Рішення

від 28.09.2021 по справі 909/880/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/880/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк",

про стягнення штрафу в сумі 17 651 грн 50 к.

установив: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 17 651 грн 50 к.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час направлення відповідачем по справі зі станції Галич вагона №54180732 оформлено накладну №36413870, у якій допущено описку щодо найменування вантажоодержувача і його поштовоъ адреси. Зокрема, помилково зазначено отримувача ООО "ККНИ", адреса: Рівенська область, Сарненський район, см. Клесов, Промишлєная 13 по ст. Жовтневая. Вказані обставини, на думку позивача є підставою для застосування штрафних санкцій, що й зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Відповідно до ухвали від 08.09.2021 Господарський суд Івано-Франківської області вирішив здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі) для подачі відзиву на позовну заяву.

20 вересня 2021 року відповідачем по справі надано суду відзив (вх. №14544/21 від 20.09.2021) відповідно до якого свою вину щодо допущення помилки не заперечує, однак просить суд зменшити розмір штрафу, що є предметом спору, мотивуючи тим, що його розмір значно завищеним. Разом з тим , просить зменшити розмір штрафу, посилаючись на складне фінансове становище товариства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.

17 червня 2021 за накладною №35413870 зі станції Галич регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" відправником товариством з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (по справі - відповідач) відправлено вагон №54180732( порожній, власний з під антрациду, станція призначення Жовтнева регіональної філії "Одеська залізниця").

Під час заповнення накладної, відповідачем був зазначений в графі 4 одержувач: "ООО "ККНИ" Технобуд, код 8166, Рівненська обл., Сарненський район, см. Клесов, Промишлєная 13".

Правильність внесених відомостей в накладну підтверджено заступником директора з транспорту та логістики відповідача Мацайло Петром Мирославовичем та підтверджено ЄЦП 17.06.221 (графа 55 накладної №36413870).

24 червня 2021 року зі ст. Жовтневе на ст. Галич Львівської залізниці надіслана телеграма №51 про прибуття вагону №54180732 відправка за накладною №36413870, в графі одержувач зазначається ООО "ККНИ Технобуд", код 8166, однак даного одержувача на станції немає.

Зі станції Галич на станцію Жовтнене була відправлена телеграма, в якій зазначалось, що на підставі листа №305 від 21.06.2021 відправника вагону ,№54180732 товариство з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" просило вірним вважати одержувача ТОВ "Миколаївський глиноземний завод", код 5488 ОКПО 33133003-872806, а зареєстрований одержувач ООО "ККНИ Технобуд", код 8166 вказаний в перевізних документах помилково.

На підставі наведеного, 24-25 червня 2021 року на ст. Жовтневе складено акти загальної форми №4818 та №4851:

- актом №4818 зафіксовано, що вагон №54180732 був затриманий у зв`язку з відсутністю на станції вказаного в документах одержувача;

- акт №4851 складений у зв`язку з закінченням затримки вагону №54180732.

За наведених обставин, суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 8 п 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення; вантажоодержувач (одержувач вантажу, вантажовласник) - зазначена у документі на перевезення вантажу (накладній) юридична чи фізична особа, яка за дорученням вантажовідправника отримує вантаж.

Відповідно де ст. 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожане відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно ст. 24 Статуту у разі неправельності, неточності або неповноти відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, останній несе відповідальність.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 вказаного Статуту передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або які й потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

З урахуванням даного положення та виявленням неточності по залізничному перевезенні в спірному випадку, залізницею були складені два акти загальної форми №4818 та №4851, копії яких долучені до матеріалів справи.

Провізна плата згідно накладної №36413870 за вагон складає 3530,30 грн.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку, штраф складає 17651,50 грн.

З урахуванням приписів ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, суд вважає нарахування штрафу позивачем за порушення відповідача обгрунтованими, правомірними та арифметично вірними.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відзиву (вх.№14544/21 від 20.09.2021) на позовну заяву відповідач фактично не заперечує допущену ним невірності відомостей у залізничній накладній.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, зазначеного у відзиві на позовну заяву, то суд зазначає наступне.

Клопотання щодо зменшення розміру штрафу, відповідач мотивує, тим, що заявлений позивачем розмір штрафу є значно завищенним та вказує на складність фінансового становища товариства в підтвердження чого подав суду звіт про фінансові результати за І півріччя 2021 року ТОВ "Галтехнопарк". При цьому також зазначає, що додаткові стягнення з товариства ускладнять роботу підприємства та не дадуть в повній мірі виконати його зобов`язання перед державою, контрагентами та працівниками товариства.

Статтями 230, 233 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням вказаних вище приписів закону та встановлення судом обставин, провізна плата згідно накладної №36413870 за вагон складає 3530,30 грн.

Статутом залізниць України передбачено чіткий розмір накладення штрафу за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту, зокрема - п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (ст.118 та ст. 122 Статуту).

Судом вище встановлено факт допущення відповідачем по справі помилки при офомленні спірної накладної.

Відповідно до заявленого позову позивачем заявлено до стягнення штраф в розмірі 17651,5 грн., що і складає саме п`ятикратний розмір провізної плати.

За наведеного, судом встановлено, що заявлений позивачем розмір штрафу ніяким чином не перевищений, а навпаки відповідає приписам закону для його нарахування. Тобто є правомірним та обгрунтованим.

Разом з тим, суд з оглянутого звіту про фінансові результати за І півріччя 2021 року ТОВ "Галтехнопарк" не вбачає вкрай тяжке фінансове становище відповідача по справі. Інших доказів, які б свідчили про тяжке фінансове становище ТзОВ "Галтехнопарк" відповідач суду не надав.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Як встановлено судом, позивачем доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача.

Відповідач в свою чергу належними та допустими доказами не спростував свої твердження, зазначені у відзиві на позовну заяву, зокрема щодо перевищення розміру штрафу заявленого позивачем та складне фінансове становище товариства (відповідача по справі).

За наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість та правомірність заявленого позивачем позову та такого, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" про стягнення штрафу в сумі 17 651,50 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Галтехнопарк" (вул. Вітовського, 32 А, м. Галич, Івано-Франківська область,77100, код 34659000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Є. Гедройця, 5, м. Київ, 03150, код 40075815) - 17 651 грн 50 к. (сімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят одна гривня п`ятдесят копійки) штрафу та 2 270 грн 00к. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда