Рішення

від 24.09.2021 по справі 240/20601/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/20601/21

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Хорошівської селищної ради Житомирської області до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) в особі відділу примусового виконання рішень УЗ ПВР у Житомирській обл. Центрально-Західного МУ МЮ (м.Хмельницький) про визнання неправомірними дій, протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Хорошівська селищна рада Житомирської області із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Дідківського Андрія Савелійовича, щодо винесення постанови від 18.08.2021 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн в межах виконавчого провадження №64629300;

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Дідківського А. С. від 18.08.2021 ВП №64629300 про накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.

Представник Хорошівської селищної ради Житомирської області обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що на виконання рішення суду прийнятого у справі №240/7203/20 Хорошівська селищна рада, 22.04.2021 розглянула на засіданні чергової сесії заяву ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2.0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Хорошівської селищної ради Житомирської області (за межами населеного пункту с.Грушки, кадастровий номер земельної ділянки 1821180400:03:001:0184), та прийняла рішення №189 надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.2000 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1821180400:03:001:0184.

Позивач наголошує, що рішення суду виконано у повному обсязі, а тому вважає, що підстави для винесення оскаржуваної постанови державним виконавцем відсутні, у зв`язку із чим така підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з врахуванням ст.287 КАС України.

20.09.2021 від державного виконавця надійшов до суду відзив на позов, в якому останній пояснює, що заява розглянута частково, оскільки позивач зверталася із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передачі у власність, орієнтованою площею 2,0 га, а рішенням Хорошівською селищною радою заява ОСОБА_1 задоволено частково, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передачі у власність, орієнтованою площею лише в розмірі 0,2000 га, втім в частині відведення земельної ділянки площею 1,8 га не прийнято позитивного рішення чи обґрунтованої відмови.

Вважає, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про накладення штрафу є законними, а постанова такою, що винесена з дотриманням вимог ст. 63 Закону України Про виконавче провадження , так як рішення суду не виконане боржником у повному обсязі без поважних на те причин.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч.5 ст.250 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне вказати наступне.

На виконання рішення суду від 12.11.2020 у справі № 240/7203/20 Житомирським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи: №№ 683 2021 р. та 684 2021 від 29.01.2021.

Виконавчий лист зобов`язального характеру пред`явлений до виконавчого органу для виконання, на підставі якого державним виконавцем відкрито ВП №64629300.

25.02.2021, в межах ВП №65198441 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника - Хорошівську селищну раду Житомирської області штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою державного виконавця позивач звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-19) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом ст. 5 Закону № 1404-19 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону № 1404-19, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першої, другої статті 63 Закону № 1404-19, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення саме за відсутності поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Відтак, приймаючи постанову про накладення штрафу, відповідач виходив з того, що Хорошівською селищною радою рішення суду виконано частково.

Так, рішенням суду від 12.11.2020 у справі №240/7203/20 визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Хорошівської селищної ради двадцять другої сесії восьмого скликання від 20.12.2019 №640 "Про надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою" в частині відмови в наданні дозволу на виготовлення проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, згідно з додатком 12 - ОСОБА_1 , а також зобов`язано Хорошівську селищну раду Житомирської області розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти мотивоване рішення по заяві про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Хорошівської селищної ради Житомирської області (за межами населеного пункту с.Грушки, кадастровий номер вільної земельної ділянки 1821180400:03:001:0184), з врахуванням викладених у рішенні висновків суду.

Таким чином, резолютивною частиною рішення зобов`язано Хорошівську селищну раду Житомирської області зокрема прийняти мотивоване рішення по заяві про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Хорошівської селищної ради Житомирської області.

В процесі судового розгляду справи судом встановлено, що на виконання рішення суду боржником розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га.

Однак, рішенням Хорошівської селищної ради №189 від 22.04.2021 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду, в тому числі ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, земельної ділянки площею 0.2000 га.

З огляду на встановлені обставини справи, боржником не прийнято позитивного рішення чи обґрунтованої відмови, в частині відведення земельної ділянки площею 1,8 га , що у свою чергу слугувало підставою для винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, слід відмітити, що надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.2000 га у власність не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суду зобов`язано надати такий дозвіл на земельну ділянку значно більшого розміру - 2,00 га.

Під час розгляду справи, позивачем не додано до матеріалів справи належного доказу вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду від 12.11.2020 у справі №240/7203/20, що набрало законної сили, у повному обсязі.

Таким чином позивачем не вжито всіх необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії": по-перше, нагадав, що п.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини (Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод 1950 року) надано кожному право звертатися до суду у разі будь-якого спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що являє право порушувати позовне провадження у судах з питань цивільно-правового характеру; проте таке право було б ілюзорним, якби правова система держави-учасника Європейської конвенції припускала, щоб судове рішення, яке набрало чинності та є обов`язковим до виконання, залишалося б недіючим; по-друге, визнав немислимим, що п.1 ст.6 Конвенції, детально визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд справи, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень; по-третє, наголосив, що виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду".

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 липня 2006 року у справі "Васильєв проти України" зазначив, що виконання рішення щодо боржника залишається обов`язком держави.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати, що Хорошівською селищною радою Житомирської області не виконано виконавчий лист №683 2021 р. від 29.01.2021, виданий Житомирським окружним адміністративним судом, на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 в справі № 240/7203/20, а тому суд дійшов висновку, що постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Хмельницький) від 18.08.2021 у ВП №64629300 про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200 гривень є такою, що винесена відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Питання про розподіл судових витрат вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Хорошівської селищної ради Житомирської області (вул. Героїв України, 13, смт.Хорошів, Житомирська область,12101. ЄДРПОУ: 04344587) до Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) (площа Соборна, 1, м.Житомир,10014. ЄДРПОУ: 43316784) про визнання неправомірними дій, протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко