Рішення

від 27.09.2021 по справі 904/4615/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4615/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Риженко Д.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик", м.Полонне, Полонський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь", м.Дніпро

про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу №20/1652 у сумі 6344394,87грн., з яких 6236410,98грн. основної заборгованості, 99782,58грн. пені; 8201,31грн. трьох процентів річних

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гільбурд Р.М., посвідчення №0770 від 20.01.2017, адвокат.

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВСВ Транс Логістик" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургійний завод "Дніпросталь" (далі - відповідач) про стягнення 6344394,87грн., з яких 6236410,98грн. основної заборгованості, 99782,58грн. пені; 8201,31грн. трьох процентів річних. Фактичною підставою позову є договір перевезення вантажу №20/1652 від 04.09.2020.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4615/21 визначено суддю Назаренко Наталію Григорівну, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021.

Ухвалою від 11.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 01.06.2021.

21.05.2021 від позивача надійшло клопотання від 21.05.2021 за вих.№б/н про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 24.05.2021 у задоволення клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

01.06.2021 від позивача надійшло клопотання від 01.06.2021 за вих.№б/н про перенесення судового засідання та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції. Ухвалою від 01.06.2021 клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено; підготовче засідання відкладено на 30.06.2021.

17.06.2021 від відповідача надійшов відзив , яким просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 30.06.2021 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів - до 09.08.2021; підготовче засідання відкладено до 14.07.2021.

Ухвалою від 14.07.2021 оголошено перерву до 03.08.2021.

03.08.2021 від позивача надійшли пояснення по справі, які господарським судом розцінено як відповідь на відзив.

Ухвалою від 03.08.2021 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 01.09.2021.

25.08.2021 від відповідача надійшло клопотання від 25.08.2021 за вих.№б/н, яким просить суд позовну заяву залишити без руху, у зв`язку з тим, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог, водночас здійснений позивачем розрахунок пені є неправильним. Оцінивши обґрунтування відповідача, господарський суд не знаходить підстав для залишення позовної заяви без руху і вважає, що наявні у справі докази дозволяють вирішити спір по суті, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Ухвалою від 01.09.2021 розгляд справи по суті відкладено на 27.09.2021.

23.09.2021 від відповідача надійшло клопотання від 23.09.2021 за вих.№б/н, яким просить суд позовні вимоги залишити без розгляду, з огляду на ненадання витребуваних судом доказів, зокрема обґрунтованого розрахунку позовних вимог, доказів виконання пункту 5.5 договору. Оцінивши обґрунтування відповідача, господарський суд не знаходить підстав для залишення позовної заяви без розгляду і вважає, що наявні у справі докази дозволяють вирішити спір по суті, а тому клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

В судове засідання, яке відбулося 27.09.2021 явку забезпечив представник відповідача та заперечив проти задоволення позовних вимог; позивач явку представника не забезпечив, проте від представника позивача надійшла заява від 27.09.2021 за вих.№б/н про перенесення розгляду справи на кілька днів через зайнятість в іншому судовому засіданні. Господарський суд оцінивши зміст заяви представника позивача про перенесення розгляду справи, врахував, що строк розгляду справи по суті добігає кінця, неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи, наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті, а неможливість заміни одного представника іншим не доведена позивачем, отже підстави для задоволення заяви позивача про перенесення розгляду справи по суті відсутні.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 27.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажу №20/1652 від 04.09.2020.

Факт надання послуг на заявлену суму підтверджується Актами про надання послуг, заявками на перевезення, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, податковими накладними.

Позивач звернув увагу, що Актом звірки взаєморозрахунків, який підписано представниками обох сторін і підписи яких скріплено печатками товариств, складеним за період з вересня 2020 року по 25.03.2021 заборгованість відповідача підтверджується у сумі 623641,98грн.

Станом 12.04.2021 заборгованість відповідача не є погашеною.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 28.03.2021 по 12.04.2021 на загальну суму 99785,58грн.;

- три проценти річних за загальний період прострочення з 28.03.2021 по 12.04.2021 на загальну суму 8201,31грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Посилаючись на положення пункту 5.5 договору, відповідач дійшов висновку, що обов`язок з оплати послуг виникає лише за умови отримання оригіналів документів.

Отже, звернення позивача до суду з даною позовною заявою відповідач вважає передчасним.

Відповідач вважає, що в силу пункту 5.5 договору до нього не застосовується відповідальність за порушення строків оплати. Із наданого позивачем розрахунку не вбачається період за який нараховується пеня та три відсотки річних. Таким чином, позивач вважає, що вимоги про стягнення пені та трьох відсотків річних задоволенню не підлягають.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач не погоджується з позицією відповідача в частині неотримання останнім документів передбачених пунктом 5.5 договору та стверджує, що всі документи перевізником надсилалися клієнту в оригіналі.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Заперечення не надано.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування входять обставини укладення договору; визначення природи договору; підтвердження / не підтвердження надання послуг з перевезення вантажу; строк оплати послуг з перевезення вантажу; наявність часткової оплати; існування заборгованості; правомірність нарахування пені та трьох процентів річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, перевізник) та відповідачем (далі - відповідач, клієнт), (разом іменовані - сторони) укладено договір перевезення вантажу №20/1652 від 04.09.2020 (далі - договір).

Предмет договору. В порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає, а перевізник приймає на себе зобов`язання за плату і за рахунок клієнта надати послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та/або міжнародному сполученні, відповідно до узгоджених сторонами додатків та/або заявок. Перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому клієнтом вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а клієнт зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Вартість послуг перевезення встановлюється в українській гривні та обумовлюється сторонами в додатках/заявках до даного договору (пункт 5.1 договору).

Строк. Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріпленням їх підписів печатками сторін, та діє до 31.12.2022, а в частині не виконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (пункт 9.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок виконання договірних зобов`язань щодо надання послуг з перевезення та їх оплати.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

2. Підтвердження / не підтвердження надання послуг з перевезення вантажу.

Пунктом 2.10 договору визначено, що датою виконання робіт та/або надання послуг вважається дата підписання сторонами Акту виконаних робіт, за умови надання документів, передбачених пунктом 5.5 договору. Обов`язок складання Акту виконаних робіт покладається на перевізника. Після завершення виконання робіт або надання послуг перевізник надає клієнту два примірники підписаного Акту виконаних робіт.

Надання послуг з перевезення підтверджується Актами наданих послуг, які підписано представниками сторін та підписи яких скріплені печатками:

1. Акт надання послуг №76 від 31.10.2020 на суму 28240,92грн.;

2. Акт надання послуг №79 від 31.10.2020 на суму 31852,80грн.;

3. Акт надання послуг №104 від 31.12.2020 на суму 307189,92грн.;

4. Акт надання послуг №105 від 31.12.2020 на суму 739487,40грн.;

5. Акт надання послуг №1 від 10.01.2021 на суму 338075,76грн.;

6. Акт надання послуг №2 від 10.01.2021 на суму 343469,88грн.;

7. Акт надання послуг №4 від 20.01.2021 на суму 732966,16грн.;

8. Акт надання послуг №5 від 20.01.2021 на суму 610730,04грн.;

9. Акт надання послуг №6 від 20.01.2021 на суму 35284,56грн.;

10. Акт надання послуг №8 від 31.01.2021 на суму 993025,26грн.;

11. Акт надання послуг №9 від 31.01.2021 на суму 1051692,24грн.;

12. Акт надання послуг №10 від 31.01.2021 на суму 52279,92грн.;

13. Акт надання послуг №11 від 31.01.2021 на суму 60254,88грн.;

14. Акт надання послуг №14 від 10.02.2021 на суму 371179,92грн.;

15. Акт надання послуг №15 від 10.02.2021 на суму 600776,04грн.

Акти наданих послуг підписано представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості послуг з перевезення вантажу матеріали справи не містять.

Отже, факт надання послуг з перевезення вантажу визнається підтвердженим.

3. Строк оплати послуг з перевезення вантажу. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (частина 1 статті 916 Цивільного кодексу України). Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (частина 1 статті 919 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 2.10 договору датою виконання робіт та/або надання послуг вважається дата підписання сторонами Акту виконаних робіт, за умови, надання документів, передбачених пунктом 5.5 цього договору.

Пунктом 5.4 договору визначено, що строк оплати послуг, наданих перевізником, становить 45 календарних днів з дня підписання сторонами Акту виконаних робіт та отримання клієнтом всіх оригіналів документів, зазначених у пункті 5.5 договору.

Згідно пункту 5.5 договору, для проведення розрахунків за надання послуг перевезення перевізник зобов`язаний надати клієнту такі документи:

- оригінал Акту виконаних робіт;

- оригінал рахунку;

- оригінал ТТН (CMR) з відміткою вантажоотримувача;

- оригінал заявки на відповідні послуги з підписом та печаткою перевізника;

- у разі наднормативного простою транспортних засобів, документи, що підтверджують простій (акти, чеки, карти простою, скрин GPR-навігатора).

Первинні документи повинні бути підписані уповноваженою на те особою з розшифруванням її підпису та завірені печаткою перевізника.

У разі ненадання зазначених документів у повному обсязі, клієнт має право продовжити строк оплати, пропорційно часу прострочення надання зазначених у цьому пункті документів або їх надання таким чином, що робить неможливим здійснення клієнтом оплати в строки, передбачені цим договором. При цьому, до клієнтів не застосовується відповідальність за порушення строків оплати, відсотки річних та інфляційні нарахування не нараховуються та не виплачуються клієнтом.

В силу пункту 3.5 договору, клієнт зобов`язаний оплатити перевізнику надані послуги з перевезення вантажу.

Здійснюючи правовий аналіз положень договору, господарський суд доходить висновку, що головним документом, який підтверджує надання послуг з перевезення вантажу є Акт наданих послуг.

В якості підстави для відстрочення здійснення оплати наданих послуг з перевезення вантажу відповідач посилається на положення пункту 5.5 договору, проте господарський суд вказані посилання відповідача вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності та оплати отриманих послуг з перевезення вантажу з огляду на таке.

1. На кожне перевезення вантажу, відповідно до пункту 2.4 договору, клієнт надає перевізнику заявку, тобто логічним є висновок, що заявку надає відповідач позивачу і вона наявна у відповідача.

2. Акти виконаних робіт/наданих послуг, копії яких містяться в матеріалах справи, підписано представниками обох сторін і підписи скріплено печатками товариств. Крім того, матеріали справи містять Акт звірки взаєморозрахунків сторін за період з вересня 2020 року по грудень 2020 року, який підписано представниками обох сторін і підписи яких скріплено печатками товариств згідно якого за даними позивача станом на 31.12.2020 заборгованість на користь позивача складає 3682275,78грн. та Акт звірки взаєморозрахунків сторін за період з 01.01.2021 по 25.03.2021, який підписано представниками обох сторін і підписи яких скріплено печатками товариств згідно якого за даними позивача станом на 25.03.2021 заборгованість на користь позивача складає 6236410,98грн. Логічним є висновок, що Акти виконаних робіт/наданих послуг надано відповідачу.

3. Господарський суд встановив наявність в матеріалах справи ТТН (CMR) з відміткою вантажоотримувача, тобто відповідача, отже ТТН (CMR) надано останньому.

4. Докази отримання відповідачем рахунків на оплату матеріали справи не містять, проте ненадання рахунка - фактури, у контексті спірних правовідносин, не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка - фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити грошові кошти за договором. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 02.07.2019 зі справи №918/537/18, від 29.08.2019 зі справи №905/2245/17, від 26.02.2020 зі справи №915/400/18, від 29.04.2020 зі справи №915/641/19.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що з моменту виконання позивачем послуг з перевезення вантажу за спірним договором та до моменту розгляду справи в суді відповідач, як сам зазначив, з вимогою про надання йому вищезазначених документів до позивача не звертався.

Таким чином, суд критично сприймає заперечення відповідача щодо відсутності у нього обов`язку з оплати послуг перевезення вантажу до моменту виконання позивачем умов визначених пунктом 5.5 договору.

Надаючи правову оцінку суті договору перевезення, господарський суд доходить висновку, що підставою для виникнення у відповідача обов`язку з оплати послуг перевезення вантажу є факт перевезення вантажу, який визнається сторонами і підтверджується первинними документами.

Строк оплати послуг з перевезення вантажу є таким, що настав.

Доказів оплати послуг з перевезення вантажу в сумі 6236410,98грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6236410,98грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

4. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.8 договору визначено, що у разі затримки виконання зобов`язань за цим договором, не перерахованих неустойкою в пунктах 6.3, 6.4, перевізник сплачує клієнту пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних або неналежно виконаних обов`язків, за кожен день прострочення, до дати виконання перевізником своїх зобов`язань належним чином.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 28.03.2021 по 12.04.2021 на загальну суму 99785,58грн.

Відповідач надав контррозрахунок пені та визначив правильною суму у розмірі 35539,00грн.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та контррозрахунок здійснений відповідачем та визнав правильним контррозрахунок відповідача і такою, що підлягає задоволенню пеню у сумі 35539,00грн.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період прострочення з 28.03.2021 по 12.04.2021 на загальну суму 8201,31грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав ; вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 94204,74грн., з урахуванням того, що 98,99% позовних вимог позивача судом задоволено.

Господарський суд встановив, що позивач заявив до стягнення з відповідача 20000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, проте жодного доказу на обґрунтування вказаних витрат не надав. Таким чином, господарський суд не розглядає питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" (Україна, 49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ДНІПРОСТАЛІВСЬКА, будинок 4; Ідентифікаційний код 33718431) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВСВ ТРАНС ЛОГІСТИК" (Україна, 30500, Хмельницька обл., Полонський р-н, місто Полонне, ВУЛИЦЯ Н.ГОВОРУН, будинок 24, квартира 17; Ідентифікаційний код 43653580) 6236410,98грн. (шість мільйонів двісті тридцять шість тисяч чотириста десять грн. 98 коп.) основної заборгованості; 35539,00грн. (тридцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн. 00 коп.) пені; 8201,31грн. (вісім тисяч двісті одна грн. 31 коп.) трьох процентів річних; 94204,74грн. (дев`яносто чотири тисячі двісті чотири грн. 74 коп.) судового збору.

В частині стягнення з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" (Україна, 49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ДНІПРОСТАЛІВСЬКА, будинок 4; Ідентифікаційний код 33718431) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВСВ ТРАНС ЛОГІСТИК" (Україна, 30500, Хмельницька обл., Полонський р-н, місто Полонне, ВУЛИЦЯ Н.ГОВОРУН, будинок 24, квартира 17; Ідентифікаційний код 43653580) 64243,58грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 28.09.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко