Ухвала

від 14.09.2021 по справі 761/648/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

за участю:

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна іноземної компанії ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП (DEVOLIA ESTATE LLP) адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме:

- багатоквартирний житловий будинок загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034;

- земельну ділянку площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»), зареєстрованій у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії,шляхомвідчуження, розпорядження та/або користування майном.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що арештоване майно не відповідає ознакам речового доказу, визначеним у ст. 98 КПК України, висновок слідчого судді про наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України для арешту вказаного майна помилковий.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без участі представника власника майна, копія оскаржуваного рішення не отримувалась, про наявність ухвали слідчого судді стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що представник власника майна в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність і необґрунтованість ухвали слідчого судді,то слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про арешт майна, не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону та прийшов до необґрунтованих висновків щодо наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100070001990 від 27 березня 2015 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 358 КК України.

Клопотання мотивовано тим, щов ході вивчення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації» отримано фактичні дані, які свідчать про те, що дане підприємство було використане для прикриття незаконної діяльності, пов`язаної із заволодінням шляхом складання та подальшого використання завідомо підроблених офіційних документів багатоквартирним житловим будинком, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, 15А.

Так встановлено, що 26.10.2016 державним реєстратором ОСОБА_8 (ДП «СЕТАМ, м.Київ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Реєстр речових прав) внесено запис № 17104919 щодо рішення № 32058733 від 26.10.2016 про державну реєстрацію за ТОВ «Терен» (код ЄДРПОУ 22965991) права приватної власності на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2 . Дане право власності виникло на підставі Сертифікату відповідності серії КВ номер 000704, виданого Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Крім того, 26.10.2016 державним реєстратором ОСОБА_9 (ДП «СЕТАМ, м. Київ) до Реєстру речових прав внесено запис № 17104254 щодо рішення № 32057767 від 26.10.2016 про державну реєстрацію за ТОВ «Терен» (код ЄДРПОУ 22965991) права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0609 га. з кадастровим номером 8000000000:76:013:0034, на якій знаходиться вказаний вище будинок ( АДРЕСА_1 ). Дане право власності виникло на підставі копії державного акта на право власності на землю серії КВ номер 137546 від 29.10.2007, витягу з Державного земельного кадастру серії НВ номер 0000287002016 від 24.10.2016, а також оголошення про втрату державного акту №125 від 25.10.2016.

Таким чином, право власності на вказані вище будинок та ділянку виникло на підставі документів, відновлених замість раніше втрачених. Однак, згідно відомостей Реєстру речових прав та КП «Київське міське БТІ» до вчинення вказаних реєстраційних дій прав власності на зазначені об`єкти нерухомості обліковано не було. Дані обставини свідчать про те, що документи, на підставі яких було вчинено вищевказані реєстраційні дії, були не відновлені замість втрачених, а підроблені невстановленими особами.

27.10.2016, приватним нотаріусом ОСОБА_10 до Реєстру речових прав внесено запис № 17135112 щодо рішення № 32087414 від 27.10.2016 про державну реєстрацію за ТОВ «Тімор лімітед» (код ЄДРПОУ 40909763) права приватної власності на вказаний вище будинок АДРЕСА_1 , а також запис №17135257 щодо рішення №32087573 від 27.10.2016 про державну реєстрацію за даною юридичною особою права приватної власності на вказану вище земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:76:013:0034. Зазначені майнові права виникли на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна ТОВ «Тімор лімітед» від 26.10.2016, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Тімор лімітед» № 3 від 26.10.2016, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Терен» від 26.10.2016.

При цьому, директором ТОВ «Тімор лімітед» на момент підписання вказаних документів був громадянин України ОСОБА_11 , який проживає на тимчасово окупованій території України в м. Луганськ.

01.11.2016, приватним нотаріусом ОСОБА_12 (Обухівський р-н Київської обл.) до Реєстру речових прав внесено запис № 17195439 про державну реєстрацію за ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації» (код ЄДРПОУ 40218420) права приватної власності на вказаний вище будинок АДРЕСА_1 , а також запис № 17195284 про державну реєстрацію за даною юридичною особою права приватної власності на вказану вище земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:76:013:0034. Зазначені майнові права на житловий будинок та земельну ділянку виникли на підставі договорів купівлі продажу між ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації» та ТОВ «Тімор лімітед» від 01.11.2016 № 668 та № 669 відповідно.

05.11.2016, приватним нотаріусом ОСОБА_13 (м. Київ) до Реєстру речових прав внесено запис № 17297262 щодо рішення № 32237928 від 05.11.2016 про державну реєстрацію за юридичною особою-нерезидентом «Деволіа істейт ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP», зареєстрована в Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії) права приватної власності на вказаний вище будинок АДРЕСА_1 , а також запис № 17297327 щодо рішення № 32238006 від 05.11.2016 про державну реєстрацію за даною юридичною особою права приватної власності на вказану вище земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:76:013:0034. Зазначені майнові права на житловий будинок та земельну ділянку виникли на підставі договорів купівлі продажу між «Деволіа істейт ЛЛП» та ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації» від 05.11.2016 № 977 та 978 відповідно.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_14 , який на момент описаних подій обіймав посаду директора ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації», показав, що був лише номінальним директором підприємства та фактично обов`язки директора не виконував. До нього звернулися раніше знайомі йому ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і попросили за грошову винагороду підписати документи, на що він погодився.

Після досягнення даної домовленості ОСОБА_15 та ОСОБА_16 познайомили ОСОБА_14 з « ОСОБА_17 », який організовував процес підписання документів. Зокрема ОСОБА_14 під керівництвом « ОСОБА_18 » та з відома ОСОБА_15 і ОСОБА_16 у період з 31.10.2016 по 01.11.2016 було підписано документи стосовно придбання ним 100 % частки у статутному фонді ТОВ «Центр науково-технічної обробки та зберігання документації», а також щодо придбання даним підприємством у ТОВ «Тімор лімітед» вказаної вище будівлі та земельної ділянки під нею. При цьому ОСОБА_14 фактично корпоративних прав на вказане підприємство не набував, саме підприємство реальної фінансово-господарської діяльності не здійснювало, грошові кошти за проведені операції з купівлі-продажу нерухомого майна не перераховувало, використовувати дані об`єкти нерухомості в діяльності підприємства не планувалось.

Документів щодо подальшого продажу вказаних вище об`єктів нерухомості на користь «Деволіа істейт ЛЛП» ОСОБА_14 не підписував, довіреностей на вчинення таких дій нікому не надавав. 02.11.2016 ОСОБА_14 за вказівкою « ОСОБА_18 » поїхав до м.Черкаси, де мав чекати його на підписання інших документів стосовно даного підприємства. В м. Черкаси ОСОБА_14 перебував до 09.11.2016, а тому взагалі не міг підписати ніяких документів у нотаріуса в м. Київ, як це зазначено в Реєстрі речових прав.

Крім того ОСОБА_14 показав, що під час підписання документів стосовно купівлі вказаних об`єктів нерухомості він особисто спілкувався з директором ТОВ «Тімор лімітед» ОСОБА_11 , який повідомив йому, що також є лише номінальним директором, не приймає жодних рішень стосовно фінансово-господарської діяльності даного підприємства та не розуміє суті вчинених дій та підписаних ним документів.

Аналогічні показання також дали ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 від 04.01.2017 року вказане в клопотанні майно, а саме: багатоквартирний житловий будинок загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034; земельна ділянка площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка 15а визнано в кримінальному провадженні №12015100070001990 від 27 березня 2015 року речовими доказами.

11.01.2017 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, а саме:

- багатоквартирного житлового будинку загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034;

- земельної ділянки площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки 15а, які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»), зареєстрованій у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії,шляхомвідчуження, розпорядження та/або користування майном, з посиланням на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12 січня 2017 року вказане клопотання слідчого було задоволено.

Задовольняючи подане клопотання слідчий суддя послався на доведеність органом досудового розслідування відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України.

Згідно ст. 171 КПК України, законодавець зобов`язує сторону, яка звертається до суду з клопотанням про арешт майна, зазначити наступне: підстави і мету такого заходу забезпечення кримінального провадження у відповідності до положень ст. 170 та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майна; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України.

Проте, вказаних вимог закону органом досудового розслідування при зверненні із вказаним клопотанням не дотримано. Зокрема, на думку апеляційного суду, не надано належних доказів на підтвердження того, що вказане майно, а саме: багатоквартирний житловий будинок загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034; земельна ділянка площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»), відповідає ознакам речового доказу, визначеним у ст. 98 КПК України.

При цьому, постанова старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 від 04.01.2017 року про визнання вказаного майна речовим доказом у кримінальному провадженні №12015100070001990 не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки є передчасною, належним чином необґрунтованою та немотивованою, винесеною без належного врахування обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Також, колегія суддів, приймаючи рішення у справі, звертає увагу і на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100070001990 розпочате ще від 27 березня 2015 року. Однак, службовим особам ТОВ «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» у вказаному кримінальному провадженні на момент розгляду вказаного клопотання слідчого про арешт майна підозру не повідомлено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту, необ`єктивність і формальність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника власника майна іноземної компанії ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП (DEVOLIA ESTATE LLP) адвоката ОСОБА_5 задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , про арешт майна, а саме: багатоквартирного житлового будинку загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034; земельну ділянку площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Івана Франка (Шевченківський р-н), земельну ділянку 15а, які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»),як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватимесправедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна іноземної компанії ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП (DEVOLIA ESTATE LLP) адвоката ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме:

- багатоквартирний житловий будинок загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034;

- земельну ділянку площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»), зареєстрованій у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії,шляхомвідчуження, розпорядження та/або користування майном,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погодженого прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_7 , про арешт майна, а саме:

- багатоквартирного житлового будинку загальною площею 2211,3 кв. м., житловою площею 682,6 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1066195780000, кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 8000000000:76:013:0034;

- земельну ділянку площею 0,0609 га, кадастровий номер 8000000000:76:013:0034, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності юридичній особі-нерезиденту «ДЕВОЛІА ІСТЕЙТ ЛЛП» («DEVOLIA ESTATE LLP»), - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/4794/2021 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_19

Доповідач: ОСОБА_1