Рішення

від 28.09.2021 по справі 343/1702/21

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1702/21

Провадження №: 2/0343/651/21

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Керніцького І.І.,

секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за законом, суд- ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно - земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку площею 0,0899 га кадастровий номер 2622055300:01:001:1013, земельну ділянку площею 0,0298 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:0996, після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивувала тим, що вона, ОСОБА_5 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02 жовтня 2012 року вона уклала шлюб, тому її прізвище було змінено з ОСОБА_6 на ОСОБА_7 . Рішенням Долинського районного суду від 24.09.2019 їхній шлюб було розірвано, прізвище після розірвання шлюбу в неї залишилось ОСОБА_7 . Після смерті її батька, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , залишилось його спадкове майно: земельна ділянка площею 0,0899 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:1013, для ведення колективного садівництва садове товариство АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,0298 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:099 для ведення колективного садівництва садове товариство Плай-1 , розташована адресою смт Вигода ур. Рівня , Долинського району Івано-Франківської області. Після смерті її батька, вона, як спадкоємець за Законом, вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте державним нотаріусом Долинської районної державної нотаріальної контори Дуткевич О.Я. їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку вищевказаних земельних ділянок, оскільки крім неї до нотаріальної контори 17.08.2005 подали заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину сини ОСОБА_4 від його першого шлюбу, її брати - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Крім того, нотаріус відмовила ще із тих причин, що нею не були надані оригінали правовстановлюючих документів, Державні акти на право власності батька- земельні ділянки (залишились лише копії). Вказала, що її брати, які також є спадкоємцями першої черги за законом, а в справі відповідачами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від своїх часток батьківської спадщини готові відмовитись на її користь, що підтвердять судовому засіданні. Зважаючи на те, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документ вона не має можливості отримати в нотаріуса свідоцтво про право власності на спадкове майно-земельні ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і належало її батькові, змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилася, однак скерувала на адресу суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити у її відсутності (а.с.26).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явилися, проте подали до суду заяви, згідно з яких позовні вимоги визнали, не заперечили проти визнання за позивачкою права власності на вказане в позові спадкове майно після смерті їхнього батька ОСОБА_4 (а.с.27, 28).

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачами.

Суд, дослідивши матеріали справи, у зв"язку з визнанням позову відповідачами, вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому судовому засіданні, яким задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного:

Згідно із ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), яке здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.

Згідно з ст.ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.08.2005 вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 26.04.1991 був батьком ОСОБА_8 , позивачки по справі (а.с. 7, 6).

Відповідно до копії рішення Долинського районного суду від 24.09.2019 (а.с.8-9) встановлено про те, що у зв`язку із реєстраціює шлюбу 20.09.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , позивачка ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_1 . Шлюб, зареєстрований 20.09.2012 Лолинською сільською радою Долинського району Івано-Франківської області, про що складено актовий запис №7 - розірвано на підставі вищевказаного рішення.

Відповідно до ст.116, 131 ЗК України громадяни набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень; громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.

Згідно з ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз`яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0899 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:1013, для ведення колективного садівництва садове товариство Плай-1 , та земельну ділянку площею 0,0298 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:099 для ведення колективного садівництва садове товариство Плай-1 , розташовані адресою смт Вигода ур. Рівня Долинського району Івано-Франківської області.

Про те, що вказані вище земельні ділянки належали спадкодавцю ОСОБА_4 свідчать: копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2601703722016 від 11.04.2016 щодо земельної ділянки площею 0,0298 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:0996 (а.с.10,11) та копія Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2601515272015 від 11.12.2015 (а.с.12,13).

Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно також підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ 02-2/000047 від 06.03.1995 (а.с.14).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений Законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.12.2016 державного нотаріуса Долинської районної державної нотаріальної контори Дуткевич О.Я., у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку вищевказаних земельних ділянок, ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки крім неї до нотаріальної контори 17.08.2005 подали заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину сини ОСОБА_4 від його першого шлюбу, її брати - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також у зв`язку із втратою Державного акта (а.с.15).

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що спірні земельні ділянки, після смерті ОСОБА_4 успадковані позивачкою ОСОБА_1 , у порядку спадкування за законом. Однак, втрата документів власником, що засвідчують право власності померлого ОСОБА_4 на вищезазначені земельні ділянки та відмова нотаріуса у видачі Свідоцтва про право на спадщину позбавляють позивачку можливості оформити належне їй право на спадщину в нотаріальному порядку.

Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини, а його право в такому випадку підлягає судовому захисту.

Встановлені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини підтверджуються сукупністю вивчених судом фактичних даних, що дає суду всі підстави для ухвалення рішення на користь позивачки.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючих документів (державних актів) на земельні ділянки, має особа, яка є власником цих земельних ділянок, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачами позову не суперечить Закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин суд приходить до висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на зазначені земельні ділянки в межах позовних вимог.

Згідно з Витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 2622055300:01:001:0996 площею 0,0298 га в урочищі Рівня смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області нормативна грошова оцінка становить 583,01 грн (а.с.16); нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 2622055300:01:001:1013 площею 0,0899 га в урочищі Рівня смт Вигода Долинського району Івано-Франківської області становить 1465,68 грн (а.с.17).

На підставі ст.ст. 392, 1217, 1223, 1225, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 116, 120, 125, 126, 131 ЗК України, керуючись статтями 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно - земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельну ділянку площею 0,0899 га кадастровий номер 2622055300:01:001:1013, земельну ділянку площею 0,0298 га, кадастровий номер 2622055300:01:001:0996, після смерті її батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_3 ,77553.

ОСОБА_3 , житель АДРЕСА_4 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький