Рішення

від 20.09.2021 по справі 946/3059/21

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/3059/21

Провадження № 2/946/2366/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2019 року, кадастровий № 5122085900:01:001:0090, площею 2,7 га, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій та ОСОБА_1 , який не був зареєстрований в державній реєстраційній службі України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,7 га, кадастровий номер 5122085900:01:001:0090, розташованої на території Саф' янівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області згідно витягу про право власності на земельну ділянку площею 2,7 га, кадастровий номер 5122085900:01:001:0090.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з пунктом 6.1 договору оренди земельної ділянки, укладеним 15 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій та ОСОБА_1 , відповідач зобов`язався протягом семи днів провести державну реєстрацію договору, однак вказаний договір не був зареєстрований у Державному Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як зазначає позивач в позові, вона неодноразово звертала в усній та в письмовій формі (лист від 27.01.2021 року) до керівника ТОВ Дунайський аграрій з питанням про видачу іншого (другого) примірника договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2019 року та із забороною використання персональних даних, посилаючись на те, між нею та ТОВ Дунайський аграрій вже існують договірні відносини, зареєстровані у Реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 19585451), де ТОВ Дунайський аграрій є орендарем, а ОСОБА_1 є орендодавцем в порядку спадкування земельної ділянки. Договір оренди землі діє до 30.05.2022 року, інші правочини стосовно земельної ділянки кадастровий номер № 5122085900:01:001:0090 є нікчемними, а саме договір оренди земельної ділянки кадастровий номер № 5122085900:01:001:0090 від 15 січня 2019 року форма якого не додержана при складанні є нікчемним. Позивач звертає увагу, що на її звернення від 27 січня 2021 року її було повідомлено директором ТОВ Дунайський аграрій про те, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5122085900:01:001:0090 від 15 січня 2019 року укладений на 15 років, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала суду заяву, якою заперечувала проти задоволення позовних вимог, та справу просила розглянути за відсутності представника відповідача.

В підготовчому судовому засіданні представник відповідача надала відзив на позовну заяву, яким просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.01.2019 року, посилаючись на те, що 29.05.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Дунайський аграрій був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,7 га, кадастровий номер - 5122085900:01:001:0090, строком на 7 років, право оренди було зареєстровано 20.03.2017 року на підставі договору від 29.05.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строк дії договору до 30.05.2022 року. Тобто на даний час, як зазначає представник відповідача, єдиним чинним договором оренди земельної ділянки являється договір оренди від 29.05.2015 року. 22.12.2018 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 5219, виданого 22.12.2018 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І. змінився власник земельної ділянки та земельну ділянку успадкувала ОСОБА_1 , тим самим вона прийняла всі права та обов`язки відповідно до договору від 29.05.2015 року.

Як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, єдиним чинним договором оренди на вищезгадану земельну ділянку являється договір оренди від 29.05.2015 року, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.01.2019 року. Зазначає, що на момент пред`явлення позову строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року не сплив, він не припинив свою дію та являється єдиним діючим чинним договором відносно земельної ділянки площею 2,70 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5122085900:01:001:0090, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову та розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.01.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій про розірвання договору оренди земельної ділянки не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.04.2021 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрите провадження.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.06.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій про розірвання договору оренди земельної ділянки та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Судом встановлено, що 29.05.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ Дунайський аграрій був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,7 га, кадастровий номер - 5122085900:01:001:0090, строком на 7 років, право оренди було зареєстровано 20.03.2017 року на підставі договору від 29.05.2015 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строк дії договору до 30.05.2022 року.

22.12.2018 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 5219, виданого 22.12.2018 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Апреленко Р.І. змінився власник земельної ділянки та земельну ділянку успадкувала ОСОБА_1 .

15.01.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Дунайський аграрій був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,7 га, кадастровий номер - 5122085900:01:001:0090, строком на 15 років.

Вищевказаний договір не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

За змістом статей 18, 20 цього Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 6-2777цс16.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Стаття 31 Закону України Про оренду землі регулює питання припинення договору оренди землі, а саме договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають поновленню в порядку, встановленому законом.

У пункті ї частини першої статті 211 ЗК України передбачено, що порушенням земельного законодавства є, зокрема, ухилення від державної реєстрації земельних ділянок.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Отже, суд приходить до висновку, що на момент пред`явлення позову строк дії договору оренди земельної ділянки від 29.05.2015 року не сплив, він не припинив свою дію та являється єдиним діючим чинним договором відносно земельної ділянки площею 2,70 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5122085900:01:001:0090, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову та розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.01.2019 року.

Враховуючи встановлені обставини справи та беручи до уваги норми діючого законодавства, суд приходить висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди не підлягають задоволенню через невірно обраний спосіб захисту порушеного права, оскільки оспорюваний договір є нікчемним для позивача в силу закону.

Вимоги позову про розірвання договору оренди в судовому порядку, не грунтуються на нормах матеріального права.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи прийняте судом рішення та на підставі ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 20.12.2001 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю Дунайський аграрій (код ЄДРПОУ - 38686368, місце знаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Саф`яни, вул.Ярослава Мудрого, 37) про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.09.2021 року.

Суддя: О.О.Бурнусус