Рішення

від 15.09.2021 по справі 922/3527/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3527/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічна компанія»

про визнання права власності

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Харківської міської ради

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічна компанія» ,

3) Приватного акціонерного товариства «Концерн Авек та Ко» ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунального підприємства «Харківський метрополітен» ,

про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

ТОВ «Харківська роздрібна компанія» - не з`явився

Харківська міська рада - Ворожбянов А.М. (посвідчення №1808)

ТОВ «Промислово-технічна компанія» - не з`явився

ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко» - Мица Ю.В. (ордер АХ №1005684 від 09.12.2019)

КП «Харківський метрополітен» - Щербак Н.Б. (дов. №09/2295/01-09 від 21.12.2020)

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» (далі - ТОВ «Харківська роздрібна компанія» ) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічна компанія» (далі - ТОВ «Промислово-технічна компанія» ) про визнання права власності на нежитлові будівлі літ. 2Т-2 загальною площею 883,7 кв. м, літ. 2Х-2 загальною площею 427,9 кв. м, що розташовані на проспекті Ювілейному, 7 у м. Харкові.

У грудні цього ж року ТОВ «Харківська роздрібна компанія» шляхом подання до суду заяви збільшило позовні вимоги та просило:

- визнати за ним право власності на нежитлові будівлі: АА-2, літ. АБ-2, літ. АВ-2, літ. АГ-2, літ. АД-2, літ. АЕ-2, літ. АЗ-2, літ. АЧ-2, літ. АІ-2, літ. АК-2, літ. АЛ-2, літ. АМ-2, літ. АП-2, літ. 2А-2, літ. 2Б-2, літ. 2В-2, літ. 2Г-2, літ. 2Д-2, літ. 2Е-2, літ. 2І-2, літ. 2К-2, літ. 2Л-2, літ. 2М-1, літ. 2Н-1, літ. 2О-1, літ. 2П-2, літ. 2Р-2, літ. 2С-2, літ. 2Т-2, літ. 2Х-2, літ. 2Ч-2, літ. 2У-2, літ. 2Ф-2, літ. 2Ц-2, розташовані на проспекті Ювілейному, 7 у м. Харкові;

- визнати за ним право власності на нежитлові будівлі: літ. А-2, літ. Б-2, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. З-1, літ. І-1, літ. Ї-2, літ. И-2, літ. Й-2, літ. К-2, літ. Л-2, літ. М-2, літ. Н-2, літ. О-2, літ. П-2, літ. Р-2, літ. С-2, літ. Т-2, літ. У-2, літ. Ц-2, літ. Ч-2, літ. Ш-2, літ. ВВ-2, літ. ДД-1, літ. ЕЕ-2, літ. ЖЖ-1, літ. П-2, літ. ИИ-1, літ. ЙЙ-2, літ. КК-1, розташовані на вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові.

У січні 2020 року Харківська міська рада як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просила:

- розірвати укладений 14.09.2004 між Радою та ПрАТ «Концерн Авек та Ко» договір оренди земельної ділянки площею 6,1121 га на вул. Академіка Павлова, кадастровий номер 6310136600:09:001:0042, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 14.09.2004 за № 66163/04;

- знести за рахунок ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , ТОВ «Харківська роздрібна компанія» та ТОВ «Промислово-технічна компанія» як солідарних боржників самочинно побудовані нежитлові будівлі: літ. А-2, літ. Б-2, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. 3-1, літ. И-2, літ. 1-2, літ. ї-2, літ. Й-2, літ. К-2, літ. Л-2, літ. М-2, літ. Н-2, літ. 0-2, літ. П-2, літ. Р-2, літ. С-2, літ. Т-2, літ. У-2, літ. Ф-2, літ. Х-2, літ. Ц-2, літ. 4-2, літ. Ш-2, літ. Щ-2, літ. АА-2, літ. ВВ-2, літ. ГГ-2, літ. ДД-1, літ. ЕЕ-2, літ. ЖЖ-1, літ. ИИ-1, літ. ІІ-2, літ. її-2, літ. ИИ-2, літ. КК-1, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042;

- зобов`язати ПрАТ «Концерн Авек та Ко» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Ради земельну ділянку площею 6,1121 га (кадастровий № 6310136600:09:001:0042) на вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові з приведенням її у придатний для подальшого використання стан;

- розірвати укладений 01.03.2006 між Радою та ПрАТ «Концерн Авек та Ко» договір оренди земельної ділянки площею 3,1674 га на проспекті П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, кадастровий номер 6310136600:09:001:0063, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в державному реєстрі земель від 01.03.2006 за № 340667100026;

- знести за рахунок ПрАТ «Концерн Авек та Ко» , ТОВ «Харківська роздрібна компанія» та ТОВ «Промислово-технічна компанія» як солідарних боржників самочинно побудовані нежитлові будівлі: літ. 2Г-2, літ. 2Ч-2, літ. 2Д-2, літ. 2Е-2, літ. АА-2, літ. АБ-2, літ. АВ-2, літ. АГ-2, літ. 2Б-2, літ. 2В-2, літ. АД-2, літ. АЕ-2, літ. АЗ-2, літ. АЧ-2, літ. 2А-2, літ. 2Х-2, літ. АІ-2, літ. АК-2, літ. АЛ-2, літ. АМ-2, літ. АП-2, літ. 2І -2, літ. 2К-2, літ. 2Л-2, літ. 20-1, літ. 2Н-1, літ. 2М-1, літ. 2П-2, літ. 2Р-2, літ. 2С-2, літ. 2Ф-2, літ. 2У-2, літ. 2Т-2, літ. 2Ц-2, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063;

- зобов`язати ПрАТ «Концерн Авек та Ко» повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Ради земельну ділянку площею 3,1674 га на проспекті Ювілейному, 7 у м. Харкові, кадастровий номер 6310136600:09:001:0063, з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

11.06.2020 Господарський суд Харківської області (суддя Жигалкін І.П.) ухвалив рішення про відмову у позові ТОВ «Харківська роздрібна компанія» повністю; задовольнив позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Харківської міської ради.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2020р. у справі № 922/3527/19 скасувати частково, а саме: в частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Харківської міської ради щодо знесення за рахунок Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344), Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ (просп. Льва Ландау, 182, м. Харків, 61038, ідентифікаційний код юридичної особи 39783459) та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 33674761), як солідарних боржників: самочинно побудованих нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-2, літ. В-1, літ. Г-1,літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. 3-1, літ. И-2, літ. 1-2, літ. ї-2,літ. Й-2, літ. К-2, літ. Л-2, літ. М-2, літ. Н-2, літ. 0-2, літ. П-2,літ. Р-2, літ. С-2, літ. Т-2, літ. У-2, літ. Ф-2, літ. Х-2, літ. Ц-2,літ. 4-2, літ. Ш-2, літ. Щ-2, літ. АА-2, літ. ВВ-2, літ. ГГ-2, літ. ДД-1, літ. ЕЕ-2, літ. ЖЖ-1, літ. ИИ-1, літ. ІІ-2, літ. її-2, літ. ИИ-2, літ. КК-1 розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136600:09:001:0042 та щодо знесення за рахунок Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344), Товариства з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСЬКА РОЗДРІБНА КОМПАНІЯ (просп. Льва Ландау, 182, м. Харків, 61038, ідентифікаційний код юридичної особи 39783459) та Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМИСЛОВО-ТЕХНІЧНА КОМПАНІЯ (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 33674761), як солідарних боржників: самочинно побудованих нежитлових будівель літ. 2Г-2, літ. 2Ч-2, літ. 2Д-2, літ. 2Е-2, літ. АА-2, літ. АБ-2, літ. АВ-2, літ. АГ-2, літ. 2Б-2, літ. 2В-2,літ. АД-2, літ. АЕ-2, літ. АЗ-2, літ. АЧ-2, літ. 2А-2, літ. 2Х-2,літ. АІ-2, літ. АК-2, літ. АЛ-2, літ. АМ-2, літ. АП-2, літ. 2І -2,літ. 2К-2, літ. 2Л-2, літ. 20-1, літ. 2Н-1, літ. 2М-1, літ. 2П-2, літ. 2Р-2, літ. 2С-2, літ. 2Ф-2, літ. 2У-2, літ. 2Т-2, літ. 2Ц-2 розташованих на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136600:09:001:0063. Прийнято у цій частині нове рішення, яким вирішено:

- знести за рахунок Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) самочинно побудовані нежитлові будівлі літ. А-2, літ. Б-2, літ. В-1, літ. Г-1,літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. 3-1, літ. И-2, літ. 1-2, літ. ї-2,літ. Й-2, літ. К-2, літ. Л-2, літ. М-2, літ. Н-2, літ. 0-2, літ. П-2,літ. Р-2, літ. С-2, літ. Т-2, літ. У-2, літ. Ф-2, літ. Х-2, літ. Ц-2,літ. 4-2, літ. Ш-2, літ. Щ-2, літ. АА-2, літ. ВВ-2, літ. ГГ-2, літ. ДД-1, літ. ЕЕ-2, літ. ЖЖ-1, літ. ИИ-1, літ. ІІ-2, літ. її-2, літ. ИИ-2, літ. КК-1 розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136600:09:001:0042;

- знести за рахунок Приватного акціонерного товариства КОНЦЕРН АВЕК ТА КО (вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код юридичної особи 22649344) самочинно побудовані нежитлові будівлі літ. 2Г-2, літ. 2Ч-2, літ. 2Д-2, літ. 2Е-2, літ. АА-2, літ. АБ-2, літ. АВ-2, літ. АГ-2, літ. 2Б-2, літ. 2В-2,літ. АД-2, літ. АЕ-2, літ. АЗ-2, літ. АЧ-2, літ. 2А-2, літ. 2Х-2,літ. АІ-2, літ. АК-2, літ. АЛ-2, літ. АМ-2, літ. АП-2, літ. 2І -2,літ. 2К-2, літ. 2Л-2, літ. 20-1, літ. 2Н-1, літ. 2М-1, літ. 2П-2, літ. 2Р-2, літ. 2С-2, літ. 2Ф-2, літ. 2У-2, літ. 2Т-2, літ. 2Ц-2 розташовані на земельній ділянці із кадастровим номером 6310136600:09:001:0063.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2020 у справі № 922/3527/19 залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2020 у справі № 922/3527/19 скасувано в частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Харківської міської ради. Справу № 922/3527/19 в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2020 у справі № 922/3527/19 залишити без змін.

Таким чином, предметом судового розгляду під час нового розгляду справи у суді першої інстанції є позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Харківської міської ради.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2021 справу №922/3527/19 передано на розгляд судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.06.2021 було прийнято справу №922/3527/19 до провадження судді Прохорова С.А., призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження по справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 18.08.2021.

18.08.2021 представником Харківської міської ради заявлено клопотання про зупинення розгляду справи до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/3166/20 в аналогічних правовідносинах, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою від 30.08.2021.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15.09.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 23.06.2004 року № 105/04 АТ "Концерн АВЕК та Ко" надана в оренду земельна ділянка по вул. Академіка Павлова загальною площею 61121 кв.м. (в тому числі, земельна ділянка, що раніше надавалась АТ "Концерн АВЕК та Ко" площею 41604 кв.м.) для будівництва тимчасової торговельної зони з місцями для зберігання товарів та автотранспорту (1 пусковий комплекс торговельно-виставочного комплексу) до 01.06.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) та для подальшої експлуатації об`єкту до 01.06.2029 року Договір оренди земельної ділянки від 30.06.2000 року № 151/00 вважати таким, що втрачає чинність з моменту державної реєстрації нового договору оренди землі з АТ "Концерн АВЕК та Ко".

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко" 14.09.2004 року укладений договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 14.09.2004 року за № 66163/04.

Відповідно до п. 8 Договору оренди землі від 14.09.2004 року за № 66163/04 АТ "Концерн АВЕК та Ко" було зобов`язано до 01.06.2007 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) побудувати тимчасову торговельну зону з місцями для зберігання товарів та автотранспорту (1 пусковий комплекс торговельно-виставочного комплексу).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.10.2006 року у справі №11/384-06 за АТ "Концерн АВЕК та Ко" визнано право власності на самочинно побудовані торгівельні об`єкти торгівельної зони з місцями для зберігання товарів і автотранспорту (1 пусковий комплекс торгівельно-виставочного комплексу): літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. 3-1, які розташовані по вул. Академіка Павлова в м. Харкові.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2017 року у справі № 11/384-06 рішення Господарського суду Харківської області від 17.10.2006 року у справі № 11/384-06 скасоване та прийняте нове рішення, яким ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на нежитлові будівлі літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Г-1, літ. Д-1, літ. Е-1, літ. Ж-1, літ. 3-1, які розташовані по вул. Академіка Павлова в м. Харкові.

Пунктом 1.1. рішення Харківської міської ради від 22.08.2018 року № 1183/18 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. "А-2", літ. "Б-2", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Д-1", літ. "Е-1", літ. "Ж-1", літ. " 3-1", літ. "И-2", літ. " 1-2", літ. "ї-2", літ. "Й-2", літ. "К-2", літ. "Л-2", літ. "М-2", літ. "Н-2", літ. " 0-2", літ. "П-2", літ. "Р-2", літ. "С-2", літ. "Т-2", літ. "У-2", літ. "Ф-2", літ. "Х-2", літ. "Ц-2", літ. " 4-2", літ. "Ш-2", літ. "Щ-2", літ. "АА-2", літ. "ВВ-2", літ. "ГГ-2", літ. "ДД-1", літ. "ЕЕ-2", літ. "ЖЖ-1", літ. "ИИ-1", літ. "ІІ-2", літ. "її-2", літ. "ИИ-2", літ. "КК-1" по вул. Академіка Павлова, 165-Д на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042), яка знаходиться в оренді (договір оренди землі від 14.09.2004 № 66163/04).

Пунктом 1.2. цього рішення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" дозволено змінити вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) площею 6,1121 га. по вул. Академіка Павлова, 165-Д на "для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів" визначити строк завершення будівництва об`єкту до 22.08.2021 року.

Пунктом 1.3. цього рішення зобов`язано ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 14.09.2004 року № 66163/04 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0042) та визначення строку завершення будівництва об`єкту.

Рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 року № 1899/19 підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.7., 1.8, 1.9 пункту 1 додатку 2 до рішення 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва" від 22.08.2018 року № 1183/18 скасовано, в зв`язку з невиконанням ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" гарантійних зобов`язань та порушенням вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про трубопровідний транспорт", ДБН В.2.3.-7:2018 "Споруди транспорту. Метрополітени", ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", ДБН В. 1.1-24:2009 "Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування", ДБН В. 1.1-25:2009 "Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення" та враховуючі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 13.12.2019 з метою забезпечення безпеки перевезень пасажирів та попередження виникнення надзвичайних ситуацій (подій) на Салтівській лінії метрополітену, на станції метро "Академіка Барабашова" (підстава - протокол від 13.12.2019 № 4 позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій).

Згідно акту обстеження наданого Харківською міською радою земельна ділянка площею, орієнтовно, 6,1121 га. по вул. Академіка Павлова, 165-Д у м. Харкові використовується для експлуатації та обслуговування самовільно побудованих споруд торгівельного призначення.

Комісією КП "Харківський метрополітен" 06.12.2019 року проведене обстеження денної поверхні над тунелями перегону "Академіка Павлова - Академіка Барабашова", колодязів, дренажної системи, яка розташована між станціями метрополітену "Академіка Барабашова" - "Академіка Павлова.

В ході проведення обстеження комісією встановлено, що:

1. До колодязів № 1, 2, 3, 4 затонельної дренажної системи немає доступу, в зв`язку з тим, що вони засипані ґрунтом. Провести огляд і визначити працездатність затонельної дренажної системи на даній ділянці немає можливості.

2. До колодязя № 5 затонельної дренажної системи немає доступу, в зв`язку з тим, що він знаходиться під земляним насипом, накритий залізобетонними плитами, які були укладені ТЦ "Барабашово".

3. Колодязі 6', 7', 8 затонельної дренажної системи оглянуті, знаходяться в працездатному стані.

3. Колодязі 8', 9', 10' затонельної дренажної системи на момент огляду були накриті вініловим матеріалом, далі доступ був забезпечений. Затонельная дренажна система оглянута, знаходиться в працездатному стані.

4. До криниці № 9 затонельної дренажної системи немає доступу, в зв`язку з тим, що він знаходиться під павільйоном ТЦ "Барабашово".

Разом з цим, КП "Харківський метрополітен" погодив план розміщення самовільно побудованих об`єктів на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042 за умови приведення об`єктів самочинної забудови в межах відведеної земельної ділянки площею 6,1121 га. у відповідність до вимог діючих державних актів та погодити проектну документацію із КП "Харківський метрополітен".

Крім того, рішенням Харківської міської ради від 23.12.2005 року № 253/05 АТ "Концерн АВЕК та Ко" надана в оренду земельна ділянка по просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ загальною площею 3,1674 га. для експлуатації самочинно побудованих об`єктів торгівлі на майданчику "Новый век" до 01.09.2030 року.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та АТ "Концерн АВЕК та Ко" 01.03.2006 року укладений договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель від 01.03.2006 за № 340667100026.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2006 року у справі № 11/173-06 АТ "Концерн АВЕК та Ко" визнано право власності на торгівельні павільйони: літ 2А-2 загальною площею 1899,0 кв.м., літ. 2Б-2 загальною площею 661,0 кв.м., літ. 2В-2 загальною площею 240,1 кв.м., літ. 2Г-2 загальною площею 1195,4 кв.м., літ. 2Д-2 загальною площею 467,4 кв.м., літ. 2Е-2 загальною площею 411,6 кв.м., літ. 2Ж-2 загальною площею 1062,0 кв.м., літ. 2І-2 загальною площею 717,5 кв.м., літ. 2К-2 загальною площею 805,6 кв.м., літ. 2Л-2 загальною площею 850,6 кв.м., літ. 2М-1 загальною площею 262,0 кв.м., літ. 2Н-1 загальною площею 319,4 кв.м., літ. 2О-1 загальною площею 220,6 кв.м., літ. 2П-2 загальною площею 1239,5 кв.м., літ. 2Р-2 загальною площею 1420,4 кв.м., літ. 2С-2 загальною площею 1189,1 кв.м., літ. 2Т-2 загальною площею 883,7 кв.м., літ. 2Х-2 загальною площею 427,9 кв.м., літ. 2Щ-2 загальною площею 66,3 кв.м., літ.2Ч-2 загальною площею 89,2 кв.м., літ. 2У-2 загальною площею 1614,2 кв.м., літ. 2Ф-2 загальною площею 1664,9 кв.м., літ. 2Ц-2 загальною площею 1578,2 кв.м., які розташовані по просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ в м. Харкові.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2017 року залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 у справі № 11/173-06 скасоване рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2006 року у справі № 11/173-06 та прийняти нове рішення, яким ПРАТ "КОНЦЕРН АВЕК ТА Ко" відмовлено у задоволенні позову про визнано право власності на торгівельні павільйони які розташовані по просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ в м. Харкові.

Відповідно Технічного висновку про стан будівельних конструкцій об`єктів, розташованих на торговельному майданчику "Новый век" по просп. Ювілейному, 7 в м. Харкові виконаного ТОВ "Інститут Градпроект" у 2007 році на замовлення ПРАТ "Концерн АВЕК та Ко" на земельній ділянці по просп. Ювілейному, 7 розташовані 34 будівлі та споруди літ. " 2Г-2", літ. " 2Ч-2", літ. " 2Д-2", літ. " 2Е-2", літ. "АА-2", літ. "АБ-2", літ. "АВ-2",літ. "АГ-2", літ. "2Б-2", літ. " 2В-2", літ. "АД-2", літ. "АЕ-2", літ. "АЗ-2", літ. "АЧ-2", літ. " 2А-2", літ. " 2Х-2", літ. "АІ-2", літ. "АН-2", літ. "АЛ-2", літ. "АМ-2", літ. "АП-2", літ. " 2І -2", літ. " 2К-2", літ. " 2Л-2", літ. " 20-1", літ. " 2Н-1", літ. " 2М-1", літ. " 2П-2", літ. " 2Р-2", літ. " 2С-2", літ. " 2Ф-2", літ. " 2У-2", літ. " 2Т-2", літ. " 2Ц-2" (схема розташування будівель та споруд).Також згідно вказаного висновку - торгівельні споруди № 1-13 (літ. "АА-2", літ. "АБ-2", літ. "АВ-2", літ. "АД-2", літ. "АЕ-2", літ. "АЗ-2, літ. "АІ-2", літ. "АЛ-2", літ. "АК-2", літ. "АМ-2", літ. "АГ-2", літ. "АЧ-2", літ. "АП-2") побудовані в 2009 році.

Пунктом 1.7. рішення Харківської міської ради від 22.08.2018 року № 1183/18 ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення): літ. " 2Г-2", літ. " 24-2", літ. " 2Д-2", літ. " 2Е-2", літ. "АА-2", літ. "АБ-2", літ. "АВ-2", літ. "АГ-2", літ. " 2Б-2", літ. " 2В-2", літ. "АД-2", літ. "АЕ-2", літ. "АЗ-2", літ. "АЧ-2", літ. " 2А-2", літ. " 2Х-2", літ. "АІ-2", літ. "АК-2", літ. "АЛ-2", літ. "АМ-2", літ. "АП-2", літ. " 21 -2", літ. " 2К-2", літ. " 2Л-2", літ. " 20-1", літ. " 2Н-1", літ. " 2М-1", літ. " 2П-2", літ. " 2Р-2", літ. " 2С-2", літ. " 2Ф-2", літ. " 2У-2", літ. " 2Т-2", літ. " 2Ц-2" по просп. Ювілейному,7.

Пунктом 1.8. цього рішення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" дозволено змінити вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) площею 3,1674 га. по просп. Ювілейному, 7 на "для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів" визначити строк завершення будівництва об`єкту до 22.08.2021 року.

Пунктом 1.9. цього рішення ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" зобов`язано звернутись в Департамент земельних відносин Харківської міської ради для оформлення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.03.2006 року № 340667100026 в частині зміни виду використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) та визначення строку завершення будівництва об`єкту.

Рішенням Харківської міської ради 18.12.2019 року № 1899/19 підпункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.7., 1.8, 1.9 пункту 1 додатку 2 до рішення 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва" від 22.08.2018 року № 1183/18 скасовано, в зв`язку з невиконанням ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" гарантійних зобов`язань та порушенням вимог законодавства, зокрема, Закону України "Про трубопровідний транспорт", ДБН В.2.3.-7:2018 "Споруди транспорту. Метрополітени", ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій", ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", ДБН В. 1.1-24:2009 "Захист від небезпечних геологічних процесів. Основні положення проектування", ДБН В. 1.1-25:2009 "Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення" та враховуючі рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 13.12.2019 року з метою забезпечення безпеки перевезень пасажирів та попередження виникнення надзвичайних ситуацій (подій) на Салтівській лінії метрополітену, на станції метро "Академіка Барабашова" (підстава - протокол від 13.12.2019 року № 4 позачергового засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій).

Надаючи правову кваліфікацію відносинам сторін суд зазначає наступне.

Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого право власності здійснюють органи державної влади і місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України і Законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 13 даного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 15 Договору оренди землі від 14.09.2004 року за № 66163/04 земельна ділянка передана в оренду для будівництва тимчасової торговельної зони з місцями для зберігання товарів та автотранспорту (1 пусковий комплекс торговельно-виставочного комплексу) та подальшої експлуатації об`єкту.

Разом з цим, п. 17 Договору оренди землі від 14.09.2004 року за № 66163/04 заборонена самовільна забудова земельної ділянки.

Крім того, відповідно до п. 15 Договору оренди землі від 01.03.2006 року за №340667100026 земельна ділянка передана в оренду для експлуатації самочинно побудованих об`єктів торгівлі на майданчику "Новый век".

Згідно Технічного висновку про стан будівельних конструкцій об`єктів, розташованих на торговельному майданчику "Новый век" по просп. Ювілейному, 7 в м. Харкові торгівельні споруд № 1-13 (літ. "АА-2", літ. "АБ-2", літ. "АВ-2", літ. "АД-2", літ. "АЕ-2", літ. "АЗ-2, літ. "АІ-2", літ. "АЛ-2", літ. "АК-2", літ. "АМ-2", літ. "АГ-2", літ. "АЧ-2", літ. "АП-2") побудовані в 2009 році.

Отже, під час передачі ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" на земельній ділянці (кадастровий номер 6310136600:09:001:0063) по просп. Ювілейний у м. Харкові площею 3,1674 га. були розташовані самовільно побудовані нежитлові будівлі (торгівельного призначення): літ. " 2Г-2", літ. " 2Ч-2", літ. " 2Д-2", літ. " 2Е-2", літ. "АА-2", літ. "АБ-2", літ. "АВ-2", літ. "АГ-2", літ. " 2Б-2", літ. " 2В-2",літ. "АД-2", літ. "АЕ-2", літ. "АЗ-2", літ. "АЧ-2", літ. " 2А-2", літ. " 2Х-2",літ. "АІ-2", літ. "АК-2", літ. "АЛ-2", літ. "АМ-2", літ. "АП-2", літ. " 2І -2", літ. " 2К-2", літ. " 2Л-2", літ. "20-1", літ. " 2Н-1", літ. " 2М-1", літ. " 2П-2",літ. " 2Р-2", літ. " 2С-2", літ. " 2Ф-2", літ. " 2У-2", літ. " 2Т-2", літ. " 2Ц-2".

Статтею 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Сторонами не оспорюється, що ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" було здійснено самочинне будівництво на орендованих ділянках.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Разом з тим, суд наголошує, що згідно з приписами частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 р. у справі № 912/1385/17.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. На зазначене також вказується у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 912/1385/17.

Суд зауважує, що Харківською міською радою у позовній заяві, а також в інших заявах по суті справи не наведено жодних доводів про те, яку саме істотну шкоду завдано Харківській міській раді спорудженням на спірній земельній ділянці будівель, які вона вважає самовільним будівництвом. Отже, Харківська міська рада не обґрунтувала, у чому саме полягала шкода, завдана орендодавцю порушенням умов договору, зокрема, яким саме чином і у чому саме орендодавець не може використати результати договору чи яку саме іншу шкоду завдано орендодавцю порушенням умов договору оренди землі.

Суд зазначає, що кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). Причому у справах про розірвання договорів внаслідок істотного порушення їх умов іншою стороною згідно з частиною 2 статті 651 ЦК України для розірвання договору у разі істотного порушення договору підлягають доведенню обставини завдання однією стороною через істотне порушення договору шкоди другій стороні, внаслідок якої друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі № 924/1032/17.

У спірних договорах оренди землі відсутня така підстава їх розірвання як здійснення самовільної забудови орендованої земельної ділянки. Крім цього, ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО отримало спірні земельні ділянки:

- ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042 та саме для будівництва тимчасової торговельної зони.

- ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063 -для експлуатації самовільно побудованих об`єктів торгівлі.

Таким чином, Харківською міською радою не доведено, що стверджуване самовільне будівництво будь-яким чином здійснене з порушенням цільового призначення відповідних земельних ділянок, адже призначення спірних об`єктів нежитлової нерухомості завідомо є торговельним.

Будівництво (хоча б і самовільне, без відповідного дозволу інспекції архітектурно-будівельного контролю) не тягне за собою негативних наслідків ані для стану земельної ділянки, ані для Харківської міської ради, адже сама Харківська міська рада надала земельні ділянки для будівництва та збереження самовільно побудованих об`єктів.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. На зазначене також вказується у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 912/1385/17.

Суд зауважує, що вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки, на якій розташовані належні ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО (орендарю) об`єкти нерухомості, право власності на які зареєстроване у встановленому порядку, чого не заперечує і Харківська міська рада, не узгоджується з вимогами справедливості, добросовісності та розумності, що відповідно до положень п. 6 ст. 3 ЦК України належать до загальних засад цивільного законодавства України.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо розірвання спірних договорів оренди землі від 14.09.2004 року за № 66163/04 та від 01.03.2006 року за № 340667100026 й щодо повернення спірних земельних ділянок Харківській міській раді задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про знесення самовільно побудованих об`єктів нерухомості суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Разом з цим, ч. 7 ст. 376 ЦК України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Суд враховує, що в порядку проведення роботи із виправлення порушень містобудівного законодавства щодо самовільного будівництва нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0042 та 6310136600:09:001:0063 ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО протягом 2017-2018 років замовлено будівельно-технічні дослідження спірних об`єктів, а також виконано погодження можливості їх збереження із низкою органів державного і самоврядного нагляду та контролю відповідно до їх компетенції. За результатами вказаних досліджень та погоджень однозначно встановлено, що:

1) Стан будівель на земельній ділянці по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) є задовільним та їх подальша експлуатація є можливою. Можливість збереження та подальшої експлуатації відповідних будівель погоджена ГУ ДСНС у Харківській області, Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради і навіть КП Харківський метрополітен (на що прямо вказується у листі КП Харківський метрополітен від 10.12.2019 р. за №33/2529/01-09).

2) Стан будівель на земельній ділянці по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063) є задовільним та їх подальша експлуатація є можливою. Можливість збереження та подальшої експлуатації відповідних будівель погоджена ГУ ДСНС у Харківській області, КП Санепідсервіс , Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради і навіть КП Харківський метрополітен .

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО вживало належних заходів щодо узаконення об`єктів самочинного будівництва, а ця обставина свідчить про неможливість поставити ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО за вину тимчасове недосягнення результатів відповідного комплексу заходів. Аналогічну правову позицію щодо необхідності врахування вини самовільного забудовника під час вирішення питання про знесення оббєктів висловлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 27.06.2018 у справі № 910/4198/16 та від 19.06.2019 у справі № 910/8424/18.

Суд також враховує, що сама Харківська міська рада рішенням від 22.08.2018 року за № 1183/18 дозволила збереження об`єктів самочинного будівництва на земельних ділянках по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063).

Суд наголошує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд зважає на широке застосування у практиці Верховного Суду доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Зазначений підхід безпосередньо застосовано у значній кількості рішень судів касаційної інстанції, зокрема: постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 237/142/16-ц, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), від 22.05.2019 у справі № 234/3341/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 522/16323/16-ц, від 17.07.2019 у справі № 626/2681/18, від 07.08.2019 у справі № 496/1561/16-ц, від 18.09.2019 у справі № 626/2490/18, від 02.10.2019 у справі № 365/349/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 204/1646/16-ц, від 09.101.2019 у справі № 761/19764/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 686/22924/16-ц, від 20.11.2019 у справі № 705/6141/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 535/674/15-ц, від 11.12.2019 у справі № 2-407/11, від 19.12.2019 у справі № 337/4707/17, від 27.12.2019 у справі № 573/595/17, від 09.01.2020 у справі № 645/33/17 тощо, а також постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2018 у справі № 911/205/18, від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 15.05.2019 у справі № 917/803/18, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18, від 04.07.2019 у справі № 904/3315/18, від 17.07.2019 у справі № 906/408/18, від 19.09.2019 у справі № 904/3883/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 15.10.2019 у справі № 903/879/18, від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18 від 06.12.2019 у справі № 910/353/19 (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) тощо.

Таким чином, суд доходить висновку, що поведінка Харківської міської ради, яка протягом тривалого часу, власне була обізнана про існування на земельних ділянках по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063), адже була стороною у справах № 11/173-06 та № 11/384-06 про визнання права власності на ці об`єкти самочинного будівництва й брала участь у перегляді цих рішень у 2017 році, не заперечувала проти існування цих будівель аж до 2017 року, потім знову погодилася з можливістю їх збереження та подальшої експлуатації, прийнявши відповідне рішення від 22.08.2018 року за № 1183/18, потім скасувала це рішення у грудні 2019 року на підставі обставин, які завідомо були відомі Харківській міській ради під час його прийняття й строки усунення яких не настали, а кінець-кінцем - подала позов у справі № 922/3527/19 про знесення будівель, є порушенням принципу добросовісності, на якому ґрунтується доктрина venire contra factum proprium .

Суд також зауважує, що посилання Харківської міської ради та КП Харківський меторополітен на виявлення у подальшому відсутності доступу до дренажної системи метрополітену є безпідставними, адже про існування цієї обставини, яка гіпотетично може бути чинником порушення прав і законних інтересів третіх осіб Харківська міська рада була обізнана, адже саме з цих підстав було скасовано у 2017 році рішення господарського суду Харківської області у справах № 11/173-06 та № 11/384-06, у яких Харківська міська рада була стороною. Суд також враховує, що строк для остаточного приведення об`єктів самочинного будівництва на земельних ділянках по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063) був визначений рішенням Харківської міської ради від 22.08.2018 року за № 1183/18 до 22.08.2021 року й не сплив станом на дату подання Харківською міською радою розглядуваного позову.

Крім того, підлягає врахуванню, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція). щодо втручання держави у право на мирне володіння майном вказано, що відповідно до принципу "пропорційності" втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Протоколу за умов недотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - виражається в першому реченні першого абзацу цієї статті та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга - міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя - міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Зазначені положення Конвенції щодо втручання держави у право на мирне володіння майном передбачають додержання принципу пропорційності втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Протоколу за умов недотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються (рішення ЄСПЛ у справі Прессоз Компанія Нав`єра та інші проти Бельгії, від 20 листопада 1995 року, Sеrіеz А nо. 332, р. 23, § 38).

У практиці ЄСПЛ (зокрема, рішеннях у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 07 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 02 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) виокремлено три критерії (принципи), які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого Протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. При цьому питання отримання справедливої компенсації є лише одним з аспектів дотримання принципу пропорційності й сам по собі не вичерпує його значення.

Суд зауважує, що в порядку проведення роботи із виправлення порушень містобудівного законодавства щодо самовільного будівництва нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами 6310136600:09:001:0042 та 6310136600:09:001:0063 ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО протягом 2017-2018 років замовлено будівельно-технічні дослідження відповідних об`єктів нерухомості, а також виконано погодження можливості їх збереження із низкою органів державного і самоврядного нагляду та контролю відповідно до їх компетенції. За результатами вказаних досліджень та погоджень однозначно встановлено, що:

1) Стан будівель на земельній ділянці по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) є задовільним та їх подальша експлуатація є можливою. Можливість збереження та подальшої експлуатації відповідних будівель погоджена ГУ ДСНС у Харківській області, Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради і навіть КП Харківський метрополітен (на що прямо вказується у листі КП Харківський метрополітен від 10.12.2019 р. за №33/2529/01-09).

2) Стан будівель на земельній ділянці по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063) є задовільним та їх подальша експлуатація є можливою. Можливість збереження та подальшої експлуатації відповідних будівель погоджена ГУ ДСНС у Харківській області, КП Санепідсервіс , Департаментом екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради і навіть КП Харківський метрополітен .

При цьому сама Харківська міська рада рішенням від 22.08.2018 року за № 1183/18 дозволила збереження об`єктів самочинного будівництва на земельних ділянках по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063).

Ані Харківською міською радою, ані КП Харківський метрополітен не надано суду жодних доказів того, що стан дренажної системи Харківського метрополітену якімось чином настільки погіршується існуванням спірної самочинної забудови, що це виправдовує повне її знесення, а також доказів того, що спірне самочинне будівництво справляє негативний сплив на дренажну систему метрополітену - у тому числі якою мірою і якими саме будівлями чи їх частинами.

Суд наголошує, що вимога про знесення декількох десятків будівель з огляду на те, що немає доступу лише до шести з дванадцяти колодязів системи на земельній з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042 немає доступу (причому лише один закритий будівлею (павільйоном)), а на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063 не винесені мережі каналізації з колодязями лише під чотирма будівлями, є очевидним порушенням принципу пропорційності як розумного співвідношення між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №916/2791/13:

Застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, суд на підставі зібраних доказів мав проаналізувати:

1) чи здійснює власник земельної ділянки, який звернувся до суду, втручання відповідно до приписів національного законодавства у право відповідача як її орендаря на мирне володіння майном останнього, зокрема з огляду на норми права у сфері містобудування й охорони культурної спадщини;

2) чи переслідує таке втручання власника земельної ділянки через здійснення відповідачем самочинного будівництва на орендованій ним земельній ділянці легітимну мету, зокрема, чи є вимога власника цієї ділянки зобов`язати відповідача знести самовільно побудовану на такій ділянці споруду заходом з контролю власником за користуванням його ділянкою відповідно до загальних інтересів, у тому числі інтересів в охороні культурної спадщини;

3) чи є захід із втручання у право відповідача пропорційним визначеній меті (зокрема з огляду на те, що законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритеті захисту прав власника земельної ділянки над інтересами орендаря, який хоче спорудити певний об`єкт на цій ділянці), та чи не становитиме для відповідача задоволення вимоги про знесення самочинно побудованої на чужій земельній ділянці споруди такого індивідуального тягаря, який є надмірним з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки відповідача у відносинах з власником земельної ділянки, а також суспільних інтересів у збереженні культурної спадщини .

Зважаючи на викладене, суд вважає вимоги Харківської міської ради про знесення спірних об`єктів самочинного будівництва такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно заяви ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО у своєму відзиві (вх. № 2999 від 06.02.2020) клопотання про застосування позовної давності суд зазначає таке.

В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що посилання Харківської міської ради на пункти 7 та 8 договору оренди землі від 14.09.2004р. (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) як на підставу розірвання цього договору є недоречними і недобросовісними, адже згідно п. 8 вказаного договору оренди землі будівництво повинно було бути виконано до 01.06.2007. Про те, що зазначене було зроблено не з повним додержанням приписів п. 7 цього ж договору оренди землі, Харківська міська рада не могла не довідатися відразу ж після 01.06.2007 року. Таким чином, якщо навіть припустити, що внаслідок стверджуваних Харківською міською радою порушень умов, викладених у пунктах 7 та 8 договору оренди землі від 14.09.2004 р. (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042), створюються підстави для розірвання відповідного договору оренди землі, то все одно право на відповідний позов у матеріальному сенсі вже задавнене, адже такий позові з урахуванням приписів статті 257 Цивільного кодексу України міг бути пред`явлений лише до 01.06.2010 включно. Разом з тим, як випливає з ухвал Харківського апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження від 06.04.2017 року у справах № 11/173-06 та № 11/384-06 лист від 30.12.2016 №16/2187/01-09 КП "Харківський метрополітен" щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного та містобудівного законодавства при використанні земельних ділянок по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063) було направлено до Харківської міської ради наприкінці 2016 року. Навіть з урахуванням нормативу поштового пробігу зазначений лист Харківська міська рада очевидно отримала задовго до 14.01.2017 року. Тобто станом на 14.01.2017 року Харківська міська рада вже повинна була бути обізнана про існування самочинного будівництва на земельних ділянках по вулиці Академіка Павлова, 165-Д у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0042) та по проспекту Ювілейному, 7 у місті Харкові (земельна ділянка з кадастровим номером 6310136600:09:001:0063).

Відповідач також наголосив на тому, що Харківська міська рада була стороною у справах № 11/173-06 та № 11/384-06, рішенням господарського суду по яким було визнано право власності на такі об`єкти самочинного будівництва іще в 2006 році. При цьому, Харківська міська рада звернулася з позовом про знесення відповідних будівель 14.01.2020 року, тобто після спливу трьох років від дати, на яку вона завідомо була обізнана про їх існування та характер.

Відповідно до ст. 256, ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами ст. 261 ЦК України, частина перша якої пов`язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

При цьому, за змістом зазначеної норми (ст. 261 ЦК України) законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року у справі №6-152цс14, за змістом норми ч. 1 ст. 261 ЦК України для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. При цьому норма частини першої ст. 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, № 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у статті 261 ЦК, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16).

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Отже, позовна давність - це законний бар`єр на шляху до реалізації права на справедливий суд. Позовна давність ставить право на звернення до суду в залежність від фактору часу, тобто, інакше кажучи, обумовлює це право певною обставиною - обставиною часу. Таким чином, позовна давність по суті становить собою обмеження права на суд, а точніше - обмеження права на доступ до суду. Однак обмеження, встановлюване позовною давністю, як таке не є в усіх випадках порушенням фундаментальних прав людини, проголошених у Конвенції.

Як зауважив ЄСПЛ у справі Фінікарідов проти Кіпру існування позовної давності не є несумісним із Конвенцією. Право на доступ до суду (що є одним із елементів права на справедливий суд) не є абсолютним: воно допускає певні обмеження і, зокрема, часові ліміти, встановлювані інститутом позовної давності. Однак будь-які обмеження цього права мусять бути виправданими, інакше вони є несумісними із Конвенцією і становлять порушення основоположних прав людини. Згідно із прецедентною практикою ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови: 1) обмеження не повинно перешкоджати доступу [до суду] у такий спосіб чи такою мірою, що б зводили нанівець саму сутність цього права; 2) таке обмеження повинно мати легітимну мету; 3) має бути забезпечено належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

При цьому, право особи може порушуватися діями, що тривають, зокрема у разі перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження майном.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що Харківською міською радою пропущено позовну давність за вимогами про розірвання спірних договорів оренди землі з мотивів здійснення самовільного будівництва та нездійснення будівництва у визначений договором строк. Однак суд вважає неможливим застосувати до вимог Харківської міської ради позовну давність з огляду на те, що відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню з інших причин, які були зазначені вище.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Харківської міської ради відмовити повністю.

Витрати Харківської міської ради за розгляд її позовних вимог залишити за Харківською міською радою.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач за первісним позовом (відповідач за позовом Харківської міської ради) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківська роздрібна компанія» (61038, м. Харків, пр. Льва Ландау, 182, код ЄДРПОУ 39783459).

Відповідач за первісним позовом та позовом Харківської міської ради - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-технічна компанія» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 33674761).

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Харківська міська рада (61045, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач за позовом Харківської міської ради - Приватне акціонерне товариство «Концерн Авек та Ко" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 70, код ЄДРПОУ 22649344).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Харківської міської ради - Комунальне підприємство «Харківський метрополітен» (61052, м. Харків, вул. Різдвяна, 29, код ЄДРПОУ 04805918).

Повне рішення складено "27" вересня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров