксовано на камеру. Ці кошти знайшов оперативний співробітник, після чого знахідку показав усім, хто був присутнім у даному приміщенні, насамперед понятим. Конкретних зауважень до протоколу з боку учасників щодо знайдених грошей він не пригадує, цю частину протоколу він не вивчав, лише пам`ятає, що ОСОБА_7 заявляв, що нібито ці кошти залишилися після попереднього розміщення в цій будівлі Управління НБУ.

Зазначив, що ОСОБА_1 під час проведення обшуку в його службовому кабінеті був відсутнім, так як за чиєюсь вказівкою його перед цим вивели з кабінету. Не пам`ятає, чи були присутніми в кабінеті під час проведення обшуку і адвокати. Ствердив, що до завершення цієї слідчої дії був присутнім колишній начальник ТУ ДСА ОСОБА_7 .

Крім того, пояснив, що весь процесс на відеокамеру він фіксував безперервно. Але підтвердити чи спростувати, що всі особи, які брали участь в обшуку, були завжди в кабінеті, або ж виходили з нього, не зміг, оскільки не пам`ятає. Фізично він не міг одночасно спостерігати, що відбувається в різних приміщеннях кабінету, оскільки фіксував ті дії, які проводились безпосередньо в приміщенні, в якому знаходився він. Слідчий під час обшуку був поряд із ними, його вказівки щодо здійснення пошукових дій виконував оперативний працівник, що і фіксував він на об`єктив своєї камери.

б) Письмові та речові докази

Вина ОСОБА_1 також доводилась документами та речовими доказами, які судом досліджені в порядку ст. ст. 357, 358 КПК України.

5.18. Відповідно до протоколу № 13/07/2018-ВТ8/9 засідання тендерного комітету ТУ ДСА України в Полтавській області від 13 липня 2018 року, за результатами поіменного голосування, одноголосно («За» - 5 осіб) було вирішено: розпочати за процедурою відкритих торгів закупівлю робіт за кодом ДК СРV 2008 (ДК 021:2015) - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» по об`єкту «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 в м. Полтава» з очікуваною вартістю закупівлі - 1878216,80 грн з ПДВ в електронній системі Prozorro на майданчику «Держзакупівлі онлайн» з терміном подання пропозицій до 03 серпня 2018 року; затвердити тендерну документацію щодо закупівлі робіт; розмістити оголошення та тендерну документацію в електронній системі Prozorro (том 5 а. к. п. 188 - 189).

5.19. Згідно протоколу № 07/08/2018-РЗГ-1 засідання тендерного комітету ТУ ДСА України в Полтавській області від 07 серпня 2018 року, за результатами поіменного голосування, одноголосно («За» - 4 особи) було вирішено: визнати документи, подані учасником ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» по закупівлі UA-2018-07-13-001870-b згідно коду ДК СРV 2008 (ДК 021:2015) - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» по об`єкту «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 в м. Полтава» такими, що відповідають вимогам Замовника, вимогам тендерної документації, підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі згідно ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутні; пропозицію Приватного підприємства «Спецмонтажсервіс» з кінцевою ціновою пропозицією - 1658710,17 грн не розглядати. Визначити учасника ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА» по закупівлі UA-2018-07-13-001870-b, з кінцевою ціновою пропозицією - 1652318 грн з ПДВ переможцем та укласти з переможцем договір не раніше 10 днів з моменту визнання його переможцем (том 5 а. к. п. 185 - 187).

5.20. 01 серпня 2018 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА», що діє на підставі Статуту, в особі директора ОСОБА_4 , з однієї сторони (далі - Виконавець) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, в особі начальника ОСОБА_7 , який діє на підставі Положення, з іншої (далі - Замовник), було укладено договір № 274-18, відповідно до п. 1.1 якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання на виконання робіт згідно ДСТУ БД.1.1-1.:2013 згідно ЄЗС ДК 021:2015 - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» по об`єкту «Капітальний ремонт нежилих службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, 6 в м. Полтава», а Замовник повинен прийняти та оплатити вказані роботи на умовах визначених у цьому Договорі. Ціна Договору становить 1652318 грн (п. 2.1. Договору). Оплату наданих послуг Замовник здійснює шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця до 31 грудня 2018 року на підставі Акта виконаних робіт (п. 3.1. Договору) (том 5 а. к. п. 173 - 180).

5.21. 31 жовтня, 30 листопада 2018 року, між ТОВ «УКРАЇНСЬКА АЛЬТЕРНАТИВА», що діє на підставі Статуту, в особі директора ОСОБА_4 , з однієї сторони, та ТУ ДСА України в Полтавській області, в особі заступника начальника управління ОСОБА_1 , який діє на підставі Положення, з другої сторони, були укладені Додаткові угоди до договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року № № 1 та 2, відповідно до яких, сторони домовились продовжити строк виконання робіт до 05 та 15 грудня 2018 року, відповідно (том 5 а. к. п. 181, 182).

5.22. Оплата послуг за договором № 274-18 від 21 серпня 2018 року підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № № 1 та 2 від 31 жовтня та від 27 листопада 2018 року, відповідно, платіжними дорученнями № 747 від 19 вересня 2018 року на суму 495695 грн та № 1206 від 05 грудня 2018 року на суму 1156623 грн (том 5 а. к. п. 142 - 149, 158 - 163, 171, 172).

5.23. Відповідно до заяви про злочин громадянина ОСОБА_4 , поданої на ім`я заступника начальника ГУБКОЗ СБ України 10 жовтня 2018 року (том 2 а. к. п. 225), останній просить розглянути питання щодо відкриття стосовно ОСОБА_1 кримінального провадження за вчинення ним протиправних дій, пов`язаних з пропозицією передати тому готівкою кошти у сумі 15 % від вартості виконаних робіт по ремонту будівлі Київського райсуду м. Полтави.

Із заяви також вбачається, що 06 серпня 2018 року рішенням комісії тендерного комітету, переможцем конкурсу по ремонту приміщення Київського районного суду м. Полтави обрано ТОВ «Українська Альтернатива», яке запропонувало найвигіднішу пропозицію у розмірі 1 652 318 грн. 25 вересня 2018 року на банківський рахунок товариства було перераховано 495000 грн від ТУ ДСА України в Полтавській області в рахунок попередньої оплати, що було передбачено умовами договору і що становить 30% загальної вартості робіт згідно договору. Після цього для обговорення всіх деталей укладеного раніше договору, він прибув в ТУ ДСА України в Полтавській області, яке тоді знаходилось по вулиці Сінній, 16 в м. Полтаві.

Під час зустрічі та розмови з ОСОБА_1 останній запропонував ОСОБА_4 для нормальної роботи по даному об`єкту, безперебійного з його боку підписання акту виконаних робіт, перерахування залишку коштів, передати йому готівкою 15 % від загальної суми договору.

Суд звертає увагу, що вказана заява не містить реквізитів її офіційного прийняття або реєстрації у відповідності до вимог закону, а лише містить текст, зміст якого наведений вище.

5.24. Згідно рапорту прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних державному бюро розслідувань від 12 жовтня 2018 року про виявлене кримінальне правопорушення (том 2 а. к. п. 223) на ім`я заступника Генерального прокурора України ОСОБА_25 , ним за результатами опрацювання листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 10 жовтня 2018 року №14/Л748/14-3118 встановлено, що заступник начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вимагає від ОСОБА_1 неправомірну грошову винагороду за не перешкоджання у виконанні підрядних робіт ТОВ «Українська Альтернатива», що свідчить про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

5.25. Відповідно до протоколу огляду і вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 14 січня 2019 року, який був складений оперуповноваженим 2 сектору ВБКОЗ УСБ України в Полтавській області старшим лейтенантом ОСОБА_26 , в службовому кабінеті УСБ України в Полтавській області, що по вул. Соборності, 40 в м. Полтаві, в присутності понятих, за участю заявника ОСОБА_4 останньому було надано грошові кошти в сумі 100000 гривень купюрами номіналом по 200 гривень з серійними номерами, які зазначені в протоколі. В ході огляду із вказаних грошових коштів було знято копії, які долучено як додатки до даного протоколу. Вказані грошові кошти вручені ОСОБА_4 для участі у проведенні заходів по отриманню фактичних даних щодо одержання неправомірної вигоди з боку заступника начальника ТУ ДСА України в Полтавській області ОСОБА_1 (том 3 а. к. п. 72-201).

Суд не погоджується з думкою сторони захисту про те, що даний протокол є недопустимим доказом, так як під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій були використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) засоби без відповідного рішення на це керівника органу досудового розслідування або прокурора, яке, на їх думку, повинно оформлятись у формі постанови.

Не погоджуючись з позицією сторони захисту, суд виходить з змісту ч. 2 ст. 273 КПК України, відповідно до якої оформлення протоколом потребує тільки виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій, а не використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, в зв`язку з чим, на переконання суду, дія ч. 3 ст. 110 КПК України на використання таких засобів не поширюється.

5.26. Згідно протоколу обшуку від 14 січня 2019 року, який був досліджений в суді, в цей день в службовому кабінеті № 372 ТУ ДСА України в Полтавській області, яким користувався ОСОБА_1 було виявлено та вилучено: копію положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 25 вересня 2015 року на 7 арк.; договірна ціна на 21 жовтня 2018 року на 1 арк., локальний кошторис на будівельні роботи № 272-02-1-1д станом на 06 липня 2018 року на 9 арк.; відомість ресурсів до локального кошторису № 272-02-1-1д на 6 арк., мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Samsung» imei: НОМЕР_4 ; грошові кошти загальною сумою 100000 гривень - банкноти номіналом по 200 гривень кожна в кількості 500 (п`ятсот) штук із зазначеними серіями та номерами; копію наказу № 40/аг від 22 серпня 2018 року на 2 арк.; копію наказу №35/од від 17 серпня 2011 року з додатком всього на 3 арк., копію витягу з наказу 86 від 05 листопада 2008 року на 1 арк., копію наказу № 10/од від 18 липня 2018 року на 2 арк., копію наказу № 61/од від 10 серпня 2016 року на 2 арк., копію положення про комітет з конкурсних торгів територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області на 10 арк., копію експертного звіту щодо розгляду проектної документації № 17-0524-18 від 27 червня 2018 року з додатком всього на 3 арк., тендерну документацію відкриті торги на закупівлю робіт: по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлових службових приміщень - заміна покрівлі за адресою: пров. Хорольський, буд. 6 в м. Полтава» згідно коду ДК 021:2015 (CPV 2008) - 45450000-6 «Інші завершальні будівельні роботи» Полтава 2018 р. в прошитому стані на 31 арк., протокол № 13/07/2018-ВТ8/9 від 13 липня 2018 року на 2 арк., протокол № 07/08/2018-РЗГ-1 від 07 серпня 2018 року на 3 арк., договір № 274-18 від 21 серпня 2018 року на 8 арк., додаткову угоду № 1 до Договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року на 1 арк., додаткову угоду №2 до Договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року на 1 арк., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018 року від 27 листопада 2018 року до Договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року на 1 арк., акт № 2 прийняття виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року на 8 арк., відомість ресурсів до Акту виконаних робіт № 2 Капітальний ремонт покрівлі за листопад 2018 року на 7 арк., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року від 31 жовтня 2018 року до Договору № 274-18 від 21 серпня 2018 року на 1 арк., акт № 1 прийняття виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на 6 арк., відомість ресурсів до Акту виконаних робіт № 1 Капітальний ремонт покрівлі за жовтень 2018 року на 5 арк., розрахунок № 1-1. Загальновиборчі витрати за жовтень 2018 року на 1 арк., платіжне доручення № 747 від 19 вересня 2018 року на 1 арк., рахунок на оплату № 7 від 19 вересня 2018 року на 1 арк., платіжне доручення № 1206 від 05 грудня 2018 року на 1 арк., рахунок на оплату № 11 від 27 листопада 2018 року на 1 арк. (том 3 а. к. п. 215-225).

Суд не погоджується з позицією сторони захисту про те, що протокол обшуку службових приміщень ТУ ДСА України в Полтавській області є недопустимим доказом через порушення вимог КПК України, які були допущені при цьому.

На думку сторони захисту, під час проведення обшуку, серед іншого, нібито були виявлені грошові кошти, які за твердженням обвинувачення являються неправомірною вигодою в розмірі 100000 грн. Дані відомості, на їх припущення, є недопустимими доказами, оскільки отримані та зафіксовані не у спосіб, який передбачений КПК України.

Так, постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 27 грудня 2018 року визначено проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням заздалегідь ідентифікованих засобів у вигляді грошових коштів в сумі 100000 грн, який закінчився 14 січня 2019 року, на переконання сторони захисту, відкритим фіксуванням - затриманням ОСОБА_27 , проведенням обшуку в його службовому кабінеті із вилученням заздалегідь ідентифікованих грошових коштів в сумі 100000 грн. Відповідно ж до ч. 4 ст. 271 КПК України, якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол в присутності такої особи.

Однак, незважаючи на те, що негласна слідча дія закінчилась відкритим фіксуванням, протокол складено у відсутність особи, відносно якої здійснювався контроль за вчиненням злочину - ОСОБА_27 , чим грубо порушено право на захист та вимоги ч. 3 ст. 252 КПК України щодо фіксації ходу та результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

Оцінюючи це твердження, суд виходить з обставин виявлення кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується обвинуваченому, подальшого проведення обшуку службового кабінету та затримання останнього.

Як встановлено в ході розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, передача неправмірної вигоди, факт чого стверджується стороною обвинувачення, закінчилася до початку проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_1 без його затримання як негайно після отримання неправомірної вигоди, так і до його початку. Останній зразу ж був видалений з кабінету і вилучення грошових коштів відбулося за його відсутності.

Отже, судом не встановлено, що контроль за вчиненням злочину закінчився відкритим фіксуванням, так як затримання обвинуваченого мало місце до виявлення грошових коштів, які нібито були передані йому як неправмірна допомога і сам факт виявлення грошових коштів мав місце при виконанні іншої слідчої дії, а саме обшуку.

5.27. 15 січня 2019 року постановою слідчого зазначені вище предмети, речі і документи, що були вилучені під час обшуку в ТУ ДСА України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 17, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018000000002502 (том 5 а. к. п. 63-70).

5.28. 11 квітня 2019 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на вищевказане майно, вилучене 14 січня 2019 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 у службових кабінетах ТУ ДСА України в Полтавській області (том 5 а. к. п. 219 - 222).

5.29. Відповідно до протоколу обшуку від 14 січня 2019 року, який був досліджений в суді, в будинку АДРЕСА_3 , було проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 24100 грн, закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_1 , 1200 доларів США та 10500 грн, а також грошові кошти в сумі 300 доларів США та 61920 грн (том 5 а. к. п. 38-52).

5.30. 15 січня 2019 року вилучені в ході обшуку речі та документи, а саме: грошові кошти в загальній сумі 96520 гривень, грошові кошти у загальній сумі 1500 доларів США, закордонний паспорт громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018000000002502 (том 5 а. к. п. 53-54).

5.31. Відповідно до Протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_1 були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких оперуповноваженим 2-го сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Полтавській області ОСОБА_26 та оперуповноваженим в ОВС 2-ого сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Полтавській області ОСОБА_28 складені протоколи, які були досліджені в суді (том 4 а. к. п. 201-206, 207-208, 209-210, 211-218, 219-223, 224-225, 253-254, 255-257).

5.32. Згідно Протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді зняття інформації з транспортної телекомунікаційної мережі мобільного оператора ПрАТ "Київстар", що має номер НОМЕР_6 та НОМЕР_7 стосовно громадянина України ОСОБА_1 та номер НОМЕР_8 стосовно громадянина України ОСОБА_4 були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, за результатами яких оперуповноваженим в ОВС 2-ого сектору відділу БКОЗ Управління СБ України в Полтавській області ОСОБА_28 складені протоколи, які були досліджені в суді (том 7 а. к. п. 230-254, том 8 а. к. п. 1-15, 16-31).

5.33. Відповідно до витягу з ЄРДР за № 42018000000002502 від 12 жовтня 2018 року, прокурором ОСОБА_29 зареєстровано Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень(код), які нібито надійшли до суб`єкта внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2018 року, фабула яких констатує, що працівник правоохоронного органу вимагає неправомірну вигоду, з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України (2001 року) та зазначенням органу досудового розслідування Генеральної прокуратури України (том 2 а. к. п. 205, том 3 а. к. п. 42).

5.34. Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 19/17/3-40/СЕ/19 від 23 квітня 2019 року, підписи в договорі № 274-18 від 21 серпня 2018 року, в графі «13. Юридичні адреси та підписи сторін» в колонці «Замовник» між машинописним текстом «начальник управління» та «ОСОБА_7», у Додаткових угодах до цього Договору № 1 від 31 жовтня 2018 року, в графі «Юридичні адреси та підписи сторін» в колонці «Замовник» між машинописним текстом «Заступник начальника управління» та « ОСОБА_30 » та № 2 від 30 листопада 2018 року, в графі «Юридичні адреси та підписи сторін» в колонці «Замовник» між машинописним текстом «Заступник начальника управління» та « ОСОБА_30 », в рахунку на оплату № 7 від 19 вересня 2018 року, під рукописним текстом, що виконаний барвником синього кольору наступного змісту «Бух. до опл. 19.09.2018», в рахунку на оплату № 11 від 27 листопада 2018 року, під рукописним текстом, що виконаний барвником синього кольору наступного змісту «Бух. до опл. 27.11.2018», виконані ОСОБА_1 (том 7 а. к. п. 78 - 94).

5.35. 27 липня 2020 року ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області по справі № 536/896/20 за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості було затверджено мирову угоду від 27 липня 2020 року, укладену між позивачем та відповідачем, а також закрито провадження у цивільній справі. Зокрема, умовами вказаної мирової угоди передбачено, що відповідач ОСОБА_4 зобов`язався повернути борг - грошові кошти у сумі 102000 гривень до 10 серпня 2020 року. У свою чергу, позивач ОСОБА_5 відмовився від стягнення судових витрат, витрат на правову допомогу та судового збору. Сторони зобов`язалися виконати обумовлені угодою зобов`язання до 10 серпня 2020 року під розписку. Дана ухвала суду набрала законної сили 11 вересня 2020 року і ніким із учасників розгляду в установленому процесуальним законом порядку не оскаржувалась та на даний час є чинною (том 8 а. к. п. 204-205).

Суд вважає позбавленим процесуального змісту і правового підгрунтя твердження прокурора про те, що вказане судове рішення, яким затверджена мирова угода між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є сумнівними, оскільки воно датоване 27 липня 2020 року і що ОСОБА_5 звернувся з позовом до суду про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 лише 14 липня 2020 року, тобто вже після того як було затримано ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що рішення, постановлене судом іменем держави після набрання ним чинності має силу закону, а тому ніким не може ставитись під сумнів під загрозою караності незалежно від корпоративних інтересів чи з будь-яких інших підстав або мотивів.

Зважаючи на те, що вказаним рішенням підтверджується факт виникнення та існування між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 цивільно-правових відносин, пов`язаних з отриманням позики останнім, гарантом в поверненні якої виступав ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про правдивість показань вказаних осіб про обставини і зміст їх спілкування та дій щодо предмету і суті цих відносин, а тому приймає їх до уваги саме такими.

5.36. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_4 як правдиві та такими приймаючи їх до уваги, суд враховує ще й наданий стороною захисту текст повідомлення останнього про підозру від 09 серпня 2021 року, факт наявності чого не заперечив в суді прокурор, відповідно до якого свідку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 190 КК України, по факту заволодіння заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами в сумі 148000 та 100000 грн, які належать Управлінню Служби безпеки України в Полтавській області та були вручені йому 19 грудня 2018 року і 14 січня 2019 року, відповідно, для передачі їх обвинуваченому ОСОБА_1 , який нібито, з його слів, вимагав їх від свідка; ч. 3 ст. 383 КК України за надання органу досудового розслідування завідомо неправдивого повідомлення про вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, поєднаному з обвинуваченням особи в тяжкому злочині, яке він виклав в своїй заяві про вчинення злочину від 10 жовтня 2018 року; ч. 2 ст. 384 КК України за завідомо неправдиве показання свідка, надане ним органу, що здійснює досудове розслідування, поєднаному з обвинуваченням ОСОБА_1 у тяжкому злочині, яке він дав під час досудового розслідування матеріалів кримінального провадження. Аналіз змісту Повідомлення про підозру в сукупності з іншими доказами, наданими прокурором на підтвердження обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопопуршення, на переконання суду, свідчать про неприродність їх походження, алогічність у їх сутності та неспіввідносність стверджуваної стороною обвинувачення можливої протиправності дій останнього встановленим під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді фактичним обставинам виникнення правовідносин як між ТУ ДСА України в Полтавській області при проведенні тендерних процедур по закупівлі робіт і послуг та визначенні переможцем ТОВ «Українська Альтернатива», так і цивільно-правових відносин між свідками ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_1 , пов`язаних з укладенням договору позики між першими двома із названих під гарантію її повернення, яку надав останній. Стороною обвинувачення не надано спростувань схиляння свідка ОСОБА_4 до вчинення провокації щодо ОСОБА_1 на отримання неправомірної вигоди, надані та досліджені судом докази, зокрема заява про вчинення злочину написана ОСОБА_4 , процедура внесення відомостей про нібито скоєне правопорушення до ЄРДР та інше, з урахуванням наполягання останнього на його примушуванні до вчинення провокації, дає підстави суду прийти до висноваку, що вона з урахуванням якості, переконливості та об`єктивності наданих та оцінених судом доказів мала місце.

6. Аналіз, оцінка доказів та порівняння фактичних обставин

6.1. Аналіз наведених вище доказів, наданих стороною обвинувачення, дає підстави суду констатувати, що як при формулюванні обвинувачення, так і наданні доказів стороною обвинувачення в суді, переважав технічний підхід до збирання та оцінки доказів і процедури доказування. Прокурор вважав, що оголошення документів, які невідомо що доводять та формальний допит свідків обвинувачення, про обставини, які нічого не доказують, призведе, як завжди до обвинувального вироку.

6.2. Суд вважає, що прокурор, представляючи у суді конкретний доказ та доводячи перед судом його переконливість, повинен безпосередньо вказати, які обставини та які факти доводить такий доказ. Не можна оголосити доказ та вважати, що суд сам віднайде в ньому доказову інформацію. Так само не можна послатись на показання свідка, який жодних фактів про подію правопорушення суду не надав та вважати, що суд самостійно віднайде у показаннях такого свідка доказову для обвинувачення інформацію.

6.3. Виходячи зі змісту викладених показань свідків, суд вважає, що жодних обставин і фактів, які б свідчили про винність обвинуваченого ОСОБА_1 вказані усні та письмові докази не містять. Показання свідків обвинувачення розкривають послідовність, хід та обставини кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, вказують на негласні розшукові, слідчі та процесуальні дії, які здійснювали суб`єкти кримінального процесу, послідовність їх проведення та зміст кожної із них, обставини спільної роботи з обвинуваченим та проведення процедур закупівель робіт і послуг, описують місце та обставини затримання ОСОБА_1 тощо. Натомість, жодної доказової інформації, яка б свідчила про незаконні дії ОСОБА_1 , які направлені на вимагання та отримання неправомірної вигоди, за обставин, викладених в обвинувальному акті, вказані показання і надані стороною обвинувачення письмові докази не містять, а тому не можуть прийматися судом до уваги як докази винуватості останнього.

6.4. Документи, які надані стороною обвинувачення як докази винуватості ОСОБА_1 , діляться на документи, які є похідними від джерела доказу - показань свідка ОСОБА_4 , у даному випадку заяви про злочин, а також на документи, які створені співробітниками поліції та прокуратури, так би мовити задля документування незаконної діяльності ОСОБА_1 .

6.5. Заява про злочин громадянина ОСОБА_4 від 10 жовтня 2018 року, на думку суду, лише підтверджує первинну правову позицію останнього, в якій він стверджував про бажання ОСОБА_1 в отриманні від нього неправомірної вигоди в розмірі 15 % від загальної суми договору, яку він при допиті в суді спростував, як таку, що була ним створена під примусом і яка є неспроможною. Аналіз змісту вказаної заяви, на переконання суду, не свідчить про факт вимагання обвинуваченим від свідка ОСОБА_4 неправомірної вигоди, оскільки в ній останнім констатується лише факт висловлення побажання обвинуваченим отримати 15 % готівкою від загальної суми договору з тим, щоб в подальшому, при виконанні умов договору, не створювались проблеми з боку замовника при підписанні акту виконаних робіт та перерахуванні залишку коштів. Крім того, заява не містить інформації про те, з яких підстав і чому та ким, він був попереджений про кримінальну відповідальність за статтею 383 КК України, хто і в зв`язку з чим роз`яснив, а якщо ніхто, то чи обізнаний він зі змістом вказаної норми кримінального закону, що, на переконання суду, унеможливлює кримінальну відповідальність в разі повідомлення в ній неправдивих відомостей. Заява не містить даних та інформації про її реєстрацію у відповідному правоохоронному органі, а отже про надходження її до адресата, який в ній зазначений. Співставлення змісту інформації про кримінальне правопорушення, вказане в заяві, зі змістом інформації внесеної до ЄРДР, свідчить, що вона не явилась підставою відкриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , оскільки в державному реєстрі зазначається інше джерело інформації: Матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень(код), та інший суб`єкт вчинення злочину - працівник правоохоронного органу, яким ОСОБА_1 не являється.

Отже, вказана заява не може братись судом до уваги як належний та допустимий доказ вчинення останнім кримінального правопорушення або причетності до його вчинення.

6.6. Початок будь-якого розслідування розпочинається з внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. Аналіз змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, наданого стороною обвинувачення, на переконання суду, свідчить про те, що внесені до реєстру відомості не відповідають вимогам, вказаним в ч. 5 ст. 214 КПК України. Зокрема, в них не зазначено прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, хоча заява ОСОБА_4 , як це слідує з її змісту, була подана 10 жовтня 2018 року. Іншими особами, як це встановлено в ході розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, заява про вчинення кримінального правопорушення щодо ОСОБА_1 не подавалась. Ніяких матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень(код) до ініціатора внесення відомостей до реєстру не надходило, прокурором докази цього не надавались і посилання на існування таких матеріалів під час судового розгляду не робилось. Відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, всупереч вимогам статті 214 КПК України до реєстру не вносилось. В витязі з реєстру, наданому прокурором, інформація про заявника або потерпілого не відповідає реальній картині обставин, яка нібито мала місце, оскільки виявлення даного правопорушення могло бути лише в результаті заяви про злочин заявника ОСОБА_4 від 10 жовтня 2018 року.

Однак, як зазначено вище, така заява до вказаних правоохоронних органів від останнього не надходила і посилання на неї в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не зроблено. Доказів про протилежне стороною обвинувачення суду не надано.

Не міг бути підставою для внесення такої інформації в ЄРДР і рапорт прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних державному бюро розслідувань від 12 жовтня 2018 року про виявлене кримінальне правопорушення на ім`я заступника Генерального прокурора України ОСОБА_25., оскільки інформація, яка міститься в ньому не відповідає тій, яка зазначена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. В рапорті зазначається, що за результатами опрацювання листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБ України від 10 жовтня 2018 року №14/Л748/14-3118 його автором встановлено, що заступник начальника територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області вимагає від ОСОБА_1 неправомірну грошову винагороду за не перешкоджання у виконанні підрядних робіт ТОВ «Українська Альтернатива», а в Єдиному реєстрі досудових розслідувань вказано, що працівник правоохоронного органу вимагає неправомірну вигоду. Перш за все, лист, на який посилається автор рапорту не містить ніякої інформації про вчинення кримінального правопорушення, а є супровідним до спрямування заяви нібито написаної свідком ОСОБА_4 , яка належним чином прийнятою та зареєстрованою не була, в зв`язку з чим судом визнана недопустимим доказом по даному кримінальному провадженню. По друге, ініціатор внесення вказаної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і одночасно автор рапорту, зазначає в ній, що неправомірну вигоду вимагає не ОСОБА_1 , а навпаки, таку вимогу заявлено саме останньому іншою службовою особою. Цей факт судом не розцінюється як описка, оскільки послужив підставою після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань для початку досудового розслідування, в ході якого дані обставини не уточнювались і з оголошенням змісту підозри щодо ОСОБА_1 не узгоджувались, тобто саме досудове розслідування проводилось безвідносно до внесення інформації про вчинення ним будь-яких протиправних дій до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що є недопустимим, оскільки згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а частиною 3 вказаної статті КПК здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. По третє, зміст і суть інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначена в Єдиному реєстрі досудових розслідувань свідчить про те, що невідомий працівник правоохоронного органу, яким не являється обвинувачений, вимагає неправомірну вигоду. Але на момент внесення цієї інформації в Єдиний реєстр досудових розслідувань у розпорядженні суб`єкта, який вносив інформацію до реєстру, не було, як це слідує із доказів, наданих прокурором, даних, навіть отриманих у не процесуальний спосіб, про вимагання неправомірної вигоди обвинуваченим у свідка ОСОБА_4 . Таких даних і доказів не було надано прокурором, як не було зроблено, навіть, спроби зробити це, і під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді.

7. Висновки суду

7.1. Не потрібно посилатися на докази, щоб визнати широко розповсюджений характер злочинної діяльності пов`язаної із корупцією в нашому суспільстві. Для того щоб перемогти в боротьбі зі злочинністю, винахідливість поліції повинна бути рівноцінна винахідливості злочинсців, у міру того, як злочини стають все більш витонченими, повинні бути застосовані такі ж методи розслідування їх скоєння. Злочини, пов`язані із корупцією важче виявити в силу їх специфіки. Окрім того, самі обставини таких злочинів не передбачають можливості їх вільного спостереження. Їх природня таємність, призводить до важкості отримання доказів винуватості особи. Тому, оперативні служби, якщо вони бажають відреагувати на суспільне засудження таких злочинів, як це передбачено в законі, дійсно повинні проявляти певні ініціативи.

7.2. Суд вважає, що центральне місце в будь-якій судовій системі займає переконання в тому, що необхідно підтримувати неупередженість суду. Це основний принцип, від якого залежать багато інших принципів та правил. Якщо суд не зможе зберегти свою гідність, відстоюючи цінності, які суспільство вважає життєво важливими, держава недовго буде мати правову систему, яка може пишатися своєю відданістю справедливості та істині, якою б вона не була і яка користується повагою суспільства, якому вона служить. Мета не може виправдовувати засоби. Зокрема, докази або обвинувальні вироки іноді можуть бути отримані занадто дорогою ціною. Це положення пояснює, чому суд наполягає на повазі індивідуальних прав та процесуальних гарантій в системі кримінального правосуддя. Суд вважає, що для сторони обвинувачення та сторони захисту були створені належні умови для змагальності та доведення перед судом своєї правової позиції, а сам судовий розгляд проведений чесно та справедливо.

7.3. Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

7.4. При вирішенні цієї справи суд керується закріпленим у статті 8 Конституції України принципом Верховенства права, положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України про те, що, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенції) про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

7.5. У справі «Яременко проти України» від 12 червня 2008 року (п. 74) Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що складовою справедливого судового розгляду є врахування якості доказів і, зокрема, того чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується і, навпаки, збільшується, коли характер доказів не є вагомим, вони не є достовірними та точними.

7.6. У справі «Барбера, Мессегуо і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Отже, суд може постановити обвинувальний вирок лише в тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України випадках, - на потерпілого.

Суд зі свого боку, і це вбачається з матеріалів кримінального провадження, забезпечив сторонам усі можливості для реалізації своїх прав у судовому засіданні в рамках кримінального процесуального закону.

За практикою Європейського суду з прав людини, національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак, Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року).

Крім того, зі змісту п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України № 12-рп/2011 від 20 жовтня 2011 року у справі за № 1-31/2011 вбачається, що:

- визнаватися допустимими і використовуватись як доказ у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі;

- обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

7.7. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суд повинен керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою, третьою, четвертою та п`ятою статті 17 КПК України, які передбачають, що:

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом (частина 2).

Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (частина 3).

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи (частина 4).

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою (частина 5).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

7.8. Підводячи підсумки під аналізом доказів, суд вважає, що при наявних доказах та за наявними встановленими обставинами і фактами визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України не можливо, оскільки судом встановлена провокація злочину. З цих же підстав, суд не дає оцінку кожному доказу окремо, про які зазначає сторона захисту.

7.9. Приймаючи таке рішення, суд враховує, що на обвинуваченому не лежить обов`язок представляти виправдувальні докази, він має повне право обмежитися лише послабленням обвинувальних доказів. Досить, якщо він покаже, що обвинувальні докази не тільки не представляють достовірності, але навіть високу ймовірність.

7.10. Навпаки, держава в особі державного обвинувачення повинна доказати винність обвинуваченого. Всі сумніви у винності обвинуваченого тлумачяться на його користь.

7.11. Сторона захисту в судовому засіданні послідовно проводила думку про провокацію скоєння злочину, шляхом надання відповідних доказів та приймаючи активну участь у дослідженні доказів і спростовуючи відповідні докази обвинувачення як такі, що не викривають у вчиненому правопорушенні обвинуваченого. Окрім того, самі докази під час їх дослідження об`єктивно та неупереджено доводили факт створення правопорушення у відношенні обвинуваченого штучним шляхом.

7.12. На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення в частині, що стосується одержання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з порушенням процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, а з урахуванням стабільної позиції обвинуваченого про те, що він не вчиняв цього злочину, приймаючи до уваги вимоги ст. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування його тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь обвинуваченого.

7.13. Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

7.14. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.

7.15. Відповідно до вимог ст. ст. 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.

7.16. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

7.17. З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а тому його необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України в зв`язку з не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

8. Вирішення цивільного позову

8.1. Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.

9. Мотиви інших рішень

9.1. Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 5338,34 грн і підлягають віднесенню на рахунок держави.

9.2. Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 виправдати за не доведенням, що в його діяннях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Роз`яснити виправданому ОСОБА_1 , що він має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

грошові кошти, що згідно з постановою слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_13. визнано речовими доказами, а саме 100000,00 (сто тисяч) гривень - банкноти номіналом по 200 гривень кожна в кількості 500 (п`ятсот) штук із переліченими в ній серіями та номерами, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ГСУ НП України, - повернути їх володільцю Управлінню Служби безпеки України в Полтавській області (том 5 а. к. п. 63-70);

мобільний телефон марки «Samsang» imei: НОМЕР_3 , мобільний телефон марки «Samsang» imei: НОМЕР_4 , які перебувають в камері зберігання речових доказів ГСУ НП України, а також речові докази, які передані на зберігання обвинуваченому (том 5 а. к. п. 63-70, 225), - повернути за належністю;

закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії № НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 , вилучений 14 січня 2019 року під час обшуку в будинку АДРЕСА_3 (том 5 а. к. п. 63-70), - повернути за належністю;

носії інформації в опечатаному вигляді, які є додатками до протоколів за результатами слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій (разом із відповідними матеріалами), а також протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, та протоколів обшуків від 14 січня 2019 року (том 3 а. к. п. 208, 225, том 4 а. к. п. 200, 258, том 5 а. к. п. 52, том 7 а. к. п. 163, том 8 а. к. п. 32, 33, 34, 43) - залишити при матеріалах кримінального провадження;

документи, долучені до матеріалів кримінального провадження, зокрема, оригінали та копії документів, які виявлені, добровільно видані та вилучені 14 січня 2019 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , та відповідно до постанови слідчого від 15 січня 2019 року визнані речовими доказами (том 3 а. к. п. 215-225, том 5 а. к. п. 63-70, 71-205), - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Інші документи, передані суду сторонами кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешти накладені :

ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 квітня 2019 року по справі №757/1591/19-к на грошові кошти в сумі 100000,00 грн, а саме банкноти номіналом по 200 грн кожна в кількості 500 (п`ятсот) штук, а також речі та документи, вилучені 14 січня 2019 року під час обшуку в службових кабінетах ТУ ДСА України в Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 17, які згідно з постановою слідчого СГ ГСУ НП України ОСОБА_13. від 15 січня 2019 року визнані речовими доказами та зберігаються в камері зберігання речових доказів ГСУ НП України, - залишити в силі до набрання вироком законної сили;

ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2019 року на майно, яке належить ОСОБА_1 на праві власності, а саме:

- земельну ділянку з кадастровим номером 5324586301:01:001:0529, розташовану за адресою: Полтавська область, Семенівський район, с. Погребняки;

- автомобіль марки Volkswagen Passat, номер кузова: НОМЕР_9 , державний номерний знак: НОМЕР_10 , рік випуску: 2005;

- автомобіль марки Escort Trailer WT-18PC, номер кузова: НОМЕР_11 , державний номерний знак: НОМЕР_12 , рік випуску 1991;

- причіп марки RHFP 8138, номер шасі: НОМЕР_13 , державний номерний знак: НОМЕР_14 , рік випуску 1994;

- причіп марки ПА 1-00, № шасі: НОМЕР_15 , державний номерний знак НОМЕР_16 , рік випуску 2005 - зняти, повернувши вказане майно за належністю (том 7 а. к. п. 42-45).

Судові витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи від 23 квітня 2019 року № 19/17/3-40/СЕ/19 в сумі 5338,34 грн (том 7 а. к. п. 77), - віднести за рахунок держави.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , - скасувати.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_31