Рішення

від 22.09.2021 по справі 920/355/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22.09.2021 Справа № 920/355/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши матеріали справи № 920/355/21

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вуд. Єжи Гедройця, буд. 5), в особі регіональної філії «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7),

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» (21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, буд. 15, офіс 9),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 26/1),

про стягнення 2707258 грн 98 коп.,

представники учасників справи:

від позивача - Гараєва О.С.,

від першого відповідача - не з`явився,

від другого відповідача - Галімон Н.А.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 2707258 грн 98 коп., у зв`язку з невиконанням зобов`язань на користь позивача щодо оплати послуг за договором № 8142488 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеним 09.07.2020 між позивачем та першим відповідачем

02.07.2021 другий відповідач подав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які очікує понести у зв`язку з розглядом справи (вх. №6199 від 02.07.2021), зокрема витрат на професійну правничу допомогу орієнтовно в сумі 70 800 грн. Другий відповідач зазначив, що остаточний розрахунок витрат та докази на їх підтвердження будуть надані після вирішення справи по суті.

30.08.2021 позивач подав заперечення щодо розміру витрат, які очікує понести другий відповідач у зв`язку з розглядом справи (вх. № 7606 від 30.08.2021).

Рішенням від 07.09.2021 у справі № 920/355/21 господарський суд позов задовольнив частково; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» 2707258 грн 98 коп. заборгованості, 40608 грн 88 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» - відмовив.

10.09.2021 другий відповідач подав заяву про відшкодування судових витрат (вх. №3349 від 10.09.2021), в якій просить суд постановити додаткове рішення про стягнення з позивача 121200 грн. витрат відповідача на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення зазначених витрат до заяви додані копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.05.2021, акту приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2021, рахунку на оплату № 15 від 07.09.2021, договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2018 з договором про внесення змін від 05.08.2019, акту приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2021, рахунку на оплату № 9с від 07.09.2021.

Згідно зі ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою від 15.09.2021 господарський суд призначив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» про відшкодування судових витрат (вх. № 3349 від 10.09.2021) до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 22.09.2021, 12:30.

22.09.2021 позивач подав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат (вх. №8191 від 22.09.2021), в якій зазначає, що відзив на позовну заяву другого відповідача не містив попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат; до закінчення розгляду справи № 920/355/21 в суді першої інстанції другий відповідач не звертався до суду із заявою про намір подати докази щодо судових витрат після ухвалення рішення по суті з обґрунтуванням причин неможливості подання їх до закінчення судових дебатів. Також позивач зазначає, що за умовами договору № 330 від 01.08.2018 плата за послуги сплачується замовником не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання актів наданих послуг. Акт наданих послуг підписаний 07.09.2021, однак доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу другий відповідач не подав. Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг правової (правничої) допомоги від 07.09.2021, за результатами вивчення судової практики, нормативних актів, документів позивача, адвокатом виготовлено 3 документа (відзив на заяву про збільшення позовних вимог, попередній (орієнтовний) розрахунок та пояснення щодо відповідей позивача на запитання), а витрачено на це 22 години, що є неспівмірним з виконаним обсягом та складністю справи. Подання відповідачем відзиву на заяву про збільшення позовних вимог не відповідає критерію необхідності, оскільки процесуальний закон не передбачає подання такої заяви по суті спору. Необхідність виготовлення адвокатом попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, що поданий несвоєчасно, є необґрунтованою та сумнівною.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Тобто, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Суд встановив, що до закінчення розгляду справи другий відповідач не зазначив ні у відзиві на позовну заяву, ні у попередньому розрахунку судових витрат, ні в інших документах про витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором від 05.05.2021, у зв`язку з чим суд відмовляє у відшкодуванні судових витрат відповідача за цим договором, що відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2021, рахунку на оплату № 15 від 07.09.2021, становлять 14400грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу згідно з договором № 330 від 01.08.2018, відповідач не подав попереднього розрахунку суми судових витрат разом з відзивом на позовну заяву, однак заявив про подання остаточного розрахунку та доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу після вирішення справи по суті в порядку ст. 129 ГПК України у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, що поданий суду на стадії підготовчого провадження разом з відзивом на заяву про збільшення позовних вимог, тому суд не вбачає підстав для відмови відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України в цій частині.

За змістом частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 106 800 грн. відповідач подав копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.08.2018 з договором про внесення змін від 05.08.2019, акту приймання-передачі наданих послуг від 07.09.2021, рахунку на оплату № 9с від 07.09.2021.

За умовами договору, в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 05.08.2019, послуги з представництва та захисту інтересів замовника в судах включають в себе в тому числі, але не виключно: написання письмових документів; позовних заяв, відзивів, клопотань, заяв, пояснень, листів, звернень тощо; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи та виготовлення їх фотокопій; вивчення документів для долучення їх до матеріалів справи як доказів в підтвердження обставин по справі, проведення консультацій з представниками та співробітниками замовника з питань, які стосуються правової позиції до судової справи, вивчення нормативно-правових документів, судової практики та консультаційних матеріалів з питань, які стосуються предмета судового спору, погодження правової позиції по справі з керівником замовника, надіслання письмових документів та їх додатків сторонам у справі та до суду.

Згідно з п. 4.1.1. договору, за надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату в наступних розмірах.

Оплата послуг представництва та захисту інтересів замовника в судах здійснюється з розрахунку 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину надання таких послуг.

Оплата за неповну годину надання послуг здійснюється як за повну годину.

У випадку прийняття рішення судами на користь замовника у справах, в яких інтереси замовника представляв виконавець, замовник додатково виплачує виконавцю винагороду у розмірі 30 000 грн за одну судову справу.

Відповідно до акту від 07.09.2021 виконаних робіт (надання послуг) за договором про надання правової допомоги від 01.08.2018 у справі № 920/355/21 адвокатом надані наступні послуги: ознайомлення з матеріалами справи (2 години; 4800 грн.); надання консультацій замовнику з питань правової позиції захисту (1 година, 2400 грн); участь у судових засіданнях 24.05.2021, 14.06.2021, 19.07.2021, 11.08.2021, 30.08.2021, 07.09.2021 (7 годин: кожне засідання - 1 година, крім засідання 07.09.2021 - 2 години; 16800 грн); вивчення заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів, матеріалів справи, документів замовника щодо відносин з позивачем, вивчення законодавства та судової практики, складання і направлення відзиву на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив, попереднього розрахунку судових витрат (16 годин, 38400 грн); підготовка питань по суті справи для позивача (2 години, 4800 грн); вивчення письмових пояснень позивача та доданих до них документів, підготування письмових пояснень та вступного слова, з урахуванням позиції позивача та відповідей на запитання, письмових пояснень позивача (4 години, 9600 грн).

До акту приймання-передачі наданих послуг також включена винагорода за прийняття рішення на користь відповідача у розмірі 30 000 грн.

07.09.2021 адвокат виписав рахунок на оплату послуг № 9с в сумі 106800 грн.

Суд зазначає, що у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат другий відповідач обґрунтував неможливість подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення рішення по суті умовами укладеного договору № 330 від 01.08.2018, відповідно до яких, розмір витрат залежить від кількості судових засідань, кількості складених представником документів та наданих консультацій, а також від того, чи буде прийнято рішення на користь відповідача. Суд вважає зазначені обставини поважною причиною неподання відповідачем доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Разом з цим, оцінюючи обґрунтованість заяви відповідача, заперечень позивача в контексті положення пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України, щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, з огляду на критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, суд вважає, що заявлена відповідачем сума є частково необґрунтованою.

До акту наданих послуг від 7 вересня 2021 року включено послуги з надання консультацій замовнику з питань правової позиції захисту; вивчення заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів, матеріалів справи, документів замовника щодо відносин з позивачем, вивчення законодавства та судової практики; підготовки питань по суті справи для позивача; вивчення письмових пояснень позивача та доданих до них документів, підготування вступного слова, з урахуванням позиції позивача та відповідей на запитання, письмових пояснень позивача. Суд вважає час, витрачений на такі послуги явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт. Відповідачем не обґрунтовано неминучість таких витрат, як і неминучість витрат на участь у судових засіданнях на стадії підготовчого провадження у справі, враховуючи що явка представників сторін у судові засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Обсяг послуг з надання консультацій, вивчення заяви про збільшення позовних вимог та доданих до неї документів, матеріалів справи, документів замовника щодо відносин з позивачем, вивчення законодавства та судової практики, підготовки питань по суті справи для позивача, вивчення письмових пояснень позивача та доданих до них документів, підготування вступного слова не підтверджений.

Що стосується стягнення "гонорару успіху" в сумі 30000 грн, суд встановив, що такі витрати не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника відповідача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені з досягненням успішного результату, а їх відшкодування матиме надмірний характер.

За вказаних обставин, дослідивши подані заявником докази понесених витрат на професійну правову допомогу, перевіривши відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, їх неминучість, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд зменшує суму судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 24 000 грн. Суд, за вказаним критеріями, враховує витрати відповідача на послуги адвоката з ознайомлення з матеріалами справи, на участь у судових засіданнях на стадії розгляду справи по суті, а також, частково, витрати на складання і направлення відзиву на заяву про збільшення позовних вимог та заперечення на відповідь на відзив, підготування письмових пояснень, з урахуванням позиції позивача та відповідей на запитання, письмових пояснень позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, оскільки рішенням від 07.09.2021 у справі № 920/355/21 господарський суд Сумської області відмовив у задоволенні позову, витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 24 000 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вуд. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Південна залізниця» (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, код ЄДРПОУ ВП 40081216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна виробничо-комерційна компанія «Федорченко» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, буд. 26/1, код ЄДРПОУ 14005202) 24000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення суду складено 28.09.2021.

Суддя Є.А. Жерьобкіна