Ухвала

від 20.09.2021 по справі 761/31275/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 761/31275/20 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5007/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, вилучене 02-03.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с/рада Гнідинська, садівницьке товариство «Ельвіра», земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707, згідно переліку зазначеному в даній ухвалі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання

прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про арешт на майна в кримінальному провадженні № 220200000000000032 від 26.02.2020, що вилучене 02-03.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с/рада Гнідинська, садівницьке товариство «Ельвіра», земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707.

Зобов`язати старшого слідчого з ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України лейтенанта юстиції ОСОБА_9 , або прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 220200000000000032 від 26.02.2020, повернути майно, що вилучене під час обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання прокурора, при постановленні оскаржуваної ухвали було допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Апелянт звертає увагу на те, що не дивлячись на ту обставину, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку саме земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:0707, в період часу з 7 год. 20 хв. 2 жовтня по 15 год. 27 хв. 3 жовтня 2020 року старшим слідчим в ОВС 3 відділу 1 управління судового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_10 , було проведено обшук житлового будинку, в якому проживає ОСОБА_6 .

Добровільної згоди на проникнення працівникам СБУ до свого житла ОСОБА_6 не надавав, вхід до будинку відбувся з примусовим відкриттям вхідних дверей, та без існування правових підстав передбачених ч.3 ст.233 КПК КПК України (пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення).

За результатами проведеного обшуку житла ОСОБА_6 було відшукано та вилучено ряд речей, що мають всі ознаки тимчасово вилученого майна. Однак станом на дату звернення з апеляційною скаргою відсутні відомості щодо звернення сторони обвинувачення з клопотанням про проведення обшуку у відповідності ч. 3 ст. 233 КПК України.

Також апелянт зазначає, що незаконно відшукані і вилучені під час обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_6 , а також на земельній ділянці на якій розташований вказаний будинок, предмети і документи не були знаряддями кримінального правопорушення або майном, яке було здобуте у результаті його вчинення, не зберегли на собі його сліди і не містять інших відомостей, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час цього кримінального провадження. Вони не мають значення для досудового розслідування, та/або відомості, які містяться у них не можуть бути доказами під час судового розгляду.

За таких обставин, їх вилучення під час незаконного проникнення до житла ОСОБА_6 , і подальше утримання органом досудового розслідування є протиправним та таким, що не відповідає вимогам та суперечить завданням кримінального процесуального закону.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що у судовому засіданні під час розгляду клопотання про накладення арешту ні його підзахисний, ні він присутніми не були, про розгляд клопотання не повідомлялись, копія ухвали їм не надсилалась, в ЄДРСР також ухвала відсутня, а прийняте рішення отримав лише 17.12.2020 року.

Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , який підтримав клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу і просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку для апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до вимог ст. ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Враховуючи зазначене та дослідивши доводи на обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної ухвали, Головним слідчим управлінням СБ України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що групою осіб, за попередньою змовою, з метою реалізації злочинного умислу, упродовж 2019-2020 років, вчиняються протиправні дії, які полягають у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ, рядом суб`єктів господарської діяльності (далі - СГД), шляхом підміни номенклатури товарів. Вказана протиправна діяльність у подальшому дає змогу ухилятися від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів підприємствам реального сектору економіки та призводить до завдання збитків державі в особливо великих розмірах.

У СГД, задіяних у протиправній схемі відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал. Функціонування вказаних підприємств спрямоване лише на формування штучного податкового кредиту та надання послуг підприємствам реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань, а також незаконного переведення безготівкових коштів у готівку.

Наведена злочинна схема свідчить про вчинення фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів. Крім того, учасниками злочинної схеми вчиняються дії, спрямовані на приховання незаконного походження грошових коштів, здобутих заздалегідь з порушенням норм кримінального законодавства України.

Вказана протиправна діяльність вчиняється, майже, по всій території України, включаючи території, які межують із зоною проведення Операції об`єднаних сил, що може свідчити про можливі факти фінансування тероризму, тобто фінансове або матеріальне забезпечення окремого терориста чи терористичної групи.

Так, досудовим розслідуванням встановлено громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою; АДРЕСА_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

За наявними даними ОСОБА_6 здійснює пошук та залучення осіб до діяльності «фіктивних» підприємств з метою їх подальшої участі у конвертаційно-транзитних операціях, спрямованих на ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів.

Так, ОСОБА_6 організовано реєстрацію «фіктивних» суб`єктів господарювання на підставних осіб з малозабезпечених верств населення, зокрема: ТОВ «СПЕЦРЕНТА» (код ЄДР 42190973, теперішня назва - «РК «САНСА») та ТОВ «ОЛКАР СТАНДАРТ» (код ЄДР 42120780, теперішня назва «СТАН-РАЙС»), ТОВ «ТАРТЕНС» (код ЄДР 43408183), ТОВ «ГРУП КОМЕРС ЛТД» (код ЄДР 42119471, теперішня назва - «КОМПАНІЯ РЕКЛАМ-СТАРТ»), ТОВ «СГП ПРАГМАТІК» (код ЄДР 35252805), ТОВ «ПОЛТАВА-АГРОІНВЕСТ» (код ЄДР 33531820),ТОВ «ТАМПЕЙ» (код ЄДР 43409585), ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ АЛЕС» (код ЄДР 43397643), ТОВ «ПРОМ-ЕКСПО-СЕРВІС» (код ЄДР 43397554), ТОВ «ТОРНЕН ПРАЙМ» (код ЄДР 43244186), ТОВ «ТЕХНОСПЕЙС ХОЛД» (код ЄДР 43138469), ТОВ «РОЛАКС ПОСТАЧА» (код ЄДР 43137795), ТОВ «АЛЬТРО ЛАЙТ» (код ЄДР 43092173), ТОВ «ЦЕЛЬС» (код ЄДР 39811779), ТОВ «БРОВАРИ КОНСТРАКШН» (код ЄДР 42137663), ТОВ «НВФ ДІН» (код ЄДР 20220235), ТОВ «ДІН-ІНВЕСТ» (код ЄДР 34475469), ТОВ «ІК НОВОБУД» (код ЄДР 33936585), ТОВ «КОНКОРД ПЛЮС» (код ЄДР 23730416), ТОВ «ІМПОРТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДР 41704549), ТОВ «ЕДВАНС ГРАНД» (код ЄДР 39544374), ТОВ «ІЛ-СОЛЕ» (код ЄДР 34823554), ТОВ «РЕД-РИД» (код ЄДР 40569879), ТОВ «СПЕЦ ІНОВАЦІЯ» (код ЄДР 40317790) та інші.

Вказана інформація, окрім матеріалів кримінального провадження в сукупності підтверджується листом оперативного підрозділу від 31.08.2020 30/2/4-2819, направленого на виконання доручення слідчого від 28.05.2020 №6/3344-р.

Крім того, будучи допитаною як свідок 29.05.2020 засновник (власник) ТОВ «Рекламна компанія «САНСА» (код ЄДР 42190973) (попередня назва ТОВ «Спецрента»), ТОВ «Стан-Райс» (код ЄДР 42120780) (попередня назва ТОВ «Олкар Стандарт»), ТОВ «ТАРТЕНС» (код ЄДР 43408183) гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показала, що засновником, та директором, вказаних СГД, вона фактично не являється, ніколи не мала жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариств, вказані СГД зареєстровані/перереєстровані на її ім`я виключно за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності на прохання ОСОБА_6 .

Під час допиту ОСОБА_11 , показала, що з метою швидкого заробітку, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, в мережі інтернет знайшла оголошення «Швидкий заробіток» та залишила свої контактні дані (номер мобільного телефону) для зворотного зв`язку. Через деякий час до неї зателефонувала невідома їй раніше особа чоловічої статі та представилась ОСОБА_12 .

У подальшому саме вказана особа на ім`я ОСОБА_13 надавала злочинні вказівки ОСОБА_11 , з метою реєстрації/перереєстрації на ім`я останньої ряду суб`єктів господарювання для подальшого їх використання в протиправній діяльності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2020 (справа 761/19048/20) гр. ОСОБА_11 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.

02-03 жовтня на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року про проведення обшуку (справа № 761/28623/20) було проведено обшук за адресою проживання гр. ОСОБА_6 : АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707.

Під час проведення обшуку віднайдено печатки, штампи, фінансово-господарську документацію ряду суб`єктів господарювання, діяльність яких була організована та підконтрольна гр. ОСОБА_6 . У вказаних СГД відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутні основні фонди та кваліфікований персонал. Функціонування вказаних товариств спрямоване лише на формування штучного податкового кредиту та надання послуг підприємствам реального сектору економіки в мінімізації податкових зобов`язань, а також незаконного переведення безготівкових коштів у готівку.

04.10.2020 року вилучені речі та документи оглянуто, про що складено відповідний прокол. Того ж дня вказані речі та документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 22020000000000032 від 26.02.2020.

05.10.2020 прокурор першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 258-5,ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 361, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 362 КК України, саме: майна, виявленого 02-03.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с/рада Гнідинська, садівницьке товариство «Ельвіра», земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707, згідно переліку зазначеному в даному клопотанні.

В обґрунтування клопотання прокурор послався на те, що речі та документи, виявлені 02-03.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с/рада Гнідинська, садівницьке товариство «Ельвіра», земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707, відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно, з метою збереження речових доказів.

08.10.2020 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно вилучене 02-03.10.2020 року під час проведення обшуку за адресою: Київська область., Бориспільський район, с/рада Гнідинська, садівницьке товариство «Ельвіра», земельна ділянка з кадастровим номером 3220882600:04:007:0707.

Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні з метою збереження речового доказу.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було досліджено матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.

При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема, що постановою старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України від 04.10.2020 /т. 3, а.с.1-179/ вказані у клопотання речі та документи визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню, оскільки вони мають ознаки доказів у кримінальному провадженні за № 22020000000000032 від 26.02.2020, а саме є предметом протиправної діяльності та містять відомості, які можуть бути використані, як доказ у кримінальному провадженні, оскільки вони отримані внаслідок проведення незаконної діяльності, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять відомості, які можуть бути використанні як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та враховано обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки всупереч тверджень апелянта вказане майно постановою слідчого від 04.10.2020 року визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як таке, що відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.

Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання прокурора підлягає задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, що розслідується.

Більш того, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею не надавався дозвіл на обшук в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером: 3220882600:04:007:0707, тому слідчі незаконно проникнули до нього та провели у ньому обшук, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2020 /т. 1, а.с. 129-132/ надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:04:007:0707, на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення знарядь кримінального правопорушення або майна, здобутого в результаті його вчинення із зазначенням переліку майна.

При цьому слідчий суддя зазначив, що при виконанні даної ухвали відповідно до ч.ч. 2, 3, 9 ст. 236 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

Із зазначеного слідує, що слідчий суддя надаючи дозвіл на обшук на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:04:007:0707, на якій розташований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить гр. ОСОБА_6 , ІПН НОМЕР_1 , мав на увазі і проведення обшуку у будинку чи іншому володінні особи, яке знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК Українизаконний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, щоарешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 адвокату ОСОБА_14 , строк на апеляційне оскарженняухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4