Справа № 583/4038/14-ц
8/583/3/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2021 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 583/4038/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи Сонячненська сільська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування збитків, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог.
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаного рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Охтирського міськрайонного суду від 19 березня 2015 рок позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково. Рішення Апеляційного суду Сумської області від 26 червня 2015 року в частині спору про відшкодування шкоди, заподіяної знищенням літньої кухні, скасовано і в задоволені даних вимог було відмовлено. Рішення в частині вирішення вимог позивачки про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язання мене до вчинення дій, розподілу судових витрат були змінені та викладені в іншій редакції. 10 червня 2021 року, після постановлення вищезазначеного рішення та набрання ним чинності, ОСОБА_1 стали відомі обставини, які є істотними для даної справи і які не були, і не могли бути відомі під час розгляду цієї справи. 10 червня 2021 року заявницею був отриманий витяг з реєстру інформаційна довідка № 260850725, згідно якої ОСОБА_2 не має речових прав та власності на квартиру АДРЕСА_1 . Вважає, що це є підставою для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами, так як в обґрунтуванні своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 , а дана обставина судом не досліджувалася.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 23.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 28.09.2021 року з повідомленням учасників справи.
ОСОБА_1 , будучи повідомленою про розгляд справи в установленому законом порядку, в судове засідання не прибула, будь-яких заяв від неї не надійшло.
ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заперечує проти заяви.
Представник Чернеччинської сільської ради надала заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечує проти задоволення заяви.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.
Судом встановлено, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду внаслідок зруйнування нерухомого майна (літньої кухні позначеної на генеральному плані - Літера Д ) у сумі 4772 (чотири тисячі сімсот сімдесят дві) гривні 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану моральну (немайнову) шкоду у сумі 200 (двісті) гривень 00 копійок. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину присадибної земельної ділянки якою користується ОСОБА_2 , встановивши з боку сусідньої земельної ділянки, що знаходиться в користування ОСОБА_2 тверду межову огорожу на місці раніше розташованої старої огорожі, яка проходила позаду приміщення літньої кухні позначеної на генеральному плані літера Д , вздовж всієї земельної ділянки. Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити від самовільно встановленої огорожі із сітки рабиці прохід з подвір`я житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 на подвір`я господарського двору цього домоволодіння, відновивши прохід у попередньому вигляді. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 26.06.2015 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 березня 2015 року в частині вирішення спору про відшкодування шкоди заподіяної знищенням літньої кухні скасувати і в задоволенні даних вимог відмовити. Рішення в частині вирішення вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та зобов`язання ОСОБА_1 до вчинення дій, розподілу судових витрат змінено та викладено абзац четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення в наступній редакції: Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту частину присадибної земельної ділянки по АДРЕСА_3 . Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити від самовільно встановленої огорожі із сітки рабиці прохід з подвір`я житлового будинку по АДРЕСА_3 на подвір`я господарського двору цього домоволодіння.
У своїй заяві про перегляд судового рішення заявниця вказує на наявність підстав для такого перегляду, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України .
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
За змістом ч. ч. 4, 5 ст. 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Отже, перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
У справі Желтяков проти України Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла переглядати остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі Рябих проти Росії ).
Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами визначено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до пункту 4 вказаної постанови, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
У пункті 7 вищевказаної постанови зазначається, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18.
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Відповідні висновки зазначені у Постанові Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 212/4585/17.
Посилання ОСОБА_1 на те, що згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 не має речових прав та права власності на квартиру АДРЕСА_2 , про що їй нібито стало відомо 10 червня 2021 року, що є, на її думку, підставою для скасування рішення, оскільки дана обставина не досліджувалася судом при винесенні рішення, спростовується матеріалами справи, оскільки рішенням Охтирського міськрайонного суду від 19.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_2 є власницею квартири за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до свідоцтва Охтирської районної державної адміністрації про право власності на житло від 26 грудня 1995 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_3 наданого комунальним підприємством Охтирське міське бюро технічної інвентаризації , згідно якого право приватної власності зареєстроване зокрема за ОСОБА_2 - 1/2 частина.
Відповідно частини 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Аналізуючи вищевказану норму, суд зазначає, що реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_2 була здійснена у відповідності до чинного законодавста, а саме реєстрації в Охтирському міськрайонному бюро технічної інвентаризації за №149 від 01.02.1996 року (а.с. 84 т.1).
Отже, суд зазначає, що вказана обставина не є нововиявленою, вона була відома і досліджувалася судом безпосередньо під час судового розгляду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не мають істотного значення для розгляду справи, не є ново виявленими, а тому заява є безпідставною та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 261-264, 423, 424, 429 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі № 583/4038/14-ц за позовною заявою ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи Сонячненська сільська рада, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про відшкодування збитків, моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.
Суддя Охтирського
міськрайонного суду: Т.О.Ярошенко
Суд | Охтирський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2021 |
Оприлюднено | 29.09.2021 |
Номер документу | 99938580 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Охтирський міськрайонний суд Сумської області
Ярошенко Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні