Рішення

від 03.09.2021 по справі 237/920/20

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/920/20

Номер провадження 2/237/124/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.,

при секретарі судового засідання Лахно Т.Г.,

за участю відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Садове товариство Шахтар-К Шестуна С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Садового товариства Шахтар-К про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач з 1990 року є членом Садового товариства Шахтар , яке знаходиться в селі Костянтинівка Мар`їнського району Донецької області. Відповідач, голова садового товариства Шахтар Шестун С.Г., безпідставно 22.06.2019 року відключив електроенергію від будівлі позивача на дільниці № 28-30. В зв`язку із самовільним відключенням електроенергії ОСОБА_1 , в холодильнику, розміщеному в домі на дільниці № НОМЕР_1 , пропали продукти, а саме: 5 кг фаршу; свинина, відбивна, вагою 1,600 кг; ковбаса Краківська 2 шт.; ковбаса Московська 1 шт.; ковбаса Варена 1 кг; домашні пельмені 2 кг; домашній сир 1,5 кг; вареники з домашнім сиром 1 кг; свіже сало 1 кг; 2 плавлених сирка; сир Російський 1 кг; 1 пачка майонеза; ковбаса Столична 500 гр.; 1 куриця (бройлер) вагою 1,700 кг; сардельки 650 гр., загальною вартістю 2090 грн. Вважає, що ОСОБА_1 своїми незаконними діями спричинив позивачу матеріальну шкоду на суму 2090 грн.

Постановою Донецького апеляційного суду від 16.01.2020 року вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Мар`їнського районного суду від 10.10.2019 року задоволено, зобв`язано Садове товариство Шахтар-К провести під`єднання до мережі електропостачання земельної ділянки АДРЕСА_1 в садовому товаристві, що належить ОСОБА_2 .

Також до матеріальної шкоди позивач зарахував витрати на правову допомогу адвоката Кравченко В.В. за подання позовної заяви до Мар`їнського районного суду Донецької області у розмірі 1500 грн., витрати на правову допомогу адвоката Глущенко В.П. за подання апеляційної скарги у розмірі 1000 грн., оформлення нотаріально завіреної довіреності на адвоката Глущенко В.П. для захисту його прав у апеляційному суді.

Крім того, внаслідок незаконних дійвідповідача у ОСОБА_2 підскочив тиск, був сильний головний біль, а тому він був вимушений звернутись до лікаря у м. Вугледар та купити ліки на суму 476 грн. Він також звернувся до лікаря у м. Донецьк. Всі ці поїздки травмували та засмучували позивача та його дружину, їх дітей та внуків. Дружина нервувала, внаслідок чого в неї підвищився тиск. В зв`язку з відсутністю електроенергії вони не змогли зустрітись з дітьми та онуками на їхні дні народження. Все це причинило позивачу та його дружині фізичний і моральний біль, страждання, порушення нормальних стосунків з дітьми та онуками, приниження.

В зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідачаматеріальної шкоди у розмірі 5876,43 грн. та моральної шкодиу розмірі 9000 грн.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року відкрито провадження у справі, призначено по справі підготовче судове засідання.

13.05.2020 року до суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, в якому він просить залучити в якості відповідача Садове товариство Шахтар-К .

18.05.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 зазначає, що неприязні відносини у позивача склалися з юридичною особою - садовим товариством в особі його голови Шестуна С.Г., проте позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 як фізичної особи. Вказує, що надання позивачу юридичної допомоги не підтверджено належними доказами. ОСОБА_4 , на ім`я якого оформлена довіреність, не є представником позивача в даній справі. Позивач просить суд стягнути витрати, пов`язані з розглядом інших справ, що не передбачено ЦПК України. Позивачем не надано доказів придбання продуктів. Зазначає, що акт, на який посилається позивач, складений неповноважними та зацікавленими особами, зі змісту акту не вбачається, як відбувалось зважування продуктів, визначення їх вартості. З листа огляду та висновка лікаря не вбачається, що стан здоров`я позивача погіршився саме через нервове перенапруження з приводу відключення електропостачання. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Садове товариство Шахтар-К .

Ухвалою суду від 10.08.2020 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві, наполягав на тому, що учасником цих спірних відносин не є він особисто, і позовні вимоги можуть бути заявлені лише до другого відповідача. Представник відповідача Садове товариство Шахтар-К Шестун С.Г. заперечив проти позову оскільки вважає рішення апеляційного суду у справі 237/3146/19, яким визнано неправомірними дії відповідача, незаконним.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків ( п. 5 ч. 5 ст. 12 ЦПК України). З огляду на ці норми та з урахуванням норм ч. 5 ст. 223 КПК України, суд переконаний, що справа може бути розглянута за відсутності позивача і його представника, які були повідомлені про судовий розгляд, причини їхньої неявки судом визнані неповажними.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з підстав, які наведені нижче.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, закріплений і в ч. 2ст. 12 ЦПК України.

За клопотанням відповідача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які пояснили про обставини виникнення заборгованості позивача перед садівничім товариством (другим відповідачем у справі) за електроенергію и про обставини прийняття рішення відповідачем - СТ Шахтар-К про відключення позивача від електроенергії, які були предметом дослідження у цивільній справі 237/3146/19 і знайшли належну правову оцінку під час ухвалення остаточного рішення у цьому цивільному провадженні. Щодо обставин, пов`язаних з характером і обсягом можливої шкоди, про яку заявив позивач, свідки не змогли повідомити суду будь якої інформації, оскільки особисто не спостерігали шкідливих наслідків, про які стверджує позивач. Згідно частини 1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За таких обставин суд не може вважати належними доказами відомості, отримані під час допиту вказаних свідків відповідача ОСОБА_1 , і покласти ці відомості в обґрунтування свого рішення.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що постановою Донецького апеляційного суду від 16.01.2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасовано рішення Мар`їнського районного суду від 10.10.2019 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Садового товариства Шахтар-К про зобов`язання вчинити певні дії. Зобв`язано Садове товариство Шахтар-К за власний рахунок провести під`єднання до мережі електропостачання земельної ділянки АДРЕСА_1 , вирішено питання про судові витрати. Постанова набрала законної сили 16.01.2020 року.

Зазначеною постановою встановлено, що ОСОБА_2 є членом обслуговуючого кооперативу Садове товариство Шахтар-К та власником земельної ділянки площею 0,0895 гектарів в межах згідно з планом, розташованої на території с/т Шахтар Костянтинівської сільської ради за №№ 28,30.

22.06.2019 року за рішенням членів правління СТ Шахтар К земельну ділянку №30 ОСОБА_2 було від`єднано від електромережі. Позивач, як член садівничого товариства є співкористувачем електромереж, розташованих на території товариства і тому має право на користування ними. На час відключення заборгованості за членськими внесками він не мав. Поновлення електропостачання було перервано товариством неправомірно.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПКУкраїни).

Таким чином, обставини, встановлені постановою Донецького апеляційного суду від 16.01.2020 року додатковому окремому доказуванню не підлягають та мають преюдиційне значення у цьому цивільному проваджені.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року №6 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

З аналізу наведеного можна зробити висновок, що юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання негативних наслідків (шкоди) для потерпілого, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди.

При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

На підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди позивачем надано копії фіскальних чеків на покупку медикаментів з 10.07.2019 року по 12.07.2019 року, копію договору про надання правової допомоги від 02.08.2019 року, угоди про надання юридичних послуг від 17.12.2019 року, копію довіреності від 26.11.2019 року, копію акту фіксації незаконного відключення електроенергії від 24.06.2019 року, пояснювальної записки від 24.06.2019 року, листа огляду від 10.07.2019 року, виданого лікарем ОСОБА_9 , та висновка від 22.07.2019 року, виданого лікарем ОСОБА_10 , довідки серії ДОН-05 № 195809, виданої Міжрайонною медико-соціальною експертною комісією № 2 м. Донецьк, магнітно-резонансної томографії головного мозку від 15.03.2020 року.

Своїм актом від 24.06.2019 р. сусіди позивача ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і сам позивач оцінили і зафіксували майнову шкоду, яку вимагає стягнути позивач. У акті зазначено, що зв`язку із самовільним відключенням електроенергії ОСОБА_1 , в холодильнику, розміщеному в домі на дільниці № 30, пропали продукти, а саме: 5 кг фаршу; свинина, відбивна, вагою 1,600 кг; ковбаса Краківська 2 шт.; ковбаса Московська 1 шт.; ковбаса Варена 1 кг; домашні пельмені 2 кг; домашній сир 1,5 кг; вареники з домашнім сиром 1 кг; свіже сало 1 кг; 2 плавлених сирка; сир Російський 1 кг; 1 пачка майонеза; ковбаса Столична 500 гр.; 1 куриця (бройлер) вагою 1,700 кг; сардельки 650 гр., загальною вартістю 2090 грн.

Проте, суд не може сприймати цей документ допустимим доказом для встановлення обсягу майнової шкоди, оскільки сам по собі цей акт не може беззаперечно довести дійсну вартість і кількість продуктів а також свідчити про їхню якість, і підтвердити дійсний розмір завданої шкоди. Вартісні і якісні характеристики продуктів харчування можуть бути встановлені за допомогою фіскальних або товарних чеків на підтвердження купівлі продуктів, сертифікатів походження цих продуктів, якість продуктів харчування може бути встановлена за допомогою експертних досліджень тощо. Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування - ч.1 ст.80 ЦПК України. Суд не вважає вказаний акт достатнім доказом для доведення матеріальної шкоди у сумі 2090 грн. (дві тисячі дев`яносто гривень 00 коп.).

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. - ч.1 ст. 95 ЦПК України. Згідно ч. 2 цієї статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено ЦПК України; якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством - ч.4 ст.95 ЦПК України, а частиною 5 ст.95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Жодна із поданих позивачем копій не відповідає вимогам ст.95 ЦПК України, норми якої наведені вище.

Окрім іншого, дослідивши зміст копії на аркуші справи 21, суд зауважує, що запис про огляд лікаря, який датований 10.07.2019 р, не може бути сприйнятий судом як виготовлена копія з документу, який відповідає ознакам за ч. 1 ст. 95, ч. 2 ст. 78 та ст. 79 ЦПК України, оскільки цей запис про огляд не містить відповідного штампу лікувального закладу, не виготовлений на бланку такого закладу, не має реквізитів щодо його реєстрації. А з огляду на те, що події, які спричинили шкоду, за твердженням позивача відбулись 22.06.2019 року, тобто за два тижні до медичного огляду, суд також не може вважати цей запис про огляд як доказ, що відповідає вимогам ст.ст. 77, 78, 79 ЦПК України. Тотожній висновок можна зробити, надаючи оцінку і доказу позивача, який містить справа на аркуші 22, а саме - висновку за наслідком лікарської консультації від 22.07.2019 року, який виготовлений через місяць після того як відбулись події, які зумовили, за твердженням позивача, необхідність такої лікарської консультації. Довідку щодо інвалідності серії ДОН-05 № 195809 суд не вважає доказом належним в сенсі ст.77 ЦПК України щодо обставин спричинення позивачеві майнової шкоди, проте приймає до уваги у своїх висновках щодо шкоди моральної.

Суд переконаний у тому, що дії відповідача СТ Шахтар-К в особі його колегіального органу - правління, які мали місце 22.06.2019, є протиправними і могли спричинити майнову шкоду позивачу, проте судом не встановлено, а позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача СТ Шахтар-К та наслідками, на які вказує позивач і які оцінені ним як завдана відповідачами майнова шкода у розмірі 2090 грн. за втрачені продукти харчування та 476 гривень 43 копійки - витрати на ліки. Суд, також, вважає недоведеним факт протиправної поведінки фізичної особи ОСОБА_1 по відношенню до позивача, яка спричинила вказану позивачем матеріальну шкоду. Суд не знайшов причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача СТ Шахтар-К і витратами позивача на купівлю ліків ( копії фіскальних чеків - а.с 11 і 12).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів майнової шкоди у розмірі 2090 грн. за втрачені продукти харчування та 476 гривень 43 копійки - витрати на ліки. Проте, внаслідок вчинення відповідачем СТ Шахтар-К цивільного правопорушення, факт якого суд вважає доведеним, позивачу в будь-якому разі заподіяно моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25 травня 2001 року, № 1 від 27 лютого 2009 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковомуз`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1190 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких була заподіяна шкода, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Судом встановлено, що протиправними діями відповідача СТ Шахтар-К позивачеві було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких віна зазнав у зв`язку з тим, що на деякий час був позбавлений можливості повноцінно користуватися своїм власним майном, електроприладами у своєму побуті для зберігання і приготування їжі, святкування дня народження тощо. Це свідчить про суттєве погіршення звичайних побутових умов позивача та членів його родини. Суд приймає до уваги, що позивач є інвалідом третьої групи, має серцево-судинні і гіпертонічне захворювання, а протиправна поведінка СТ Шахтар-К мала наслідком погіршення фізичного і психологічного стану позивача. Позивач був вимушений витрачати свій час для того, щоб доводити правомірність своїх вимог до відповідача у судових установах, замість того, щоб використати його на членів своєї родини, на свої звичайні уподобання тощо.

Отже, суд переконаний, що позов в частині стягнення моральної шкоди з відповідача СТ Шахтар-К підлягає частковому задоволенню. Суд дійшов висновку, що позов в частині вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованим в цій частині, а в діях ОСОБА_1 суд не вбачає делікту, про який стверджує позивач.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини вчинення цивільного правопорушення, наслідки, що настали. Та, з урахуванням характеру протиправних дій відповідача СТ Шахтар-К , глибини душевних страждань, які заподіяні позивачу, враховуючи, що при визначенні розміру відшкодування позивач виходив з того, що не тільки йому, а і здоров`ю дружини завдано шкоди, керуючись засадами розумності, справедливості і виваженості, суд вважає, що заявлені позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в сумі 2000 грн.(дві тисячі гривень 00 коп.), які підлягають стягненню з відповідача Садове товариство Шахтар-К .

Суд відмовляє у стягненні судових витрат позивача на правничу допомогу, оскільки за змістом наданих позивачем доказів (а.с.15-18) ця правнича допомога надавалась в межах іншого цивільного провадження і доля цих витрат вирішувалась за наслідками судового розгляду цивільної справи 237/3146/19. Доказів щодо інших витрат на правничу допомогу суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України Про судовий збір , суд вважає необхідним стягнути з відповідача Садового товариства Шахтар-К на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 119,25 грн. (840,80 грн. х 2000,00 / 14100,43 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Садового товариства Шахтар-К про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з Садового товариства Шахтар-К (код ЄДРПОУ 25605833) моральну шкоду в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Садового товариства Шахтар-К (код ЄДРПОУ 25605833) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), судовий збір в розмірі 119,25 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Сенаторов