Ухвала

від 20.09.2021 по справі 522/7948/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/7948/20

1-кс/522/9461/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання заступника начальника 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №32020160000000036 від 15.05.2020 року, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Заступник начальника другого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №32020160000000036 від 15.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.212,ч.1ст.366КК України мотивуючи наступним.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020160000000036 від 15.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч. 1 ст.366 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 являючись директором ТОВ «Граніт-001» у грудні 2019 року одержавши на поточний рахунок підприємства № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «МТБ Банк» (МФО 328168) від ДП «Дороги Прикарпаття» (ЄДРПОУ 42753775), Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (ЄДРПОУ 5384560) бюджетні грошові кошти у сумі 58 040 651,2 грн, в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 9 673 441,87 грн за надані послуги з капітального ремонту дорожнього покриття, з метою ухилення від сплати податків умисно не відобразив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вказану суму у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року, яку 20.01.2020 підписав своїм електронним цифровим підписом, поставив електронну цифрову печатку ТОВ «Граніт-001» та подав до ГУ ДПС в Одеській області, Южненське управління, Лиманська ДПІ (Лиманського району) за № 9332105365, а також не відобразив податкові зобов`язання з ПДВ в Уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2019 року та додатку № 5 до нього, які 31.01.2020 підписав своїм електронним цифровим підписом, поставив електронну цифрову печатку ТОВ «Граніт-001» і подав до ГУ ДПС в Одеській області, Южненське управління, Лиманська ДПІ (Лиманського району) за № 9011055373, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету за грудень 2019 року у сумі 3 382 355 грн (9 673 441,87 6 291 087 (від`ємне значення)).

Продовжуючи свій єдиний злочинний намір направлений на умисне ухилення від сплати податків ОСОБА_4 являючись директором ТОВ «Граніт-001» у червні - грудні 2020 року одержавши на поточний рахунок ТОВ «Граніт-001» № НОМЕР_1 відкритий в ПАТ «МТБ Банк» (МФО 328168) від Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (код ЄДРПОУ 5384560), ДУ «Місцеві дороги Херсонщини» (ЄДРПОУ 43538115), Долинівської сільської ради Арцизького району Одеської області (ЄДРПОУ 20997299) та ДП «Служби місцевих автомобільних доріг» (ЄДРПОУ 42641417) бюджетні грошові кошти у сумі 129 359 258,64 грн, в тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 21 559 876,44 грн за надані послуги з капітального ремонту дорожнього покриття, з метою ухилення від сплати податків умисно не відобразив податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вказану суму у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року

В результаті вищевказаних умисних, протиправних дій директора

ТОВ «Граніт-001» ОСОБА_4 , до бюджету держави не сплачено податок на додану вартість вказаного підприємства за звітні (податковий) період грудень 2019 року та червень-грудень 2020 року на загальну суму 27 559 360,4 грн., що є коштами у особливо великих розмірах, так як вказана сума більш ніж у 15 000 разів перевищує установлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

30.06.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України.

16.07.2021 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.1 ст.366 КК України

В ході подальшого досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 є єдиним власником підприємства ТОВ «Граніт-001» (ЄДРПОУ 42751872) з часткою у статутному капіталі 100%, який становить

10010000,00 грн.

Наявні грошові кошти можуть у майбутньому підлягати конфіскації як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Тому, з метою збереження речових доказів, подальшого забезпечення сплати податків, відшкодування шкоди, завданої державі, а також можливої конфіскації майна необхідно накласти арешт.

Не накладення арешту на корпоративні права та незастосування заборон використання та розпорядження ними, надасть можливість підозрюваному ОСОБА_4 або його представникам за дорученням безперешкодно відчужувати чи іншим способом розпорядитися ним, що може призвести до зникнення чи втрати матеріальних цінностей та в подальшому перешкодить забезпеченню можливих конфіскації майна та цивільного позову, а також може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню.

Позиція учасників судового розгляду.

До судового засідання слідчий чи прокурор не з`явився.

Виклик власника майна не здійснювався з метою забезпечення арешту майна.

Положення Закону, якими керувався слідчий суддя, під час постановлення ухвали.

Кримінальний процесуальний кодекс

Стаття 170. Накладення арешту на майно

1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Стаття 171. Клопотання про арешт майна

1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Стаття 172. Розгляд клопотання про арешт майна

1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

3. Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

4. Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про арешт майна.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Так, завданням заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження такого майна.

Згідно зі ст. 2 КК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

В поданому до слідчого судді клопотанні, сторона обвинувачення зазначила про фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення та про майно, на яке вони просять накласти арешт.

В той же час, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 170 КПК України, так як в порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України не зазначено підстави та мету арешту, а тільки формально вказано, що зазначене майно має значення, не зазначено які конкретні ризики існують, із посиланням на відповідні обставини, у разі не застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Вказані вище порушення унеможливлюють винесення кінцевого рішення за результатом розгляду клопотання, у зв`язку із чим клопотання підлягає поверненню прокурору для їх усунення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131 ч. 2 п.7, 132, 170, 167, 171, 372 КПК України, слідчий суддя-

П ОС ТА НО ВИ В:

Клопотання заступника начальника 2 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №32020160000000036 від 15.05.2020 року про арешт майна повернути прокурору для усунення недоліків надавши строк протягом 72 (сімдесяти двох) годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

20.09.2021