Рішення

від 27.09.2021 по справі 120/7488/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 вересня 2021 р. Справа № 120/7488/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Північного офісу Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області до комунального не комерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Північний офіс Держаудитслужби в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області звернулось в суд з адміністративним позовом до комунального не комерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано порушеннями у сфері закупівель, щодо законного та ефективного використання коштів фонду. А саме встановлено факт придбання не комерційним підприємством "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради балонів п/т кисневих 40 літрів (40 штук), визначених переліком постанови КМУ № 224 від 20.03.2020 року "Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операцій з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість", із сумою податку на додану вартість. У зв`язку з чим відповідно до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України та вказаної постанови, лікарнею зайво сплачено 28333,60 ПДВ, які постачальником повернуто не було, що в свою чергу призвело до не законного використання коштів.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог. Зазначає, що на придбаний лікарнею товар (кисневі балони) не оформлялась декларація про відповідність технічним регламентам та на товар не нанесено знак відповідності технічним регламентам. У зв`язку із зазначеним продавати такий товар без ПДВ було б порушенням постанови КМУ № 224.

Крім того, відповідач наголошує, що в договорі поставки та накладній не зазначено, що постачаються або мають постачатися товари медичного призначення, системи киснепостачання, кисень медичний газоподібний в балонах. Натомість постачались пусті балони кисневі, які можуть використовуватись в побуті та на промислових підприємствах.

Позивачем надано відповідь на відзив, зі змісту якої останній заперечує що викладених міркувань у відзиві та зазначає, що відповідно до інформації з ВЕБ-порталу системи Прозоро, лікарнею проведено закупівлю цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску. Дану закупівлю проведено без використання електронної системи COVID-19, тобто на виконання постанови № 224. За результатами якої укладено договір про поставку балону п/т кисневого 40 літрів у кількості 40 штук.

Відповідачем надано заперечення, які за своїм змістом відображають суть відзиву на адміністративний позов.

Ухвалою суду від 16.07.2021 року відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що КМУ розпорядженням від 14.09.202 року № 1117-р "Деякі питання здійснення державного фінансового контролю" доручено Державній аудиторській службі Україні забезпечити проведення заходів державного фінансового контролю з використанням коштів утвореного у складі Державного бюджету України фонду боротьби з гострою распіраторною хворобою COVID-2019, спричиненою коронавірусом та її наслідками, під час яких здійснити перевірку та аналіз фактичного стану справ, щодо законного та ефективного використання коштів фонду, в тому числі правильності, достовірності матеріалів, розрахунків і обґрунтувань, що стали підставою для виділення коштів із фонду.

На виконання розпорядження № 1117 відповідно до п.п. 1,2 п. 4 Порядку № 631 управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області проведено перевірку закупівель у комунальному некомерційному підприємстві "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради (яка є правнаступником усього майна, прав та обов`язків комунального некомерційного підприємства "Тиврівська центральна районна лікарня"), фінансування за якими здійснювалося з фонду боротьби з гострою распіраторною хворобою COVID-2019, та її наслідками в електронній системі закупівель щодо законного та ефективного використання коштів фонду.

Перевірка проведена з 02.02.2021 року по 01.03.2021 року з відома головного лікаря лікарні.

За результатами проведеної перевірки закупівель лікарні сформовано акт перевірки від 01.03.2021 року № 05-30/4, підписаний посадовими особами лікарні, у якому зафіксовано порушення у сфері закупівель.

Проведеною перевіркою встановлено факт придбання лікарнею балонів п/т 40 літрів (40 штук), відповідно до переліку № 224 із сумою податку на додану вартість.

Так відповідно до договору від 09.12.2020 року № 468 укладеного лікарнею з ФОП " ОСОБА_1 " постачальник зобов`язується поставити лікарні товар на загальну суму 170001,60 грн, з ПДВ - 28333,60 грн. Оплату за товар лікарнею проведено згідно платіжного доручення від 10.12.2020 року № 566 в сумі 170001,60 грн., у тому числі ПДВ-28333,60 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 10.12.2020 року № 566 лікарнею отримано зазначенні балони від ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 170001,60 грн., в тому числі ПДВ - 28333,60 грн., які оприбутковано по обліку та віднесено в підзвіт матеріально відповідальній особі ОСОБА_2 .

Уповноваженими особами визначено, що в порушення норм п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, лікарнею зайво сплачено 28333,60 грн., ПДВ, які постачальником станом на 01.03.2021 року не повернуто.

З наданих пояснень головного лікаря лікарні зазначено, що закупівля робіт з приводу реконструкції кисневої системи лікарні проводилося прямими договорами оскільки кисневі балони необхідні для функціонування системи киснепостачання в цілому та терміново, в дію як заходи спрямовані на ліквідацію наслідків захворювання COVID-2019 державного рівня. Щодо питання придбання товару з ПДВ надано перевіряючим особам копію відповіді від постачальника ФОП ОСОБА_1 у якій пояснено, що вказаним товаром не було віднесено до регламенту медичних виробів-не подавалося повідомлення про внесення робіт в обіг, як медичних виробі; не було оформлено декларацій та не наносилися знаки відповідності з технічним регламентам; товар не постачався відповідно до договору, як товар медичного призначення, крім того товар постачальником закупався з ПДВ.

Щодо проведеної закупівлі з ПДВ, відповідальною особою зазначено, що відповідно до договору від 09.12.2020 року фахівцем із публічних закупівель оприлюднено інформацію в прозоро з позначкою закупівля для запобігання пандемії COVID-2019, оскільки кошти для закупівель товару виділенні з субвенції державного бюджету на забезпечення подачею кисню лікувального фонду закладів охорони здоров`я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою распіраторною хворобою COVID-2019.

В подальшому позивачем листом від 13.03.2021 року № 260205-14/1146-2021 надіслано на адресу лікарні письмову вимогу щодо усунення виявлених порушень під час проведеної перевірки із визначеним строком виконання до 12.04.2021 року.

Станом на момент звернення до суду відповідачем порушення не усунуто.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Орган державного фінансового контролю (Держаудитслужба) у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення погреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Підстави та процедуру проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель визначає Порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631.

Отже, предметом цього спору є стягнення у примусовому порядку з КНП "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради до державного бюджету коштів, як незаконно використаних в частині включення до вартості товару сум ПДВ при здійсненні закупівлі медичного обладнання для надання допомоги хворим на COVID-19 суми податку.

Відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 2 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони, крім випадків, передбачених цим Законом. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно шляхом, внесення змін до цього Закону та/або до Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони.

У відповідності до ст. 3 Закону, закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель: недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 530-ІХ, внесені зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" та доповнено пунктом 31, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. За результатами такої закупівлі в електронній системі закупівлі замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього, звіт про виконання договору про закупівлю відповідно до статті 10 цього Закону. У разі недотримання вимог щодо публікації таких звітів винні особи притягаються до відповідальності відповідно до закону.

Окрім цього, пунктом 4 розділу 1 вищевказаного Закону підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 71, відповідно до якого тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20.03.2020 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів. епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, до якого віднесено Код згідно з УКТЗЕД 7311 00, під яким значиться "Ємності для стиснених або скраплених газів", віднесений до систем постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для закладів охорони здоров`я, що надають допомогу хворим на COVID-19.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з вебпорталу уповноваженого органу (системи Прозоро), лікарнею проведено закупівлю № UА-2020-12-10-005285-а цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (балон п/т кисневий 40літрів).

Закупівлю відповідачем проведено без використання електронної системи CIVID-19 та, як визначено з пояснень уповноваженої особи з питань закупівель лікарні, договір за UA-2020-12-10-005285-а, було проведено в системі прозоро з позначкою закупівля для запобігання пандемії COVID-19, оскільки кошти для закупівель товару, виділенні з субвенцій державного бюджету на забезпечення подачею кисню лікувального фонду закладів охорони здоров`я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою распіраторною хворобою COVID-19.

Отже, судом встановлено, що договір про закупівлю, вказаного предмету поставки укладений без використання електронної системи закупівель, що свідчить про те, що зазначене обладнання віднесено до товарів, які використовуються для надання допомоги хворим на COVID-19 та які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи норми частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 632 ЦК України унормовано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У розумінні приписів наведених норми ціна є однією із найважливіших умов відплатного договору. Сторони мають право встановлювати ціну в договорі на власний розсуд.

У окремих випадках, визначених законом, у договорах застосовуються ціни, що встановлені або регулюються уповноваженими на те органами. Тобто держава або уповноважені нею органи можуть встановлювати фіксовані ціни у вигляді граничного рівня цін або рівня рентабельності тощо.

Водночас, відповідно до пункт 1.1 статті 1 ПК України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктами 30.1.-30.4, 30.9 статті 30 ПКу України унормовано, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії. Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету. Податкова пільга надається, зокрема шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість регламентується розділом V ПК України (статті 180 - 211). При цьому податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пункт 14.1.178 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктами а і б пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; відповідно до статті 186 ПК України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України, база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

З наведеного встановлено, що хоча ПДВ включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну у розумінні цивільного законодавства, так як не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін, оскільки є податком, регулювання справляння якого здійснюється імперативними нормами ПК України.

Отже, як встановлено із матеріалів справи на виконання умов договору № 468 від 09.12.2020 року замовником на рахунок постачальника перераховано 170001,60 грн., у т.ч. 28333,60 грн. податку на додану вартість, що підтверджується специфікацією № 89582 до договору поставки № 468.

Згідно п.п. 9, 18 ч.1 ст. 1 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", замовниками є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального, страхування, створені, відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична-особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.

Аналізуючи зазначене, суд прийшов до переконання, що на підставі умов договору № 468 від 09.124.2020 року, як незаконно використанні 28333,60 грн., а тому підлягає поверненню до державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, вони підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Разом з тим суд вважає за належне наголосити, що за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Північного офісу Держаудитслужби (Січових стільців, 18, м. Київ, ЄДРПОУ 40479560) в особі управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця) до комунального не комерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради (вул. Шевченка, 2а, смт. Тиврів, Вінницька область, ЄДРПОУ 01982689) про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з комунального не комерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради до Державного бюджету України 28333,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович