Рішення

від 09.09.2021 по справі 908/1271/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/67/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021 Справа № 908/1271/21

м.Запоріжжя

За позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2" (69097, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, буд. 13; код ЄДРПОУ 40302133)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання незаконними та скасування рішень

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Коломоєць І.В.;

від відповідача: Мєхтієва І.А.;

від третьої особи: Масалаткіна М.О.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 від 12 жовтня 2019 року, оформлених протоколом № 25/19, про: прийняття нових членів в ЖБК Весна-2 ; звіт голови ревізійної комісії; звіт голови ліквідаційної комісії; обрання голови ліквідаційної комісії, членів ліквідаційної комісії, ревізійної комісії; затвердження штатного розпису і нового тарифу на утримання будинку.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1271/21, присвоєний номер провадження 9/67/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2021. Ухвалою суду від 08.06.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 11.08.2021 включно, підготовче засідання відкладено на 05.07.2021. Ухвалою суду від 05.07.2021 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2 , підготовче засідання відкладено на 05.08.2021. Ухвалою суду від 05.08.2021 підготовче засідання відкладено на 11.08.2021. Ухвалою від 11.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.09.2021. У судовому засіданні 02.09.2021 оголошено перерву до 09.09.2021.

02.09.2021 до господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Главою 6 ГПК України передбачений порядок розгляду справи по суті, в т.ч. порядок вирішення заяв та клопотань.

Так, в статті 207 параграфу 2 глави 6 ГПК України зазначено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У судовому засіданні 02.09.2021 третя особа підтримала вказане вище клопотання.

Заслухавши думку представника позивача та думку відповідача щодо заявленого третьою особою клопотання, суд залишив без розгляду клопотання третьої особи про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, як такого, що без поважних причин не було заявлено в підготовчому провадженні.

Так, за змістом ч. 3 ст. 80 ГПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинна подати суду докази разом з поданням письмових пояснень.

Письмові пояснення були подані до суду 29.07.2021. Підготовче провадження у справі закрито 11.08.2021.

Заявником (третьою особою) не доведено, а судом не встановлено поважності причин не заявлення клопотання про долучення додаткових доказів у встановлений ГПК України строк, в рамках підготовчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

09.09.2021 до господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення додаткових пояснень до матеріалів справи, яке підтримано нею в судовому засіданні 09.09.2021.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 11.08.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.09.2021.

В судовому засіданні 02.09.2021 відповідно до приписів ст. 207 ГПК України суд з`ясовував питання наявності у сторін заяв чи клопотань не поданих з поважних причин в підготовчому провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Письмові пояснення були подані третьою особою до суду 29.07.2021.

Відповідно до положень статті 168 ГПК України саме у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

При цьому, за змістом частини 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитись з письмовими та електронними доказами, поясненнями учасників справ, викладеними у заявах по суті справи тощо.

На підставі викладеного, заслухавши в судовому засіданні 09.09.2021 думку представника позивача та думку відповідача з приводу заявленого третьою особою клопотання, суд залишив його без розгляду.

Також суд зазначає, що 09.09.2021 відбулось вже друге судове засідання з розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

09.09.2021 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Рішення загальних зборів членів кооперативу від 12 жовтня 2019 року, оформлені протоколом №25/19, порушують права ОСОБА_1 як члену кооперативу, а саме: порушено право на участь в господарській діяльності кооперативу, в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право вносити свої пропозиції до питань порядку денного, право обирати і бути обраним в органи управління. Оскаржуване рішення є таким, що прийнято у спосіб не передбачений Статутом Кооперативу та Законом Про кооперацію , порушено порядок скликання та проведення загальних зборів кооперативу, збори проведено за відсутності кворуму (присутніх членів кооперативу менше 2/3). Позов обґрунтовано ст.ст. 8, 12, 15, 16, 41 Закону України Про кооперацію", п.3 та п.62 Примірного Статуту ЖБК, п.1, п.1.4, п.3.1, п.3.2, п.3.3 Статуту Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 .

Відповідач позов визнав про що до суду надійшла заява про визнання позову, в якій відповідач зазначив, що позов визнає у повному обсязі та просить його задовольнити, наслідки визнання позову йому відомі.

Третя особа - ОСОБА_2 проти позову заперечила. У наданому суду письмовому поясненні, яке надійшло до суду 29.07.2021 та було прийнято судом до розгляду, зазначила, що про проведення зборів 12.10.2019 позивач, як член кооперативу, була повідомлена 01.10.2019, тобто більш ніж за 10 днів до визначеного терміну їх проведення, що відповідає статті 15 Закону Про кооперацію , шляхом розміщення оголошення на під`їздах будинку ЖБК в загальнодоступних місцях. Алгоритм проведення загальних зборів членів кооперативу, що мешкають в одному багатоповерховому будинку не порушено, а саме: оголошення висіло в доступних місцях; в оголошенні вказаний порядок денний з питань, які проводились на зборах, вказано місце, дату та час проведення зборів та з чиєї ініціативи скликаються збори. Персонального повідомлення кожного члена кооперативу про проведення загальних зборів членів неприбуткової організації, яка існує тільки для налаштування порядку та догляду за будинком, через поштове відділення немає потреби. Письмові повідомлення згідно Закону про проведення загальних зборів потрібні при проведенні установчих зборів, при вирішенні питання про зміну форми управління кооперативом, де потрібна згода 75% співвласників багатоквартирного будинку. Доводи позивачки про відсутність доказів про повідомлення всіх членів ЖБК не узгоджується з вимогою закону, оскільки в Законі України Про кооперацію та в статуті ЖБК Весна-2 не визначено виключний порядок повідомлення про збори, та не зазначено про особливості сповіщення членів кооперативу в конкретному випадку. Позивачем не доведено відсутності кворуму на зборах та не спростовано в належний спосіб кількість членів кооперативу, які були присутні на зборах. Загальні збори легітимні, тобто мають право приймати рішення, якщо на зборах присутні 50% плюс один член кооперативу, а не 2/3 від загальної кількості. На зборах 12.10.2019 всіх членів нараховувалось 58, присутніх було 35 осіб. Отже ці збори легітимні. Таким чином, враховуючи прийняті на зборах 12.10.2019 рішення більшістю голосів, права позивачки порушені не були, а сама по собі її незгода з ухваленими рішеннями не може бути підставою для визнання їх протиправними та скасування рішень загальних зборів. На підставі викладеного, третьою особою зазначено про необхідність відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачем 11.08.2021 подано до суду письмове пояснення щодо заперечення ОСОБА_2 , яке по суті є відповіддю на пояснення третьої особи, та прийнято судом до розгляду. У відповіді на пояснення третьої особи, зокрема, зазначено, що ЖБК ВЕСНА-2 повністю погоджується з вимогами позову, оскільки оскаржувані збори по-перше, не проводилися, а по-друге, не відповідають вимогами чинного законодавства. Належним сповіщенням члена кооперативу є письмове, оскільки інші способи не встановлено. Члени ЖБК Весна-2 про загальні збори 12.10.2019, повістку денну та місце їх проведення не повідомлялись. Крім того, відповідачем також вказано, що ОСОБА_2 в будинку ЖБК ВЕСНА-2 не зареєстрована та не є членом кооперативу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, відповідача та третю особу, суд

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2019 відбулися загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу Весна-2 (код ЄДРПОУ 20512239), 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорозького козацтва, буд.13, які оформлені протоколом № 25/19.

У протоколі загальних зборів зазначено, що загальна кількість членів кооперативу - 58 осіб; присутні на загальних зборах - 35 осіб (додаток - Реєстрація членів ЖБК Весна-2 від 12.10.2019), з них членів кооперативу - 35 осіб), що у своїй сукупності становлять 60,3% від загальної кількості членів ЖБК на 01.10.2019. Вказано, що кворум встановлено, збори правомочні приймати рішення по всім питанням діяльності Кооперативу.

Згідно з протоколом головуючим на зборах обрали ОСОБА_4 , секретарем для ведення протоколу зборів - ОСОБА_5 .

Головуючим на зборах оголошено порядок денний:

1. Приймання нових членів ЖБК Весна-2 ;

2. Звіт голови ревізійної комісії ОСОБА_6 за 2017-2019р.р.;

Звіт голови ліквідаційної комісії ЖБК ОСОБА_7 за 2017-2019р.р.;

3. Обрання голови ліквідаційної комісії, членів ліквідаційної комісії, ревізійної комісії;

4. Затвердження штатного розпису і нового тарифу на утримання будинку;

5. Різне.

По питанню першому порядку денного про затвердження рішення ліквідаційної комісії щодо прийняття нових членів ЖБК Весна-2 (Додаток - Реєстрація прийнятих в члени ЖБК Весна-2 ) головою ліквідаційної комісії зазначено наступне: станом на 01.09.2017 було 70 членів ЖБК. З них 3 особи померли, 3 особи продали квартиру, 3 особи - подарували, 3 особи по суду не признані членами кооперативу. До правління надійшло 12 заяв до вступу в члени ЖБК, а саме: ОСОБА_8 - 13 кв., ОСОБА_9 - 26 кв., ОСОБА_10 - 48 кв., ОСОБА_11 - 50 кв., ОСОБА_12 - 51 кв., ОСОБА_13 - 52 кв., ОСОБА_14 - 80 кв., ОСОБА_15 - 57 кв., ОСОБА_16 - 91 кв., ОСОБА_17 - 96 кв., ОСОБА_18 - 120 кв., ОСОБА_19 - 128 кв., всього - 12 осіб.

Вирішили прийняти до членів кооперативу зазначених власників квартир. Голосували: за - 35 осіб, проти - 0, утримались - 0. Рішення прийнято.

По питанню другому порядку денного в протоколі вказано, що головою ревізійної комісії ОСОБА_6 звіт не представлено, тому було запропоновано провести ревізію діяльності разом з переобраною ліквідаційною комісією. Голосували: за - 35 осіб, проти - 0, утримались - 0. За звітом голови ліквідаційної комісії ЖБК ОСОБА_7 роботу оцінили незадовільно: голосували: задовільно - 2 особи, незадовільно - 32, утримались - 1.

По питанню третьому порядку денного зборів у зв`язку із незадовільною роботою ліквідаційної комісії ЖБК ОСОБА_7 , вирішили переобрати новий склад ліквідаційної комісії - Голова ОСОБА_2 , кв. 50, з 12.10.2019. Голосували: за - 35 осіб, проти - 0, утримались - 0. Рішення прийнято. Встановлено заробітну плату в розмірі мінімальної.

За результатами голосування: за - 35 осіб, проти - 0, утримались - 0.

Обрано членами:

- ліквідаційної комісії: ОСОБА_19 -128 кв., 2. ОСОБА_5 - 122 кв., ОСОБА_14 - 80 кв., ОСОБА_20 - 82 кв., ОСОБА_13 - 52 кв., ОСОБА_12 - 51 кв.;

- ревізійної комісії: ОСОБА_6 - 142 кв., ОСОБА_21 - 137 кв., ОСОБА_22 - 97 кв.

В протоколі зазначено, що по питанню 4-му порядку денного було прийнято рішення запропонувати затвердити штатний розклад та новий тариф на утримання будинку на засіданні ліквідаційної комісії.

По 5-му питанню - розглядали участь у роботі платного адвоката у зв`язку із поданими позовами члена ЖБК ОСОБА_23 . Уповноважено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2 провести зміни щодо складу ліквідаційної комісії та внесення даних в Єдиний державний реєстр. Голосували: за - 35 осіб, проти - 0, утримались - 0.

Протокол загальних збори членів житлового будівельного кооперативу ЖБК Весна-2 № 25/19 від 12.10.2019 містить підписи Голови загальних зборів ОСОБА_4 та секретаря загальних зборів ОСОБА_5 , справжність яких 30.10.2019 засвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чернявським В.В. (запис в реєстрі №№ 2658, 2659).

ОСОБА_1 (позивач) звернулась до господарського суду із позовом про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2" від 12 жовтня 2019 року, що оформлені протоколом № 25/19, які порушують її права як члена кооперативу на участь в господарській діяльності кооперативу та його управлінні, з огляду на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів кооперативу, проведення зборів за відсутності кворуму.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 13, 14 ЦК України цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

З положень частини 1 та частини 3 статті 167 ГК України слідує, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом статей 83, 85 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

В частині 2 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 ГК України).

Відповідно до ст. 94 ГК України кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України Про кооперацію .

Відповідно до статті 2 цього Закону кооперативна організація - кооператив або кооперативне об`єднання; кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно зі статтею 6 Закону України Про кооперацію кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом (ст.9 Закону України Про кооперацію ).

Відповідно до ст. 10 вказаного Закону України членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закону Законом України Про кооперацію основними правами члена кооперативу, зокрема, є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб.

Законами, що регулюють діяльність окремих типів кооперативів або кооперативів за напрямами їх діяльності, та статутом кооперативу можуть бути передбачені додаткові права та обов`язки його членів (ч. 3 ст. 12 Закону України Про кооперацію ).

Як вбачається з положень статті 4 Закону України Про кооперацію одними із основних принципів, на яких базується кооперація, є принцип рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос) та принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

З положень статті 8 Закону України Про кооперацію слідує, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу, в тому числі, повинен містити відомості про порядок скликання загальних зборів. Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Житлово-будівельний кооператив Весна-2 зареєстровано 19.11.1970 року, місцезнаходженням кооперативу є: 69097, м.Зпоріжжя, вул.Запорізького козацтва, буд. 13.

Житлово-будівельний кооператив Весна-2 діє на підставі статуту, затвердженого рішенням Запорізької міської ради народних депутатів №511 від 19 листопада 1975 року зі змінами, внесеними 06.02.1995 року.

В статті 41 Закону України Про кооперацію визначено, що кооперативи та кооперативні об`єднання, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов`язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об`єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

З огляду на це порядок скликання та проведення загальних членів кооперативу регулюється Законом України Про кооперацію та положеннями Статуту ЖБК Весна-2 в частині, що не суперечить вказаному Закону.

Згідно з п. 1.2 Статуту ЖБК Весна-2 ЖБК створений з метою забезпечення житлом членів кооперативу і їх сімей, шляхом будування кооперативного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . У будинку 144 квартири.

За змістом п.п. 1.4, 1.5 Статуту кількість членів кооперативу повинно відповідати кількості квартир у будинку. Членами кооперативу можуть бути громадяни, які постійно мешкають і прописані у м. Запоріжжі. Громадяни, які вступили до ЖБК після заселення будинку набувають юридичних прав членів ЖБК після затвердження виконкомом Ленінської ради народних депутатів рішення загальних зборів щодо прийняття їх в члени кооперативу.

Відповідно до пункту 3.1 Статуту ЖБК органами управління ЖБК є загальні збори і правління кооперативу. Повноваження загальних зборів кооперативу визначається дійсним статутом ЖБК.

В пункті 3.2 Статуту, зокрема, визначено, що загальні збори членів ЖБК збираються не менш як 2 рази на рік. Позачергові збори збираються за вимогою не менш третини загальної кількості членів кооперативу, за вимогою правління і ревізійної комісії. Загальні збори вважаються правомірними, якщо на них присутні не менш як 2/3 членів кооперативу. Рішення по прийняттю Статуту, прийому у кооператив, виключення із членів кооперативу вважаються правомірними, якщо за це проголосувало не менше як 3/4 присутніх.

Відповідно до змісту ст. 15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об`єднання, членом якого він є.

Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.

Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.

За змістом наведених норм законодавства і положень Статуту права членів кооперативу на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу, забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим статтею 15 Закону України Про кооперацію та Статутом кооперативу.

Для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотриматися порядку скликання загальних зборів з метою забезпечення реалізації членами кооперативу права на їх особисту участь у зборах та голосуванні при прийнятті відповідних рішень. Неповідомлення чи неналежне повідомлення всіх без виключень членів кооперативу про проведення загальних зборів є порушенням їх прав, визначених Законом та Статутом.

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою № 6-10цс14 від 05 березня 2014 року).

В постанові Верховного Суду від 21.10.2020 року у справі №910/16643/18, зокрема, зазначено, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

У Статуті ЖБК Весна-2 порядок повідомлення членів кооперативу про скликання та проведення загальних зборів не визначено. Згідно з положеннями ст. 15 Закону України Про кооперацію про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків (ст. 73 цього Кодексу).

За приписами ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з положеннями статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 14.07.2015 у справі №337/5987/15-ц, було скасовано рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 26 січня 2015 року у цій справі та ухвалено нове рішення. Відмовлено у задоволенні позову Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 до ОСОБА_24 про зобов`язання вчинити. Зустрічний позов ОСОБА_24 до ЖБК Весна-2 задоволено частково, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу Весна-2 від 30.07.2014 року про обрання складу правління та складу ревізійної комісії; визнано незаконними та скасовано рішення членів правління та ревізійної комісії ЖБК Весна-2 від 30.07.2014 року про обрання голови, заступника голови правління, голови ревізійної комісії житлово-будівельного кооперативу Весна-2 .

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2016 у справі №2/337/57/2016 (провадження № 337/5439/16-ц), яке набрало законної сили, позов ОСОБА_24 до ЖБК Весна-2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу Весна-2 від 30.07.2014 в частині прийняття нових членів в ЖБК Весна-2 , оцінки діючого голови ЖБК Весна-2 та оцінки діючої ревізійної комісії; визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів житлово-будівельного кооперативу Весна-2 від 21.02.2015 року; визнано незаконним та скасовано рішення від 26.07.2015 про прийняття нових членів в ЖБК Весна-2 , обрання складу правління ЖБК Весна-2, обрання ревізійної комісії; визнано незаконним та скасовано рішення від 26.07.2015 року про обрання голови правління та його заступника, обрання голови ревізійної комісії.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.05.2017 року у справі №337/2634/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13.07.2017 року, позов ОСОБА_24 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення загальних зборів ЖБК Весна-2 від 22.05.2016 року, оформлене протоколом №22/05/2016 від 22.05.2016 року, про реорганізацію ЖБК Весна-2 в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Визнано незаконним та скасовано рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку Весна-144 від 31.07.2016 року, оформлене протоколом №1 від 31.07.2016 року. Визнано незаконним та скасовано рішення зборів правління ОСББ Весна-144 від 31.07.2016 року, оформлене протоколом №1 від 31.07.2016 року, оформлене протоколом №31-07/16 від 31.07.2016 року.

Поставою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2020 у справі № 908/3438/19 за позовом ОСОБА_24 до ЖБК Весна-2 . Позов задоволено, визнано недійсними рішення загальних зборів членів ЖБК Весна-2 , оформлені протоколом №16/08-17 від 16.08.2017, про звільнення з посади голови кооперативу ОСОБА_24 та призначення на посаду голови кооперативу - ОСОБА_7 ; визнано недійсними рішення загальних зборів, оформлені протоколом №24/17 від 24.09.2017, про реорганізацію Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 в об`єднання співвласників багатоквартирного будинку шляхом перетворення.

Підставами для визнання незаконними та недійсними вказаними судовими рішеннями вищезазначених рішень загальних зборів членів ЖБК Весна-2 стали допущені порушення вимог Закону України Про кооперацію та Статуту кооперативу про порядок скликання та проведення зборів, порушення порядку повідомлення (скликання) загальних зборів членів ЖБК Весна-2 . В тому числі судами були встановлені розбіжності між дійсною кількістю членів кооперативу ЖБК Весна-2 за списком та фактично зареєстрованими для участі в загальних зборах.

У протоколі загальних зборів членів ЖБК Весна-2 № 25/19 від 12 жовтня 2019, вимоги про незаконність якого є предметом розгляду у даній господарській справі №908/1271/21, вказано, що загальна кількість членів кооперативу - 58 осіб, присутні - 35. В матеріали справи надано копії списків реєстрації членів ЖБК Весна-2 на загальних зборах 12 жовтня 2019 (реєстр членів станом на 01.10.2019) на 3 аркушах (всього за списком - 58 осіб, зареєстрованих для участі у зборах - 35), на який є посилання в протоколі загальних зборів 25/19 як на додаток до цього протоколу.

При цьому доказів на підтвердження дійсної кількості членів ЖБК Весна-2 , а саме: відповідного реєстру (списку), що був діючим на час проведення загальних зборів 12 жовтня 2019 року, та відповідно до якого проводилась реєстрація учасників зазначених зборів, суду не надано.

ОСОБА_3 участі у спірних загальних зборах 12.10.2019 не приймала. В матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про скликання та проведення 12 жовтня 2019 загальних зборів членів ЖБК Весна-2 .

Як зазначив сам відповідач в особі голови - ОСОБА_24 , члени ЖБК Весна-2 про загальні збори 12.10.2019, повістку денну та місце їх проведення не повідомлялись.

Викладене у письмових поясненнях третьої особи ОСОБА_2 твердження щодо розміщення відповідного оголошення на під`їздах будинку ЖБК в загальнодоступних місцях не підтверджено належними доказами.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Отже корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав.

Відтак, в межах даного спору, зазначені права позивача є порушеними, внаслідок недотримання відповідачем порядку скликання і проведення загальних зборів. ОСОБА_1 , як учасник (член) кооперативу, не змогла взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах та прийняти участь у голосуванні.

При цьому суд бере до уваги, що необхідним є повідомлення про час та місце проведення загальних зборів всіх членів кооперативу, а не лише тих, кількість яких достатня для кворуму. Тому процедура повідомлення усіх членів кооперативу, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування.

Свідченням незаконності прийняття загальними зборами оспорюваного рішення є недотримання порядку повідомлення усіх членів кооперативу, в тому числі ОСОБА_1 , про проведення загальних зборів, які відбулись 12.10.2019. Це не потребує та не ставиться в залежність від дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Вплив на прийняття рішення не обмежується лише голосуванням, він може здійснюватися і шляхом переконання за чи проти прийняття певного рішення членами кооперативу.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, як члена кооперативу ЖБК Весна-2 на участь в управлінні кооперативом, права голосування на загальних зборах, права обирати і бути обраним в органи управління. Оскільки загальні збори членів кооперативу проведено з порушенням, всі рішення прийняті на даних зборах, оформленні протоколом № 25/19 від 12.10.2019, є незаконними.

Щодо доводів позивача про відсутність кворуму на загальних зборах членів ЖБК Весна-2 , які відбулись 12.10.2019, то з огляду на встановлені судом вище обставини щодо наявності підстав для визнання оскаржуваного рішення недійсним внаслідок недотримання порядку повідомлення про загальні збори, зазначене не впливає на результат вирішення спору по суті.

За змістом частини першої статті 4, частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з`ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов`язком суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивачем у прохальній частині позовної заяви викладено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу Весна-2 від 12 жовтня 2019 року, оформлені протоколом № 25/19, про: прийняття нових членів в ЖБК Весна-2 ; звіт голови ревізійної комісії; звіт голови ліквідаційної комісії; обрання голови ліквідаційної комісії, членів ліквідаційної комісії, ревізійної комісії, затвердження штатного розпису і нового тарифу на утримання будинку.

Зважаючи на те, що за наслідками оцінки фактичних обставин справи судом встановлена незаконність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 по суті є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом № 25/19 загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2" від 12 жовтня 2019 року.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи - у розмірі 10 000,00 грн., що полягають у витратах на підготовку позову, заяв та клопотань, участь у судових засіданнях. До позовної заяви було додано копію витягу з договору про надання правової допомоги № 2204/2021 від 22.04.2021, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 001085.

09.09.2021 позивачем було додатково подано до суду розрахунок судових витрат, в тому числі витрат на правову допомогу в загальному розмірі 11500,00 грн., разом із підписаним Актом прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг від 09.09.2021 та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 57 від 09.09.2021 на суму 11500 грн., а також додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 2204/2021 від 22.04.2021.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. З першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 124 ГПК України).

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 4ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), в якій вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалось адвокатом Коломоєць Іриною Василівною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 001085), яка діяла на підставі ордеру № 1046247.

На підтвердження заявлених витрат на правову допомогу, позивач надав суду копію витягу з договору про надання правової допомоги № 2204/2021 від 22.04.2021, укладеного між адвокатом Коломоєць І.В. та ОСОБА_1 , та додаток № 1 до цього договору; Акт прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг від 09.09.2021, підписаний адвокатом та ОСОБА_1 ; квитанцію до прибуткового касового ордеру №57 від 09.09.2021, видану адвокатом Коломоєць І.В., про прийняття від ОСОБА_1 на підставі вищевказаного договору суми 11500, 00 грн.

Відповідно Акту прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг від 09.09.2021 адвокатом виконано та надано позивачу наступні роботи/послуги, із зазначенням їх вартості: консультації з правових питань - 500,00 грн., вивчення матеріалів наданих клієнтом з наданням правового висновку судової справи - 1000,00 грн., представництво інтересів клієнта в судових засіданнях в суді першої інстанції - 10000,00 грн. Загальна вартість виконаних робіт/послуг становить 11500,00 грн.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11500,00 грн., які понесені позивачем, є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг) та складність справи, тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального

кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними рішення загальних зборів Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2", оформлені протоколом № 25/19 загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2" від 12 жовтня 2019 року.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Весна-2" (69097, м. Запоріжжя, вул.Запорозького козацтва, буд. 13; код ЄДРПОУ 40302133) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) суму 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 11500 (одинадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 28.09.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва