Постанова

від 28.09.2021 по справі 141/781/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 141/781/20

Провадження № 22-ц/801/1870/2021

Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Климчук С. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.

з участю секретаря судового засідання Безрученко Н.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Путіліна Євгена Вікторовича

на рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Климчука С.В. повний текст якого складено 18.06.2021

в справі № 141/781/20

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області (відповідач)

про встановлення факту вступу в управління спадковим майном та визнання права на земельну частку (пай), -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася в районний суд з позовом про встановлення факту вступу в управління спадковим майном та визнання права на земельну частку (пай), обґрунтовуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось спадкове майно, що складається з права на земельну частку (пай) члена КСП Маяк , розташованої на території Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області за межами населеного пункту площею 2,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право на яке посвідчено сертифікатом серії ВН № 0383328, виданим 12.08.1997 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області.

За час життя ОСОБА_2 склала заповіт , яким все своє майно заповіла їй ОСОБА_1 , як своїй онучці.

Проте вона позбавлена можливості оформити спадщину нотаріальним шляхом у зв`язку з необхідністю встановлення факту вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 .

Зазначене стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом, у якому просила встановити факт, що вона вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2 , та визнати за нею право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,71 га, розташовану на території Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0383328, виданого 12.08.1997 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Оратівського районного суду від Вінницької області від15.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено у ній підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 19.01.2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

15 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Путіліна Є.В. подала апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт вважає рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року необґрунтованим і таким, що винесене з порушенням норм матеріального права.

З посиланням на правовий висновок Верховного Суду в постанові від 25.03.2020 (справа №305/235/17), стверджує, що позивачем доведено на підтвердження своїх вимог факт вступу в управління спадковим майном належними доказами, зокрема, довідкою сільської ради, показами свідків, копією ощадної книжки, оригінал якої представлено суду для огляду тощо.

На думку апелянта суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, що й призвело до неправильного її вирішення.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 25 серпня 2021 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

Представник позивача- адвокат Путілін Є.В. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах викладених в ній, просив задовольнити скаргу та скасувати рішення суду.

Медівська сільська рада Оратівського району, повідомлена в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, свого представника з належно оформленими повноваженнями до апеляційного суду не направила.

Встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 13.07.1992, за яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, в тому числі жилий будинок з усіма господарськими будівлями, що розташований в с. Медівка Оратівського району Вінницької області заповіла своїй онуці ОСОБА_1 .

Із відповіді відділу в Оратівському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 1095/401-19-0.2 від 13.11.2019 слідує, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Оратівською райдержадміністрацією Вінницької області по Медівській сільській раді КСП Маяк за реєстраційним номером № 235 від 14.08.1997 на ім`я ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0383328. При цьому, у графі підпис власника сертифіката на земельну частку (пай) немає відмітки про отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 . Державний акт на зазначену земельну ділянку не видавався.

Згідно сертифікату (копії) на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0383328, виданого на підставі рішення Оратівської районної державної адміністрації від 24.02.1997 № 39, ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Маяк розміром 2,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Відповідно до довідки № 289 від 25.11.2019, виданої Медівською сільською радою Оратівського району Вінницької області, за відомостями погосподарської книги № 2 за 1996-2000 роки ОСОБА_2 , 1918 року народження, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована по АДРЕСА_1 , господарство № 170 одна. Фактично на день смерті ОСОБА_2 проживала по АДРЕСА_2 . Разом з нею на день смерті проживали ОСОБА_3 , невістка, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , внучка, ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 , 1943 року народження, здійснила поховання ОСОБА_2 . Інформація про фактичне місце проживання записана зі слів ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Медівка Оратівського району Вінницької області, її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а матір`ю останнього відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 записана ОСОБА_2 , тобто позивачка дійсно є її внучкою.

Відповідно до заяви від 22.01.2020 ОСОБА_1 повідомила Оратівську державну нотаріальну контору про прийняття спадкового майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до листа № 186/01-16 від 03.09.2020 в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Манус В.В. рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду для вирішення питання про встановлення факту вступу в управління спадковим майном, оскільки остання пропустила встановлений законодавством шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , та у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім того, на день смерті спадкодавця вона була неповнолітньою, не мала повного обсягу дієздатності, та відповідно не мала можливості фактично вступити в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 62949148 від 17.12.2020 інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Спадковому реєстрі відсутня.

Постановою в.о. державного нотаріуса Оратівської державної нотаріальної контори Манус В.В. № 289/02-31 від 05.12.2020 відмовлено у видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Маяк с. Медівка Оратівського району Вінницької області розміром 2,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, належного гр. ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з пропуском ОСОБА_1 шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини та у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції вважав недоведеними обставини, якими обґрунтовуються вимоги, оскільки суду не надано належних та допустимих доказів того факту, що позивач вступила в управління спадковим майном, а також факту належності спадкодавцю правовстановлюючого документу, право на яке позивач просить за собою визнати.

Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, а висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, є передчасними, не відповідають дійсним обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до положень статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У статті 527 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно статті 529 ЦК УРСР діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого при спадкоємстві за законом є спадкоємцями першої черги в рівних частках.

Стаття 548 ЦК УРСР визначає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, слід мати на увазі різні дії спадкоємця з управління, розпорядження і користування цим майном, підтримання його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Відповідно до пункту 133 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції №18/5 від 14.06.1994 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР).

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.

Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанція про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частина п`ята статті 263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1 та 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

Разом з тим у справі, що переглядається, суд першої інстанції не врахував, що доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути довідка Медівської сільської ради у якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_2 з нею проживали невістка, яка здійснила поховання спадкодавця та неповнолітня онука ОСОБА_1 , наявність у позивача ощадної книжки спадкодавця та сертифікату на право на земельну частку (пай).

Верховний Суд в постанові від 04 липня 2018 у справі № 2-о55/2008 (провадження № 61-16298св18) погодився з висновками апеляційного суду про те, що спадкоємець, проживаючи разом із спадкодавцем, станом на час його смерті, фактично прийняв спадщину та вступив в управління спадковим майном.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення при вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має керуватися положеннями статей 526 і 549 ЦК УРСР, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подання ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Сертифікат на право на земельну частку (пай) видано спадкодавцю на підставі рішення районної державної адміністрації та зареєстровано у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Оскільки ОСОБА_1 станом на час відкриття спадщини була неповнолітньою, відповідні дії від її імені та в її інтересах вчинила її мати, невістка спадкоємця ОСОБА_3 , яка проживала з дочкою разом із нею, та після смерті ОСОБА_2 здійснила необхідні дії з поховання останньої, що не заперечується відповідачем.

Згідно з статтями 60, 78 КпШС України в редакції, що діяла на час відкриття спадщини, захист прав та інтересів неповнолітніх дітей лежить на їх батьках, які діють без особливих на те повноважень. Якщо у неповнолітніх є належне їм майно, батьки управляють ним як опікуни і піклувальники без спеціального на те призначення, але з додержанням відповідних правил про опіку і піклування.

Зазначена обставина підтверджена також показами свідків, допитаних в суді першої інстанції.

Так, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що ОСОБА_2 перед смертю жила у невістки ОСОБА_3 , яка доглядала її, а після смерті - провела поховання та відповідні обряди згідно з встановленим звичаєм. Разом з ОСОБА_3 в цей час жила її дочка ОСОБА_1 .

Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини шляхом вступу в управління спадковим майном підтверджується також наявністю в її володінні документів спадкоємиці, зокрема, ощадної книжки, громадянського паспорта тощо.

Суд першої інстанції помилково вважав, що зазначені докази і встановлені ними обставинами нібито не свідчать про вступ ОСОБА_1 у вступ в управління спадковим майном, так як вона була на той час неповнолітня.

Крім того, оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначає про розбіжність у написанні прізвища спадкодавця, зокрема, у документах, що підтверджують факт родинних відносин між нею та позивачем ,та у сертифікаті на право на земельну частку (пай).

Вказуючи на відсутність встановлення факту належності правовстановлюючого документа, суд не врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Отже суду першої інстанції належало оцінити, чи є відповідні неточності в написанні прізвища спадкодавця: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 такими, що унеможливлюють ідентифікацію спадкодавця, належного їй майна, а також підтвердження родинних відносин з позивачкою.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідні неточності дійсно мають місце, вони пов`язані з перенесенням відповідних даних з документів, виконаних російською мовою, проте письмові докази по справі в їх сукупності, а також покази свідків, що були допитані в судовому засіданні безперечно доводять як те, що відповідний правовстановлюючий документ - сертифікат про право на земельну частку (пай) серії ВН № 0383328, виданий на ім`я ОСОБА_2 , належав саме ОСОБА_2 (згідно з паспортом), і остання вже як ОСОБА_2 (згідно з заповітом і свідоцтвом про смерть), розпорядилася ним в складі іншого майна, склавши заповіт від 13 липня 1992 року.

Відповідні обставини справи й норми права залишилися поза увагою суду першої інстанції, який зробив передчасний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставами для зміни судового рішення суду першої інстанції та ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Путіліна Євгена Вікторовича задовольнити.

Рішення Оратівського районного суду Вінницької області від 08 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області про встановлення факту вступу в управління спадковим майном та визнання права на земельну частку (пай), - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 вступила в управління та володіння спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 2,71 умовних кадастрових гектарів від паювання колективного сільськогосподарського підприємства Маяк с. Медівка, яка знаходиться на території Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , та належала їй на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серії ВН № 00383328 виданого згідно розпорядження Оратівської районної державної адміністрації № 39 від 24.02.1997 на ім`я ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий І.М. Стадник

Судді Ю.Б.Войтко

М.В.Матківська