Ухвала

від 28.09.2021 по справі 495/7938/21

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

Справа № 495/7938/21

Номер провадження 2-з/495/157/2021

28 вересня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА про відшкодування шкоди.

24.09.2021 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просить суд заборони усім уповноваженим суб`єктам у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адесою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2446426351103.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 пред`явлено позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої майну позивача шляхом неправомірного зайняття земельної ділянки та обмеження використання бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач є громадянином Республіки Молдова проте на території України виступає як єдиний засновник та бенефіціарний контролер Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2021 року вбачається, що відповідачем було передано належне йому майно на баланс вищевказаного Товариства.

Зважаючи на те, що відповідач є громадянином іншої держави та не має постійного місця проживання чи роботи на території України, виконання рішення у разі задоволення позову може бути суттєво ускладнено у подальшому. Єдиним належним йому на території України майном на яке може бути звернуто стягнення є будівля їдальні розташований за адесою АДРЕСА_1 . Враховуючи те, що поданий позов майнового характеру вважаємо за необхідне вжиття заходів забезпечення позову задля можливості у подальшому виконання рішення суду.

Незабезпечення позову по справі може призвести до того, що відповідач реалізує усе належне йому на території України майно та виїде до країни свого громадянства (Республіки Молдова), що зробить виконання рішення у справі (у разі задоволення позову) практично неможливим.

На підставі наведеного просить задовольнити заяву.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, а також додані до позову письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та третьої особи, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.81 ЦПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову судом беруться до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Під час розгляду заяви судом встановлено, позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Земельна ділянка площею 0.816 га на якій розташована вищевказана база відпочинку, кадастровий номер: 5110300000:02:019:0112, (адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, Сонячний район) передана позивачу в оренду на підставі договору оренди від 12.12.2001 року, який укладено між позивачем та Затоківською селищною радою.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 , став власником нерухомого майна - їдальня, загальною площею 671,2 кв.м., що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію стали: довідка №499/16/21 від 06.07.2021 року видана Фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_3 » та технічний паспорт №499/16/21 від 06.07.2021 року виданий Фізичною особою-підприємцем « ОСОБА_3 » .

У складі будівель належної позивачу бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала їдальня літ. А загальною площею 671,2 кв.м. Вказана будівля була зруйнована, що підтверджується довідкою ТОВ Київ Місто Буд від 03.03.2021 року, наявною в матеріалах справи.

Таким чином, на момент проведення реєстрації права власності ОСОБА_4 на будівлю з аналогічним цільовим призначенням та аналогічною площею до тої, що входила до складу об`єкту бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 такої будівлі вже не існувало.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 пред`явлено позов до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої майну позивача шляхом неправомірного зайняття земельної ділянки та обмеження використання бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач є громадянином Республіки Молдова проте на території України виступає як єдиний засновник та бенефіціарний контролер Товариства з обмеженою відповідальністю ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА . Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2021 року вбачається, що відповідачем було передано належне йому майно на баланс вищевказаного Товариства.

Зважаючи на те, що відповідач є громадянином іншої держави та не має постійного місця проживання чи роботи на території України, виконання рішення у разі задоволення позову може бути суттєво ускладнено у подальшому.

Звертаючись із вказаною заявою, позивач вважає, що проведення вищевказаної реєстрації права власності здійснено з метою протиправного захоплення частини земельної ділянки яка перебуває в оренді позивача та просить заборони усім уповноваженим суб`єктам у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адесою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2446426351103.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем вид забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , гарантує виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог.

Суд при постановленні ухвали про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , враховує принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами та вважає, що заходи забезпечення позову, заявлені позивачем, спів мірні із позовними вимогами.

Суд звертає увагу, що вказаний захід забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння відповідача спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачу.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову, у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, за наявності яких законодавець встановив обов`язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення та застосування даного виду забезпечення позову таким, що спричинить відповідачу збитки. (ч. 3 ст. 154 ЦПК України ).

Одночасно суд звертає увагу відповідачів на те, що забезпечення позову є тимчасовим заходом та може бути скасований у разі представлення суду доказів щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , є достатнім для забезпечення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача та виключить можливість обмеження прав відповідача на володіння належним йому майном у повному, та забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, у зв`язку з чим заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 , 353-355 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА про відшкодування шкоди - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ ПАРКСЕРВІС ЗАТОКА про відшкодування шкоди шляхом заборони усім уповноваженим суб`єктам у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна: їдальня, розташована за адесою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2446426351103.

Виконання ухвал з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.О.Боярський