ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
17 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2418/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кисельової Є.О.,
при секретарі: Суховій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Хозленд (далі - ТОВ Хозленд , позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби (далі - митний орган, відповідач), в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати рішення Східної митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 18.03.2020 №UA702030/2020/0000002/1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ Хозленд підставі контракту № 32/НС від 06.01.2020 в березні 2021 року ввезло з Китаю на територію України товар: клейонку з ПВХ плівки товщиною 0.8 мм в рулонах (товар 1), клейонку з ПВХ плівки товщиною 1,2 мм в рулонах (товар 2). На виконання умов контракту сторони підписали специфікацію, а постачальник надав позивачу інвойс на оплату товару. Позивач оплатив та ввіз в Україну товар на загальну суму 23 824,26 доларів США.
Під час митного оформлення товару, на підтвердження митної вартості товару позивач надав до Одеської митниці Держмитслужби наступні документи: митну декларацію № UА 500500/2021/011987 від 22.03.2021; ДМВ до МД UA 500500/2021/011987 від 22.03.2021; контракт з постачальником від 06.01.2020 № 32/НС; специфікацію від 25.01.2021 № 3 до контракту з перекладом; інвойс JX201208T41 від 27.01.2021 від постачальника з перекладом; пакувальний лист до інвойсу № б/н від 27.01.2021; сертифікат якості на товар № б/н від 27.01.2021 з перекладом; морський коносамент ZJSM21010912 від 02.02.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А № 057918 від 20.03.2021; сертифікат про походження товару форма A G217161666550002 від 29.01.2021; комерційну пропозицію постачальникам б/н від 15.01.2021 з перекладом; платіжне доручення від 23.02.2021 № 1 на підтвердження оплати за товар постачальнику з відмітками банку про виконання; рахунок експедитора про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.03.2021 № 204/21; платіжне доручення від 17.03.2021 № 8347 про оплату послуг експедитора за рахунком від 16.03.2021 № 204/21 з відміткою банку про виконання; довідку від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг № CLL11293 від 16.03.2021; договір на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ Хозленд та ТОВ Керріленд Логісткис № KL-35/17 від 31.08.2017; виписку з бухгалтерської документації ТОВ Хозленд від 10.03.2021 № 01/10/03; прейскурант виробника товару б/н від 25.01.2021; висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза Міністерства економічного розвитку України № 518 від 25.01.2021 р. щодо відповідності цінових умов контракту, специфікації, інвойсу поточній кон`юктурі ринку; калькуляцію собівартості товару від виробника з перекладом № JX201208T41/2 від 27.01.2021 р. із вказанням відсоткового відношення складових вартості товару з перекладом; лист постачальника № JX201208Т41/1 від 27.01.2021 - роз`яснення щодо описки в номері інвойсу з перекладом; експортну митну декларацію постачальника № 310120210519558206 від 30.01.2021, що стосується оцінюваних товарів з перекладом; документи на підтвердження повноважень декларанта - договір № 09-01/18 від 09.01.2018.
У вимозі про надання додаткових документів відповідачем вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: 1) Згідно розділом 2 зовнішньоекономічного договору від 06.01.2020 № 32/НС витрати на пакування та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) До митного оформлення надано довідку про транспортні витрати та рахунок, але вони не містять інформації щодо умов поставки; 3) У наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення від 30.01.2021 №310120210519558206 не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця.
Позивач зазначає, що при митному оформленні ТОВ Хозленд було надано усі документи, що підтверджують митну вартість товарів, проте відповідачем 22.03.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 500500/2021/000102/1.
Митним органом скориговано митну вартість товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, а саме: 1) митну вартість товару 1 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 0.8 мм в рулонах) збільшено з 23 280,36 дол. США до 32 449,68 дол. США; 2) митну вартість товару 2 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 1.2 мм в рулонах) збільшено з 5031,72 дол .США до 7996,32 дол. США.
22.03.2021 на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500020/2020/00548.
Із посиланням на положення статей 53, 55, 57, 257, 336 Митного кодексу України позивач вважає, що відповідачем оскаржуване рішення прийнято протиправно, не містить обґрунтованих зауважень до наданих декларантом документів, які вплинули на правильність визначення митної вартості товару, не вказано, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено такі розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості товару, в яких із документів наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Оскаржуване рішення містить лише виклад обставин витребування додаткових документів, у зв`язку з наведеним позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача має бути скасовано.
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений ухвалою суду від 04.06.2021 про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі не скористався.
Ухвалою суду від 17.05.2021 позовну заяву залишено без руху (том 1 арк. спр. 98-99).
Ухвалою суду від 04.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі (том 1 арк. спр. 196-197).
Ухвалою суду від 15.07.2021 у задоволенні клопотання Одеської митниці Держмитслужби про продовження строку на подання відзиву у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовлено (том 1 арк. спр. 222).
Ухвалою суду від 29.07.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів на тридцять днів (том 1 арк. спр. 226).
Ухвалою суду від 12.08.2021 у задоволені клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовлено (том 2 арк. спр. 54).
Ухвалою суду від 19.08.2021 закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів (арк. спр. 26).
Ухвалою суду від 17.09.2021 відзив на позовну заяву Одеської митниці Держмитслужби від 19 липня 2021 року за вихідним реєстраційним номером 7.10-10/3347 по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без розгляду (том 2 арк. спр. 67).
Ухвалою суду від 17.09.2021 відзив на позовну заяву Одеської митниці Держмитслужби від 19 липня 2021 року за вихідним реєстраційним номером 7.10-10/3347 по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хозленд» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів залишити без розгляду (том 2 арк. спр. 91-93).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, додаткових пояснень, поданих позивачем, судом встановлено наступне.
ТОВ Хозленд підставі контракту № 32/НС від 06.01.2020 в березні 2021 року ввезло з Китаю на територію України товар: клейонку з ПВХ плівки товщиною 0.8 мм в рулонах (товар 1), клейонку з ПВХ плівки товщиною 1,2 мм в рулонах (товар 2). На виконання умов контракту сторони підписали специфікацію, а постачальник надав позивачу інвойс на оплату товару. Позивач оплатив та ввіз в Україну товар на загальну суму 23 824,26 доларів США (арк. спр. 21-29).
Дослідженням змісту митної декларації 500500/2021/011987 від 22.03.2021, судом встановлено, що в графі 12 первинної митної декларації позивач зазначив митну вартість - 784 765,67 грн, яка вираховується при додаванні вартості товару за інвойсом та витрат на транспортування товару до кордону України наступним чином: вартість товару за інвойсом - 660 370,37 грн. (23 824,26 доларів США х 27,7184 грн. - за курсом НБУ на момент подачі митної декларації) + 124 395,3 грн. (витрати на транспортування до кордону України).
Під час митного оформлення товару, на підтвердження митної вартості товару позивач надав до Одеської митниці Держмитслужби наступні документи: митну декларацію № UА 500500/2021/011987 від 22.03.2021; ДМВ до МД UA 500500/2021/011987 від 22.03.2021; контракт з постачальником від 06.01.2020 № 32/НС; специфікацію від 25.01.2021 № 3 до контракту з перекладом; інвойс JX201208T41 від 27.01.2021 від постачальника з перекладом; пакувальний лист до інвойсу № б/н від 27.01.2021; сертифікат якості на товар № б/н від 27.01.2021 з перекладом; морський коносамент ZJSM21010912 від 02.02.2021; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR А № 057918 від 20.03.2021; сертифікат про походження товару форма A G217161666550002 від 29.01.2021; комерційну пропозицію постачальникам б/н від 15.01.2021 з перекладом; платіжне доручення від 23.02.2021 № 1 на підтвердження оплати за товар постачальнику з відмітками банку про виконання; рахунок експедитора про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.03.2021 № 204/21; платіжне доручення від 17.03.2021 № 8347 про оплату послуг експедитора за рахунком від 16.03.2021 № 204/21 з відміткою банку про виконання; довідку від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг № CLL11293 від 16.03.2021; договір на транспортно-експедиторське обслуговування, укладений між ТОВ Хозленд та ТОВ Керріленд Логісткис № KL-35/17 від 31.08.2017; виписку з бухгалтерської документації ТОВ Хозленд від 10.03.2021 № 01/10/03; прейскурант виробника товару б/н від 25.01.2021; висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза Міністерства економічного розвитку України № 518 від 25.01.2021 р. щодо відповідності цінових умов контракту, специфікації, інвойсу поточній кон`юктурі ринку; калькуляцію собівартості товару від виробника з перекладом № JX201208T41/2 від 27.01.2021 із вказанням відсоткового відношення складових вартості товару з перекладом; лист постачальника № JX201208Т41/1 від 27.01.2021 - роз`яснення щодо описки в номері інвойсу з перекладом; експортну митну декларацію постачальника № 310120210519558206 від 30.01.2021, що стосується оцінюваних товарів з перекладом; документи на підтвердження повноважень декларанта - договір № 09-01/18 від 09.01.2018 (арк. спр. 14-20, 30-87).
Сума витрат на транспортування товару у розмірі 124 395,30 грн. підтверджена декларантом: довідкою від експедитора щодо вартості транспортно-експедиційних послуг № CLL11293 від 16.03.2021; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг № 204/21 від 16.03.2021; платіжним дорученням № 8347 від 17.03.2021 про оплату послуг експедитора за рахунком № 204/21 від 16.03.2021 з відміткою банку про виконання
На підтвердження факту організації перевезення товару з Китаю до України декларантом також надані до митного органу договір на транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ Хозленд та ТОВ Керріленд Логісткис № KL-35/17 від 31.08.2017, морський коносамент ZJSM21010912 від 02.02.2021; експортна митна декларація постачальника № 310120210519558206 від 30.01.2021, що стосується оцінюваних товарів з перекладом.
Після подання митної декларації від 22.03.2021 № 500500/2021/011987 позивачем від митного органу отримано повідомлення про вимогу надання додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову (том 1 арк. спр. 73-74).
22.03.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 500500/2021/000102/1, дослідженням змісту якого встановлено, що митним органом скориговано митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, а саме: 1) митну вартість товару 1 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 0.8 мм в рулонах) збільшено з 23 280,36 дол. США до 32 449,68 дол. США; 2) митну вартість товару 2 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 1.2 мм в рулонах) збільшено з 5031,72 дол. США до 7996,32 дол. США (том 1 арк. спр. 78-81).
При цьому, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих зауважень до наданих декларантом документів, які вплинули на правильність визначення митної вартості товару, не вказано, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено такі розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості товару, в яких із документів наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
22.03.2021 на підставі рішення про коригування митної вартості товару відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 500020/2020/00548 (том 1 арк. спр. 82-83).
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем при митному оформленні товару надано відповідачу документи, зі змісту яких вбачається, що розрахунок митної вартості здійснено у розмірі та відповідно до вартості, зазначеної у вказаних вище документах.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
З системний аналізу наведених правових норм слідує, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).
При цьому, в частині шостій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Частиною третью даної статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Відповідно до положень пункту 8 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
З аналізу наведеної норми слідує, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом направлення запитів до інших державних органів для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Як вже зазначалось судом раніше, 22.03.2021 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару № 500500/2021/000102/1, дослідженням змісту якого встановлено, що митним органом скориговано митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, а саме: 1) митну вартість товару 1 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 0.8 мм в рулонах) збільшено з 23 280,36 дол. США до 32 449,68 дол. США; 2) митну вартість товару 2 (клейонку з ПВХ плівки товщиною 1.2 мм в рулонах) збільшено з 5031,72 дол. США до 7996,32 дол. США (арк. спр.
Проте, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтованих зауважень до наданих декларантом документів, які вплинули на правильність визначення митної вартості товару, не вказано, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено такі розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості товару, в яких із документів наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проаналізувавши оскаржуване рішення, суд вважає помилковим обґрунтованість сумніву відповідача у правильності заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву. Тобто, обґрунтованість сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товару пов`язується з можливістю витребовування додаткових документів у декларанта, спрямування відповідних запитів до інших державних органів для встановлення автентичності документів, поданих митному органу, та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Проте, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних відомостей про наявність розбіжностей та недоліків у поданих декларантом документах, а також відомостей про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Одеської митниці Держмитслужби обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення.
У зв`язку з чим позовні вимоги визнаються судом обгрунтованими, відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вимог частини першої статті 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом у розмірі 2270,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 23.04.2021 № 4377 (том 1 арк. спр. 13), підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Позивачем заявлено до стягнення витрати, пов`язані із розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, загальною сумою 21675,00 грн., а саме витрати, пов`язані з підготовкою позовної заяви, аналізом судової практики тощо.
22.04.2021 між ТОВ Хозленд та адвокатом адвокатським біро Медвідь Анни укладений договір № 220421 (том 1 арк. спр. 88-89).
На підтвердження виконання умов вказаного вище договору про надання правничої допомоги між сторонами укладений акт приймання-здачі виконаних робіт, а також наданоплатіжне доручення про сплату за надання правової допомоги в сумі 21675,00 грн (том 1 арк. спр. 194, том 2 арк. спр. 85-86).
Враховуючи, що позивачем надано докази в підтвердження виконання умов договору від 22.04.2021 № 220421 про надання правничої допомоги, вимоги позивача по відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Керуючись статями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд (ідентифікаційний код: 41459351, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 11) до Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333459, місцезнаходження юридичної особи: місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21, корпус А) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби від 22 березня 2021 року № СТА 500500/2021/000102/1 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333459, місцезнаходження юридичної особи: місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21, корпус А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд (ідентифікаційний код: 41459351, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 11) судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333459, місцезнаходження юридичної особи: місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21, корпус А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Хозленд (ідентифікаційний код: 41459351, місцезнаходження юридичної особи: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Єгорова, будинок 11) витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги у розмірі 21675 (двадцять одна тисяча шістьсот сімдусят п`ять) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст повного судового рішення складено 27 вересня 2021 року.
Суддя Є.О. Кисельова
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.09.2021 |
Оприлюднено | 30.09.2021 |
Номер документу | 99932185 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Гаврищук Тетяна Григорівна
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Є.О. Кисельова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні