Постанова

від 27.09.2021 по справі 460/8241/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/8241/20 пров. № А/857/11625/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року (головуючого судді Жуковської Л.А., ухвалене у письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі №460/8241/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Респект М до Поліської митниці Держмитслужби в особі митного поста Славута про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Респект М 09.11.2020 звернулося в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби в особі митного поста Славута в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №204150/2020/000001/2 від 02.09.2020, визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2020/00032 від 02.09.2020.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року задоволено позов.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Поліська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу визначено п. 2 Ціни на товар і сума контракту, п.п. 2.1. Ціни на Товар, визначаються в доларах США з врахуванням умов FСА і вказуються в інвойсі на кожну поставку - включають в себе вартість упаковки, маркування, сертифікат походження, а також витрати на навантаження та вкладанні Товару на транспортний засіб Покупця. При поставці Товару на умовах FОВ - Сторони встановлюють нові ціни вказані в інвойсах та п. 3 Умови поставки, п.п. 3.1. Товар поставляється у відповідності з узгодженими обидвома Сторонами інвойсами, які являються невід`ємними частинами даного контракту - визначеними партіями по заявкам (фасовим чи електронним) Покупця узгодженими Продавцем , однак в наданих до митного оформлення платіжному дорученні банку в іноземній валюті від 25.08.2020 №21 та проформі-інвойсі від 29.06.2020 № 9062020 сума попередньої оплати становить 18380,00 доларів США, умови поставки EXW Eskisehir. При цьому, кількість та ціна за одиницю товару відрізняється від вказаних у наданому інвойсі 27.08.2020 №AY12020000000148 (фактурна вартість заявлених до митного оформлення товару становить 17592,00 доларів США, умови поставки FCA Eskisehir). До митного оформлення не надано документів, які б пояснювали механізм встановлення ціни за одиницю, кількості, загальну вартість товару при формуванні партії товарів, за яку декларантом здійснено попередню оплату. Також, з виявлених розбіжностей в умовах поставки, визначених в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу, інвойсі від 27.08.2020 №AY12020000000148 (FCA Eskisehir) та проформі-інвойсі від 29.06.2020 №9062020 (EXW Eskisehir) неможливо встановити, які саме витрати поніс покупець, що повинні додаватися до складової митної вартості товарів. В графі 22 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.08.2020 №1712 відсутній підпис та/або печатка відправника, що суперечить ст.5 Конвенції про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПВ/ CMR) 1956 р. (Женева). Митний орган володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, подібних за призначенням, країною походження, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 01.07.2020 №UA204150/2020/002514 на рівні 1,77 USD/кг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 01.09.2020 ТОВ Респект М через декларанта ТОВ Термінал Славута-Центр подано до митного поста Славута Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204150/2020/003569 щодо митного оформлення товару: санітарно-технічні вироби з фарфору, білі: меблеві умивальники: SAVA 65х46х16,5см - 50 шт., арт.2065; SAVA 80х46х16,5см - 80 шт., арт.2080; SAVA 90х46см - 70 шт., арт.2090; SAVA 100х46х16,5см - 150 шт., арт.2100; BASIC 45х37х17,6см - 103 шт., арт.7045; BASIC 50х37х17,5см - 10 шт., арт.7050; BASIC 55х45х17,5см - 256 шт., арт.7055; BASIC 65х45х17,5см - 50 шт., арт.7065; BASIC 75х45х17,5см - 100 шт., арт.7075; BASIC 80х45х17,5см - 50 шт., арт.7080; BASIC 90х45х17,5см - 50 шт., арт. 7090; BASIC 100х45х17,5см - 50 шт., арт.7100. Всього 1019 шт. Виробник Eskisehir Seramik Imalati Insaat Taah.Ins Malz Madencilik Itn.Ihr. SAN.Ve TIC. LTD, Turkey. Торговельна марка: LAPINO CERAMIC за першим (основним) методом визначення митної вартості - ціною контракту 17 952 доларів США (а.с.53).

До митної декларації позивачем надано: контракт №2311-01 від 23.11.2017 на поставку умивальників, укладений з AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. (а.с.22-27); попередній інвойс №29062020 від 29.06.2020 (а.с.28); платіжне доручення в іноземній валюті №21 від 25.08.2020 (а.с.29); інвойс №AYI2020000000148 від 27.08.2020 (а.с.30); переклад з англійської на російську мову інвойса за №AYI2020000000148 від 27.08.2020 (а.с.54); попередня митна декларація №204000/2020/915045 (а.с.31); пакувальний лист б/н від 27.08.2020 (а.с.32); переклад пакувального листа б/н від 27.08.2020 з англійської на російську мови (а.с.40); книжка МДП (TIR Carnet) ХЕ 82940750 від 01.09.2020 (а.с.33); міжнародна товарно-транспортна накладна CMR №1712 від 27.08.2020 (а.с.34); сертифікат про походження товару форми А 0172837 від 27.08.2020 (а.с.35); документ, що підтверджує вартість перевезення товару - рахунок транспортних витрат б/н від 28.08.2020 (а.с.36); додаткова угода №1 до контракту №2311-01 (а.с.37); додаткова угода №3 до контракту №2311-01 (а.с.38); додаткова угода №4 до контракту №2311-01 (а.с.39); договір №363-Б від 20.12.2017 про надання послуг по декларуванню товарів (а.с.41); транспортне замовлення №1456 б/н від 27.08.2020 (а.с.42); договір №1 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 05.01.2018 (а.с.43-48); митна декларація країни відправлення №20160700ЕХ007096 від 27.08.2020 (а.с.49-50); інформаційний лист №215 від 01.09.2020 від AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. на англійській мові (а.с.51); інформаційний лист №215 від 01.09.2020 від AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. з перекладом з англійської на російську мови (а.с.52).

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.58).

На вимогу митного органу декларантом позивача 02.09.2020 за вих. №2 надано лист в якому зазначено про неможливість надання підтверджуючих документів щодо митної вартості по МД №UA204150/2020/003569 від 01.09.2020 (а.с.60).

За результатами розгляду поданих декларантом документів митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2020/00032 від 02.09.2020 згідно якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено у зв`язку з не поданням додаткових документів, які підтверджують складові митної вартості згідно ч.3 ст. 53 Митного кодексу України. Винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA204150/2020/000001/2 (а.с.21).

Рішенням про коригування митної вартості товарів від 02.09.2020 №UA204150/2020/000001/2, позивачу скориговано митну вартість товарів: санітарно-технічні вироби з фарфору, білі: меблеві умивальники: SAVA 65х46х16,5см - 50 шт., арт.2065; SAVA 80х46х16,5см - 80 шт., арт.2080; SAVA 90х46см - 70 шт., арт.2090; SAVA 100х46х16,5см - 150 шт., арт.2100; BASIC 45х37х17,6см - 103 шт., арт.7045; BASIC 50х37х17,5см - 10 шт., арт.7050; BASIC 55х45х17,5см - 256 шт., арт.7055; BASIC 65х45х17,5см - 50 шт., арт.7065; BASIC 75х45х17,5см - 100 шт., арт.7075; BASIC 80х45х17,5см - 50 шт., арт.7080; BASIC 90х45х17,5см - 50 шт., арт. 7090; BASIC 100х45х17,5см - 50 шт., арт.7100. Всього 1019 шт. Виробник Eskisehir Seramik Imalati Insaat Taah.Ins Malz Madencilik Itn.Ihr. SAN.Ve TIC. LTD, Turkey. Торговельна марка: LAPINO CERAMIC за ціною 1,7650 USD/одиниця/ (а.с.20).

У графі 33 Рішення №UA204150/2020/000001/2 зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом у зв`язку з: При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ст. 54 МК України, виявлено розбіжності в документах, які подані декларантом відповідно до вимог ч. 2-3 ст. 53 МК України, зокрема: в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу визначено п. 2 Ціни на товар і сума контракту , п.п. 2.1. Ціни на Товар, визначаються в доларах США з врахуванням умов FСА і вказуються в інвойсі на кожну поставку - включають в себе вартість упаковки, маркування, сертифікат походження, а також витрати на навантаження та вкладанні Товару на транспортний засіб Покупця. При поставці Товару на умовах FОВ - Сторони встановлюють нові ціни вказані в інвойсах та п. 3 Умови поставки, п.п. 3.1. Товар поставляється у відповідності з узгодженими обидвома Сторонами інвойсами, які являються невід`ємними частинами даного контракту - визначеними партіями по заявкам (фасовим чи електронним) Покупця узгодженими Продавцем , однак в наданих до митного оформлення платіжному дорученні банку в іноземній валюті від 25.08.2020 №21 та проформі-інвойсі від 29.06.2020 № 9062020 сума попередньої оплати становить 18380,00 доларів США, умови поставки EXW Eskisehir. При цьому, кількість та ціна за одиницю товару відрізняється від вказаних у наданому інвойсі 27.08.2020 №AY12020000000148 (фактурна вартість заявлених до митного оформлення товару становить 17592,00 доларів США, умови поставки FCA Eskisehir). До митного оформлення не надано документів, які б пояснювали механізм встановлення ціни за одиницю, кількості, загальну вартість товару при формуванні партії товарів, за яку декларантом здійснено попередню оплату. Також, з виявлених розбіжностей в умовах поставки, визначених в зовнішньоекономічному договорі (контракті) купівлі-продажу, інвойсі від 27.08.2020 №AY12020000000148 (FCA Eskisehir) та проформі-інвойсі від 29.06.2020 №9062020 (EXW Eskisehir) неможливо встановити, які саме витрати поніс покупець, що повинні додаватися до складової митної вартості товарів. В графі 22 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.08.2020 №1712 відсутній підпис та/або печатка відправника, що суперечить ст.5 Конвенції про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПВ/ CMR) 1956 р. (Женева). Митний орган володіє інформацією щодо рівнів митної вартості товарів, подібних за призначенням, країною походження, країною виробництва тощо, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів: МД від 01.07.2020 №UA204150/2020/002514 на рівні 1,77 USD/кг.

Не погоджуючись з вказаним вище рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України, далі - МК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню (пункт 2 частини 2 статті 52 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині 2 статті 53 МК України наведено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з частиною 5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З урахуванням наведеного законодавством встановлено підстави, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи: у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2 статті 54 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для коригування митної вартості органом доходів і зборів лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що 23.11.2017 між ТОВ Респект М та AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. (Туреччина) укладено Контракт №2311-01 на поставку умивальників строком до 31.12.2020.

В червні 2020 ТОВ Респект М було здійснено чергове замовлення умивальників у даного постачальника, який на підтвердження виконання своїх зобов`язань надав проформу (попередній) інвойс за №29062020 від 29.06.2020 на суму 18030,00 USD.

25.08.2020 платіжним дорученням в іноземній валюті позивачем було перераховано кошти на суму 18030,00 USD.

Після проведення завантаження товару на транспортний засіб постачальником було сформовано остаточний інвойс від 27.08.2020 №AY12020000000148 на суму 17592,00 USD.

01.09.2020 позивачем до митного органу подано митну декларацію №UA204150/2020/003569 щодо митного оформлення товару: санітарно-технічні вироби з фарфору, білі: меблеві умивальники: SAVA 65х46х16,5см - 50 шт., арт.2065; SAVA 80х46х16,5см - 80 шт., арт.2080; SAVA 90х46см - 70 шт., арт.2090; SAVA 100х46х16,5см - 150 шт., арт.2100; BASIC 45х37х17,6см - 103 шт., арт.7045; BASIC 50х37х17,5см - 10 шт., арт.7050; BASIC 55х45х17,5см - 256 шт., арт.7055; BASIC 65х45х17,5см - 50 шт., арт.7065; BASIC 75х45х17,5см - 100 шт., арт.7075; BASIC 80х45х17,5см - 50 шт., арт.7080; BASIC 90х45х17,5см - 50 шт., арт. 7090; BASIC 100х45х17,5см - 50 шт., арт.7100. Всього 1019 шт. Виробник Eskisehir Seramik Imalati Insaat Taah.Ins Malz Madencilik Itn.Ihr. SAN.Ve TIC. LTD, Turkey. Торговельна марка: LAPINO CERAMIC за першим (основним) методом визначення митної вартості - ціною контракту 17 952 доларів США (а.с.53).

Відповідач, обґрунтовуючи позицію щодо наявності у митного органу сумнівів у заявленій митній вартості товару, вказує на розбіжності та неточності у поданих декларантом документах, що зазначені судом вище.

Так, наявність різних числових значень кількості та митної вартості умивальників в проформі-інвойсі №29062020 від 29.06.2020 та інвойсі від 27.08.2020 №AY12020000000148 позивач пояснює тим, що під час складання проформи-інвойсу №29062020 від 29.06.2020 турецьким постачальником допущено технічну помилку та не вірно зазначено умови поставки EXW (хоча потрібно було FCA згідно контракту №2311-01). Позивач звертає увагу суду на те, що дана технічна помилка не вплинула на правильність визначення митної вартості з чим колегія суддів погоджується, так як дана розбіжність не впливає на правильність визначення митної вартості. Згідно листа турецького постачальника AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. №215 від 01.09.2020 вбачається, що ціна на кожну окрему партію товару визначається сторонами окремо. Оскільки, позивач являється оптовим покупцем і оплата за товар здійснюється на умовах передоплати, остаточна ціна на товар згідно інвойсу від 27.08.2020 №AY12020000000148 була встановлена нижча, ніж передбачена раніше проформою №29062020 від 29.06.2020, що відповідає умовам укладеного між сторонами контракту №2311-01. Різниця у кількості поставленого товару виникла після завантаження товару на транспортний засіб у зв`язку з чим і був сформований остаточний інвойс від 27.08.2020 №AY12020000000148.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що та обставина, що сума коштів, зазначена у платіжному документі з оплати за товар не відповідає ціні цього товару, зазначені в іншому документі доданому до митної декларації не є підставою для твердження про розбіжність у документах та сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Судом встановлено, що вартість, найменування, асортимент та вартість товару, вказаного в інвойсі від 27.08.2020 №AY12020000000148, умови поставки повністю відповідають даним, зазначеним у експортній декларації країни відправлення (Туреччини) №20160700ЕХ007096 від 27.08.2020 (а.с.49-50).

Щодо відсутності підпису та/або печатки відправника в гр. 22 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.08.2020 №1712, то суд звертає увагу, що дана обставина жодним чином не впливає на зміст даного документу та його юридичну силу.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, у поданій відповідачу міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) від 27.08.2020 №1712 була наявна інформація про перевезення товару.

Окрім того, аналіз інших транспортних документів, наданих позивачем при митному оформленні товарів, таких як: документ, що підтверджує вартість перевезення товару - рахунок транспортних витрат б/н від 28.08.2020 (а.с.36 договір №363-Б від 20.12.2017 про надання послуг по декларуванню товарів (а.с.41); транспортне замовлення №1456 б/н від 27.08.2020 (а.с.42); договір №1 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 05.01.2018 (а.с.43-48); пакувальний лист б/н від 27.08.2020 (а.с.32); переклад пакувального листа б/н від 27.08.2020 з англійської на російську мови (а.с.40); книжка МДП (TIR Carnet) ХЕ 82940750 від 01.09.2020 (а.с.33) повністю підтверджують зміст та склад інформації, зазначеної в реквізитах міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.08.2020 №1712. Тому, такий недолік як відсутність відсутності підпису та/або печатки відправника в гр. 22 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) від 27.08.2020 №1712, на думку суду, є неістотним та не впливає на числове значення митної вартості товару, заявленої декларантом позивача.

Крім того, будь-яких неточностей і помилок у інвойсі постачальника, які містять відомості щодо ціни товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо митної вартості товарів згідно митних оформлень аналогічних товарів по товару згідно МД від 01.07.2020 №UA204150/2020/002514 за рівнем митної вартості 1,77 USD/кг не свідчить та не може свідчити про факт навмисного заниження вартості товару, оскільки визначення ціни на кожну окрему партію товару визначається сторонами контракту на власний розсуд, зважаючи на обсяги постачання, котирування цін на ринку, технічних характеристик товару тощо.

Відтак, суд враховує, що згідно інформації, наданої AY SERAMIK MOBILYA, ISITMA, SOGUTMA CIHAZLARI PAZARLAMA TICARET A.S. 23.03.2021, умивальники, які вказані в декларації №UA204150/2020/002514 позиціонуються як дорогі вироби преміум-класу та середній-клас так як виготовляються з більш дорожчої сировини. Умивальники, які були предметом поставки згідно контракту №2311-01 є вкрай дешевими виробами ( економ-клас ), оскільки виготовляються із дешевої сировини. Також вказають, що умивальники економ-класу виготовляються під торговою маркою Lapino Ceramic виробником ESKISEHIR SERAMIK IMALATI INSAAT TAAH. INS. MALZ. MADENCILIK ITH. IHR. SAN. Ve TIC. LTD. STI/ В той час, як умивальники преміум класу та середнього класу виготовляються під торговою маркою Sanovit виробником AYVA MAKINE INS. SAN. TIC. LTD. STI. (а.с.152).

Отже, суд погоджується, що товари, подані позивачем до митного оформлення 01.09.2020 не є ідентичними (аналогічними) по характеристиках, ніж ті, що зазначені в митній декларації №UA204150/2020/002514 від 01.07.2020, а тому ціна товару, зазначена в останній не може братись за основу для коригування митної вартості для позивача.

Відповідач посилається на те що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення встановлено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначеною за ціною договору, оскільки декларантом не надано витребуваних митним органом додаткових документів та митниця володіє інформацією про зазначену вище вартість товарів заявлених позивачем до митного оформлення.

Втім, колегія суддів вважає, що при зверненні до митного органу щодо оформлення партії товару декларантом були надані усі належні документи, які підтверджують числові значення вартості товару. Натомість, відповідачем жодним чином не обґрунтовано наявність сумнівів щодо повноти і достовірності заявлених числових показників митної вартості.

Крім цього позивачем надано усі належні документи щодо транспортування товару, що свідчить про його доставку з порту до покупця та не заперечується митним органом.

Відтак, митним органом не наведено обґрунтованих причин для зобов`язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №204150/2020/000001/2 від 02.09.2020 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2020/00032 від 02.09.2020 скасовані правомірно, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Поліської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року у справі №460/8241/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль