Ухвала

від 17.09.2021 по справі 755/12895/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12895/21

Провадження №: 1-кс/755/3588/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2021 р. м.Київ

Слідчий суддяДніпровського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залі Дніпровського районногосуду м.Києва,клопотання представника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100060000538 та доданідо ньогоматеріали,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2021 року до Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотанняпредставника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100060000538/

Відповідно до ст.35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого слідчого суддю ОСОБА_1 та передано їй матеріали 14.09.2021 року.

Вимоги клопотанняобґрунтованітим,що слідчими Печерського УП ГУ НП у місті Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, яке зареєстроване за заявою ОСОБА_5 .

За результатами розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.06.2021 року №757/30806/21-к накладено арешт на корпоративні права юридичної особи ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538), що знаходиться за юридичною адресою: м.Київ, проспект Броварський, буд.31, що належать ОСОБА_7 та становлять 100 відсотків статутного фонду, що у грошовому еквіваленті становить 1450000 гривень.

У подальшому, заступником керівника Київської міської прокуратури 18.06.2021 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року за СВ Дніпровського УП ГУ НП України у місті Києві.

Відповідно доч.2ст.132КПК Україниклопотання прозастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження напідставі ухвалислідчого суддіподається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Оскільки на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року здійснюється слідчими Дніпровського УП ГУНП України у місті Києві, клопотання про скасування арешту на майно подається до Дніпровського районного суду міста Києва.

Вважаю, що арешт на майно ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» накладено необґрунтовано, узв`язку з чим такий арешт підлягає скасуванню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи необхідність задоволення клопотання слідчий суддя ОСОБА_8 зазначає, що постановою слідчого СВ Печерського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_9 від 08.06.2021 року корпоративні права юридичної особи ТОВ «Грант 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, корпоративні права за своєю правовою природою не є матеріальними об`єктами та не відповідають критеріям, встановленим ст.98 КПК України.

Жодних інших обставин, які б обґрунтовували необхідність накладення арешту на корпоративні права ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД», слідчим суддею ОСОБА_8 не зазначено.

Крім того, у ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12021100060000538 від 31.03.2021 року досліджуються обставини щодо можливого протиправного заволодіння шахрайським шляхом, об`єктами нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Потерпілим у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , який стверджує, що невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи об`єктами нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та корпоративними правами ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Однак, ОСОБА_5 подаючи заяву про вчинення кримінального правопорушення та надаючи органу досудового розслідування покази зазначив неправдиві відомості, які спростовуються наступними фактами.

Так, 20.03.2019 року ОСОБА_5 було засновано ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

17.09.2020 року відповідно до вимог, встановлених ч.5 ст.17 Закону, на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» від 16.09.2020 року, між ОСОБА_5 , від імені якого діяв ОСОБА_10 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 08.05.2019 року за р.№1316, - з однієї сторони, та ОСОБА_7 , - з іншої сторони, справжність підписів на акті було засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_12 16.09.2020 року за р.№2012, 2013, проведено реєстраційну дію, відповідно до якої з 18.09.2020 року ОСОБА_7 є законним власником 100 % корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

У подальшому, ОСОБА_5 з метою незаконного повернення 100% корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, в якій виклав завідомо неправдиві відомості з метою введення в оману як органу досудового розслідування, так і суду, та накладення арешту на майно ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Розуміючи, що у діях ОСОБА_7 відсутній склад злочину, а у кримінальному провадженні №12021100060000538від 31.03.2021року будевстановлено відсутністьподії злочину, ОСОБА_5 звернувся до Центральної Колегії Мінюсту України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мінюсту (далі Колегія) із скаргою від 11.06.2021 року №828, зареєстрованою у Мінюсті України 11.06.2021 року за №22180-33-21, на реєстраційні дії у ЄДР від 17.09.2020 року №1000671070001030836 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» та від 21.09.2020 року №1000671070002030836 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 щодо ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Реєстраційною дією від 17.09.2020 року №1000671070001030836 змінено засновника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» з ОСОБА_5 на ОСОБА_7 , а реєстраційною дією від 21.09.2020 року №1000671070002030836 змінено редакцію статуту ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» та відомості про керівника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

У ході розгляду скарги Колегією встановлено, що ОСОБА_5 вважає вищезазначені реєстраційні дії протиправними та просить скасувати, оскільки зазначає, що рішення про продаж своєї частки у статутному капіталі ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» не приймав, не уповноважував на це інших осіб та жодних документів, спрямованих на відчуження належної йому частки, не підписував.

Однак, Колегія, після детального вивчення скарги, додатків до неї та відомостей з ЄДР, встановила, що приватному нотаріусу ОСОБА_12 було подано документи, комплектність, зміст та форма яких відповідали вимогам, встановленим ст.15, ч.ч.4, 5 ст.17 Закону.

Колегія встановила, що ОСОБА_5 дійсно видавалася довіреність на ім`я ОСОБА_10 , посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 08.05.2019 року за р.№1316, якою уповноважено ОСОБА_10 бути представником ОСОБА_5 при вирішенні будь-яких питань, пов`язаних з участю ОСОБА_5 у ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД», з правом розпорядження належною йому часткою у статутному капіталі Товариства. Зазначена обставина спростувала доводи ОСОБА_5 про те, що останній не уповноважував жодну особу представляти його інтереси при вирішенні будь-яких питань, пов`язаних з участю ОСОБА_5 у ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Будь-яких інших доводів ОСОБА_5 не наведено, а Колегією не встановлено інших обставин, що прямо чи опосередковано вказували б на протиправність реєстраційних дій щодо зміни засновника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

За результатами розгляду скарги Колегією встановлено, що у приватного нотаріуса ОСОБА_12 були відсутні підстави для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, та підстави для відмови у державній реєстрації, а рішення прийнято відповідно до законодавства. Відтак, Колегія дійшла висновку, що скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, та рекомендувала відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_5 .

У подальшому Наказом Мінюсту України від 15.07.2021 року №2385/7 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на проведені реєстраційні дії щодо

ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Отже, враховуючи те, що викладені ОСОБА_5 відомості є неправдивими, а також те, що корпоративні права за своєю правовою природою не відповідають критеріям, визначеними ст.98 КПК України, арешт на корпоративні права ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» накладено необґрунтовано.

Крім того, просив суд звернути увагу на те, що, як вбачається з витягу з ЄРДР предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року є вчиненні невстановленими особами шахрайські дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_5 у великих розмірах. Таким чином, фабула розслідуваного злочину зазначена у загальних формулюваннях, без будь-якої конкретизації.

Крім того, відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5 від 01.04.2021 року, останній зазначає, що від його знайомих йому стало відомо, що

ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» планує здійснити правочин щодо продажу об`єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому він дізнався, що 18.09.2020 року змінився засновник ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД», а саме ним стала ОСОБА_7 .

Разом з тим, зі слів ОСОБА_5 , він жодних договорів купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» та актів приймання-передачі таких корпоративних прав з нотаріально посвідченими підписами не укладав.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 КК України, полягає у тому, що в результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Однак, ані в показах потерпілого ОСОБА_5 , ані в заяві про вчинення злочину не міститься жодної інформації, яка б свідчила про наявність у діях невстановлених осіб складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.

Крім того, станом на 09.06.2021 року (день подачі клопотання про накладення арешту на корпоративні права) органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року допитано потерпілого ОСОБА_5 , винесено постанову про визнання речовими доказами об`єктів нерухомого майна, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , направлено клопотання про їх арешт та отримано відповідну ухвалу, винесено постанову про визнання речовими доказами корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД», направлено клопотання про їх арешт та отримано відповідно ухвалу, отримано витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо об`єктів нерухомості та засновників ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Слідством не вжито жодних заходів щодо перевірки інформації про здійснення нотаріальних дій, що були підставою для передачі корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД».

Обсяг проведених слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень свідчить про порушення слідчим органом принципу розумності строків проведення досудового розслідування та про відсутність хоча б мінімальних натяків на завершення досудового розслідування, оскільки за 5 місяців проведення досудового розслідування, слідчими не встановлено жодних доказів, які б підтверджували покази ОСОБА_5 .

Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, першою обов`язковою ознакою речового доказу є його належність до матеріальних об`єктів. При цьому корпоративні права, як і будь-які інші права і свободи особи, не є об`єктами матеріального світу та не можуть зберігати на собі сліди, бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Іншою ознакою є те, що речовий доказ має містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте, самі по собі корпоративні права на

ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» містяться в собі інформацію про право особи, у даному випадку ОСОБА_7 , розпоряджатися ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД». Відомості щодо передачі зазначених корпоративних прав можуть міститися у документах, що були підставою для проведення нотаріусом перереєстрації цих корпоративних прав, але жодним чином не самі права.

Оскарження ОСОБА_5 дій реєстратора щодо передачі корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України свідчить про те, що ОСОБА_5 визнає, що спір про володіння корпоративними правами ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» лежить у господарсько-процесуальній площині і не є предметом розслідування кримінального провадження №12021100060000538 від 31.03.2021 року.

Крім того, згідно підпункту 1 ч.2ст.11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно дост.204 ЦК Україниправочин є правомірним якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що вищезазначений договір визнаний судом недійсним, правомірність набуття права власності на майно в судовому порядку не оскаржувалася.

Відповідно до інформації з сайту «Судова влада України» ОСОБА_5 жодних позовів щодо визнання договору купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» недійсним не подавав.

Заявник зауважує, що в ухвалі суду не зазначено, який саме вид обтяження застосовано до арештованого майна, адже законом встановлено 3 варіанти обмеження, які можуть бути застосовані під час арешту, а саме позбавлення права на відчуження, розпорядження або користування майном. Однак, в ухвалі суду не визначено вид обмеження, яке застосовано до майна.

Враховуючи викладене, у застосуванні арешту на корпоративні права ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД», накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11.06.2021 року №757/30806/21-к, відпала потреба.

Представник ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення даного клопотання, зауважив, що вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, є обґрунтованим та відповідає вимогам закону. Просив суд відмовити в задоволенні даного клопотання. Крім того, надав суду матеріали кримінального провадження для дослідження в судовому засіданні.

Вислухавши доводи заявника, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення даного клопотання, дослідивши матеріали клопотання та надані прокурором матеріали кримінального провадження, в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.190 КК України.

У подальшому заступником керівника Київської міської прокуратури 18.06.2021 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року за СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві.

На теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року здійснюється слідчими СВ Дніпровського УП ГУ НП у м.Києві.

Постановою слідчогоСВ ПечерськогоУП ГУНП ум.Києві ОСОБА_9 від 08.06.2021 року корпоративні права юридичної особи ТОВ «Грант 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538) визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021100060000538 від 31.03.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року №757/30806/21-к накладено арешт на корпоративні права юридичної особи ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538), що знаходиться за юридичною адресою: м.Київ, проспект Броварський, буд.31, що належать ОСОБА_7 та становлять 100 відсотків статутного фонду, що у грошовому еквіваленті становить 1450000 гривень.

Вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки слідчим суддею при накладенні арешту встановлено, що майно, на яке просив накласти арешт прокурор, відповідає критеріям, визначеним ст.98, п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України.

Відповідно до п.7 ч.2ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Порядок скасування арешту майна визначенийст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявитиклопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п.2 ч.1ст. 174 КПК Україниарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2ст. 131 КПК Україниарешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п.1 ч.3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п.2 ч.1ст. 170 КПК Українизавданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1ст. 318 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі "Антріш проти Франції" від 22 вересня 1994 року, "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право наефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч.2 ст.8, ч.5 ст.9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як встановлено у судовому засіданні, ТОВ «Грант 7 ЛТД» (код ЕДРПОУ: 42896538) належать на праві власності корпоративні права юридичної особи ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538), що знаходиться за юридичною адресою: м.Київ, проспект Броварський, буд.31, що належать ОСОБА_7 , що становлять 100 відсотків статутного фонду, що у грошовому еквіваленті становить 1450000 гривень.

Прокурор, обгрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст.171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст.170 КПК України, з якою пов`язує необхідність накладення такого арешту, а саме з метою збереження речових доказів, пославшись на те, що постановою таке майно визнано речовим доказом.

Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час матеріали кримінального провадження не містять достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які посилався у клопотанні прокурор.

Зокрема, доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст.98 КПК України, та наявність в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами не є безумовною підставою для накладання арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, при цьому висновки слідчого судді не залежать лише від наявності чи відсутності у кримінальному провадженні постанови про визнання вказаного майна речовими доказами.

З наявної в матеріалах кримінального провадження постанови слідчого про визнання речовими доказами від 08.06.2021 року вбачається, що майно, а саме власності корпоративні праваюридичної особиТОВ «ГРАНТ7ЛТД» (кодЄДРПОУ 42896538),що знаходитьсяза юридичноюадресою:м.Київ,проспект Броварський,буд.31,що належать ОСОБА_7 ,та становлять100відсотків статутногофонду,що угрошовому еквівалентістановить 1450000гривень, є об`єктом протиправних дій, та такими, що набуті кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, за положенням ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що до теперішнього часу в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, що майно, а саме власності корпоративні права юридичної особи ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538), що знаходиться за юридичною адресою: м.Київ, проспект Броварський, буд.31, що належать ОСОБА_7 , що становлять 100 відсотків статутного фонду, що у грошовому еквіваленті становить 1450000 гривень набуте кримінально протиправним шляхом та є об`єктом протиправних дій, то існування правової підстави для арешту вказаного майна з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та свідчить про формальність постанови слідчого від від 08.06.2021 року про визнання речовими доказами.

Вказаний висновок слідчого судді підтверджується і дослідженим в судовому засіданні Наказом Мінюсту України від 15.07.2021 року №2385/7 та висновком Центральної Колегії Мінюсту України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мінюсту від 18.06.2021 року.

Таким чином, матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки за викладених обставин не доведено необхідність продовження застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Крім того, дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження (згода на що надана прокурором) встановлено, що до теперішнього часу органом досудового розслідування не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення будь-яку особу, тривалий час після накладення арешту на майно не проводяться будь-які слідчі дії, не допитано жодної особи, не призначено будь-якого експертного дослідження.

Все вищевикладене свідчить про свавільне втручання у право володіння, користування та розпорядження власником вказаним майном та підтверджує обгрунтованість клопотання про необхідність скасування арешту, враховуючи, що на даний час потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження з зазначених вище підстав відпала.

Керуючись ст.ст.8-9, 94,98, 131-132,170, 173-174 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021100060000538 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 16.04.2021 року (справа №757/30806/21-к), на корпоративні права юридичної особи ТОВ «ГРАНТ 7 ЛТД» (код ЄДРПОУ 42896538), що знаходиться за юридичною адресою: м.Київ, проспект Броварський, 31, що належать ОСОБА_7 та становлять 100 відсотків статутного фонду, що у грошовому еквіваленті становить 145000 гривень.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 21 вересня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1