УХВАЛА
27 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 600/807/20-а
адміністративне провадження № К/9901/26252/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року
у справі № 600/807/20-а
за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія-Бук"
про стягнення санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року касаційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 329, 330 КАС України та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням підстав пропуску строку або із зазначенням інших підстав для його поновлення, підтверджених належними доказами; документа про сплату судового збору.
26 серпня 2021 року надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 серпня 2021 року. Документ про сплату судового збору до суду не надано.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник повторно зазначає, що у зв`язку з відсутністю коштів на відрядження працівників, а також складною епідеміологічною ситуацією Фонд не міг взяти участь у розгляді справи № 600/807/20-а у суді апеляційної інстанції. До того ж, скаржник стверджує, що станом на 02 липня 2021 року, оскаржувана постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року на адресу Фонду не надходила, а усі звернення Фонду до суду апеляційної інстанції ігноруються.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Наведені скаржником підстави та доводи пропуску строку на касаційне оскарження є аналогічними тим підставам та доводам, які були зазначені ним в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, доданого до касаційної скарги, та які ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2021 року вже були визнані неповажними. Жодних доказів, які б свідчили про неможливість у встановлений КАС України процесуальний строк подати касаційну скаргу суду не надано.
Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.
Суд враховує, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстру судових рішень, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року оприлюднена в 18 листопада 2020 року.
Відтак, інформацію про оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скаржник мав можливість отримати також і з Реєстру, починаючи з 18 листопада 2020 року, однак, касаційну скаргу подав тільки 14 липня 2021 року.
Значний проміжок часу з моменту винесення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції (8 місяців) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судового рішення у даній справі.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження . Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об`єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об`єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Утім обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження не дають підстав для того, щоб вважати їх об`єктивними та непереборними.
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що в контексті обставин цієї справи скаржник не продемонстрував достатньої зацікавленості щодо належного захисту своїх прав в судовому порядку , оскільки касаційна скарга була повторно подана через місяць після її повернення.
Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб`єктивною поведінкою скаржника, а не об`єктивними обставинами, що перебували поза його волею.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 22 березня 2021 року у справі № 160/1170/20, від 25 червня 2021 року у справі № 640/13331/19, від 19 серпня 2021 року у справі № 440/5150/19
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З урахуванням вищенаведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
1. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, викладені у клопотанні Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 600/807/20-а за позовом Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатія-Бук" про стягнення санкцій.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді: І.В. Желєзний
С.М. Чиркін
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2021 |
Оприлюднено | 29.09.2021 |
Номер документу | 99941077 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Берназюк Я.О.
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Маренич Ігор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні